Чесні обманщики: психологія самообману - Кортні Уоррен для TEDxUNLV

Мета доктора Кортні Уоррен - надання інформації, ресурсів, зв'язків та підтримки усім, хто достатньо мужній для того, щоб жити більш свідомим життям, тому що, коли ми чесні перед самими собою - ми маємо шанс змінитися.

Люди - майстри самообману.

Ми обманюємо себе, вірячи в те,
чого насправді немає,

і відмовляємося вірити в те,
що є правдою.

Я почала серйозно цікавитися

темою самообману, коли навчалася в аспірантурі.

І це похитнуло мій світ.

Я бачила самообман усюди,

у кожному.

Ми обманюємо себе навіть
у дрібницях:

починаючи з того, скільки ми
насправді з'їли сьогодні,

і закінчуючи приховуванням
свого реального зросту та ваги,

коли заповнюємо водійські права.

(Сміх)

Ми брешемо, щоб відобразити те,
що нам хочеться.

"Я випив лише склянку вина сьогодні ввечері",

тоді коли я знаю, що випив
щонайменше три склянки. (Сміх)

Ми брешемо для того,
щоб дотримуватися суспільної моралі.

"У мене ніколи не було сексуальних думок
ні про кого, окрім моєї другої половинки",

тому що це було б неприйнятно.

Ми брешемо про найважливіші рішення у своєму житті.

Чому, наприклад, ми одружилися саме з цією людиною,
чи обрали саме цю професію.

На жаль, для усіх романтиків, присутніх тут,

любов дуже рідко стає
вирішальною при виборі.

Ніде більше самообман не проявився так яскраво,
як у моїх романтичних стосунках.

Я страшенно боялася бути покинутою.

Цей страх змушував мене
поводитися так,

що мені й досі соромно за себе:

я з тривогою чекала
на телефонний дзвінок,

щоб дізнатися, чи знаходиться
він там, де каже,

безперестанно запитувала,
чи любить він мене.

У ті часи я нізащо
не сказала б вам цього,

тому що я була не в змозі
зізнатися у цьому навіть собі.

По суті, ми обманюємо себе,

тому що не маємо достатньо
сили для того, щоб визнати правду,

та мати справу із наслідками.

Зрозуміти, що ви обманюєте себе -

найефективніший засіб почати жити
повноцінним життям.

Тому що тільки тоді, коли ми зрозуміємо, хто ми є,

у нас з'явиться шанс змінитися.

Важко глянути
на це фото і подумати:

"Обманщики!"

(Сміх)

Але схильність до самообману починається звідси.

З дуже раннього віку
ми починаємо спостерігати,

і робити висновки про себе,
та про наше оточення.

Вірні чи помилкові, ці висновки
впливають на нашу особистість.

Подорослішавши, ми
не бажаємо визнавати,

що пережиті нами у дитинстві травми

вплинули на те, ким ми є сьогодні.

Можливо, ви росли у неповній родині,

і вашому батькові
було байдуже до вас.

Ви запам'ятали,
що з вами було щось не так -

ви були недостатньо розумними,
гарними, чи спортивними.

Ви зробили висновок, що для того,
щоб люди вас любили,

ви маєте бути ідеальним.

Ставши дорослим,

коли хтось вказує вам
на ваші недоліки,

ви відчуваєте величезну тривогу,
але заперечуєте джерело її походження.

Можливо, ви почувалися гидким каченям
через те, що вас дражнили.

Як результат - ви почали
заїдати свій емоційний біль.

У дорослому віці ви боретеся, щоб підтримувати стабільну вагу,

тому що ваше бажання їсти
не має нічого спільного з голодом.

Можливо, ви бачили,
як ваші батьки б'ються.

Ви навчилися уникати конфлікту.

Зараз, навіть відчуваючи негативні емоції,
ви цього не визнаєте.

Кожний дитячий досвід - унікальний.

Те, що ми пережили, втілюється в обмані,
який ми кажемо собі.

Психологічні теорії можуть допомогти
зрозуміти наш самообман.

Зиґмунд Фройд першим пояснив брехню
его-захисними механізмами.

Психологічні механізми
захищають наше его -

усвідомлення нашого власного "Я" -

від інформації,
що може завдати нам шкоди.

Заперечення:

Ми відмовляємося вірити у щось,

навіть, якщо це правда.

"У мене немає проблем з алкоголем"

(навіть якщо я п'ю кожного дня).

"Я не ревную"

(хоча нишком перевіряю електронну пошту свого партнера).

Логічне обґрунтування:

Ми вигадуємо для себе виправдання.

"Я б не кричав на тебе, якби ти
не ставився до мене так несправедливо".

Так ми виправдовуємо свій крик.

"Я знаю, що куріння
шкодить моєму здоров'ю,

але воно допомагає мені розслабитися".

Так ми виправдовуємо куріння.

Проекція:

Ми приписуємо наші негативні якості комусь іншому.

"Я не такий. Це ти такий."

Коли ми зустрічаємося з кимось, і він нам набридає,

ми кажемо щось на кшталт:

"Ти не готовий для цих стосунків",

коли, насправді,
ми самі не готові до них,

і ніколи не будемо!

Піонери когнітивно-поведінкової сфери

описують те, як наші думки
обдурюють нас,

створюючи когнітивні спотворення -
ірраціональні способи мислення.

Полярне мислення:
упадання у крайності.

"Я не з'їм жодного печива,
або з'їм цілу коробку,

тому що, якщо я з'їм одне печиво,

я порушу дієту,
значить - можна їсти далі".

Емоційне обґрунтування:

Ми думаємо, що наші почуття
точно відображають реальність.

"Мені боляче - значить,
ти зробив мені щось погане".

"Я відчуваю себе дурним -
отже я дурний".

Надмірна генералізація:

Одну невдачу ми сприймаємо як
нескінченну спіраль поразок.

Переживши неприємне розставання,
ви думаєте:

"Я завжди буду самотнім".

Після того, як вас не підвищили на роботі,
ви думаєте:

"Я ніколи не зроблю успішну кар'єру".

З екзистенціальної точки зору,

ми обманюємо себе,
щоб уникнути реалій життя.

Фундаментальні реалії людського буття,
з якими ми стикаємося:

Смерть. Ми всі помремо;

Самотність.

Кожен з нас народжується самотнім,
замкненим у фізичну оболонку;

Безглуздість існування.

Наше життя, по своїй суті, позбавлене сенсу.
Значущості йому надаємо ми.

Свобода.

Ми самі несемо відповідальність за себе,
тому що маємо свободу вибору.

Щоб уникнути протистояння з цими реаліями,
ми брешемо самі собі:

" Я такий, тому що мене так виховали".

Ми перекладаємо відповідальність
за свій вибір на інших.

"Погані речі з новин ніколи
не трапляться зі мною,

тому що я особливий,
мене це не стосується".

Я не буду писати заповіт. Я ще молодий,
і не збираюся помирати".

Таким чином,
ми заперечуємо нашу смертність.

Мультикультурні та феміністські психологи

описують, як на нас впливає
інтерналізація культурних норм.

Ми обманюємо себе, вірячи в те,

що вважається правдою іншими,

замість того, щоб вірити в те,
що ми самі вважаємо правдою.

Чи доводиться вам наступати собі на горло,
щоб відповідати нормам?

Ви вважаєте, що маєте
виглядати певним чином,

мати певну вагу,

певний дохід,

бути одруженим, мати дітей,
вірити в Бога,

тому що так потрібно,

чи тому, що так вважаєте ви самі?

Теорії про людську природу
допомагають нам зрозуміти,

як ми обманюємо себе кожного дня.

Чому це важливо?

Самообман призводить до
величезної кількості болю та смутку.

Щоб не бути чесними,

ми часто робимо вибір,
що несе за собою руйнівні наслідки,

як для нас самих, так і для інших.

Ми можемо вживати наркотики, алкоголь, об'їдатися,
грати в азартні ігри, красти, брехати, кидати людей,

або перекладати наш емоційний багаж на тих,
кого ми любимо більше за всіх.

Або, ми можемо не змінюватися,

навіть, якщо ми нещасливі,

або ранимо тих, хто нас оточує.

А потім ми озираємося
назад з болем, та жалкуємо,

тому що не можемо нічого змінити.

Як я вже вам казала,

я боролася за свої
романтичні стосунки.

Я знала, що не відчуваю
себе впевненою,

але я вважала, що в цьому
винен мій хлопець.

Якби він дзвонив мені частіше,
частіше казав, що любить мене,

тоді б я почувалася впевненою.

Правда у тому,

що він нічого не міг зробити
для того, щоб я почувалася впевненою,

тому що мої почуття не мали
жодного стосунку до нього.

Я була невпевнена, тому що з дитинства засвоїла,

що люди завжди будуть кидати мене,

і все своє життя я робила вибір
згідно цього переконання.

Якщо ми не розуміємо себе,

ми ранимо і себе, і тих,
хто нас оточує.

Що ж робити?

Як визнати, що ми обманюємо себе?

Як нам стати чеснішими обманщиками?

Перший крок - самоаналіз.

Поспостерігайте за собою.

Коли ви занадто бурхливо
реагуєте на щось -

зробіть паузу.

Якщо ваші слова не збігаються
з тим, що ви робите -

зробіть паузу.

Коли вам на думку спадають ірраціональні думки -

зробіть паузу.

Запитайте себе:

про що це мені говорить?

Більшість з нас витрачає
величезну кількість енергії,

намагаючись подолати те,
що з нами трапляється.

І ми не схильні звинувачувати
у проблемах себе.

Коли ви не впевнені
у комусь або чомусь -

зробіть паузу.

Запитайте себе:

Що моя реакція на цю ситуацію говорить про мене?

Стаючи чеснішими та свідомішими,

ми починаємо відповідальніше
ставитися до свого вибору.

Якщо ми визнаємо,
що ми невпевнені у чомусь,

перед нами постає вибір:

подолати цю невпевненість,

або залишити все, як є.

Що б ми не вирішили,

ми будемо нести відповідальність
за наслідки нашої невпевненості,

тому що ми усвідомили її.

Не змінюватись при зіткненні
з правдою - також вибір.

Хоча ми й не можемо контролювати
багато життєвих обставин,

ми несемо відповідальність
за наші реакції на них.

Одним з найкращих способів

протистояти самообману

є психотерапія.

Можливо, це єдині відносини,

які будуть тривати усе ваше життя,

та принесуть вам користь.

Хоча, існує безліч стереотипів
навколо терапії.

Люди часто думають:

"Мені не потрібна терапія.

Це для божевільних та слабких,
які не можуть допомогти собі".

Правда у тому, що потрібна
неабияка мужність,

щоб показати свою вразливість сторонній людині.

Терапія - це дійсно дар, якщо ви
достатньо сміливі, щоб прийняти її.

Протистояння самообману - це подорож,
довжиною у життя.

Ми міняємось, і світ пропонує нам
нові можливості для того,

щоб зрозуміти себе.

Завжди є чому вчитися.

Я могла б стати успішним академіком.

Два роки тому я отримала посаду,
тут, в університеті Невади.

Але десь за шість тижнів
я буду безробітною,

тому що я звільнилася.

Отримати посаду і звільнитися -

це остання річ, яку
хтось очікує від викладача.

Особливо я. Я люблю психологію!

Я люблю викладати, люблю дослідження,
люблю свій факультет.

Я отримала чудовий досвід в університеті.

Але моя пристрасть більше
не в академічних колах.

Визнати це було дуже боляче!

Я мала протистояти схильності
до самообману, та своїй невпевненості.

"Що, якщо я розчарую людей?

Що скаже моя родина?

Чим я буду займатися?
А якщо я не зможу забезпечити себе?

Ким я буду, якщо не викладачем?

А якщо усе моє життя зміниться?

А якщо не зміниться?

Якщо я залишуся в університеті,

мені доведеться заплатити
велику психологічну ціну.

Мені доведеться визнати,
що я недостатньо сильна для того,

щоб зробити вибір,
коли постаю перед правдою.

Станьте чеснішими обманщиками.

Будьте чесними по відношенню
до неправди, яку кажете собі.

Користуйтеся правдою,
щоб жити більш повноцінним життям,

тому що воно у вас одне.

(Оплески)