Отже, майже 2 роки тому

про мене писали в "Нью-Йорк Таймз",

стаття називалася 
«Пригоди підлітка-поліглота»,

і в ній йшлося про мою пристрасть
до вивчення мов -

мого дивакуватого хобі.

На початку я добре до цього поставився.

Мені подобалося, що вивчення мов
привертає більше уваги,

і воно не буде вважатись

хобі для відлюдька,

що зненацька дає змогу 
спілкуватись з усім світом.

Та коли про мене говорили в ЗМІ,

основну ідею моєї історії 
почали спотворювати.

Мені завжди подобалося говорити 
про "чому" і "як":

чому я вивчаю іноземні мови
і як я це роблю.

Натомість все перетворилось на цирк,

в якому телешоу хотіли зробити 
з моєї історії сенсацію.

Отже, інтерв'ю проходило десь отак.

"Доброго дня. Сьогодні зі мною 
17-річний Тімоті Донер,

який вільно володіє 20 мовами.

Ой, вибачте.

Насправді він може образити вас 
25 мовами

і вільно володіє ще десятьма.

"Тіме, чи не могли б ви сказати 
нашим глядачам "Доброго ранку" і

"Дякую за те, що дивитеся нас" 
мусульманською мовою?"

(Сміх)

"Ем... Арабською".

[Говорить арабською]

"Чудово. А тепер можете

представитися і сказати,

що ви вільно володієте 
23-ма мовами німецькою".

"Це не зовсім так. Але..."

"Ні, ні, просто скажіть це глядачам".

[Говорить німецькою]

"Чудово. А як щодо

скоромовки китайською?"

(Сміх)

"Ну, ми можемо поговорити про китайську,

багато американців вивчають 
китайську мову тепер,

і я вважаю, що це чудово".

"Ні, ні, ні. Просто скажіть скоромовку".

(Сміх)

[Говорить китайською]

"Що за хлопчина! Тіме,

розкажете ще одну китайську скоромовку?"

"Я б не хотів на цьому зупинятись,

але ми можемо поговорити про Китай.

Знання мови дає дуже багато".

"Ой, Тіме, на жаль, наш час вичерпано".

(Сміх)

(Оплески)

"Ще скажіть нашим глядачам

"До побачення" турецькою,

і ми будемо закінчувати".

"Але ж ми ні про що не поговорили".

"Турецьку, будь ласка".

[Говорить турецькою]

"Оце хлопець, так?

Цікаво, чи в нього
коли-небудь була дівчина.

(Сміх)

"Залишайтесь з нами, тому що далі в шоу -

бульдог-скейтбордист
у купальнику".

(Сміх)

(Оплески)

Отже, цей смішний приклад

показав дві основні проблеми

з тим, як представили мою історію.

На особистому рівні

я відчув, що вивчення мов стає 
майже як домашнє завдання.

Раптом з'явилось відчуття, що
все це повинно бути дуже організовано.

Точне, раціональне,

і в конкретних цифрах.

Я розмовляю n-ою кількістю мов,

Я знаю n мов.

Це далеко не те. що я звик робити:

вчити мови для задоволення.

Вчитись спілкуватися з людьми,

вивчати далекі культури.

І на загальнішому рівні 
це здешевило знання іноземних мов,

вміння розмовляти ними.

Якби я міг донести лише одне
сьогодні на TEDxTeen,

то розказав би, що знати мову -

це набагато більше, ніж завчити
кілька слів за словника.

Це набагато бльше, ніж могти

спитати, де туалет,

чи сказати, котра година.

Але я забігаю наперед.

Отже, для тих, хто не знає моєї історії,

може, багато хто не знає,
що таке "поліглот",

це дивакувате слово.

Я почав з цього.

Отже, цей малюк - це я, десь в 2001 році,

і це початок моєї пригоди - вивчення мов.

Взагалі, в дитинстві я був актором,

ще до того, як почав вчити мови.

І я завжди мав 
природну здібність до акцентів.

От йду я на прослуховування для реклами

по радіо чи телебаченню,

і пародіюю Остіна Пауерса.

Я не буду тут цього показувати.

(Сміх)

Або показував

Апу з "Сімпсонів".

Одного разу на прослуховуванні

мене попросили вийти,

бо я мав шепелявити, як дитина,

а я захотів спародіювати Дарта Вейдера 
з французьким акцентом.

(Сміх)

Це навчило мене основ

того, як вимовляти звуки,

як схопити іншомовний акцент

чи мовні кліше

і застосовувати їх.

Йдемо далі, отже,

я десь в третьому класі

і ось щойно почав вивчати французьку.

Але через 6 місяців, рік

і навіть 2 роки

я не можу говорити французькою.

Французька - це лише урок в школі,

і хоча я знаю, як сказати по-французьки

"лікоть", "коліно", "шнурівка",

я зовсім не можу розмовляти вільно.

Підемо ще далі.

У 7 класі я почав вчити латину.

Латинська, як відомо, мертва мова,

і, вивчаючи її, вчишся

розбирати мову на частини,

бачити її структуру,

правила та головоломки.

Це було чудово,

але я все одно не відчував, що це моє.

Йдемо далі.

Десь у віці 13 років

мене зацікавив

Палестино-ізраїльський конфлікт,

тому я почав вивчати іврит.

Я не знав, як це зробити.

Я не знав, що прийнято
робити в такій ситуації,

тому я слухав багато репу.

Я запам’ятовував тексти, 
пробував повторювати їх,

намагався розмовляти з носіями мови

хоч раз на тиждень чи раз на місяць.

Так, поступово

я почав розуміти значно більше.

Я не розмовляв як носій мови,

я не міг говорити ідеально,

і, звичайно, я не знав граматики,

але я зробив те, 
що не вдавалось у школі -

зрозумів основи мови

самостійно.

Ще трохи опісля

я почав вчити арабську,
в 14 років,

це була літня школа перед 9 класом.

Це літо 2010.

Через місяць я міг читати і писати

без проблем.

Я вивчив основи офіційної мови

і одного з основних діалектів.

Тоді я зрозумів, що вивчення мов
може бути хобі.

Отже, 24 березня 2011.

В мене страшенне безсоння,

і я вивчаю ще більше мов

за книжками з граматики чи телепередачами,

і. скажімо, арабська та іврит
стали одним з основних занять.

Тож тієї ночі я не міг заснути допізна

і записав на веб-камеру відео, 
де говорив арабською,

написав субтитри

і завантажив на YouTube

із назвою "Тім говорить арабською".

[Розмовляє арабською]

Наступного дня я зробив те саме

[Розмовляє івритом]

"Тім говорить івритом".

Коментарі були фантастичні.

Мені писали:

"Ого, вперше бачу американця, 
що говорить арабською".

(Сміх)

Чи варто їх за це звинувачувати?

Також мені писали:

"Класно, та, може, тобі варто 
поправити вимову ось тут".

чи "здається, 
це слово вимовляється ось так".

Раптом вивчення мов перейшло

з самотніх сторінок книжок

чи екрана комп’ютера

в широкий світ.

Це мене захопило.

Величезна кількість людей, 
з якими я міг спілкуватись,

безумовно, вчителі
чи просто співрозмовники

для будь-якої мови, яку я хотів вивчити.

Я покажу вам невеличке відео.

Відео: (говорить арабською) Я почав вчити 
арабську, грубо кажучи, 6 місяців тому.

[Говорить індонезійською]
Це почалось один, два. три, чотири...

ну, десь чотири дні тому.

[Говорить івритом] Мені здається, що 
арабською читати та писати легше.

[Говорить оджибве] 
Оджибве - це дуже складно!

[Говорить суахілі] Але я 
повернувся додому позавчора.

[Говорить пушту] Як вам моя вимова? 
Дуже вам дякую!

Гарного вам дня. До побачення!

(Оплески)

Це стало моїм способом

зв’язатись зі світом.

Але в процесі вивчення мов

я зустрів багато перешкод.

Перша з них - я не знав, 
як вчити самого себе.

Насправді, багато з вас, 
якби мали вивчити,

скажімо, пушту до кінця місяця,

не знали би, що робити.

Тож я експериментував.

Ось один із способів.

На занятті з латини я прочитав 
про те, що Цицерон

назвав "методом Локі (Loci)"

чи, правильніше, Locurum.

Це мнемонічна техніка.

Якщо ви хочете вивчити

10 слів зі списку,

то берете кожне слово

і, замість вчити їх блоками,

ви вводите їх у просторову пам’ять.

Ось що я маю на увазі.

На фото зображена Юніон-сквер.

Тут я буваю щодня.

Заплющивши очі,

я можу уявити її в усіх деталях.

Отже, я уявляю, що гуляю по Юніон-сквер

і кожне місце я подумки

асоціюю з одним зі слів.

Зараз продемонструю це.

Я йду по Парк-авеню,

а японською "йти" буде "iku".

Йду ще далі, повертаю направо,

сідаю на сходинках, де я можу "suwaru".

Північніше стоїть пам'ятник 
Джорджу Вашингтону,

колись я думав, що це фонтан,

отже, це "nomu" - пити.

Біля статуї є дерево, яке можна "kiru" - зрубати.

Якщо ви підете на північ,
в Barnes&Noble,

то зможете "yomu" - почитати.

Якщо я зголоднів, то піду
купити фалафелів,

один квартал на захід -
і можна "Taberu" - поїсти.

Я пропустив дещо.

Добре. Отже, 8 з 10! Непогано!

Я зрозумів, що тепер,

коли я експериментую з такими-от методами,

вивчення мови стало більш інтерактивним.

Я став краще запам’ятовувати,

і мені цікаво вчитися.

Може, цей метод не підійде вам.

Тоді ось ще один спосіб.

Багато хто мене запитує:

"Як ти, вивчаючи багато мов водночас,

не плутаєш їх?" або

"Як ти запам'ятовуєш так багато слів?

Я вивчив слово "стіл" іспанською,

і слово "книга" вилетіло із голови".

Я намагаюсь використати це.

Наприклад,

ось три слова індонезійською.

До речі, вони 
з 50 перших слів, які я вивчив.

"Kepala", "Kabar", "Kantor".

Лексично вони не пов’язані. 
"Kepala" - голова.

"Kabar" - новина.
"Kantor" - це офіс.

Та звучання схоже, "K", "A". Так?

Отже, я запам'ятовую слова групами,

що мають однакові звуки.

І коли я чую "Kepala" індонезійською,

я автоматично згадую 
"Kebar" and "Kentor".

Те ж саме з арабською мовою. "Iktissad", 
"Istiklal", "Sokot".

Ці три слова не мають нічого спільного.

Перше означає "економіка", друге - "незалежність", 
а третє - "падіння".

Та коли я чую одне із них, воно викликає... (Сміх)

(Сміх)

...воно викликає два інших.

Те ж саме з івритом.

[Говорить івритом]

Хоч вони й означають 
вертатись, пам’ятати і світити.

Чи фарсі, де слова пов'язані -

тож коли я чую "Pedar",

що означає батько,

я автоматично згадую слова

"Mada", "Barodar", "Dokhtar" -

мати, брат, дочка.

Повторюсь, це тільки один із методів,

і я не кажу, що він один 
допоможе вам розмовляти вільно,

але це один зі шляхів

подолання тих перешкод.

Ви можете питати себе:

"Який в цьому сенс?"

"Навіщо вчити пушту чи оджибве,

коли ти живеш у Нью-Йорку?"

Але щось в цьому є.

Взагалі я завжди жив у Нью-Йорку,

і я завжди дивуюся, скільки мов

можна почути тут за день.

Йдучи вулицями, я бачу 
білборди китайською чи іспанською,

російські книжкові крамниці, 
індійські ресторани, турецькі бані.

Але, незважаючи на мовне різноманіття,

основна течія американської культури

залишається одномовною.

І якщо ви не погоджуєтесь,

гляньте на реакцію на рекламу
Coca-Cola Super Bowl.

Коли я почав більше уваги приділяти мовам,

я побачив, що маю

власну мовну групу тут, у Нью-Йорку.

Я ходив околицями міста

і ставив себе у незручне становище,
шукаючи потрібні слова.

Я говорю з людьми весь день,

дізнаюсь їхню думку про все,

і використовую нові мовні навички.

Відео: (російська) Як вас звуть?
- Натан.

Натан.
- Добрий день!

Як вас звуть?

Я Тім.

Приємно познайомитись.

Приємно познайомитись.

Звідки ви?

(урду) Цю книжку написав

сам Кдратула Шахаб.

Що таке "nawist"?

Це означає, що автор написав...

А, Khod-Nawist (автобіограф)

Від перського " khod-nevashtan"

Може, вам доведеться багато 
користуватись англійською,

може, ви будете не надто цікавим,

але річ у тім, що там

ви виходите з зони комфорту.

Я не надто добре говорю урду,

тож часто потрапляю 
в такі незручні ситуації,

але зате я вивчив нове 
слово - "Khod-Nawist"

Тепер я його не забуду.

Тож, рухаючись далі, 
ви можете подумати,

навіщо це все?

Я пробую пояснити людям

свої численні мотивації,

але мені здається, що найкраще 
це виражають

слова Нельсона Мандели:

"Говорячи із людиною мовою,
яку вона розуміє,

промовляєш до її розуму.

Говорячи її рідною мовою,
промовляєш до серця".

Я почав помічати,

що є тісний зв'язок

між мовою та культурою,

мовою і думкою.

Чесно, якщо ви хочете вивчити перську,
для прикладу,

то берете словника і кажете: "Я знаю,
як буде "дякую",

знаю, як буде "скільки це коштує?",

вмію сказати "до побачення".

О, я говорю перською".

Мабуть, ще ні. Поглянемо, чому.

Якщо ви хочете купити щось 
у перській книжковій крамниці,

то, мабуть, спитаєте "скільки це коштує?"

Здебільшого вам на це скажуть:

"Ghabeli nadaareh".

Що означає "Це безцінно".

(Сміх)

Фактично, це глибока традиція,
що називається "Taaraf",

згідно з нею двоє людей, 
що розмовляють,

обоє намагаються поводитись
скромніше, ніж співрозмовник.

Тож я пробую купити книжку,

і для тієї людини грубо буде сказати:
"5 доларів".

Вона має сказати: 
"Це безцінно.

Ви такий привабливий,
такий талановитий.

(Сміх)

Беріть безплатно,
я такий скромний, беріть так".

(Сміх)

Або ви можете натрапити на щось таке:

якщо ви хочете подякувати комусь,

висловити поцінування,

сказати "приємно познайомитись".

Я міг би сказати "Ну, я знаю,
як сказати "дякую" перською.

Я говорю перською".
А може, й ні.

Я часто чув таку фразу, 
розмовляючи з іранцями:

"Ghorbanet beram".

Буквально це означає

"Дозвольте мені пожертвувати 
своїм життям за Вас". (Сміх)

Знову ж таки, це поетично,

можна сказати, мелодраматично.

Але це те, що необхідно зрозуміти,
аби осягнути культуру.

Я не хочу сказати, 
що нам це не властиво.

бо якщо подумати, в англійській 
ми постійно робимо те саме.

Якщо ви питаєте когось 
"Як справи?",

що ви хочете почути?

"Добре, дякую".

І більше нічого мене не цікавить.

(Сміх)

Але ми все одно це кажемо.

Ми кажемо "bless you" 
(будь здоровий, букв. - будь благословенний),

що тепер не має релігійної конотації,

коли хтось пчихає, так?

Цікаво, що більшість мовознавців вважають,

що мова по суті не впливає 
на те, що ми думаємо.

Так, жодна мова не зробить 
вас математичним генієм.

Жодна мова не зробить

логічні проблеми 
недоступними для розуміння.

Але між мовою й культурою 
існує тісний зв'язок.

Мова так багато може розказати

про світобачення культури.

Фактично, на нашій планеті

кожні два тижні помирає мова.

Ніхто більше не говорить нею.

Через війну, голод,

часто - просто через асиміляцію.

Може, мені легше буде говорити

не місцевою мовою, а, скажімо, арабською.

Чи, може, я з амазонського племені,

моє житло нищиться,

тому мені вигідніше вивчити португальську

і втратити мою культуру.

Подумайте про це.

Через два місяці від сьогодні 
буде перше квітня.

Для багатьох цей день
може бути стресовим -

паперові справи,

орендна плата.

Та для двох груп людей у світі

це означає загибель їхньої мови.

Загибель їхньої міфології,
історії та фольклору.

Їхнє розуміння світу.

Знову ж таки, ви, вивчаючи іспанську

чи йдучи на заняття з японської,

не зупините загибелі мов.

Але це все-таки відкриє 
вам важливу істину:

мова, по суті своїй,

відображає культуру й світогляд.

І якщо сьогодні я міг би донести
лише одну річ,

нехай це буде ось що:

можна легко перекласти слова,

але неможливо цілком 
перекласти значення.

Дякую.

(Оплески)