< Return to Video

Врятуйте океани, нагодуйте світ!

  • 0:01 - 0:02
    Вам, мабуть, цікаво,
  • 0:02 - 0:04
    чому морський біолог з організації Oceana
  • 0:04 - 0:06
    прийшла сьогодні до вас, щоб говорити
  • 0:06 - 0:07
    про голод у світі.
  • 0:07 - 0:08
    Я сьогодні тут,
  • 0:08 - 0:13
    тому що збереження океанів -
    це більше, ніж екологічне бажання.
  • 0:13 - 0:15
    Це більше за те, що ми робимо
  • 0:15 - 0:17
    для створення робочих місць для рибалок
  • 0:17 - 0:19
    або збереження цих місць.
  • 0:19 - 0:22
    Це більше, ніж переслідування
    економічних цілей.
  • 0:22 - 0:25
    Збереження океанів може прогодувати світ.
  • 0:25 - 0:26
    Я покажу вам, як.
  • 0:26 - 0:28
    Як вам відомо, на цій планеті вже є
  • 0:28 - 0:31
    понад мільярд голодуючих людей.
  • 0:31 - 0:33
    І ця проблема стане ще більшою,
  • 0:33 - 0:36
    коли населення Землі
    зросте до 9 мільярдів
  • 0:36 - 0:37
    або 10 мільярдів до середини століття.
  • 0:37 - 0:40
    Це призведе до збільшення тиску
  • 0:40 - 0:42
    на наші продовольчі ресурси.
  • 0:42 - 0:43
    І це серйозна проблема,
  • 0:43 - 0:46
    особливо зважаючи на теперішню ситуацію.
  • 0:46 - 0:49
    Ми знаємо, що площа орних земель
    на душу населення
  • 0:49 - 0:50
    вже зменшується
  • 0:50 - 0:53
    як в розвинених країнах,
    так і в країнах, що розвиваються.
  • 0:53 - 0:55
    Ми знаємо, що нас чекає зміна клімату,
  • 0:55 - 0:58
    яка змінить характер опадів на планеті.
  • 0:58 - 1:01
    Деякі регіони стануть сухішими,
    як позначено оранжевим,
  • 1:01 - 1:03

    а деякі вологішими, як позначено синім,
  • 1:03 - 1:05
    і це призведе до засух у наших житницях
  • 1:05 - 1:07
    на середньому Заході
    та в центральній Європі
  • 1:07 - 1:09
    і до повеней в інших місцях.
  • 1:09 - 1:10
    Ґрунту стане важче
  • 1:10 - 1:13
    допомагати нам розв'язати проблему голоду.
  • 1:13 - 1:15
    І тому океани повинні бути
    якомога багатшими,
  • 1:15 - 1:17
    щоб вони могли забезпечити нас
  • 1:17 - 1:19
    якомога більшою кількістю їжі.
  • 1:19 - 1:21
    Океани робили це для нас
  • 1:21 - 1:24
    протягом довгого часу.
  • 1:24 - 1:26
    Ще здавна ми спостерігали збільшення
  • 1:26 - 1:28
    кількості продуктів, які ми отримуємо
  • 1:28 - 1:30
    з наших океанів.
  • 1:30 - 1:32
    Здавалося, що ця кількість
    буде продовжувати рости,
  • 1:32 - 1:34
    поки близько 1980 року
  • 1:34 - 1:37
    не було зареєстровано спаду.
  • 1:37 - 1:38
    Ви чули про пік нафти.
  • 1:38 - 1:40
    Можливо, це пік риби.
  • 1:40 - 1:42
    Сподіваюся, що це не так.
    Я ще повернуся до цього.
  • 1:42 - 1:44
    Але кількість риби,
    виловленої у всьому світі,
  • 1:44 - 1:47
    зменшилася на 18%
  • 1:47 - 1:49
    з 1980 року.
  • 1:49 - 1:51
    Це велика проблема.
    І ситуація погіршується.
  • 1:51 - 1:53
    Ця червона лінія продовжує спадати.
  • 1:53 - 1:55
    Але ми знаємо, як це змінити,
  • 1:55 - 1:57
    і сьогодні я говоритиму про це.
  • 1:57 - 2:00
    Ми знаємо, як розвернути цю криву вгору.
  • 2:00 - 2:02
    Це не має бути піком риби.
  • 2:02 - 2:05
    Якщо ми зробимо кілька
    простих речей там, де треба,
  • 2:05 - 2:08
    ми зможемо повернути собі
    рибальство і використати його
  • 2:08 - 2:10
    для прогодування людства.
  • 2:10 - 2:12
    По-перше, нам треба знати,
    де знаходиться риба,
  • 2:12 - 2:13
    тож подивімося, де вона.
  • 2:13 - 2:15
    Виявляється, і це дуже зручно,
  • 2:15 - 2:18
    що більшість риби знаходиться
  • 2:18 - 2:20
    в прибережних регіонах країн,
  • 2:20 - 2:21
    в прибережних зонах.
  • 2:21 - 2:23
    Ці регіони контролюються
  • 2:23 - 2:25
    державними органами країн,
  • 2:25 - 2:27
    які можуть керувати рибальством
  • 2:27 - 2:28
    в цих прибережних регіонах.
  • 2:28 - 2:31
    Прибережним країнам
    підпорядкований морський простір,
  • 2:31 - 2:33
    що іноді сягає 200 морських миль.
  • 2:33 - 2:36
    Такі регіони називаються
    виключними економічними зонами,
  • 2:36 - 2:38
    і це добре, що держави
    можуть контролювати
  • 2:38 - 2:40
    рибальський промисел в цих регіонах,
  • 2:40 - 2:41
    тому що міжнародні води,
  • 2:41 - 2:43
    які позначені темнішим
    кольором на карті,
  • 2:43 - 2:45
    набагато складніше контролювати,
  • 2:45 - 2:48
    тому що це потрібно робити
    на міжнародному рівні.
  • 2:48 - 2:50
    Для цього необхідно
    укладати міжнародні угоди,
  • 2:50 - 2:53
    а, якщо ви слідкуєте за
    переговорами на тему зміни клімату,
  • 2:53 - 2:56
    то знаєте, що це може бути
    дуже повільний, виснажливий процес.
  • 2:56 - 2:58
    Так що можливість контролю
    на рівні держав -
  • 2:58 - 3:00
    це чудово.
  • 3:00 - 3:02
    Скільки риби знаходиться
    в цих прибережних зонах
  • 3:02 - 3:04
    порівняно з відкритим морем?
  • 3:04 - 3:06
    Тут ви бачите, що в прибережних зонах
  • 3:06 - 3:08
    приблизно в 7 разів більше риби,
  • 3:08 - 3:10
    ніж у відкритому морі,
  • 3:10 - 3:12
    тож це ідеальне місце, де
    варто зосередити нашу увагу,
  • 3:12 - 3:15
    тому що ми справді можемо
    багато чого тут зробити.
  • 3:15 - 3:17
    Ми можемо значно відновити рибальство,
  • 3:17 - 3:19
    якщо зосередимось на цих
    прибережних регіонах.
  • 3:19 - 3:22
    Але у скількох країнах
    нам доведеться працювати?
  • 3:22 - 3:24
    Приблизно 80 країн
    мають вихід до моря.
  • 3:24 - 3:26
    Чи повинні ми налагодити
    управління рибальством
  • 3:26 - 3:27
    у всіх цих країнах?
  • 3:27 - 3:29
    Ми поставили собі питання:
    на скількох із цих країн
  • 3:29 - 3:30
    нам треба зосередитися,
  • 3:30 - 3:32
    враховуючи те, що Європейський Союз
  • 3:32 - 3:34
    дуже зручно контролює рибальство
  • 3:34 - 3:36
    спільною політикою щодо вилову риби?
  • 3:36 - 3:39
    То якщо, скажімо, ми налагодимо рибальство
  • 3:39 - 3:42
    в Євросоюзі і ще в 9 інших країнах,
  • 3:42 - 3:44
    який відсоток світового рибальства
    це охоплюватиме?
  • 3:44 - 3:47
    Виявляється, що Євросоюз плюс ще 9 країн
  • 3:47 - 3:50
    разом охоплюють приблизно
    2/3 світового вилову риби.
  • 3:50 - 3:53
    Якщо ми збільшимо кількість
    країн до 24 плюс Євросоюз,
  • 3:53 - 3:55
    ми матимемо до 90%,
  • 3:55 - 3:58
    майже весь світовий вилов риби.
  • 3:58 - 4:01
    Тому ми думаємо, що, працюючи
    в невеликій кількості країн,
  • 4:01 - 4:03
    ми можемо повернути рибальство.
  • 4:03 - 4:05
    Але що нам треба робити в цих країнах?
  • 4:05 - 4:08
    З досвіду нашої діяльності
    у Сполучених Штатах
  • 4:08 - 4:09
    та інших країнах
    ми знаємо, що є
  • 4:09 - 4:11
    три головні речі,
    які потрібно зробити,
  • 4:11 - 4:13
    щоб повернути рибальство.
  • 4:13 - 4:16
    Ми повинні встановити квоти або обмеження
  • 4:16 - 4:17
    на кількість вилову.
  • 4:17 - 4:20
    Ми повинні знизити
    обсяг прилову, який є
  • 4:20 - 4:23
    виловом і забиванням нецільової риби,
  • 4:23 - 4:24
    що є дуже марнотратним.
  • 4:24 - 4:28
    І третє - це те, що ми повинні захистити
    природні середовища перебування,
  • 4:28 - 4:29
    розплідники та місця нересту,
  • 4:29 - 4:32
    які потрібні рибі, щоб добре
    рости і розмножуватись,
  • 4:32 - 4:34
    щоб вона могла поновлювати свою популяцію.
  • 4:34 - 4:37
    Ми знаємо, що, зробивши ці три речі,
    ми відновимо рибальство.
  • 4:37 - 4:39
    Звідки ми це знаємо?
  • 4:39 - 4:41
    Знаємо, тому що ми спостерігали за цим
  • 4:41 - 4:42
    у дуже багатьох місцях.
  • 4:42 - 4:44
    На цьому слайді зображено
  • 4:44 - 4:46
    популяцію оселедцю в Норвегії,
  • 4:46 - 4:48
    яка швидко зменшувалася з 1950-х років.
  • 4:48 - 4:51
    Вона скорочувалася, але коли
    Норвегія встановила обмеження
  • 4:51 - 4:54
    або квоти на рибальство в своїй країні,
    що тоді відбулося?
  • 4:54 - 4:55
    Рибальство відновилося.
  • 4:55 - 4:58
    Ось іще один приклад,
    також з Норвегії,
  • 4:58 - 5:00
    про норвезьку арктичну тріску.
  • 5:00 - 5:03
    Те ж саме - рибальство йде на спад.
  • 5:03 - 5:04
    Вони встановили квоти на прилов.
  • 5:04 - 5:07
    Прилов - це та нецільова риба,
  • 5:07 - 5:09
    яку марнотратно викидають за борт.
  • 5:09 - 5:11
    Коли встановили обмеження на прилов,
  • 5:11 - 5:13
    рибальство поновилося.
  • 5:13 - 5:14
    І так не тільки в Норвегії.
  • 5:14 - 5:16
    Ми спостерігали це в країнах
  • 5:16 - 5:19
    по всьому світу багато разів.
  • 5:19 - 5:21
    Коли ці країни починають діяти
  • 5:21 - 5:24
    і запроваджують правила щодо
    сталого розвитку рибальського промислу,
  • 5:24 - 5:27
    тоді рибальство, яке
    постійно погіршується,
  • 5:27 - 5:29
    починає відновлюватися.
  • 5:29 - 5:30
    Звучить багатообіцяюче.
  • 5:30 - 5:32
    Що це означає для
    світового вилову риби?
  • 5:32 - 5:35
    Це означає, що якщо ми
    візьмемося за той вилов риби,
  • 5:35 - 5:36
    обсяг якого зменшується,
  • 5:36 - 5:39
    і зробимо так, що він почне зростати,
    то зможемо збільшити його
  • 5:39 - 5:41
    аж до 100 мільйонів метричних тонн на рік.
  • 5:41 - 5:43
    Тож ми ще не досягли піку вилову риби.
  • 5:43 - 5:45
    У нас ще є можливість
  • 5:45 - 5:46
    не лише поновити
    той обсяг вилову,
  • 5:46 - 5:48
    але й почати ловити ще більше риби,
  • 5:48 - 5:50
    якою ми зможемо нагодувати більше людей,
  • 5:50 - 5:51
    ніж робимо це зараз.
  • 5:51 - 5:52
    Наскільки більше?
  • 5:52 - 5:56
    На сьогоднішній день ми можемо
    нагодувати десь 450 мільйонів людей
  • 5:56 - 5:57
    однією рибною стравою в день,
  • 5:57 - 6:00
    якщо рахувати по свіжих
    показниках світового вилову риби,
  • 6:00 - 6:01
    які, звичайно, скорочуються,
  • 6:01 - 6:03
    тож це число з часом зменшуватиметься,
  • 6:03 - 6:05
    якщо ми з цим нічого не зробимо.
  • 6:05 - 6:08
    Але якщо ми запровадимо
    таку практику контролю рибальства,
  • 6:08 - 6:10
    про яку я говорила,
  • 6:10 - 6:12
    у 10-25 країнах,
  • 6:12 - 6:14
    тоді ми можемо збільшити це число
  • 6:14 - 6:17
    і нагодувати аж 700 мільйонів людей в рік
  • 6:17 - 6:18
    корисною рибною стравою.
  • 6:18 - 6:20
    Ми повинні, звісно ж, зробити це
  • 6:20 - 6:23
    для доброї справи боротьби з голодом,
  • 6:23 - 6:25
    але також і тому,
    що це вигідно фінансово.
  • 6:25 - 6:29
    Виявляється, що риба є
    найвигіднішим протеїном
  • 6:29 - 6:30
    на планеті.
  • 6:30 - 6:32
    Якщо порахувати, скільки
    протеїну отримує людина з риби
  • 6:32 - 6:34
    на кожен витрачений долар,
  • 6:34 - 6:36
    порівняно з усіма іншими
    тваринними протеїнами,
  • 6:36 - 6:39
    очевидно, що риба є хорошим вибором
    з фінансової точки зору.
  • 6:39 - 6:42
    Окрім цього, рибі не треба земель,
  • 6:42 - 6:43
    яких дуже не вистачає,
  • 6:43 - 6:45
    на відміну від інших джерел протеїну.
  • 6:45 - 6:48
    І вона не потребує
    багато прісної води.
  • 6:48 - 6:50
    На неї йде набагато
    менше прісної води,
  • 6:50 - 6:52
    ніж, наприклад, на рогату худобу,
  • 6:52 - 6:53
    для якої потрібно зрошувати поля,
  • 6:53 - 6:56
    щоб можна було виростити корм
    для випасання худоби.
  • 6:56 - 6:58
    В рибальстві малий
    обсяг вуглецевих викидів.
  • 6:58 - 7:00
    Трошки їх обсягу виробляється,
  • 7:00 - 7:02
    оскільки рибу все одно
    треба якось виловити.
  • 7:02 - 7:04
    Для цього треба трохи палива,
  • 7:04 - 7:06
    але тоді як сільське господарство
    виробляє такі викиди,
  • 7:06 - 7:08
    рибальство виробляє їх набагато менше,
  • 7:08 - 7:10
    і менше забруднює довкілля.
  • 7:10 - 7:12
    Риба вже зараз важлива
    складова нашого раціону,
  • 7:12 - 7:14
    але вона може бути
    ще більшою його частиною,
  • 7:14 - 7:16
    і це добре, бо ми знаємо,
  • 7:16 - 7:17
    що риба корисна для здоров'я.
  • 7:17 - 7:20
    Вона зменшує ризик захворювання на рак,
  • 7:20 - 7:21
    попереджає серцеві хвороби та ожиріння.
  • 7:21 - 7:23
    Наш виконавчий директор
    Енді Шарплесс,
  • 7:23 - 7:26
    який вперше озвучив цю ідею,
  • 7:26 - 7:30
    любить казати, що риба -
    ідеальний протеїн.
  • 7:30 - 7:32
    Енді також говорить про те,
  • 7:32 - 7:35
    що наш рух за збереження океанів
    насправді почався з
  • 7:35 - 7:37
    руху за збереження ґрунтів.
  • 7:37 - 7:38
    А у збереженні ґрунтів
  • 7:38 - 7:41
    проблемою є те, що
  • 7:41 - 7:44
    біорізноманіттю загрожує
    виробництво їжі.
  • 7:44 - 7:47
    Доводиться вирубувати
    багатий на біологічні види ліс,
  • 7:47 - 7:49
    щоб отримати поле
  • 7:49 - 7:51
    під вирощування зерна
    для прогодування людей.
  • 7:51 - 7:54
    Тож тут постійно відбувається
    "перетягування канату".
  • 7:54 - 7:56
    Постійно доводиться
    приймати важке рішення,
  • 7:56 - 7:57
    шукаючи компроміс
  • 7:57 - 7:59
    між двома дуже важливими речами:
  • 7:59 - 8:02
    підтриманням біорізноманіття
    і прогодуванням людей.
  • 8:02 - 8:04
    А у випадку з океанами
    цього протистояння немає.
  • 8:04 - 8:07
    В океанах біорізноманіттю не суперечить
  • 8:07 - 8:08
    великий обсяг продовольства.
  • 8:08 - 8:10
    Насправді вони взаємопов'язані.
  • 8:10 - 8:13
    Коли ми займаємося
    підтриманням біорізноманіття,
  • 8:13 - 8:15
    ми отримуємо й більше продовольства,
  • 8:15 - 8:19
    і це важливо для прогодування людей.
  • 8:19 - 8:22
    Але треба не попастися на гачок.
  • 8:22 - 8:24
    Хтось зрозумів? (Сміх)
  • 8:24 - 8:26
    Незаконне рибальство.
  • 8:26 - 8:28
    Незаконне рибальство підриває
  • 8:28 - 8:30
    той контроль за сталим розвитком,
    про який я говорю.
  • 8:30 - 8:32
    Це коли рибу ловлять
  • 8:32 - 8:34
    забороненим приладдям,
  • 8:34 - 8:36
    коли рибалять у заборонених
    для цього місцях,
  • 8:36 - 8:39
    коли ловлять рибу понад дозволений
    її розмір або заборонений вид.
  • 8:39 - 8:41
    Незаконне рибальство обманює споживача,
  • 8:41 - 8:44
    а також обманює чесних рибалок.
  • 8:44 - 8:45
    І це треба припинити.
  • 8:45 - 8:48
    Незаконно виловлена риба потрапляє на
    ринок через порушення правил маркування.
  • 8:48 - 8:50
    Можливо, ви про це чули.
  • 8:50 - 8:52
    Це коли на етикетці риби
    зазначається щось інше.
  • 8:52 - 8:54
    Згадайте, коли ви востаннє їли рибу.
  • 8:54 - 8:55
    Що саме ви їли?
  • 8:55 - 8:57
    Ви впевнені, що це було саме воно?
  • 8:57 - 8:59
    Тому що ми перевірили
    1300 різних зразків риб,
  • 8:59 - 9:00
    і близько третини з них
  • 9:00 - 9:03
    були не тим, що зазначено
    на їхній етикетці.
  • 9:03 - 9:05
    Люціан. 9 з 10 люціанів
    виявилися іншими видами риб.
  • 9:05 - 9:07
    59% тунця, якого ми перевірили,
  • 9:07 - 9:09
    мало неправильне маркування.
  • 9:09 - 9:12
    Щодо червоного люціана -
    ми протестували 120 зразків,
  • 9:12 - 9:14
    і лише 7 з них справді ними виявилися.
  • 9:14 - 9:17
    Тож щасти вам у пошуках червоного люціана.
  • 9:17 - 9:20
    Морепродукти мають дуже
    складний ланцюжок поставок,
  • 9:20 - 9:22
    і на кожному етапі в цьому ланцюжку
  • 9:22 - 9:24
    є можливість обману в маркуванні,
  • 9:24 - 9:26
    якщо тільки ми не введемо відстеження.
  • 9:26 - 9:29
    Відстеження дозволяє
    індустрії морепродуктів
  • 9:29 - 9:31
    відслідковувати шлях морепродуктів
    з корабля на тарілку,
  • 9:31 - 9:34
    щоб впевнитися, що споживач
    може потім дізнатися,
  • 9:34 - 9:36
    звідки було отримано їхні морепродукти.
  • 9:36 - 9:37
    Це дуже важливо.
  • 9:37 - 9:39
    Деякі компанії це роблять,
    але цього недостатньо,
  • 9:39 - 9:42
    тому ми просуваємо закон
    для захисту проти таких порушень,
  • 9:42 - 9:44
    який має назву SAFE Seafood Act.
  • 9:44 - 9:46
    Також я рада повідомити,
    що було оприлюднено
  • 9:46 - 9:48
    петицію кухарів, в якій 450 кухарів
  • 9:48 - 9:50
    підписалися під зверненням до Конгресу
  • 9:50 - 9:53
    щодо підтримки згаданого раніше закону.
  • 9:53 - 9:56
    Там багато підписів зіркових кухарів,
    яких ви, можливо, знаєте -
  • 9:56 - 9:58
    Ентоні Бурден, Маріо Баталі,
  • 9:58 - 9:59
    Бартон Сівер та інші --
  • 9:59 - 10:01
    і вони розписалися там, бо вважають,
  • 10:01 - 10:02
    що люди мають право знати,
  • 10:02 - 10:05
    що вони їдять.
  • 10:05 - 10:10
    (Оплески)
  • 10:10 - 10:13
    Рибалки також підтримують цей закон,
    тому в нас хороші шанси
  • 10:13 - 10:14
    отримати необхідну підтримку
  • 10:14 - 10:15
    для його ухвалення.
  • 10:15 - 10:17
    І це дуже важливий момент,
  • 10:17 - 10:19
    бо цим ми можемо припинити
    порушення маркування,
  • 10:19 - 10:21
    цим ми можемо подолати
    незаконне рибальство,
  • 10:21 - 10:23
    і цим ми можемо добитися,
  • 10:23 - 10:24
    щоб квоти, охорона середовища
  • 10:24 - 10:26
    і скорочення прилову
    приносили той результат,
  • 10:26 - 10:27
    який має бути.
  • 10:27 - 10:30
    Ми знаємо, що можемо підтримувати
    сталий розвиток рибальства.
  • 10:30 - 10:32
    Ми знаємо, що можемо випускати
  • 10:32 - 10:36
    корисну їжу для сотень мільйонів людей,
  • 10:36 - 10:38
    що не потребує землі,
    не використовує багато води,
  • 10:38 - 10:39
    не забруднює атмосферу
  • 10:39 - 10:41
    та економить кошти.
  • 10:41 - 10:43
    Ми знаємо, що порятунок океанів
  • 10:43 - 10:45
    може нагодувати світ,
  • 10:45 - 10:47
    і ми повинні почати вже зараз.
  • 10:47 - 10:50
    (Оплески)
  • 10:50 - 10:54
    Дякую. (Оплески)
Title:
Врятуйте океани, нагодуйте світ!
Speaker:
Джекі Савітц
Description:

Чому морський біолог говорить про голод у світі? А тому, каже Джекі Савітц, що розв'язок проблеми збереження світового океану якраз-таки може допомогти нагодувати мільярд найголодніших людей на цій планеті. Савітц відкриває нам очі на те, що насправді відбувається у світовій рибальській індустрії сьогодні - приготуйтесь почути неприємне - і пропонує розумні ідеї того, як можна відновити рибальство і забезпечити людей більшим обсягом продовольства.
more » « less
Video Language:
English
Team:
closed TED
Project:
TEDTalks
Duration:
11:10

Ukrainian subtitles

Revisions

Our website uses cookies for analysis purposes.