До дідька! – Як перестати підкладати свиню самому собі: Мел Роббінс на TEDxSF

Високоосвічена кримінальна юристка Мел Робінс користується великою повагою за свої так звані "поради нижче пояса", а також є одним із найкращих експертів у галузі кар'єри та взаємин. Вона пояснює, як подолати ментальні перешкоди, що стоять між людиною і її метою.

Доброго дня, всім!
Привіт, Сан-Франциско!

О, Боже, як яскраво, трохи не осліпла!

Привіт, усім! Як ся маєте?

(Зал опладує) Добре?
Сподіваюсь, що так.

Мене звати Мел Робінс,
і останні 17 років

я тільки тим і займалась, що допомагала
людям отримати все, що їм заманеться.

В рамках пристойності, звісно.

Я робила це повсюди:
в залі суду, спальні,

залі засідань та де завгодно,
я допоможу вам

отримати те, що ви жадаєте,
усіма доступними способами.

Останні 3 роки я веду шоу на радіо,
в якому 5 днів на тиждень

виходжу в прямий ефір
у 40 містах по всій Америці

і спілкуюсь з чоловіками і жінками,
що потрапили в глухий кут.

Чи відомо вам, що третина американців
не задоволена своїм життям?

Це 100 мільйонів людей!

Збожеволіти можна!

Саме про це нове шоу, над яким я працюю,

назва якого
"Близькі та незнайомі".

Я живу у сім`ях по всій країні,
(Сміх)

- ви правильно думаєте! -

де чоловік з дружиною ненавидять
одне одного.

Ми селимо подружжя під один дах,
і я залізаю їм у душу,

щоб відкрити скриньку Пандори.

Я змушую людей припинити сперечатися
про те, чия черга

виносити сміття чи мити посуд,

і докопатися до кореня
справжньої проблеми.

Саме про це моя промова.

Я тут заради вас.

І в наступні 18 хвилин я розповім
все, що мені відомо про те,

як досягти вашої мети.

Подумайте на мить

про об'єкт ваших бажань.

Тільки ваших!

Побудьте трохи егоїстичними.

До дідька Саймона з його "ідеєю про Нас"
Наразі йдеться про Мене!

(Сміх) (Оплески)
Без образ, Саймоне.

Тож чого ви хочете?
Затямте наступне.

Я тут зовсім не для того,
щоб бути ввічливою.

Ідея про міцне здоров'я не змусить
вас піти до спортзалу,

як що до позбавлення від пивного живота,
щоб закадрити якусь кралю?

Більше мотивує?
(Сміх)

Отже, моє питання: "Чого ви прагнете? "

Хочете схуднути?
Хочете заробляти більше грошей?

Хочете займатися благодійністю?
Чи може знайти кохання?

Що це? Вирішить негайно.

Не намагайтесь аналізувати,
просто оберіть щось.

І частина проблеми у тому,
що ви не робите вибору.

Отже темою буде: "Як домогтися свого".

Чесно кажучи, домогтися свого просто.

Проте це не легко.

Дуже просто.

Подумайте про ось що.

Ми живемо в найдивовижніші часи.

Тож ідея, що ви маєте в голові,
щоб то не було,

чи то здорове харчування
для лікування вашої хвороби,

чи ви думаєте над створенням
центру по нагляду

за людьми похилого віку,

чи хочете будувати школи у Африці.
І знаєте що?

Ви можете зайти у книгарню
- прямо зараз-

і придбати з десяток книжок
на цю тему,

написаних експертами у цій сфері.

Чи ви можете заґуґлити це.

І, скоріш за все, знайдете
з 1000 блогів

з покроковою інструкцією

від людей, які це вже зробили.

Чи знайти когось у мережі і
надокучати йому питаннями.

(Сміх)

Слідуйте вже прокладеному шляху.

Робіть те, що хтось вже зробив,
тому що хтось інший це вже робить.

Якщо ви маєте всю потрібну інформацію,

чому все одно не маєте того, що бажаєте?

Маючи всі необхідні контакти
та навіть

безкоштовний пакет програм,
щоб розпочати власну справу,

або приєднатись до групи,
чи робити ще казна що.

Все, врешті-решт, зводиться
до одного слова.

F*©#.

Затуліть дітям вуха.

Так, це лайка, але вона всюди.

Ми постійно це чуємо.

Люди полюбляють її вживати,

не зважаючи на те, що вона
їх зовсім не прикрашає

і не відображає самопочуття дуже добре.

Грубість та й по всьому.

І друге слово, яке я не можу
обминути, і це - "Добре"

- Як справи?
- Добре!

Та невже?

Добре мати 20 кілограмів зайвої ваги?

Чи бути у шлюбі з людиною,
з якою у вас нічого спільного?

Або не займатись коханням
останні 4 місяці?

То у вас все добре?

Щось не схоже!

Та бачте у чому справа,
якщо у тебе все добре,

то нічого і робити не треба.

Саме по собі слово мене так дратує!

Тут, на конференції присвяченій життю,

чи можна взагалі описати досвід життя
лише як "Добре"?!

Звучить не дуже переконливо.

Справи кепські? - то так і скажи!

Все чудово? - скажи як воно є.

Аби тільки правда.

І проблема не в тому,
що подумає оточення, почувши:

"Моє існування жалюгідне,
та ти не зважай"

чи "Все чудово! Але тобі мабуть
від цього кепсько"

Проблема в тому,

бачте, проблема у тому, що
ви кажете "добре" - собі.

І я впевнена на 100%,
що ви переконали себе,

що не мати того, що ви прагнете -
нормально.

Саме тому ви себе не силуєте.

Ви облишили спроби змінити це,

кажучи собі:

"Все добре,
мати ніколи не зміниться,

тож я навіть не спробую поговорити".

"Все добре, розлучимось, коли
діти закінчать навчання,

а поки що спатимемо
в окремих спальнях".

"Все добре. Я втратив роботу
і ледве сплачую рахунки,

та хай там як - роботу знайти непросто".

Є ще одна причина, з якої
мене дратує це слово.

Вчені підрахували,

- О так, я спускаюсь -
(Сміх)

Вчені підрахували

шанси

на ваше

народження.

Саме так. Вони зробили підрахунки.
Я вас бачу.

На ваші шанси народитись.

Гей хлопці, що стоять,
думаю, вам краще сісти.

Підрахували вірогідність
вашого народження,

приймаючи до уваги всі війни

і стихійні лиха, та навіть динозаврів,

і все таке інше.

Чи ви усвідомлюєте, що ваша поява на світ.

Так, чоловіче, ваша,
відкладіть комп'ютер

і підведіться на хвилинку, Даґ!
(Сміх)

Тож шанси на, -
оберніться та привітайтеся, -

народження Даґа,

на момент його народження,

від батьків, що його народили,
зі структурою ДНК, що він має,

вірогідність -
один до чотирьохсот мільярдів!

Вражає, правда?
Даґ: "Я везунчик!"

Мел: Ще б пак! Твої справи не добрі,
вони чудові!

Думки про те, що варто змінити своє життя,
виникають з певної причини, а не щоб ви себе помучили.

Велике спасибі, Даґ.
(Оплески)

Крістін була права, коли казала,
що всі з вас можуть бути на сцені.

Тому що всі ми в оцій категорії,

один до чотирьохсот мільярдів.

Протягом дня ви маєте ідеї,
спроможні змінити ваше життя,

змінити світ, змінити ваше самопочуття,

і що ж ви з ними робите?
Нічого!

(Кряхтить) Та не роздивляйтесь,
я у спідньому.

Тож ви багато втратили.
(Сміх)

Подумайте про ось що,
тому що ми всі це робимо -

відкладаємо важливе на завтра,

всі ці блискучі ідеї,
що приходять на розум.

Тільки подивіться на людей,

ідеї скачуть в їх розумі наче ті
м'ячі для тенісу,

і кожен раз коли виникає ідея,
вони відкладають її на потім.

Яким було перше рішення у вас цього ранку?

Можу закластися - відкласти підйом на потім.

Так, ви той єдиний, хто отримав шанс
з чотирьохсот мільярдів,

і яке рішення ви приймаєте?
- поспати ще трохи!

Звісно, у ліжку затишно і тепло.

І якщо пощастило, ваші кохані
поряд з вами,

чи як у моєму випадку, чоловік,
двоє дітей і може навіть пес.

Я вам все це пояснюю

і говорю про відкладання
на потім тому, що

яку б зі сфер свого життя
ви не прагнули змінити,

ви маєте усвідомлювати один факт.

Ось цей:

Слушний момент ніколи не настане.

Ніколи.

Не буде ні натхнення,
ні знаку.

Слушний момент не прийде.

По-науковому це - енергія активації.

Зусилля потрібне

для переходу зі звичного
зразку поведінки

на новий.

Завтра спробуйте зробити ось що.

Ви такі сучасні,
відвідуєте TED.

(Сміх)
Спробуйте це.

Завтра вранці встановіть будильник
на 30 хвилин раніше.

І коли він спрацює,
скиньте простирадла,

встаньте і почніть свій день.

Просто зробіть це.

Ніяких "Ще полежу 5 хвилин,
це нікому не зашкодить".

Вставайте негайно!

І ви повинні це зробити тому, що
ви зустрінетесь віч -на-віч

з фізичним, в прямому сенсі
фізичним спротивом,

що його вам доведеться подолати,
щоб змінити свою поведінку.

Ви дійсно вважаєте,
що тому, хто прагне скинути вагу,

подобається сидіти на дієті?

Звісно ні!

Думаєте, їм подобається
їсти салат

замість відбивної?

Анітрохи!

Енергія активації,

потрібна, щоб змусити вас вимкнути
комп'ютер і піти на прогулянку,

на яку ви обіцяли піти,

буде дорівнювати зусиллю, необхідному,

щоб змусити вас вилізти з-під
теплої ковдри в холодну кімнату.

Найцікавіше у дорослому житті -

це коли тобі виповнюється 18,

ніхто не попереджає, що тепер
ти сам маєш за собою доглядати.

Під "доглядом"

я маю на увазі необхідність
робити речі, від яких ви не в захваті,

заради можливості стати тим,
ким ви маєте стати.

Але ви так заклопотані
очікуванням слушного моменту.

Моменту, якого не існує!

Мій син ніколи не має охоти припинити грати.
Це моя справа!

Годі грати!

Кендел, прибери ляльок!

Якщо ти таки влаштувала
нудистську вечірку у ванній,

принаймні прибери за собою! (Сміх)

Припиніть жувати з рокритим ротом,
хіба ви у хліву?!

Забирайся з комори,
час вечеряти!

Коли ви були дітьми, ваші батьки також

змушували робити вас
речі, що вам не подобались.

Бо самі ви не хочете.

Не зараз, не потім, ніколи.

І коли ви все ж чомусь навчились,

ви знайдете щось інше,
що ви не хочете робити.

Тож ви починаєте скиглити:
"Ненавиджу свою нудну роботу".

Так знайди нову.
Ні! Краще далі скиглитиму.

Отримати те, що хочете,
дуже просто.

Але зовсім не легко.

Доведеться примусити себе.

Саме так.

І я застосовую слово
"примусити" не випадково -

коли Роз пояснювала про
відстежування за емоціями,

то вона показувала малюнок,
мозку, розділеного навпіл

Саме так і я бачу мозок.

Тільки я бачу одну півкулю
як автопілот,

а іншу як стоп-кран.

Лише дві функції:
автопілот і стоп-кран.

Здогадайтесь, яку мозок
полюбляє більше.

Може, з вами траплялось,
що, приїхавши на роботу,

ви думаєте: "Дідько, я не пам'ятаю,
як сюди дістався!"

(Сміх)

Ви були тверезі!
Просто мозок працював на автопілоті.

Працював десь на такому рівні.

Проблема з вашим розумом полягає у тому

що кожен раз, коли ви робите
щось нове,

розум тягне стоп-кран,

І така його реакція на все. Абсолютно.

Зайшовши на кухню, ви бачите,

що ніхто не вимив свого брудного посуду.

Всоте раз ви думаєте: "Я їх повбиваю!

Змушу їх мити все самостійно".

Але це не є вашою повсякденною
справою, правда?

І розум тягне стоп-кран.

І перемикається на автопілот.

Добре, я вимию, але чоловік
спатиме сьогодні на канапі.

Так і зроблю!
(Сміх) (Оплески)

І щоб зламати рутину,

доведеться докласти зусилля.

Якщо ви подумаєте про своє життя,

то вам здасться дивним,
що діти дорослішають

і витрачають так багато
часу у спробі

досягти стабільності,
що стає рутиною,

від якої нас згодом нудить.

Підйом у той самий час,
однаковий сніданок,

та сама дорога на роботу,
приходиш, щось робиш,

намагаєшся нікому не дзвонити,
перевіряєш Фейсбук,

приходиш на нараду,
прикидаєшся, що слухаєш,

повертаєшся, знову Фейсбук,
думаєш по вечір,

прикидаєшся, що працюєш,
та сама дорога до дому,

та сама вечеря,

дивишся новини як завжди,

вкладаєшся спати,
знову ранок, цикл повторюється.

Як тут не занудьгувати?

Рутина засмоктує.

Я маю теорію стосовно того, чому люди
потрапляють у глухий кут.

Більшість з вас, ймовірно,
пройшли курс базової психології,

де ви наштовхнулися на"Ієрархію потреб"
Абрагама Маслоу.

Бачте, ви задовольняєте всі потреби тіла,
тож воно і не скаржиться.

Коли тіло щось потребує, то воно
посилає вам сигнал.

Якщо потребуєте їжу, що відчуваєте?

Як знаєте, коли потрібна вода?

Що відчуваєте, коли хочете сексу?
(Сміх) Дякую.

Я думаю, якщо ви не задоволені життям
і відчуваєте, наче вас засмоктує -

- це сигнал.

Ні, це зовсім не означає,
що ваше життя кепське.

Просто одна з найважливіших
потреб не була задоволена.

Жага дізнаватись щось нове.

Все у вашому тілі зростає і змінюється.

Клітини регенеруються,
відростає нове волосся і нігті,

і так впродовж усього життя.

Так само і ваша душа вимагає
росту і оновлення.

Єдиний шлях досягнути цього -
це полишити зону свого комфорту.

Змусити себе подолати той
невидимий бар'єр,

що зупиняє ваш зріст.
Дякую.

Це наче бути у в'язниці.

І голос, що ви чуєте всередині,
зовсім не належить Богу.

І якби всі могли чути,
що ви говорите до себе,

то вас би запроторили у божевільню.
(Сміх)

Ви б не спілкувалися з людьми,
що ставляться

до вас, так само як ви до себе.

Тож, звільніть себе!

Ваші почуття!
Вони вас підводять.

Мене не хвилює, як ви себе почуваєте,
мене хвилює, чого ви прагнете.

І якщо прислуховуватися
до своїх почуттів

стосовно того, що ви прагнете,
то ви ніколи цього не отримаєте.

Слушного моменту не настане.

Необхідно полишити зону свого комфорту.

І я не маю на увазі
необхідність ризикувати,

а сам по собі процес
полишання зони комфорту.

Три перших секунди, коли
ви встаєте з ліжка, не найприємніші.

Але коли ви все ж встали,
то ви в нормі.

Пам'ятаєте ті 3 перші секунди,
коли вас запрошують на танець:

"Гайда потанцюємо",

і ви думаєте:
"Це варто спробувати!"

аж раптом вам не по собі: "Мммм".

Виникає почуття поштовху
до спроби щось зробити,

але ви не застосовуєте
енергію активації,

щоб змусити себе прикласти зусилля.

Тоді спрацьовує стоп-кран,
і ви починаєте вигадувати

дурні вибачення типу: Я не люблю,
не хочу, не буду танцювати.

Як в моєму випадку, я прийшла
і натрапила на Рейчел,

потім ми розбалакались,
обмінялись контактами.

І раптом ми вже друзі! Наче сто років
знайомі. Звільніть себе.

Подолайте той невидимий бар'єр.

Бо саме там 1 на 400 мільярдів існує.

Все, що я роблю. Так, це зарано
Перепрошую.

Ще дещо, про що вам варто знати.
Я назвала це "Правилом 5 секунд".

Наш мозок потребує 33 мілісекунди,
щоб створити вираз обличчя.

Швидко - не те слово!

Та робити швидко він може не тільки це.

У разі, коли ви відчуваєте
поштовх до дії,

ви маєте 5 секунд на її виконання,

бо інакше стоп-кран спрацює
і зупинить вас.

Скаже вам: Ні!

Якщо відчуваєте поштовх
потанцювати під музику

і не робите цього впродовж
5 секунд,

вашим намірам не збутися.

Якщо відчули поштовх,

бо вас надихнула чиясь промова,

зробіть щось впродовж 5 секунд.

Зробіть якусь позначку, нагадування,

вдійте щось, фізично,

бо інакше спрацює стоп-кран,
і нічого не станеться.

Проблема не у браку ідей,
а у браку дій задля їх втілення.

Ви їх придушуєте.
Ви, а не я чи хтось інший.

Це ваших рук справа.
Припиніть це!

Я на вас розраховую.
На того єдиного з 400 мільярдів.

У вас багато справ.

І це не станеться у вас в голові.

Тож ось, що я хочу, щоб ви спробували.

Коли незабаром всі ми підемо на вечірку,

щоб безкоштовно хильнути чарочку,

спробуйте застосувати
правило 5 секунд.

Побачили когось, хто вас зацікавив,

і відчули імпульс?
Підійдіть до тієї людини.

Вас хтось надихнув, і з'явилась ідея?

Озвучте її!

Бо саме тому ви тут!

Поекспериментуйте з методом,
і наслідки вас вразять.

Ще дещо я хочу, щоб ви знали.
Все що я роблю,

у радіоефірі чи на телебаченні,

в книжці, що я написала,
чи на газетних шпальтах.

Все це заради вас.

Якщо існує щось, що я можу вдіяти,

щоб змусити вас робити
те, що самі ви не хочете,

заради того, щоб отримати
те, що ви прагнете, то я це зроблю.

Але вам доведеться зробити перший крок

і звернутися до мене.

Затямили? От і добре.
Тож уперед.

(Оплески)

Дякую. Дякую.
Так, так, підіймайтесь!

Якщо відчули поштовх
- робіть це. Дякую!