Афра Реймонд: Три міфи про корупцію

Тринідад і Тобаго накопичили величезні багатства в 1970-х завдяки нафті. Але в 1982 році з'ясувався шокуючий факт -- 2 з 3 доларів, призначених на розбудову країни було розтрачено даремно або вкрадено. Це не давало спокою доповідачеві протягом 30 років. Розказуючи про тривалу історію корупції в уряді країни, Реймонд згадує головні випадки фінансових злочинів, стверджуючи, що "такого немає більше ніде на планеті". (Знято на TEDxPortofSpain).

Отож, цього ранку я говоритиму

про корупцію.

Розтлумачимо корупцію

як зловживання вищим службовим положенням

для власної користі -- або, у нашому контексті,

для ваших друзів, вашої родини або "ваших" підприємців.

Згода? Друзі, родичі і підприємці. (оплески)

Але ми повинні розуміти, що ми знаємо про корупцію,

і ми повинні розуміти, що

ми неосвічені щодо корупції, і ми повинні визнати це.

Ми повинні мати мужність визнати це,

щоб почати змінювати своє ставлення до неї.

По-перше, великий міф номер один

полягає в тому, що це насправді не є злочином.

Коли ми збираємося разом з друзями та сім'єю

і обговорюємо злочинність в нашій країні,

злочинність в Бальмонті, або злочинність в Сан-Дієго, або злочинність в Марбеллі,

ніхто не говорить про корупцію.

Ось в чому полягає правда.

Коли комісар поліції приходить на ТБ, щоб говорити про злочини,

Він не говорить про корупцію.

І ми знаємо напевпе, що коли Міністр Національної Безпеки

говорить про злочини, він також не говорить про корупцію.

Я стверджую, що це -- злочин.

Це економічний злочин, тому що відбувається грабунок платників податків.

Корупція в державному і приватному секторі є реальністю.

Як людина з приватного сектору,

Я стверджую, що є безліч випадків корупції

в приватному секторі, який відокремлений від урядового сектору.

Ті ж самі хабарі, "відкати" і інші приховані речі,

все це має місце у приватному секторі.

Сьогодні я сфокусуюся на корупції у державному секторі,

у якій бере участь і приватний сектор.

Другий важливий для розуміння міф --

тому що ми повинні знищити ці міфи,

відкинути, розбити і висміяти їх --

другий важливий для розуміння міф

полягає в тому,

що насправді корупція є лише незначною проблемою --

якщо це і проблема, то лише невелика,

що вимірюється порядком 10 або 15 відсотків,

вона буде мати місце й далі, можливо, завжди,

і немає змісту приймати будь-які закони, оскільки ми не можемо вплинути на це явище.

І я хочу показати, що це також

небезпечний міф, дуже небезпечний.

Це є також громадським злочином.

І я хочу трохи розказати...

Повернутися на 30 років.

Ми всі -- вихідці з Тринідаду і Тобаго,

багатої на ресурси невеликої Карибської країни,

і на початку 1970-х у нас спостерігалося значне зростання державного статку,

і це збільшення було спричинено підвищенням світових цін на нафту.

Ми називаємо ці статки нафтодоларами. Казна була наповнена грошима.

Іронія полягає в тому, що

ми сьогодні знаходимося в Центральному Банку.

Ви розумієте: Історія багата на іронію.

Ми знаходимось в Центральному банку,

і Центральний Банк несе відповідальність за багато речей, про які я збираюся говорити.

Отже, ми говоримо про безвідповідальність у державних установах.

Ми говоримо про те, що поряд,

у сусідньому хмарочосі знаходиться Міністерство фінансів,

і багато що нас пов'язує сьогодні,

Отже ми ведемо діалог в межах чогось на кшталт храму. Згода?

(Оплески)

Перше, про що я хочу поговорити це те, що

коли всі ці гроші стіклися в нашу країну приблизно 40 років тому,

ми почали, тогочасний уряд почав

за рахунок угод на урядовому рівні

швидко розвивати країну.

І деякі з найбільших проектів у країні

було реалізовано саме через угоди на урядовому рівні

з деякими провідними країнами світу:

США, Великобританією, Францією і так далі.

Як я вже сказав, навіть будинок, в якому ми знаходимось -- за іронією --

Ця будівля була частиною комплексу,

який називали "Вежі-Близнюки"...

Ситуація стала настільки обурливою,

що було призначено слідчу комісію,

і вона повідомила в 1982 році (30 років тому) --

в "доповіді Баллаха" -- 30 років тому --

і одразу ж міжурядові угоди було припинено.

Потім -- прем'єр-міністр прийшов в парламент

щоб обговорити бюджет, і він сказав речі, які я ніколи не забуду.

Вони зачепили мене за живе. Я був молодий чоловік в той час.

Він потрапив прямо в серце.

Він сказав, що, фактично — Дозвольте мені подивитися, чи ця річ працює...

...ми маємо —

Ось яка його думка.

Він сказав нам, що, власне,

два з кожних трьох доларів: наших нафтодоларів,

грошей платників,

було витрачено марно або вкрадено.

Так що ці 10 або 15 відсотків -- міф.

Але це все майже фольклор. Забудьте цю історію.

Вона для маленьких дітей. Ми є великі люди,

і ми намагаємося впоратися з тим, що відбувається в нашому суспільстві.

Розумієте? Ось які масштаби проблеми.

Розумієте? Дві третини вкрадено або втрачено.

Це було 30 років тому. Баллах був в1982 році.

А що змінилося з того часу?

Я не люблю розповідати хвилюючі секрети

міжнародній аудиторії, але я повинен.

Чотири місяці тому ми постраждали від Конституційного обурення.

Ми називаємо це фіаско розділу 34, фіаско розділу 34,

підозрілий шматок закону -- я збираюся сказати, все як є --

підозрілий шматок закону

було прийнято в підозрілий час

щоб звільнити деяких підозрюваних. (Сміх)

Він носить назву... ці люди є

обвинуваченими у справі аеропорту Піарко.

Я збираюся використовувати власний лексикон, виступаючи тут сьогодні.

Тож, вони є обвинуваченими у справі аеропорту Піарко.

Це було порушення конституції першого порядку,

я називаю його "Змова для розбещення парламенту".

Головний інститут нашої країни був збоченим.

Я маю на увазі збоченців

економічного і фінансового характеру.

Ви відчуваєте, наскільки серйозною була проблема?

Відбувся масовий протест. Багато з присутніх у цій залі

взяли участь в акції протесту в різних формах.

Найголовніше, американське Посольство поскаржилося,

і роботу парламенту було відновлено,

закон змінили, скасували.

Це вислів юристів. Його було скасовано.

Але справа в тому,

що парламент перехитрував всіх в ході подій,

тому, що насправді

через підозрілий уривок цього закону,

він фактично набув чинності

у вихідні дні, коли ми відзначали нашу 50-ту річницю незалежності,

наш ювілей незалежності.

Ось що образливо!

Це був доволі бридкий хід, але він подіяв,

тому, що всі ми розуміли що коїться,

і в перший раз, наскільки я пам'ятаю,

відбулися масові протести проти корупції.

І це подарувало мені великі сподівання. Розумієте?

Такі люди як ми іноді відчувають

себе наодинці у цій справі.

Цей уривок із закону і скасування дії закону

загальмували справу звинувачених по аеропорту Піарко.

Тож це був один із тих неймовірних подвійних блефів, що мали місце.

Але які справжні звинувачення?

В чому саме вони були звинувачені?

Це виглядає трохи таємничо, але, все ж, в чому вони винні?

Ми намагалися побудувати, або, скоріше, реконструювати

застарілий аеропорт.

Весь проект коштував близько 1,6 мільярда доларів,

Доларів Тринідаду і Тобаго,

і справді, у нас було багато незаконних тендерів

та підозрілої діяльності; корупція мала місце .

І щоб отримати уявлення про її масштаби,

і в контексті цього

другого міфу про те, що корупція -- не велика справа,

ми можемо поглянути на цей другий слайд.

І те, що тут зображено -- не моя вигадка,

це письмова інформація від генерального прокурора. Це його слова.

І він стверджує, що з $1,6 мільярдного проекту,

один мільярд доларів опинився

на офшорних банківських рахунках.

Один мільярд доларів з наших податків

було розташовано на офшорних рахунках.

Будучи свого роду підозрілою особою,

я обурений цим, і я збираюся зупинитися на цьому,

збираюся зупинитися і розказати деякі деталі.

Я збираюся сказати те, що я бачив

у листопаді минулого року на Уолл-стріт. Я був в Zuccotti Park.

Була осінь. Було прохолодно. Було волого. Сутеніло.

І я ходив поряд з пікетувальниками

Дивлячись на представників рухів One Wall Street та Occupy Wall Street, що були навколо.

І серед них була леді з плакатом, простим плакатом.

свого роду змучена білявка,

тож плакат був зроблений із звичайного листка паперу,

а напис зроблений маркером.

І те, що було на плакаті вкарбувалося в моє серце.

Там було написано: "Якщо ви не обурені, ви ще не звертали уваги."

"Якщо ви не обурені всім цим, ви ще не звертали уваги."

Тож будьте уважними, далі -- ще страшніше.

Я почав думати.

А що, якщо...

Оскільки я персона підозріла щодо цього всього. Я читав багато шпигунських романів та іншого.

(Сміх)
А що, якщо...

Але для того, щоб розібратися в цих жахіттях,

ви маєте прочитати багато шпигунських романів

і брати з них приклад, правда? (Сміх)

Але що, якщо це сталось не вперше?

Що, якщо це лише перший випадок

коли тих, про кого не хочеться згадувати, було викрито?

Що, якщо таке траплялося і раніше? Як мені дізнатися?

Отже, два попередніх приклади, що я навів,

стосувались корупції в будівництві, так?

І тепер я маю честь

очолювати Заводську раду, що не є прибутковою організацією.

Наш сайт jcc.org.tt, і в нас є... ми є лідерами

в боротьбі за впровадження публічної системи закупівель

щоб знати куди витрачаються громадські кошти.

Отже, ті хто хоче дізнатись про це більше,

приєднатися, або підписати декілька петицій, будь ласка, долучайтесь.

А я перейду до ще однієї близької теми,

оскільки одна з приватних компаній з якою я пов'язаний

уже впродовж 3.5 років

займається питанням прозорості і підзвітності

щодо краху компанії CL Financial.

CL Financial -- найбільший конгломерат, що був коли-небудь в країнах Карибського басейну

І, не вдаючись в усі ці подробиці,

було заявлено про крах -- я використовую слова дуже обережно --

було заявлено про крах в січні 2009,

тобто все відбулось приблизно 4 роки тому.

В безпрецедентно щедрому жесті --

будьте дуже обережними щодо таких людей --

в безпрецедентно -- я використовую це слово з обережністю --

безпрецедентно щедрому жесті, тогочасний уряд

підписав письмове забов'язання погасити всі вимоги кредиторів.

І я можу без сумнівів заявити, що

такого не траплялось більше ніде на планеті.

Давайте осягнемо все в контексті.

Нам кажуть, що все це схоже на Уолл-стрит. Це не Уолл-стрит.

Трінідад і Тобаго -- місце з іншими законами фізики, біології і будь-чого.

Такого немає більше ніде. (Оплески)

Такого немає більше ніде. Такого немає більше ніде.

Тут також все по-своєму, але там все зовсім інакше. Розумієте?

Я зараз серйозно.

Зрозумійте. Були крахи на Уолл-стрит.

Були крахи в Лондоні.

Були в Європі.

В Африці був крах. В Нігерії 6 головних

комерційних банків рухнули одночасно з нашим.

Цікаво провести паралель між нігерійським досвідом --

тим як вони побороли крах, а вони побороли

його дуже добре, якщо порівнювати з нами.

Ніде більше на планеті

кредиторам не було надано допомогу,

що перевищує зазначену у статутних правах.

Тільки тут. Отже, яка причина такої щедрості?

Наш уряд такий щедрий? Так, можливо, він такий і є.

Давайте розглянемо все детальніше.

Отже, я почав розбиратись і писати листи і т.д., і т.п.,

з цією роботою можна ознайомитись, моя особиста робота

знаходиться на сайті AfraRaymond.com. Це мене так звуть.

Це некомерційний блог, що я веду

Не такий популярний, як у деяких, але ви зайдіть.

(Сміх)

Але справа в тому, що гіркий досвід, пов'язаний з розділом 34,

цією змовою для збочення парламенту, цей гіркий досвід

що мав місце в серпні,

коли ми повинні були святкувати нашу незалежність,

з приходом вересня, змусив мене визначитись

змінити акценти,

і повернутись до тієї роботи, до того, що я писав

і до деяких діалогів, що я мав з посадовими особами

щоб зрозуміти що ж відбулось насправді.

Як кажуть у Тринідаді і Тобаго: "хто є хто і що є що?"

Отож, давайте зробимо переоцінку.

Я відправив заяву з приводу свободи інформації

у травні цього року до Міністерства фінансів.

(Міністерство фінансів це сусідній хмарочос)

Ось і інший контекст.

Міністерство Фінансів, як нам сказали,

є суб'єктом, діяльність якого регулюється Актом про свободу інформації.

Я хочу розказати вам про дійсний приклад того, чи це правда.

Центральний Банк, в якому ми знаходимось цього ранку

не підпадає дії Акту про свободу інформації.

Насправді, ви можете питати в них будь-що,

і вони не мусять відповідати взагалі нічого.

Цей закон діє 1999 року.

Отже я занурився в цю боротьбу і поставив 4 запитання.

І я переповім вам ці питання разом з отриманими відповідями,

щоб ви змогли зрозуміти, як я казав, про що йде мова.

Мова йде про місце, якого більше немає ніде.

Перше питання:

Я попросив показати мені рахунки CL Financial,

і, якщо це неможливо, --

Міністр фінансів робить заяви,

приймає закони, виступає з промовами і т.д... --

то на які дані покладається він?

Це схоже на відомий жарт: Що б він не пив, дайте мені того ж!

І вони написали у відповідь,

що не розуміють, що я маю на увазі.

Тобто, відповіли питанням на питання.

Другий пункт: Я хочу побачити

хто є кредиторами тих груп, борги яких були погашені?

Дозвольте зупинитись, щоб наголосити для всіх

що 24 мільярди доларів з наших грошей було витрачено на це.

Це приблизно 3.5 мільярди доларів США

що надійшли від малої -- і, до того ж, багатої на ресурси --

Карибської країни. Розумієте?

І я запитав,

хто отримав ці 3.5 млрд доларів?

І я хочу знов зосередитись на контексті,

контекст допоможе нам чітко зрозуміти що відбувається.

Є конкретна особа, що і зараз знаходиться в уряді.

Ім'я не має значення.

І ця людина зробла кар'єру

використовуючи закон про свободу інформації

для просування його політичної справи.

Його ім'я не важливо.

Я не хочу наголошувати на ньому. Я маю свою позицію.

Я хочу сказати, що ця особа зробила кар'єру, використавши

Акт про свободу інформації для розвитку власної справи.

Найвідоміший випадок

ми стали називати "Скандал з секретними стипендіями",

тоді насправді було задіяно 60млн державних грошей,

які просто розчинились в кількох стипендіях,

про які ніхто не знав і т.д. і т.п.

Тож він пішов до суду з цим парламентським актом,

актом про свободу інформації,

щоб оприлюднити інформацію,

і я думаю, що це чудово.

Фантастика.

Але зрозумійте, питання в наступному:

якщо можна використати акт про свободу інформації

в суді

щоб прискорити викриття витрачених 60млн бюджетних коштів,

можливо і необхідно використати

акт і в випадку викриття 24млрд.

Ви бачите? Міністерство фінансів,

Секретаріат Міністерства фінансів,

Написали мені, що інформація є також вільною.

Ви розумієте? Ось чим ми займаємось...

Третя річ, яку я скажу вам:

я також запитав

про директорів CL Financial,

чи вони робили подання відповідно до нашого Акту сумлінності суспільного життя.

Ми маємо Акт сумлінності суспільного життя,

що є частиною нашої системи охорони національних інтересів.

І публічні особи мають подавати,

розповідати якими вони володіють активами і забов'язаннями.

І, звичайно ж, я з того часу зрозумів що вони такі подання не робили,

а міністр фінансів, насправді, і не просив їх робити подання.

Маємо що маємо. Маємо ситуацію, в якій

основні захисні заходи щодо сумлінності, підзвітності

та прозорості було відкинуто.

Я ставив питання абсолютно легально та по правилам.

Воно було проігноровано

Те, що надавало нам сил пов'язано із справою щодо Розділу 34,

ми маємо продовжувати роботу. Ми не можемо забути все.

Я визначив те що сталось як найбільшу розтрату в історії країни.

І також це найбільший приклад

державної корупції, відповідно до зображеного рівняння.

І ось тест в реальних умовах:

Тоді, коли ви маєте витрату державних коштів

без звітності по витратах,

без прозорості,

завжди матимете корупцію,

чи то в Росії, чи в Нігерії, чи на Алясці,

Завжди матимете корупцію, і саме з цим ми маємо справу.

Я збираюся продовжувати працювати,

тиснути, отримувати певні резолюції

з зазначених питань в Міністерстві фінансів.

Якщо станеться так, що я повинен буду йти до суду особисто, я робитиму це.

Ми будемо продовжувати тиск.

Ми будемо продовжувати працювати в рамках JCC.

Але я хочу відійти від контексту Тринідаду і Тобаго

і додати до сказаного вище

певний міжнародний приклад.

Тут була журналістка [Хізер] Брук, що говорила

про її боротьбу проти корупції в уряді,

і вона показала мені цей сайт: alaveteli.com [alaveteli.org]

alaveteli.com [alaveteli.org] -- засіб для створення відкритої бази даних

для розвитку свободи інформації,

і спілкування один з одним.

Я можу бачити ваші заяви.

Ви можете бачити мої заяви і відповіді, що я отримав.

Ми можемо працювати разом. Ми повинні побудувати колективну базу даних

і мати спільне розуміння того, де ми знаходимося, щоб перейти до наступного кроку.

Ми маємо ставати свідомішими.

Остання річ, яку я хочу сказати, стосується

чудового індійського сайту,

що називається IPaidABribe.com

В них є міжнародні гілки,

і для нас важливо працювати з ним.

IPaidABribe.com є дуже важливим,

цікаво зайти і подивитися.

Я збираюся зупинитися на цьому. Я збираюся попросити вас бути мужніми.

Зруйнуйте перший міф: це злочин.

Зруйнуйте другий міф: це велика проблема.

Це величезна проблема. Це -- економічний злочин.

І будемо продовжувати працювати разом

для поліпшення ситуації,

стабільності і стійкого розвитку в нашому суспільстві. Дякую.