< Return to Video

Основи: вступ до критичного мислення

  • 0:08 - 0:11
    Я Джефф Пінн, викладаю в
    Північному Іллінойському університеті
  • 0:11 - 0:14
    і це вступ до критичного мислення
  • 0:14 - 0:17
    Цього заняття ми будемо
    говорити про 3 речі:
  • 0:18 - 0:24
    Перше: що таке критичне мислення?
    Друге: що таке умовивід?
  • 0:26 - 0:29
    І третє: яка різниця між дедуктивними
    та індуктивними умовиводами?
  • 0:31 - 0:33
    Добре. І так, що таке критичне мислення?
  • 0:33 - 0:37
    По суті критичне мислення це
    набуття впевненості у тому,
  • 0:37 - 0:39
    що ви маєте вагомі аргументи
    для ваших переконань
  • 0:39 - 0:41
    Що це означає?
  • 0:41 - 0:43
    Так, допустимо, що ти і твій друг
    думають про те,
  • 0:43 - 0:45
    хто буде на сьогодні на вечірці.
  • 0:46 - 0:49
    І вона тобі досить впевнено каже:
    "Монті не буде на вечірці."
  • 0:49 - 0:53
    І ти не впевнений, чи можна їй повірити.
    Тому для тебе природньо далі спитати:
  • 0:54 - 0:55
    "Чому ти так думаєш?"
  • 0:56 - 0:59
    І тут є багато речей, які вона
    може сказати у відповідь.
  • 0:59 - 1:02
    Ми поговоримо про 3 можливі відповіді,
    які вона може дати.
  • 1:02 - 1:06
    Перше, вона може сказати: "Я не можу
    його терпіти. Я хочу гарно провести час."
  • 1:07 - 1:12
    Друге, вона може сказати: "Він дійсно
    сором'язливий і рідко ходить на вечірки."
  • 1:12 - 1:16
    І третє, вона може сказати:
    "Він у Бейдзіні,
  • 1:16 - 1:20
    і дістатитсь сюди з Бейдзіна
    до вечора неможливо."
  • 1:20 - 1:23
    Її перша відповідь не дає
    обґрунтовану причину,
  • 1:23 - 1:26
    щоб їй повірити,
    що Монті не буде на вечірці.
  • 1:26 - 1:28
    У другій відповіді
    є обґрунтована причина,
  • 1:28 - 1:30
    щоб їй повірити,
    що Монті не буде:
  • 1:30 - 1:32
    якщо він сором'язливий
    і рідко ходить на вечірки,
  • 1:32 - 1:35
    тоді ймовірно, що його не буде
    і на сьогоднішній вечірці.
  • 1:35 - 1:38
    Так само третя причина
    також є обґрунтована:
  • 1:40 - 1:42
    якщо він у Бейдзіні і дістатися сюди
    звідти до вечора неможливо,
  • 1:42 - 1:46
    то це гарантує те, що його
    не буде сьогодні на вечірці.
  • 1:47 - 1:49
    І якщо ви помічаєте подібні речі,
    розрізняєте вагомі та невагомі причини
  • 1:49 - 1:51
    щоб повірити у щось,
  • 1:51 - 1:54
    ви тренуєте свої навички
    критичного мислення.
  • 1:55 - 1:57
    Отже, критичне мислення
    це набутття впевненості,
  • 1:57 - 2:00
    що ми маємо гарні підстави
    для наших переконань.
  • 2:00 - 2:02
    І так, одна з основних навичок,
    яку ви набуваєте,
  • 2:02 - 2:04
    коли вивчаєте критичне мислення
  • 2:04 - 2:07
    це те, як розрізняти гарні підстави
  • 2:07 - 2:09
    від поганих підстав для віри у щось.
  • 2:09 - 2:12
    Розпачнемо з пояснення,
    що тут значить "гарні".
  • 2:12 - 2:15
    Я не використовую це слово
    для позначення чогось,
  • 2:15 - 2:18
    що має щось спільне з мораллю та етикою;
  • 2:18 - 2:20
    так, це не "морально" правильно
    або "морально" гарно
  • 2:20 - 2:23
    повірити у щось на основі гарних підстав.
  • 2:23 - 2:27
    Так само це не "морально"
    неправильно і недобре, або зле
  • 2:27 - 2:30
    повірити у щось на основі поганих підстав.
  • 2:30 - 2:32
    Вірніше тут: щоб сказати,
    що підстава гарна,
  • 2:32 - 2:34
    треба звернутись
    до поняття правди.
  • 2:34 - 2:36
    Так, гарна підстава для переконання -
  • 2:36 - 2:38
    це та, яка робить його ймовірно правдивим.
  • 2:38 - 2:40
    Тобто та, яка робить це переконання
    ймовірною правдою.
  • 2:40 - 2:43
    А найкращі підстави для переконання
    роблять його бузсумнівним.
  • 2:43 - 2:44
    Вони гарантують це.
  • 2:44 - 2:46
    І так, чому це має значення?
  • 2:46 - 2:47
    Критичне мислення є важливим,
  • 2:47 - 2:49
    тому що оскільки ми раціональні,
  • 2:49 - 2:51
    ми хочемо, щоб наші
  • 2:51 - 2:53
    переконання були правдиві.
  • 2:53 - 2:55
    Раціональні люди хочуть мати правдиві
    переконання і не хочуть мати неправдиві.
  • 2:55 - 2:59
    І так, бути таким чином раціональним
    значить формувати переконання тільки тоді,
  • 2:59 - 3:02
    коли ви знаходите для них гарні підстави!
  • 3:03 - 3:06
    Добре. Це веде нас до другого питання:
    що таке умовивід?
  • 3:06 - 3:10
    Умовивід - це набір суджень, які разом
  • 3:10 - 3:14
    становлять підставу
    для наступного судження.
  • 3:14 - 3:18
    Так, наприклад, ми можемо вважати одну
    із минулих відповідей умовиводом.
  • 3:18 - 3:22
    Вона дає вам 2 судження:
    Монті дуже сором'язлива,
  • 3:23 - 3:25
    і Монті рідко ходить на вечірки.
  • 3:25 - 3:28
    Це разом становить причину,
    що Монті не буде на вечірці.
  • 3:28 - 3:31
    Судження, які є причиною,
    ми називаємо засновками.
  • 3:32 - 3:36
    Так, "Монті дійсно сором'язлива"
    - засновок 1;
  • 3:36 - 3:38
    "Монті рідко ходить на вечірки"
    - засновок 2.
  • 3:40 - 3:43
    І судження про те, у що ці засновки дають
  • 3:43 - 3:46
    нам підставу повірити,
    ми називаємо висновком.
  • 3:46 - 3:48
    Гарний умовивід - той, який має засновки,
  • 3:48 - 3:50
    які надають вагомі підстави для висновку.
  • 3:50 - 3:52
    Тобто, ці засновки роблять
  • 3:52 - 3:54
    висновок імовірною правдою.
  • 3:54 - 3:57
    Ми можемо сказати,
  • 3:57 - 3:59
    що аргумент підтримує висновок.
  • 3:59 - 4:02
    Гарні аргументи підтримують висновки,
    погані аргументи не підтримують висновки.
  • 4:02 - 4:04
    Основна частина критичного мислення це те,
  • 4:04 - 4:06
    що нам потрібно оцінювати
    умовиводи для того,
  • 4:06 - 4:09
    щоб визначити,
    чи є вони гарні або погані.
  • 4:09 - 4:11
    Тобто, чи засновки підтримують
  • 4:11 - 4:14
    або не підтримують висновоки.
  • 4:14 - 4:16
    Поганий умовивід,
    перша відповідь, яку вона дала:
  • 4:17 - 4:20
    2 засновки: Я не можу його терпіти.
    Я хочу гарно провести час.
  • 4:20 - 4:22
    І висновок: Монті не буде на вечірці.
  • 4:23 - 4:25
    І третій аргумен, який ми
    запишемо фіолетовим,
  • 4:25 - 4:28
    теж складається з двох засновків:
  • 4:28 - 4:29
    1: Монті у Бейдзіні
  • 4:29 - 4:30
    2: Дістатить сюди з Бейдзіна
  • 4:30 - 4:31
    після обіду неможливо.
  • 4:31 - 4:33
    Тому Монті не буде на вечірці.
  • 4:33 - 4:37
    Як я зазначив раніше,
    перший умовивід не є гарним,
  • 4:37 - 4:40
    тоді як умовивід у фіолетовому є.
  • 4:40 - 4:44
    І тут я можу пояснити чому.
  • 4:44 - 4:47
    Якщо ви подумаєте, що засновки поганого
  • 4:47 - 4:50
    умовиводу кажуть (що вона
    не може терпіти Монті і
  • 4:50 - 4:53
    хоче провести гарно час), і як вони
  • 4:53 - 4:55
    пов'язанні з висновком аргумента,
    Ви побачите,
  • 4:55 - 4:59
    що ті судження більше не роблять
    імовірним, що висновок є правдою.
  • 4:59 - 5:02
    Той факт, що твій друг не може терпіти
    Монті і хоче провести гарно час,
  • 5:02 - 5:04
    ніяк не сприяє тому, що Монті там не буде.
  • 5:04 - 5:07
    Це просто не пов'язано з висновком.
  • 5:07 - 5:09
    А ось у фіолетовому умовиводі засновки,
  • 5:09 - 5:12
    якщо вони правдиві, гарантують,
    що висновок є правдивим.
  • 5:12 - 5:14
    Так, вони роблять висновок дуже ймовірним.
  • 5:14 - 5:18
    Правдивість засновків гарантує
    правдивість висновку.
  • 5:18 - 5:21
    Тому у фіолетовому умовиводі
    засновки підтримують висновок.
  • 5:21 - 5:24
    Тепер слід підкреслити, що хоч червоний
    аргумент у такому вигляді поганий,
  • 5:24 - 5:27
    він може стати гарним,
  • 5:27 - 5:29
    якщо додати якийсь фоновий засновок.
  • 5:29 - 5:33
    Так, наприклад, якщо ти дізнався, що
    твій друг був тією людиною, хто вирішував
  • 5:33 - 5:37
    кого запрошувати на вечірку,
  • 5:37 - 5:39
    тоді той факт, що вона не може терпіти
    Монті і хоче провести гарно час
  • 5:39 - 5:41
    дав би вагому підставу вважати,
  • 5:41 - 5:44
    що Монті не буде на вечірці;
    тому що це дасть підставу повірити,
  • 5:44 - 5:47
    повірити, що вона його не запросила.
  • 5:48 - 5:51
    Але у першому вигляді аргумент є поганим:
    ті 2 засновки не дають підстав повірити,
  • 5:51 - 5:53
    що Монті не буде на вечірці.
  • 5:53 - 5:58
    Добре. Остання частина сьогодні:
    розрізняти 2 різні типи умовиводів.
  • 5:58 - 6:02
    І так, зліва я напишу оранжевий умовивід,
    що є другою відповіддю
  • 6:02 - 6:05
    ("Монті дійсно сором'язлива
    і рідко ходить на вечірки")
  • 6:05 - 6:07
    справа ми зазначемо фіолетовий аргумент
  • 6:07 - 6:10
    ("Монті у Бейдзіні. Вона не може
    бути вчасно на вечірці.")
  • 6:10 - 6:13
    Обидва аргументи мають однаковий
    висновок: Монті не буде на вечірці.
  • 6:13 - 6:16
    Як я казав раніше, обидва
    умовиводи є гарними:
  • 6:16 - 6:19
    обидва дають підстави повірити у висновок,
  • 6:19 - 6:22
    і обидва мають засновки,
    які підтримують висновок.
  • 6:22 - 6:26
    Але є важлива разниця між двома
    умовиводами, яку я хочу підкреслити.
  • 6:26 - 6:29
    Якщо ви подумаєте над
    фіолетовим умовиводом
  • 6:29 - 6:32
    і над тим, що кажуть його засновки,
    Ви помітете,
  • 6:32 - 6:34
    що якщо ці засновки правдиві
  • 6:34 - 6:37
    (якщо Монті у Бейдзіні і
    не може бути вчасно на вечірці),
  • 6:37 - 6:40
    то те, що Монті не буде на вечірці,
    має бути правдою.
  • 6:40 - 6:41
    Ці засновки гарантують правдивість висновку.
  • 6:42 - 6:48
    Той умовивід, у якому засновки гарантують правдивість висновку, ми називаємо дедуктивним.
  • 6:48 - 6:52
    У дедуктивному умовиводі, згідно засновків, висновок має бути правдою.
  • 6:53 - 6:58
    Просто подумати над змістом засновків у дидактичному умовиводі - це все,
  • 6:58 - 7:01
    що Вам потрібно для того, щоб зробити висновок.
  • 7:02 - 7:04
    Якщо ви подивитесь на оранжевий умовивід, ви побачите, що тут все не так.
  • 7:05 - 7:10
    В оранжевому умовиводі, навіть якщо його засновки правдиві, висновок може бути неправдивим.
  • 7:10 - 7:14
    Навіть якщо Монті дійсно сором'язлива і рідко ходить на вечірки, все ж таки можливо,
  • 7:15 - 7:18
    що вона уникне сором'язливість, зупинить свою політику "неходіння" на вечірки
  • 7:18 - 7:22
    і несподівано з'явиться.
    Це малоймовірно, але можливо.
  • 7:23 - 7:26
    Так, правдивість засновків оранжевого умовиводу
    не гарантує правдивість висновку.
  • 7:28 - 7:30
    Такі умовиводи ми називаємо індуктивні.
  • 7:30 - 7:35
    В індуктивних умовиводах, правдивість засновків робить висновок імовірною правдою,
  • 7:35 - 7:37
    але не гарантує це.
  • 7:37 - 7:41
    І як я сказав, обидва умовиводи гарні. Індуктивні умовиводи теж можуть бути гарними умовиводами.
  • 7:42 - 7:46
    Вона просто не дедуктивні;
    їх засновки не гарантують правдивості висновку.
  • 7:47 - 7:53
    Коли ви оцінюєте умовивід, і вам важливим знати, чи він має бути дедуктивний або індуктивний:
  • 7:54 - 7:59
    якщо умовивід має бути дедуктивним, і якщо ті роздуми, які він містить призводять до того,
  • 7:59 - 8:03
    що засновки не гарантують правдивість висновку
  • 8:03 - 8:06
    (висновок може бути неправдивим, навіть якщо засновки правдиві),
  • 8:06 - 8:10
    то це вагома підстава відкинути умовивід як поганий.
  • 8:10 - 8:15
    У той час, помітити в індуктивному умовиводі, що його засновки не гарантають правдивості висновку
  • 8:16 - 8:18
    значить просто помітити, що це індуктивний умовивід.
  • 8:19 - 8:24
    Якщо ви відхиляєте оранжевий умовивід, наголошуючи на тому, що висновок може бути неправдивим,
  • 8:25 - 8:26
    ви насправді нічого не розумієте.
  • 8:27 - 8:31
    В індуктивному умовиводі те, що правдивість висновку не гарантована засновками сприймається як належне.
  • 8:32 - 8:37
    Індуктивний умовивід дає лише підстави вважати, що правдивість висновку є ймовірна.
  • 8:38 - 8:41
    Знати, яким є умовивід важливо
    для того, щоб знати,
  • 8:41 - 8:45
    якими засобами оцінити, чи є він гарний чи поганий.
  • 8:45 - 8:52
    Ці засоби для оцінювання умовиводів
    ми розглянемо впродовж наступних занять.
  • 8:52 - 8:56
    І так, підсумуємо це заняття.
  • 8:56 - 8:59
    Критичне мислення це набуття впевненості, що ми маємо вагомі підстави для наших переконань.
  • 8:59 - 9:02
    Ми розуміємо, що вагома підстава є та, що робить переконання ймовірною правдою.
  • 9:03 - 9:08
    Умовивід - це набір суджень,
    які називаються засновками.
  • 9:08 - 9:11
    Засновки становлять підставу
    для віри у правдивість висновку.
  • 9:11 - 9:15
    У гарному умовиводі засновки підтримують висновок.
  • 9:16 - 9:20
    Тобто, засновки дають вагому
    підставу для віри у висновок,
  • 9:20 - 9:23
    тому що вони роблять його правдивість імовірною.
  • 9:23 - 9:27
    дедуктивний умовивід - той, у якому правдивість висновку гарантована засновками:
  • 9:28 - 9:32
    якщо засновки є правдивими,
    то і висновок має бути правдивим.
  • 9:32 - 9:36
    Індуктивний умовивід - той, у якому засновки не гарантують правдивість висновку,
  • 9:36 - 9:38
    але роблять її можливою.
  • 9:38 - 9:41
    Так, вони все ж таки можуть надати вагомі
    підстави для віри у правдивість висновку.
  • 9:42 - 9:46
    Добре. На цьому закінчується вступне заняття.
Title:
Основи: вступ до критичного мислення
Description:

more » « less
Video Language:
English
Team:
PACE
Duration:
09:52

Ukrainian subtitles

Revisions Compare revisions