Хто вирішує, що означає мистецтво?

Повну версію уроку можна переглянути за посиланням: https://ed.ted.com/lessons/who-decides-what-art-means-hayley-levitt

Питання, над яким десятиліттями сперечаються філософи та мистецтвознавці: як сильно має намір художника впливати на тлумачення твору? Чи плани і мотиви художника впливають на значення його роботи? Чи це повністю залежить від судження глядача? Хейлі Левітт досліджує складну систему художньої інтерпретації.

Урок Хейлі Левітт, анімація Еві Офер.

Уявіть собі, що ви з другом прогулюютесь
на художній виставці

і одна вражаюча картина впадає вам в очі.

Яскравий червоний
здається вам символом любові,

але ваш друг переконаний,
що це символ війни.

І там, де ви бачите зірки
в романтичному небі,

ваш приятель бачить
забрудників глобального потепління.

Для того, щоб залагодити суперечку,
ви звертаєтесь до інтернету, де взнаєте,

що картина є репродукцією
мисткині художнього проекту:

червоний - її улюблений колір,
а срібні крапки - це феї.

Тепер ви точно знаєте, що
призвело до створення цієї роботи.

Чи ви були неправі, коли насолоджувалися
тим, що художник не мав наміру зобразити?

А зараз ця робота подобається вам менше,
коли ви знаєте правду?

Як сильно намір художника

має вплинути
на вашу інтерпретацію картини?

Це питання, на яке десятиліттями
намагаються відповісти

філософи та мистецтвознавці, за відсутності
перспектив досягти взаємопорозуміння.

В середині 20 сторіччя,

літературознавець В. К. Вімсат
і філософ Монро Бердслі

сперечалися, чи має значення
художній намір.

Вони назвали це "Інтенціональною оманою":

переконання, що оцінювати
намір художника є неправильним.

Їх аргумент мав два пояснення:

Перш за все, митців,
роботи яких ми вивчаємо, вже немає,

вони ніколи не записували свої наміри,

і вони нездатні відповісти
на питання про свої роботи.

По-друге, навіть, якщо б
такая інформація існувала,

Вімсат і Бердслі вважали,

що вона б відволікала нас
від самої роботи митця.

Вони порівняли мистецтво з десертом:

коли ви їсте пудинг,

наміри кухаря не впливають на те,
чи насолоджуєтеся ви смаком або текстурою.

Має значення тільки те,
що пудинг "працює".

Звичайно, те, що "працює" для однієї людини,
може не "працювати" для іншого.

І так як різні інтерпретації
апелюють до різних людей,

срібні крапки в нашій картині можуть
трактуватися, як феї,

зірки або забруднювачі.

Згідно з логікою Вімсата та Бердслі,
інтерпретація власного твору

просто стане однією з багатьох
однаково прийнятних можливостей.

Якщо ви незгодні з цією теорією,

ви можете приєднатися до Стівена Кнапа
і Волтера Бен Майклса,

теоретиків літератури,
які заперечили "Інтенціональну оману".

Вони стверджували, що намір митця -

це не тільки
ще одна можлива інтерпретація,

а єдина можлива інтерпретація.

Наприклад, припустимо,
ви прогулюєтесь уздовж пляжу

і знаходите написи на піску у формі вірша.

Кнап і Майклс вважали,
що вірш втрачає сенс,

якщо ви дізнаєтесь,
що ці рукописи не праця людини,

а випадкове творіння хвиль.

Вони вірили, що справжній творець --

це той фактор,
що допомагає зрозуміти твір цілком.

Інші мислителі обирають золоту середину,

які вказують на те, що намір --
лише одна частина у великій головоломці.

Сучасний філософ Ноель Керролл
приняв цю позицію,

стверджуючи, що наміри художника
є актуальними для його аудиторії

так само, як наміри спікера

є актуальними для людини,
яка бере участь у розмові.

Щоб зрозуміти,
яку функцію мають наміри у розмові,

Керролл каже: уявіть,
що хтось тримає цигарку і просить сірники.

А ви пропонуєте йому запальничку,

роблячи висновок,
що головна мотивація - запалити цигарку.

Слова, які вони використовували
для запитання, важливі,

але наміри, що стоять за цим питанням,
диктують ваше розуміння і, зрештою,

вашу відповідь.

Отже, до якої позиції ви схильні?

Ви, як Вімсат і Бердслі, вірите,
що, коли справа доходить до мистецтва,

відповідь лежить в пудингу?

Або ви думаєте,
що плани художника та його мотиви

впливають на значення його робити?

Художня інтерпретація
- це складна система,

яка, ймовірно,
ніколи не запропонує остаточної відповіді.