Основи: вступ до критичного мислення

Ви дізнаєтесь, що таке критичне мислення, що собою являє умовивід, а також різницю між дедуктивними та індуктивними умовиводами.

Я Джефф Пінн, викладаю в
Північному Іллінойському університеті

а наш курс - вступ до критичного мислення

На цьому занятті ми будемо
говорити про 3 речі:

Перше: що таке критичне мислення?
Друге: що таке умовивід?

І третє: яка різниця між дедуктивними
та індуктивними умовиводами?

Добре. Отже, що таке критичне мислення?

По суті критичне мислення - це
засіб встановити,

наскільки надійні підстави
ваших переконань

Що це означає?

Припустимо, що ви з подругою
обговорюєте,

хто буде на сьогоднішній вечірці.

І вона досить впевнено каже:
"Монті не прийде"

Ви ж не певні, чи можна їй повірити.
Тож, мабуть поцікавитесь:

"Чому ти так вважаєш?"

Вона може відповісти по-різному

Ми розглянемо 3 можливі відповіді

По-перше вона може сказати "Я не можу
його терпіти, і хочу гарно провести час."

По-друге, вона може сказати: "Він дуже
сором'язливий і рідко ходить на вечірки."

І по-третє, вона може сказати:
"Він у Пекіні,

а дістатитсь сюди з Пекіна
до вечора неможливо."

Її перша відповідь не дає
достатніх підстав,

щоб погодитись,
що Монті не буде на вечірці.

У другій відповіді є
обґрунтована підстава

для припущення,
що Монті не буде:

якщо він сором'язливий
і рідко ходить на вечірки,

тоді ймовірно, що його не буде
і на сьогоднішній вечірці.

Так само, третя підстава
також обґрунтована:

якщо він у Пекіні й дістатися сюди
звідти до вечора неможливо,

то це гарантує, що він буде
відсутній сьогодні на вечірці.

І якщо ви помічаєте подібні речі,
розрізняєте вагомі та невагомі причини,

для прийняття певних тверджень,

ви тренуєте свої навички
критичного мислення.

Отже, критичне мислення
є засобом перевірки,

наскільки гарні підстави
наших переконань.

Тож одне з основних вмінь,
які ви опануєте

під час вивчення критичного мислення

полягає у здатності
відрізняти гарні підстави

від поганих підстав для віри у щось.

Спершу з'ясуймо,
що тут значить "гарні".

я не позначаю цим словом щось

що належить до сфери моралі чи етики

тобто, прийняття думки
на основі "гарних" підстав

не робить цю думку
морально "доброю"

Так само, не буде морально "поганим"
чи злим

повірити у щось на основі
поганих підстав

В нашому розумінні,
гарна підстава

тісно пов'язана з поняттям істини

Таким чином, гарна підстава
для переконання - це та,

яка робить його ймовірним,

тобто надає йому правдоподібність

А найкращою є така підстава,

яка робить
переконання безсумнівним.

Чому це має значення?

Критичне мислення важливе

оскільки ми, як раціональні істоти

хочемо мати істинні переконання

Раціональні люди хочуть дотримуватись

істинних переконань

і уникати хибних

Таким чином, бути раціональним -
значить формувати переконання тільки тоді,

коли ви знаходите для них гарні підстави!

Добре. Це підводить нас до другого
питання: що таке умовивід?

Умовивід - це набір суджень, які разом

становлять підставу
для наступного судження.

Так, наприклад, ми можемо вважати одну
із попередніх відповідей умовиводом.

В ній міститься 2 судження:
"Монті дуже сором'язливий"

і "Монті рідко ходить на вечірки".

Вони разом становлять підставу для
твердження, що Монті не буде на вечірці.

Судження, які є підставами,
ми називаємо засновками.

Так, "Монті дуже сором'язливий"
- засновок 1;

"Монті рідко ходить на вечірки"
- засновок 2.

І судження про те, що випливає
із цих засновків

ми називаємо висновком.

У надійному умовиводі засновки

є вагомими підставами для висновку

тобто засновки роблять
висновок правдоподібним

В цьому разі ми можемо сказати

що умовивід підтримує висновок

В надійних умовиводах
висновки підтримуються

а в ненадійних - ні

Тож головне завдання критичного мислення

це розвиток вміння визначати

які умовиводи надійні,
а які - ні.

Тобто, чи підтримують засновки
висновок, чи ні

червоним позначимо першу відповідь

яку вона дала:
2 засновки

"Я не можу його терпіти" і
"Я хочу гарно провести час".

Висновок: "Монті не буде на вечірці".

І третій аргумент

теж складається із двох засновків

1 - "Монті у Пекіні"

2 - "Він не зможе вчасно прибути на вечірку"

Як я зазначав раніше

перший умовивід не є гарним,

тоді як останній умовивід є.

І тут я можу пояснити чому.

Якщо ви подумаєте, що засновки поганого

умовиводу кажуть (що вона
не може терпіти Монті і

хоче провести гарно час), і як вони

пов'язанні з висновком аргумента,
Ви побачите,

що ті судження більше не роблять
імовірним, що висновок є істинним.

Той факт, що твій друг не може терпіти
Монті і хоче провести гарно час,

ніяк не сприяє тому, що Монті там не буде.

Це просто не пов'язано з висновком.

А ось у фіолетовому умовиводі засновки,

якщо вони правдиві, гарантують,
що висновок є істина.

Так, вони роблять висновок дуже ймовірним.

Правдивість засновків гарантує
істинність висновку.

Тому у фіолетовому умовиводі
засновки підтримують висновок.

Тепер слід підкреслити, що хоч червоний
аргумент у такому вигляді поганий,

він може стати гарним,

якщо додати якийсь фоновий засновок.

Так, наприклад, якщо ти дізнався, що
твій друг був тією людиною, хто вирішував

кого запрошувати на вечірку,

тоді той факт, що вона не може терпіти
Монті і хоче провести гарно час

дав би вагому підставу вважати,

що Монті не буде на вечірці;
тому що це дасть підставу повірити,

що вона його не запросила.

Але у першому вигляді аргумент є поганим:
ті 2 засновки не дають підстав повірити,

що Монті не буде на вечірці.

Добре. Остання частина сьогодні:
розрізняти 2 різні типи умовиводів.

І так, зліва я напишу оранжевий умовивід,
що є другою відповіддю

("Монті дійсно сором'язливий
і рідко ходить на вечірки")

справа ми зазначемо фіолетовий аргумент

("Монті у Бейдзіні. Він не може
бути вчасно на вечірці.")

Обидва аргументи мають однаковий
висновок: Монті не буде на вечірці.

Як я казав раніше, обидва
умовиводи є гарними:

обидва дають підстави повірити у висновок,

і обидва мають засновки,
які підтримують висновок.

Але є важлива різниця між двома
умовиводами, яку я хочу підкреслити.

Якщо ви подумаєте над
фіолетовим умовиводом

і над тим, що кажуть його засновки,
Ви помітете,

що якщо ці засновки правдиві

(якщо Монті у Бейдзіні і
не може бути вчасно на вечірці),

то те, що Монті не буде на вечірці,
має бути правдою.

Ці засновки гарантують
правдивість висновку.

Той умовивід, у якому засновки гарантують
правдивість висновку,

ми називаємо дедуктивним.

У дедуктивному умовиводі, згідно
засновків, висновок має бути істиною.

Просто подумати над змістом засновків
у дидактичному умовиводі - це все,

що Вам потрібно для того,
щоб зробити висновок.

Якщо ви подивитесь на
оранжевий умовивід,

ви побачите, що тут все не так.

В оранжевому умовиводі,
навіть якщо його засновки правдиві,

висновок може бути хибним.

Навіть якщо Монті дійсно сором'язливий
і рідко ходить на вечірки,

все ж таки можливо,

що він уникне сором'язливість,

зупинить свою політику
"неходіння" на вечірки

і несподівано з'явиться.
Це малоймовірно, але можливо.

Так, правдивість засновків оранжевого умовиводу
не гарантує істинність висновку.

Такі умовиводи ми називаємо індуктивні.

В індуктивних умовиводах, правдивість
засновків робить висновок імовірною істиною,

але не гарантує це.

І як я сказав, обидва умовиводи гарні. Індуктивні
умовиводи теж можуть бути гарними умовиводами.

Вона просто не дедуктивні; їх засновки не
гарантують істинність висновку.

Коли ви оцінюєте умовивід, і вам важливо знати, чи він має бути дедуктивним або індуктивним:

якщо умовивід має бути дедуктивним, і якщо ті роздуми, які він містить призводять до того,

що засновки не гарантують істинність висновку

(висновок може бути хибним, навіть якщо
засновки правдиві),

то це вагома підстава відкинути
умовивід як поганий.

У той час, помітити в індуктивному умовиводі,
що його засновки не гарантають істинність висновку

значить просто помітити, що
це індуктивний умовивід.

Якщо ви відхиляєте оранжевий умовивід, наголошуючи
на тому, що висновок може бути хибним,

ви насправді нічого не розумієте.

В індуктивному умовиводі те, що істинність висновку не гарантована засновками сприймається як належне.

Індуктивний умовивід дає лише підстави вважати, що
істинність висновку є ймовірна.

Знати, яким є умовивід важливо
для того, щоб знати,

якими засобами оцінити,
чи є він гарний чи поганий.

Ці засоби для оцінювання умовиводів
ми розглянемо впродовж наступних занять.

І так, підсумуємо це заняття.

Критичне мислення це набуття впевненості, що
ми маємо вагомі підстави для наших переконань.

Ми розуміємо, що вагома підстава є та, що
робить переконання ймовірною істиною.

Умовивід - це набір суджень,
які називаються засновками.

Засновки становлять підставу
для віри у істинність висновку.

У гарному умовиводі засновки
підтримують висновки.

Тобто, засновки дають вагому
підставу для віри у висновок,

тому що вони роблять
його істинність імовірною.

дедуктивний умовивід - той, у якому
істинність висновку гарантована засновками:

якщо засновки є правдивими,
то і висновок має бути істинним.

Індуктивний умовивід - той, у якому засновки
не гарантують істинність висновку,

але роблять її можливою.

Так, вони все ж таки можуть надати вагомі
підстави для віри у істинність висновку.

Добре. На цьому закінчується вступне заняття.

Переклад на українську: Павло Лепіхін, рев’ювер Оксана Кузьменко, благодійний фонд “Magneticone.org”