< Return to Video

Долаючи мовний бар’єр|Тім Донер | TEDxTeen

  • 0:27 - 0:29
    Отже, майже 2 роки тому
  • 0:29 - 0:30
    про мене писали в "Нью-Йорк Таймз",
  • 0:30 - 0:33
    стаття називалася
    «Пригоди підлітка-поліглота»,
  • 0:33 - 0:36
    і в ній йшлося про мою пристрасть
    до вивчення мов -
  • 0:36 - 0:38
    мого дивакуватого хобі.
  • 0:38 - 0:40
    На початку я добре до цього поставився.
  • 0:40 - 0:42
    Мені подобалося, що вивчення мов
    привертає більше уваги,
  • 0:42 - 0:44
    і воно не буде вважатись
  • 0:44 - 0:46
    хобі для відлюдька,
  • 0:46 - 0:48
    що зненацька дає змогу
    спілкуватись з усім світом.
  • 0:49 - 0:51
    Та коли про мене говорили в ЗМІ,
  • 0:52 - 0:55
    основну ідею моєї історії
    почали спотворювати.
  • 0:56 - 0:59
    Мені завжди подобалося говорити
    про "чому" і "як":
  • 0:59 - 1:02
    чому я вивчаю іноземні мови
    і як я це роблю.
  • 1:02 - 1:05
    Натомість все перетворилось на цирк,
  • 1:05 - 1:09
    в якому телешоу хотіли зробити
    з моєї історії сенсацію.
  • 1:10 - 1:12
    Отже, інтерв'ю проходило десь отак.
  • 1:12 - 1:15
    "Доброго дня. Сьогодні зі мною
    17-річний Тімоті Донер,
  • 1:15 - 1:17
    який вільно володіє 20 мовами.
  • 1:17 - 1:18
    Ой, вибачте.
  • 1:18 - 1:21
    Насправді він може образити вас
    25 мовами
  • 1:21 - 1:23
    і вільно володіє ще десятьма.
  • 1:23 - 1:26
    "Тіме, чи не могли б ви сказати
    нашим глядачам "Доброго ранку" і
  • 1:26 - 1:29
    "Дякую за те, що дивитеся нас"
    мусульманською мовою?"
  • 1:29 - 1:32
    (Сміх)
  • 1:33 - 1:35
    "Ем... Арабською".
  • 1:36 - 1:40
    [Говорить арабською]
  • 1:40 - 1:41
    "Чудово. А тепер можете
  • 1:41 - 1:42
    представитися і сказати,
  • 1:42 - 1:45
    що ви вільно володієте
    23-ма мовами німецькою".
  • 1:45 - 1:47
    "Це не зовсім так. Але..."
  • 1:47 - 1:49
    "Ні, ні, просто скажіть це глядачам".
  • 1:49 - 1:58
    [Говорить німецькою]
  • 1:58 - 1:59
    "Чудово. А як щодо
  • 1:59 - 2:01
    скоромовки китайською?"
  • 2:01 - 2:02
    (Сміх)
  • 2:02 - 2:05
    "Ну, ми можемо поговорити про китайську,
  • 2:05 - 2:07
    багато американців вивчають
    китайську мову тепер,
  • 2:07 - 2:09
    і я вважаю, що це чудово".
  • 2:09 - 2:10
    "Ні, ні, ні. Просто скажіть скоромовку".
  • 2:10 - 2:13
    (Сміх)
  • 2:13 - 2:19
    [Говорить китайською]
  • 2:19 - 2:20
    "Що за хлопчина! Тіме,
  • 2:20 - 2:22
    розкажете ще одну китайську скоромовку?"
  • 2:22 - 2:23
    "Я б не хотів на цьому зупинятись,
  • 2:23 - 2:25
    але ми можемо поговорити про Китай.
  • 2:25 - 2:27
    Знання мови дає дуже багато".
  • 2:27 - 2:29
    "Ой, Тіме, на жаль, наш час вичерпано".
  • 2:29 - 2:31
    (Сміх)
  • 2:31 - 2:34
    (Оплески)
  • 2:38 - 2:39
    "Ще скажіть нашим глядачам
  • 2:39 - 2:41
    "До побачення" турецькою,
  • 2:41 - 2:42
    і ми будемо закінчувати".
  • 2:42 - 2:44
    "Але ж ми ні про що не поговорили".
  • 2:44 - 2:47
    "Турецьку, будь ласка".
  • 2:47 - 2:52
    [Говорить турецькою]
  • 2:52 - 2:53
    "Оце хлопець, так?
  • 2:53 - 2:55
    Цікаво, чи в нього
    коли-небудь була дівчина.
  • 2:55 - 2:59
    (Сміх)
  • 2:59 - 3:01
    "Залишайтесь з нами, тому що далі в шоу -
  • 3:01 - 3:03
    бульдог-скейтбордист
    у купальнику".
  • 3:03 - 3:05
    (Сміх)
  • 3:05 - 3:11
    (Оплески)
  • 3:11 - 3:14
    Отже, цей смішний приклад
  • 3:14 - 3:16
    показав дві основні проблеми
  • 3:16 - 3:18
    з тим, як представили мою історію.
  • 3:18 - 3:19
    На особистому рівні
  • 3:20 - 3:24
    я відчув, що вивчення мов стає
    майже як домашнє завдання.
  • 3:24 - 3:29
    Раптом з'явилось відчуття, що
    все це повинно бути дуже організовано.
  • 3:29 - 3:31
    Точне, раціональне,
  • 3:31 - 3:33
    і в конкретних цифрах.
  • 3:33 - 3:35
    Я розмовляю n-ою кількістю мов,
  • 3:35 - 3:37
    Я знаю n мов.
  • 3:37 - 3:38
    Це далеко не те. що я звик робити:
  • 3:38 - 3:40
    вчити мови для задоволення.
  • 3:41 - 3:42
    Вчитись спілкуватися з людьми,
  • 3:42 - 3:44
    вивчати далекі культури.
  • 3:44 - 3:48
    І на загальнішому рівні
    це здешевило знання іноземних мов,
  • 3:48 - 3:49
    вміння розмовляти ними.
  • 3:49 - 3:52
    Якби я міг донести лише одне
    сьогодні на TEDxTeen,
  • 3:52 - 3:54
    то розказав би, що знати мову -
  • 3:54 - 3:57
    це набагато більше, ніж завчити
    кілька слів за словника.
  • 3:57 - 3:58
    Це набагато бльше, ніж могти
  • 3:58 - 4:00
    спитати, де туалет,
  • 4:00 - 4:02
    чи сказати, котра година.
  • 4:02 - 4:04
    Але я забігаю наперед.
  • 4:05 - 4:08
    Отже, для тих, хто не знає моєї історії,
  • 4:08 - 4:10
    може, багато хто не знає,
    що таке "поліглот",
  • 4:10 - 4:12
    це дивакувате слово.
  • 4:14 - 4:16
    Я почав з цього.
  • 4:17 - 4:20
    Отже, цей малюк - це я, десь в 2001 році,
  • 4:20 - 4:22
    і це початок моєї пригоди - вивчення мов.
  • 4:22 - 4:24
    Взагалі, в дитинстві я був актором,
  • 4:24 - 4:25
    ще до того, як почав вчити мови.
  • 4:25 - 4:28
    І я завжди мав
    природну здібність до акцентів.
  • 4:28 - 4:31
    От йду я на прослуховування для реклами
  • 4:31 - 4:32
    по радіо чи телебаченню,
  • 4:32 - 4:34
    і пародіюю Остіна Пауерса.
  • 4:34 - 4:36
    Я не буду тут цього показувати.
  • 4:37 - 4:40
    (Сміх)
  • 4:40 - 4:41
    Або показував
  • 4:41 - 4:43
    Апу з "Сімпсонів".
  • 4:43 - 4:44
    Одного разу на прослуховуванні
  • 4:44 - 4:45
    мене попросили вийти,
  • 4:45 - 4:46
    бо я мав шепелявити, як дитина,
  • 4:47 - 4:49
    а я захотів спародіювати Дарта Вейдера
    з французьким акцентом.
  • 4:49 - 4:53
    (Сміх)
  • 4:53 - 4:56
    Це навчило мене основ
  • 4:56 - 4:58
    того, як вимовляти звуки,
  • 4:58 - 5:00
    як схопити іншомовний акцент
  • 5:00 - 5:01
    чи мовні кліше
  • 5:01 - 5:03
    і застосовувати їх.
  • 5:03 - 5:05
    Йдемо далі, отже,
  • 5:05 - 5:07
    я десь в третьому класі
  • 5:07 - 5:09
    і ось щойно почав вивчати французьку.
  • 5:09 - 5:10
    Але через 6 місяців, рік
  • 5:10 - 5:12
    і навіть 2 роки
  • 5:12 - 5:13
    я не можу говорити французькою.
  • 5:13 - 5:15
    Французька - це лише урок в школі,
  • 5:15 - 5:17
    і хоча я знаю, як сказати по-французьки
  • 5:17 - 5:19
    "лікоть", "коліно", "шнурівка",
  • 5:20 - 5:23
    я зовсім не можу розмовляти вільно.
  • 5:24 - 5:26
    Підемо ще далі.
  • 5:26 - 5:27
    У 7 класі я почав вчити латину.
  • 5:27 - 5:29
    Латинська, як відомо, мертва мова,
  • 5:29 - 5:31
    і, вивчаючи її, вчишся
  • 5:31 - 5:32
    розбирати мову на частини,
  • 5:32 - 5:34
    бачити її структуру,
  • 5:34 - 5:36
    правила та головоломки.
  • 5:36 - 5:37
    Це було чудово,
  • 5:37 - 5:40
    але я все одно не відчував, що це моє.
  • 5:40 - 5:43
    Йдемо далі.
  • 5:43 - 5:44
    Десь у віці 13 років
  • 5:44 - 5:45
    мене зацікавив
  • 5:45 - 5:47
    Палестино-ізраїльський конфлікт,
  • 5:47 - 5:48
    тому я почав вивчати іврит.
  • 5:48 - 5:49
    Я не знав, як це зробити.
  • 5:49 - 5:52
    Я не знав, що прийнято
    робити в такій ситуації,
  • 5:52 - 5:54
    тому я слухав багато репу.
  • 5:54 - 5:57
    Я запам’ятовував тексти,
    пробував повторювати їх,
  • 5:57 - 5:59
    намагався розмовляти з носіями мови
  • 5:59 - 6:01
    хоч раз на тиждень чи раз на місяць.
  • 6:01 - 6:04
    Так, поступово
  • 6:03 - 6:05
    я почав розуміти значно більше.
  • 6:05 - 6:06
    Я не розмовляв як носій мови,
  • 6:06 - 6:09
    я не міг говорити ідеально,
  • 6:09 - 6:10
    і, звичайно, я не знав граматики,
  • 6:10 - 6:13
    але я зробив те,
    що не вдавалось у школі -
  • 6:13 - 6:15
    зрозумів основи мови
  • 6:15 - 6:16
    самостійно.
  • 6:17 - 6:18
    Ще трохи опісля
  • 6:19 - 6:20
    я почав вчити арабську,
    в 14 років,
  • 6:20 - 6:22
    це була літня школа перед 9 класом.
  • 6:22 - 6:24
    Це літо 2010.
  • 6:24 - 6:26
    Через місяць я міг читати і писати
  • 6:26 - 6:27
    без проблем.
  • 6:27 - 6:28
    Я вивчив основи офіційної мови
  • 6:28 - 6:30
    і одного з основних діалектів.
  • 6:30 - 6:34
    Тоді я зрозумів, що вивчення мов
    може бути хобі.
  • 6:35 - 6:40
    Отже, 24 березня 2011.
  • 6:40 - 6:41
    В мене страшенне безсоння,
  • 6:41 - 6:43
    і я вивчаю ще більше мов
  • 6:43 - 6:46
    за книжками з граматики чи телепередачами,
  • 6:46 - 6:49
    і. скажімо, арабська та іврит
    стали одним з основних занять.
  • 6:50 - 6:56
    Тож тієї ночі я не міг заснути допізна
  • 6:56 - 6:59
    і записав на веб-камеру відео,
    де говорив арабською,
  • 6:59 - 7:00
    написав субтитри
  • 7:00 - 7:01
    і завантажив на YouTube
  • 7:01 - 7:03
    із назвою "Тім говорить арабською".
  • 7:03 - 7:05
    [Розмовляє арабською]
  • 7:05 - 7:07
    Наступного дня я зробив те саме
  • 7:07 - 7:08
    [Розмовляє івритом]
  • 7:08 - 7:09
    "Тім говорить івритом".
  • 7:09 - 7:12
    Коментарі були фантастичні.
  • 7:12 - 7:13
    Мені писали:
  • 7:13 - 7:15
    "Ого, вперше бачу американця,
    що говорить арабською".
  • 7:15 - 7:20
    (Сміх)
  • 7:20 - 7:22
    Чи варто їх за це звинувачувати?
  • 7:23 - 7:24
    Також мені писали:
  • 7:24 - 7:27
    "Класно, та, може, тобі варто
    поправити вимову ось тут".
  • 7:27 - 7:29
    чи "здається,
    це слово вимовляється ось так".
  • 7:29 - 7:31
    Раптом вивчення мов перейшло
  • 7:31 - 7:32
    з самотніх сторінок книжок
  • 7:32 - 7:34
    чи екрана комп’ютера
  • 7:34 - 7:35
    в широкий світ.
  • 7:36 - 7:37
    Це мене захопило.
  • 7:37 - 7:41
    Величезна кількість людей,
    з якими я міг спілкуватись,
  • 7:41 - 7:43
    безумовно, вчителі
    чи просто співрозмовники
  • 7:43 - 7:45
    для будь-якої мови, яку я хотів вивчити.
  • 7:45 - 7:47
    Я покажу вам невеличке відео.
  • 7:48 - 7:54
    Відео: (говорить арабською) Я почав вчити
    арабську, грубо кажучи, 6 місяців тому.
  • 7:54 - 7:57
    [Говорить індонезійською]
    Це почалось один, два. три, чотири...
  • 7:59 - 8:00
    ну, десь чотири дні тому.
  • 8:01 - 8:06
    [Говорить івритом] Мені здається, що
    арабською читати та писати легше.
  • 8:07 - 8:10
    [Говорить оджибве]
    Оджибве - це дуже складно!
  • 8:10 - 8:15
    [Говорить суахілі] Але я
    повернувся додому позавчора.
  • 8:15 - 8:18
    [Говорить пушту] Як вам моя вимова?
    Дуже вам дякую!
  • 8:19 - 8:22
    Гарного вам дня. До побачення!
  • 8:24 - 8:29
    (Оплески)
  • 8:29 - 8:30
    Це стало моїм способом
  • 8:30 - 8:31
    зв’язатись зі світом.
  • 8:31 - 8:33
    Але в процесі вивчення мов
  • 8:33 - 8:34
    я зустрів багато перешкод.
  • 8:34 - 8:36
    Перша з них - я не знав,
    як вчити самого себе.
  • 8:36 - 8:38
    Насправді, багато з вас,
    якби мали вивчити,
  • 8:38 - 8:40
    скажімо, пушту до кінця місяця,
  • 8:40 - 8:41
    не знали би, що робити.
  • 8:41 - 8:43
    Тож я експериментував.
  • 8:44 - 8:46
    Ось один із способів.
  • 8:46 - 8:49
    На занятті з латини я прочитав
    про те, що Цицерон
  • 8:49 - 8:51
    назвав "методом Локі (Loci)"
  • 8:51 - 8:52
    чи, правильніше, Locurum.
  • 8:52 - 8:55
    Це мнемонічна техніка.
  • 8:55 - 8:56
    Якщо ви хочете вивчити
  • 8:56 - 8:58
    10 слів зі списку,
  • 8:58 - 8:59
    то берете кожне слово
  • 8:59 - 9:01
    і, замість вчити їх блоками,
  • 9:01 - 9:02
    ви вводите їх у просторову пам’ять.
  • 9:02 - 9:04
    Ось що я маю на увазі.
  • 9:04 - 9:06
    На фото зображена Юніон-сквер.
  • 9:06 - 9:07
    Тут я буваю щодня.
  • 9:07 - 9:08
    Заплющивши очі,
  • 9:08 - 9:10
    я можу уявити її в усіх деталях.
  • 9:10 - 9:13
    Отже, я уявляю, що гуляю по Юніон-сквер
  • 9:13 - 9:15
    і кожне місце я подумки
  • 9:15 - 9:17
    асоціюю з одним зі слів.
  • 9:19 - 9:20
    Зараз продемонструю це.
  • 9:20 - 9:22
    Я йду по Парк-авеню,
  • 9:22 - 9:23
    а японською "йти" буде "iku".
  • 9:23 - 9:26
    Йду ще далі, повертаю направо,
  • 9:26 - 9:28
    сідаю на сходинках, де я можу "suwaru".
  • 9:28 - 9:30
    Північніше стоїть пам'ятник
    Джорджу Вашингтону,
  • 9:30 - 9:31
    колись я думав, що це фонтан,
  • 9:31 - 9:33
    отже, це "nomu" - пити.
  • 9:33 - 9:36
    Біля статуї є дерево, яке можна "kiru" - зрубати.
  • 9:36 - 9:37
    Якщо ви підете на північ,
    в Barnes&Noble,
  • 9:37 - 9:39
    то зможете "yomu" - почитати.
  • 9:39 - 9:42
    Якщо я зголоднів, то піду
    купити фалафелів,
  • 9:42 - 9:45
    один квартал на захід -
    і можна "Taberu" - поїсти.
  • 9:45 - 9:47
    Я пропустив дещо.
  • 9:47 - 9:49
    Добре. Отже, 8 з 10! Непогано!
  • 9:50 - 9:51
    Я зрозумів, що тепер,
  • 9:51 - 9:53
    коли я експериментую з такими-от методами,
  • 9:53 - 9:56
    вивчення мови стало більш інтерактивним.
  • 9:56 - 9:58
    Я став краще запам’ятовувати,
  • 9:58 - 9:59
    і мені цікаво вчитися.
  • 9:59 - 10:01
    Може, цей метод не підійде вам.
  • 10:01 - 10:02
    Тоді ось ще один спосіб.
  • 10:03 - 10:04
    Багато хто мене запитує:
  • 10:04 - 10:06
    "Як ти, вивчаючи багато мов водночас,
  • 10:06 - 10:07
    не плутаєш їх?" або
  • 10:07 - 10:09
    "Як ти запам'ятовуєш так багато слів?
  • 10:09 - 10:10
    Я вивчив слово "стіл" іспанською,
  • 10:10 - 10:12
    і слово "книга" вилетіло із голови".
  • 10:12 - 10:14
    Я намагаюсь використати це.
  • 10:14 - 10:16
    Наприклад,
  • 10:16 - 10:18
    ось три слова індонезійською.
  • 10:18 - 10:20
    До речі, вони
    з 50 перших слів, які я вивчив.
  • 10:20 - 10:22
    "Kepala", "Kabar", "Kantor".
  • 10:22 - 10:25
    Лексично вони не пов’язані.
    "Kepala" - голова.
  • 10:25 - 10:27
    "Kabar" - новина.
    "Kantor" - це офіс.
  • 10:27 - 10:30
    Та звучання схоже, "K", "A". Так?
  • 10:30 - 10:33
    Отже, я запам'ятовую слова групами,
  • 10:33 - 10:34
    що мають однакові звуки.
  • 10:34 - 10:36
    І коли я чую "Kepala" індонезійською,
  • 10:36 - 10:38
    я автоматично згадую
    "Kebar" and "Kentor".
  • 10:38 - 10:41
    Те ж саме з арабською мовою. "Iktissad",
    "Istiklal", "Sokot".
  • 10:41 - 10:43
    Ці три слова не мають нічого спільного.
  • 10:43 - 10:46
    Перше означає "економіка", друге - "незалежність",
    а третє - "падіння".
  • 10:46 - 10:47
    Та коли я чую одне із них, воно викликає... (Сміх)
  • 10:47 - 10:51
    (Сміх)
  • 10:51 - 10:54
    ...воно викликає два інших.
  • 10:54 - 10:55
    Те ж саме з івритом.
  • 10:55 - 10:56
    [Говорить івритом]
  • 10:56 - 10:59
    Хоч вони й означають
    вертатись, пам’ятати і світити.
  • 10:59 - 11:01
    Чи фарсі, де слова пов'язані -
  • 11:01 - 11:02
    тож коли я чую "Pedar",
  • 11:02 - 11:03
    що означає батько,
  • 11:03 - 11:05
    я автоматично згадую слова
  • 11:05 - 11:07
    "Mada", "Barodar", "Dokhtar" -
  • 11:07 - 11:09
    мати, брат, дочка.
  • 11:09 - 11:10
    Повторюсь, це тільки один із методів,
  • 11:10 - 11:13
    і я не кажу, що він один
    допоможе вам розмовляти вільно,
  • 11:13 - 11:14
    але це один зі шляхів
  • 11:14 - 11:16
    подолання тих перешкод.
  • 11:17 - 11:18
    Ви можете питати себе:
  • 11:19 - 11:20
    "Який в цьому сенс?"
  • 11:21 - 11:23
    "Навіщо вчити пушту чи оджибве,
  • 11:23 - 11:24
    коли ти живеш у Нью-Йорку?"
  • 11:24 - 11:27
    Але щось в цьому є.
  • 11:27 - 11:29
    Взагалі я завжди жив у Нью-Йорку,
  • 11:29 - 11:31
    і я завжди дивуюся, скільки мов
  • 11:31 - 11:33
    можна почути тут за день.
  • 11:33 - 11:36
    Йдучи вулицями, я бачу
    білборди китайською чи іспанською,
  • 11:36 - 11:39
    російські книжкові крамниці,
    індійські ресторани, турецькі бані.
  • 11:39 - 11:41
    Але, незважаючи на мовне різноманіття,
  • 11:41 - 11:43
    основна течія американської культури
  • 11:43 - 11:45
    залишається одномовною.
  • 11:45 - 11:46
    І якщо ви не погоджуєтесь,
  • 11:46 - 11:50
    гляньте на реакцію на рекламу
    Coca-Cola Super Bowl.
  • 11:51 - 11:55
    Коли я почав більше уваги приділяти мовам,
  • 11:55 - 11:56
    я побачив, що маю
  • 11:56 - 11:58
    власну мовну групу тут, у Нью-Йорку.
  • 11:58 - 11:59
    Я ходив околицями міста
  • 11:59 - 12:02
    і ставив себе у незручне становище,
    шукаючи потрібні слова.
  • 12:02 - 12:04
    Я говорю з людьми весь день,
  • 12:04 - 12:05
    дізнаюсь їхню думку про все,
  • 12:05 - 12:07
    і використовую нові мовні навички.
  • 12:07 - 12:09
    Відео: (російська) Як вас звуть?
    - Натан.
  • 12:09 - 12:11
    Натан.
    - Добрий день!
  • 12:11 - 12:12
    Як вас звуть?
  • 12:12 - 12:14
    Я Тім.
  • 12:14 - 12:16
    Приємно познайомитись.
  • 12:16 - 12:17
    Приємно познайомитись.
  • 12:17 - 12:18
    Звідки ви?
  • 12:18 - 12:20
    (урду) Цю книжку написав
  • 12:20 - 12:22
    сам Кдратула Шахаб.
  • 12:23 - 12:25
    Що таке "nawist"?
  • 12:25 - 12:29
    Це означає, що автор написав...
  • 12:31 - 12:33
    А, Khod-Nawist (автобіограф)
  • 12:33 - 12:34
    Від перського " khod-nevashtan"
  • 12:34 - 12:36
    Може, вам доведеться багато
    користуватись англійською,
  • 12:36 - 12:39
    може, ви будете не надто цікавим,
  • 12:39 - 12:40
    але річ у тім, що там
  • 12:40 - 12:42
    ви виходите з зони комфорту.
  • 12:42 - 12:43
    Я не надто добре говорю урду,
  • 12:43 - 12:44
    тож часто потрапляю
    в такі незручні ситуації,
  • 12:44 - 12:48
    але зате я вивчив нове
    слово - "Khod-Nawist"
  • 12:48 - 12:50
    Тепер я його не забуду.
  • 12:50 - 12:53
    Тож, рухаючись далі,
    ви можете подумати,
  • 12:53 - 12:55
    навіщо це все?
  • 12:55 - 12:57
    Я пробую пояснити людям
  • 12:57 - 12:58
    свої численні мотивації,
  • 12:58 - 13:01
    але мені здається, що найкраще
    це виражають
  • 13:01 - 13:02
    слова Нельсона Мандели:
  • 13:02 - 13:04
    "Говорячи із людиною мовою,
    яку вона розуміє,
  • 13:04 - 13:06
    промовляєш до її розуму.
  • 13:06 - 13:09
    Говорячи її рідною мовою,
    промовляєш до серця".
  • 13:09 - 13:10
    Я почав помічати,
  • 13:10 - 13:12
    що є тісний зв'язок
  • 13:12 - 13:14
    між мовою та культурою,
  • 13:14 - 13:16
    мовою і думкою.
  • 13:16 - 13:19
    Чесно, якщо ви хочете вивчити перську,
    для прикладу,
  • 13:19 - 13:21
    то берете словника і кажете: "Я знаю,
    як буде "дякую",
  • 13:21 - 13:23
    знаю, як буде "скільки це коштує?",
  • 13:23 - 13:24
    вмію сказати "до побачення".
  • 13:24 - 13:25
    О, я говорю перською".
  • 13:25 - 13:28
    Мабуть, ще ні. Поглянемо, чому.
  • 13:28 - 13:31
    Якщо ви хочете купити щось
    у перській книжковій крамниці,
  • 13:31 - 13:33
    то, мабуть, спитаєте "скільки це коштує?"
  • 13:33 - 13:35
    Здебільшого вам на це скажуть:
  • 13:35 - 13:36
    "Ghabeli nadaareh".
  • 13:36 - 13:39
    Що означає "Це безцінно".
  • 13:39 - 13:40
    (Сміх)
  • 13:40 - 13:43
    Фактично, це глибока традиція,
    що називається "Taaraf",
  • 13:43 - 13:45
    згідно з нею двоє людей,
    що розмовляють,
  • 13:45 - 13:47
    обоє намагаються поводитись
    скромніше, ніж співрозмовник.
  • 13:47 - 13:48
    Тож я пробую купити книжку,
  • 13:48 - 13:51
    і для тієї людини грубо буде сказати:
    "5 доларів".
  • 13:51 - 13:52
    Вона має сказати:
    "Це безцінно.
  • 13:52 - 13:54
    Ви такий привабливий,
    такий талановитий.
  • 13:54 - 13:56
    (Сміх)
  • 13:56 - 13:59
    Беріть безплатно,
    я такий скромний, беріть так".
  • 13:59 - 14:01
    (Сміх)
  • 14:01 - 14:04
    Або ви можете натрапити на щось таке:
  • 14:04 - 14:06
    якщо ви хочете подякувати комусь,
  • 14:06 - 14:08
    висловити поцінування,
  • 14:08 - 14:09
    сказати "приємно познайомитись".
  • 14:09 - 14:11
    Я міг би сказати "Ну, я знаю,
    як сказати "дякую" перською.
  • 14:11 - 14:13
    Я говорю перською".
    А може, й ні.
  • 14:13 - 14:16
    Я часто чув таку фразу,
    розмовляючи з іранцями:
  • 14:16 - 14:17
    "Ghorbanet beram".
  • 14:17 - 14:18
    Буквально це означає
  • 14:18 - 14:23
    "Дозвольте мені пожертвувати
    своїм життям за Вас". (Сміх)
  • 14:23 - 14:25
    Знову ж таки, це поетично,
  • 14:25 - 14:27
    можна сказати, мелодраматично.
  • 14:28 - 14:32
    Але це те, що необхідно зрозуміти,
    аби осягнути культуру.
  • 14:33 - 14:34
    Я не хочу сказати,
    що нам це не властиво.
  • 14:34 - 14:36
    бо якщо подумати, в англійській
    ми постійно робимо те саме.
  • 14:36 - 14:38
    Якщо ви питаєте когось
    "Як справи?",
  • 14:38 - 14:39
    що ви хочете почути?
  • 14:39 - 14:40
    "Добре, дякую".
  • 14:40 - 14:41
    І більше нічого мене не цікавить.
  • 14:41 - 14:43
    (Сміх)
  • 14:43 - 14:44
    Але ми все одно це кажемо.
  • 14:44 - 14:46
    Ми кажемо "bless you"
    (будь здоровий, букв. - будь благословенний),
  • 14:46 - 14:47
    що тепер не має релігійної конотації,
  • 14:47 - 14:50
    коли хтось пчихає, так?
  • 14:50 - 14:56
    Цікаво, що більшість мовознавців вважають,
  • 14:56 - 14:59
    що мова по суті не впливає
    на те, що ми думаємо.
  • 14:59 - 15:01
    Так, жодна мова не зробить
    вас математичним генієм.
  • 15:01 - 15:03
    Жодна мова не зробить
  • 15:03 - 15:05
    логічні проблеми
    недоступними для розуміння.
  • 15:05 - 15:08
    Але між мовою й культурою
    існує тісний зв'язок.
  • 15:08 - 15:09
    Мова так багато може розказати
  • 15:09 - 15:12
    про світобачення культури.
  • 15:12 - 15:13
    Фактично, на нашій планеті
  • 15:13 - 15:16
    кожні два тижні помирає мова.
  • 15:16 - 15:18
    Ніхто більше не говорить нею.
  • 15:18 - 15:20
    Через війну, голод,
  • 15:20 - 15:22
    часто - просто через асиміляцію.
  • 15:22 - 15:24
    Може, мені легше буде говорити
  • 15:24 - 15:26
    не місцевою мовою, а, скажімо, арабською.
  • 15:26 - 15:29
    Чи, може, я з амазонського племені,
  • 15:29 - 15:30
    моє житло нищиться,
  • 15:30 - 15:33
    тому мені вигідніше вивчити португальську
  • 15:33 - 15:34
    і втратити мою культуру.
  • 15:35 - 15:36
    Подумайте про це.
  • 15:36 - 15:38
    Через два місяці від сьогодні
    буде перше квітня.
  • 15:38 - 15:40
    Для багатьох цей день
    може бути стресовим -
  • 15:40 - 15:41
    паперові справи,
  • 15:41 - 15:43
    орендна плата.
  • 15:43 - 15:44
    Та для двох груп людей у світі
  • 15:44 - 15:47
    це означає загибель їхньої мови.
  • 15:47 - 15:50
    Загибель їхньої міфології,
    історії та фольклору.
  • 15:50 - 15:52
    Їхнє розуміння світу.
  • 15:52 - 15:55
    Знову ж таки, ви, вивчаючи іспанську
  • 15:55 - 15:56
    чи йдучи на заняття з японської,
  • 15:56 - 15:59
    не зупините загибелі мов.
  • 15:59 - 16:03
    Але це все-таки відкриє
    вам важливу істину:
  • 16:03 - 16:06
    мова, по суті своїй,
  • 16:06 - 16:09
    відображає культуру й світогляд.
  • 16:09 - 16:11
    І якщо сьогодні я міг би донести
    лише одну річ,
  • 16:11 - 16:13
    нехай це буде ось що:
  • 16:13 - 16:15
    можна легко перекласти слова,
  • 16:15 - 16:17
    але неможливо цілком
    перекласти значення.
  • 16:17 - 16:18
    Дякую.
  • 16:18 - 16:22
    (Оплески)
Title:
Долаючи мовний бар’єр|Тім Донер | TEDxTeen
Description:

У цьому виступі Тімоті Донер, 17-річний гіперполіглот, розповідає про свій досвід з вивчення мов, згадуючи смішні випадки зі ЗМІ, та ділиться основними речами, що допомогли йому зламати перешкоди на шляху. Він закликає нас вивчати не лише мови, але й культури, відображенням яких вони є.

more » « less
Video Language:
English
Team:
closed TED
Project:
TEDxTalks
Duration:
16:27

Ukrainian subtitles

Revisions