Памела Мейер: Як розпізнати брехуна

Кожного дня ми чуємо брехню від 10 до 200 разів, але не так легко розпізнати, коли саме нас обманюють. Памела Мейер, автор книги "Liespotting" ("Розпізнання брехні") розповідає, яка поведінка і "слабкі місця" привертають увагу фахівців із виявлення брехні. І стверджує, що бути чесним - справді варто.

Гаразд, я не хочу лякати нікого з вас,

але я щойно помітила,

що особа праворуч від вас - брехун.

(Сміх)

Особа ліворуч також брехун.

І той, хто сидить у вашому кріслі - також брехун.

Ми всі брехуни.

Сьогодні я розповім вам,

чому, згідно з дослідженнями, ми всі брехуни,

як ви можете виявити брехню,

і чому ви могли б докласти зусиль

і перейти від розпізнання брехні до пошуку правди

і, врешті, до зміцнення довіри.

Отож, про довіру.

Після того, як я написала книжку "Розпізнання брехні",

ніхто більше не хоче зустрічатись зі мною, ні, ні, ні, ні, ні.

Кажуть, "Все гаразд. Ми надішлемо вам листа".

(Сміх)

Я навіть не можу піти з кимось на каву в "Starbucks".

Мій чоловік каже, "Кохана, обман?

Може, краще займись готуванням їжі. Як щодо французької кухні?"

Отож, спочатку

я розповім вам про свою мету.

Ні, я не вчитиму вас гри "Піймався!"

Розпізнавачі брехні - це не ті малі бешкетники,

які вистрибують зі схованки, вигукуючи, "Піймався! Піймався!

Ти смикнув бровою. Ти роздув ніздрі.

Я дивлюся серіал "Теорія брехні". Я знаю, що ти брешеш".

Ні, розпізнавачі брехні озброєні

науковим знанням, як виявити обман.

Вони дошукуються правди

і діють як талановиті лідери:

ведуть складні розмови зі складними людьми,

інколи у дуже складний час.

Вони стають на цей шлях,

погодившись із

найголовнішим твердженням:

брехня - це спільний вчинок.

Задумайтесь - брехня безсила, якщо її лише вимовили.

Вона набуває сили,

коли хтось інший погоджується в неї вірити.

Сказано жорстоко, але з добрими намірами.

Якщо вам збрехали,

значить ви на це погодились.

Правда номер один про брехню: брехня - це спільний вчинок.

Але не всяка брехня згубна.

Деколи ми охоче надаємось до обману

заради соціальної гідності

або щоб зберегти таємницю.

Ми кажемо, "Гарна пісня".

"Кохана, ця річ тебе не повнить, справді".

А найкраща відмовка кібер-еліти -

"Знаєш, я щойно виловив твого листа з папки зі спамом.

Дуже шкода".

Але часом ми стаємо мимовільними учасниками обману.

І це може нам обійтися дуже дорого.

Торік корпоративне шахрайство в самих лише Сполучених Штатах

коштувало 997 мільярдів доларів.

Ще дрібка - і був би трильйон доларів.

Це сім відсотків від річного доходу.

Обман може коштувати мільярди.

Згадайте компанії Енрон і Медофф, іпотечну кризу.

Коли йдеться про подвійних агентів і зрадників,

як-от Роберт Гансен або Олдріч Еймс,

брехня може зрадити нашу країну,

поставити під загрозу нашу безпеку, підірвати демократію,

призвести до загибелі наших захисників.

Обман - це насправді серйозна річ.

Шахрай Генрі Оберландер

був настільки майстерним,

що, за словами британської влади,

міг зруйнувати цілісіньку банківську систему Заходу.

Але ви не знайдете його в "Google"; ви ніде його не знайдете.

Одного разу в нього взяли інтерв'ю.

Він сказав, "У мене є одне правило".

Ось правило Генрі:

"Кожен хоче вам щось дати.

Кожен готовий вам щось дати за те, що він прагне отримати навзамін".

От у чім суть.

Якщо ви не хочете, щоб вас обманули, ви мусите знати,

чого ви прагнете.

Ми всі не хочемо цього визнати.

Ми б хотіли бути кращим чоловіком чи дружиною,

розумнішими, сильнішими,

вищими, багатшими -

і далі по списку.

Брехня - це спроба подолати цю розбіжність,

звести наші бажання і фантазії

про те, ким би ми хотіли бути, якими б ми хотіли бути,

з тим, якими ми є насправді.

Ми страшенно хочемо заповнити ці прогалини брехнею.

Згідно з дослідженнями, кожного дня

ми чуємо брехню від 10 до 200 разів.

Припустімо, що це здебільшого невинна брехня.

Але інша розвідка засвідчила,

що нейзнайомці збрехали тричі

за перших десять хвилин зустрічі.

(Сміх)

Спочатку ці дані викликають в нас огиду.

Ми не ймемо віри, наскільки поширена брехня.

Ми в принципі проти брехні.

Але придивімось уважніше -

що далі, то цікавіше.

Ми частіше брешемо незнайомцям, ніж колегам.

Екстраверти брешуть частіше, ніж інтроверти.

Чоловіки брешуть у вісім разів частіше про самих себе,

ніж обманюють інших.

Жінки частіше брешуть, щоб захистити інших.

Якщо ви - звичайне подружжя,

то ви брешете своєму чоловікові або дружині

в одній із десяти розмов.

Може, ви думаєте, що це погано.

Якщо ви неодружені, то брешете в одній із трьох розмов.

Брехня - це складне явище.

Вона тісно переплетена з нашим щоденним і діловим життям.

Ми геть неоднозначно ставимось до правди.

Ми виділяємо її за потреби,

інколи з дуже добрих причин,

а деколи тому, що не розуміємо розбіжностей у своєму житті.

Це правда номер два про брехню.

Ми проти брехні,

але потайки - за неї.

Адже суспільство схвалює це

з незапам'ятної давнини.

Брехня стара як світ.

Це частина нашої культури, це частина нашої історії.

Згадайте Данте, Шекспіра,

Біблію, бульварну газету "News Of The World".

(Сміх)

Брехня відіграла роль в еволюції людини як біологічного виду.

Науковці давно знають,

що чим розумніший біологічний вид,

тим більша в нього нова кора головного мозку,

і тим більша схильність до брехні.

Можливо, ви пригадуєте горилу Коко.

Чи хтось пам'ятає горилу Коко, яка опанувала мову жестів?

Коко навчили спілкуватись мовою жестів.

Ось Коко зі своїм кошеням.

Це її гарненьке, пухнасте кошеня.

Одного разу, Коко докоряла кошеняті,

за те, що воно зірвало умивальник зі стіни.

(Сміх)

Ми "запрограмовані" стати лідерами зграї.

Усе починається рано, дуже рано.

Наскільки рано?

Ну от немовлята зумисне заплачуть,

зупиняться, подивляться, чи хтось до них йде,

і знову плакатимуть.

Однорічні дітки вчаться приховувати.

(Сміх)

Дворічні - обманювати.

П'ятирічні - відверто брехати.

Вони маніпулюють лестощами.

Дев'ятирічні майстерно приховують свої вчинки.

Вступивши до коледжу,

ви брехатимете своїй мамі в одній із п'яти розмов.

Коли ми починаємо працювати і стаємо годувальниками,

ми входимо у засмічений світ, який захарастили

спам, удавані віртуальні друзі,

заангажовані медіа,

винахідливі грабіжники особистих даних,

вмілі послідовники схем Понзі,

епідемія обману -

коротше, усе те, що один письменник називає

пост-правдивим суспільством.

Ця ситуація бентежить нас

уже віддавна.

Що ж робити?

Можемо зробити певні кроки,

прокладаючи собі шлях через болото.

Вишколені розпізнавачі брехні дошукуються правди у 90 відсотках випадків.

Решта з нас - лише у 54 відсотках.

Чому цього так легко навчитись?

Існують добрі брехуни і погані брехуни. Немає направду вроджених брехунів.

Ми всі робимо однакові помилки. Ми всі вдаємось до однакових прийомів.

Отож зараз

я покажу вам дві схеми обману.

Потім ми подивимось на "слабкі місця" і спробуємо самі їх знайти.

Почнімо з промови.

(Відео) Білл Клінтон: Я хочу, щоб ви вислухали мене.

Я повторю це знову.

У мене не було статевого зв'язку

з тією жінкою, панною Левінскі.

Я ніколи нікому не наказував брехати,

жодного разу, ніколи.

Ці заяви фальшиві.

А тепер я мушу повернутись до роботи на благо народу Америки.

Дякую.

Памела Мейер: Отже, що свідчить про обман?

Спочатку ми чули так зване нескорочене заперечення.

Науковці кажуть, що люди, які всіляко прагнуть щось спростувати,

вживають радше формальну, ніж неформальну, лексику.

Ми також чули мову дистанціювання: "з тією жінкою".

Ми знаємо, що брехуни підсвідомо відгороджуватимуть себе

від теми розмови,

використовуючи для цього мову.

Якби Білл Клінтон сказав, "Ну, правду кажучи..."

або улюблену фразу Річарда Ніксона, "Скажу відверто..."

він би відразу дався до рук

всякого розпізнавача брехні, який знає,

що так звана мова уточнення

викликає ще більшу недовіру до промовця.

А якби він ще раз повністю повторив запитання,

або якби пересипав свою розповідь масою деталей -

ми радіємо, що він цього не зробив -

він викликав би ще більшу недовіру.

Фройд мав рацію.

Фройд сказав: насправді, йдеться не тільки про слова:

"Жоден смертний не здатний зберігати секрет.

Якщо мовчать його губи, говорять кінчики пальців".

Ми всі це робимо, незалежно від статусу.

Ми всі говоримо кінчиками пальців.

Я покажу вам як Домінік Стросс-Кан розмовляє з Обамою,

який говорить кінчиками пальців.

(Сміх)

Це підвело нас до наступної схеми -

мови тіла.

Ось що вам слід зробити з мовою тіла.

Відкиньте геть свої припущення.

Хай наука підшліфує ваші знання.

Адже ми думаємо, що брехуни весь час метушаться.

А тепер уявіть собі - вони навчились "заморожувати" верхню частину тіла.

Ми гадаємо, що брехуни не дивляться прямо у вічі.

Уявіть собі, вони дивляться прямо у вічі навіть трохи довше,

пам'ятаючи про цей міф.

Ми думаємо, що тепле ставлення та усмішки

виражають чесність і щирість.

Але фаховий розпізнавач брехні

за кілометр побачить удавану посмішку.

Чи всі ви бачите тут удавану посмішку?

Можна свідомо скорочувати

м'язи щоки.

Але справжня усмішка - в очах, у "гусячих лапках" біля очей.

Їх не можна навмисне скоротити,

особливо, якщо ви переборщили з Ботоксом.

Не зловживайте Ботоксом; ніхто вам не буде вірити.

Тепер подивимось на "слабкі місця".

Ви можете сказати, що відбувається під час розмови?

Можете знайти "слабкі місця"

і невідповідності

між чиїмись словами і діями?

Це звучить банально,

але коли ви розмовляєте

з особою, яку підозрюєте в обмані,

її ставлення найбільш промовисте.

Чесна людина буде йти вам назустріч.

Вона показуватиме, що вона на вашому боці.

Буде сповнена ентузіазму.

Буде всіляко сприяти вам у пошуку правди.

Вона охоче шукатиме розв'язок, називатиме підозрюваних,

розповість подробиці.

Вона скаже, "Слухай,

може це хтось із відділу заробітної плати підробив ті чеки".

Вона розлютується, якщо почує безпідставні звинувачення.

І лютуватиме протягом усієї бесіди, а не в окремі моменти;

вона лютуватиме протягом усієї бесіди.

А якщо ви запитаєте чесну особу,

як покарати осіб, які підробили чеки - ким би вони не були -

чесна людина швидше за все

порадить строге, а не м'яке, покарання.

Тепер уявіть, що ви маєте ту ж саму розмову

з ошуканцем.

Ця замкнена людина,

яка опустила очі, стишила голос,

робить паузи, і взагалі дриґається.

Попросіть ошуканця розповісти свою історію.

Вони пересиплять її зайвими деталями

у всіх невідповідних місцях.

І розкажуть свою історію у строгому хронологічному порядку.

Майстерний слідчий робить ось що:

приходить і дуже делікатно,

через кілька годин,

просить цю особу розповісти історію у зворотньому порядку.

Дивиться, як вона корчиться,

і задає питання, які видають на-гора найвідвертішу брехню.

Навіщо вони так роблять? Але ж ми всі так робимо.

Ми повторюємо слова,

але рідко повторюємо жести.

Кажемо, "Так", а головою хитаємо "Ні".

Розповідаємо дуже переконливі історії і мимоволі знизуємо плечима.

Чинимо жахливі злочини

і посміхаємось, радісно очікуючи, що вийдемо сухими з води.

Фахівці називають цю посмішку "захватом ошуканства".

Ми побачимо її у кількох наступних відео.

Якщо хтось не знає цього чоловіка -

це кандидат на посаду президента США Джон Едвардс,

який шокував Америку, визнавши свою позашлюбну дитину.

На відео він говорить про тест на батьківство.

Спробуйте зловити момент, коли

він каже "так", хитаючи головою "ні",

злегка знизуючи плечима.

(Відео) Джон Едвардс: Я охоче зроблю тест.

Я знаю, що це не може бути моя дитина,

бо факти не сходяться в часі.

Тому я знаю, що це неможливо.

Я охоче зроблю тест на батьківство

і з радістю дізнаюсь про його результати.

Журналіст: Ви його невдовзі зробите? Чи хтось -

ДЕ: Ну, я ж тільки одна сторона. Я тільки одна сторона тесту.

Але я охоче його зроблю.

ПМ: Справді, легше помітити, як він хитає головою,

якщо за цим спеціально слідкувати.

Буває, що

під одним виразом обличчя

замаскований зовсім інший, який немов просочується назовні.

З убивці сочиться смуток.

Ваш новий бізнес-партнер тисне вам руку,

святкує, іде з вами на вечерю,

а на його обличчі проступає злість.

За один вечір ви не станете фахівцями з виразу обличчя,

але я розповім вам про дуже небезпечний вираз, який легко виявити -

вираз зневаги.

Якщо йдеться про злість, то маємо двох людей на рівних умовах.

Це ще доволі здорові стосунки.

Але якщо злість перетворилась у зневагу -

вас відцуралися.

Це пов'язано з моральною перевагою.

І тому це страшенно складно пережити.

Ось як це виглядає.

Куточок вуст

піднято догори і всередину.

Це єдиний асиметричний вираз обличчя.

Якщо ви відчуваєте зневагу,

обманюють вас при цьому чи ні -

хоч обманюють не завжди -

подивіться в інший бік, змініть напрямок руху,

змініть своє рішення,

скажіть, "Ні, дякую. Мушу відмовитись від чарочки спиртного на ніч. Спасибі."

Наука виявила

силу-силенну інших ознак.

Так, ми знаємо, що

брехуни частіше кліпають очима,

а носаки їх черевиків звернені до виходу.

Вони візьмуть якусь річ

і поставлять її як перешкоду між собою та своїм співрозмовником.

Вони змінюють тон голосу,

і часто говорять низьким голосом.

Справа ось у чому.

Такі дії це тільки дії.

Це не доказ обману.

Вони немов червоний прапор.

Усі ми люди.

Цілісінький день ми робимо оманливі метушливі рухи.

Самі собою вони нічого не означають.

Але цілий набір таких рухів - це сигнал для вас.

Дивіться, слухайте, вивідуйте, ставте складні питання,

покиньте комфортний стан обізнаності,

станьте допитливим, питайте більше,

поводьтеся з гідністю, намагайтесь налагодити взаєморозуміння.

Не беріть приклад із героїв серіалу "Закон і порядок" та інших телевізійних шоу,

які змушують своїх співрозмовників до послуху.

Не будьте занадто агресивними, це нічого не дасть.

Отож, ви вже трохи дізнались

про те, як розмовляти з брехунами

і як розпізнати брехню.

А тепер, як я обіцяла, ми подивимось, як виглядає правда.

Я покажу вам два ролики:

двох матерів, одна з яких обманює, а інша - каже правду.

Записи надав

дослідник Девід Мацумото з Каліфорнії.

Ці відео чудово показують,

як виглядає правда.

Ця мати, Даян Даунс,

вистрелила у своїх дітей зблизька,

відвезла їх до лікарні -

дорогою вони стікали кров'ю в машині -

і заявила, що це вчинив незнайомець із шевелюрою.

На відео видно, що вона навіть

не намагається вдавати з себе згорьовану матір.

Зверніть увагу

на разючу невідповідність

між жахливими подіями, які вона описує,

і її неймовірним самовладанням.

Придивившись, ви побачите "захват ошуканства".

(Відео) Даян Даунс: Вночі, коли я заплющую очі,

я бачу, що я за кермом, а Крісті простягає до мене руку.

З її рота без упину тече кров.

І саме це - може з часом воно перейде -

хоча я так не думаю,

саме це мене турбує найбільше.

ПМ: А зараз подивимось відео про

справді нещасну матір, Ерін Рунніон,

яка зустрілась віч-на-віч у суді з вбивцею і мучителем її доньки.

Жодної вдаваної емоції,

лише правдивий вияв страждань матері.

(Відео) Ерін Рунніон: Я написала це звернення на третю річницю

тої ночі, коли ти забрав мою дитину,

коли ти бив її,

душив її,

і мучив її, поки її серце не зупинилось.

Вона боролась, я знаю, вона чинила тобі опір.

Але я також знаю, що вона дивилась на тебе

своїми чарівними карими очима,

і ти ще більше хотів її вбити.

Я не розумію цього,

і ніколи не зрозумію.

ПМ: Без сумніву, ці емоції правдиві.

Технологія про те, як виглядає правда,

розвивається, як і наука про неї.

Наприклад, існують

спеціальні відстежувачі рухів очей та інфрачервоні сканери мозку,

магнітно-резонансні томографи, які розшифровують сигнали тіла,

коли ми обманюємо.

Ці технології рекламуватимуть

як панацею від обману.

Колись вони стануть дійсно корисними.

А тим часом запитайте себе:

кого б ви хотіли взяти з собою на зустріч -

фахівця, який вміє дошукуватися правди,

чи юнака, який тягнутиме 400-кілограмовий електроенцефалограф

за собою?

Розпізнавачі брехні покладаються на людські знаряддя.

Вони знають відомий вислів

"Характер - це те, які ви в темряві".

Цікаво, що

сьогодні у нас так мало темряви.

Наш світ освітлений 24 години на добу.

Його роблять прозорим

блоги і соціальні мережі,

що поширюють гомін зовсім нового покоління людей,

які вирішили проживати життя публічно.

Цей світ набагато галасливіший.

Перед нами важливе завдання:

мусимо пам'ятати, що

надмірна відвертість не свідчить про чесність.

Маніакальне відсилання твітів і смс

затьмарює той факт, що

тонкощі людської гідності - чесність характеру -

єдине, що має і завжди матиме значення.

У цьому галасливому світі

нам слід

трошки голосніше говорити

про свої моральні норми.

Поєднавши науку розпізнання обману

з мистецтвом бачити і слухати,

ви звільните себе від співучасті в брехні.

Ви станете на шлях

трошки голоснішого висловлення,

бо ви сигналізуєте людям навколо вас.

Ви кажете, "Ей, мій світ, наш світ,

стане чесним".

У моєму світі правда зміцніє,

а обман виявлять і витіснять".

Якщо ви так зробите,

ваше оточення почне потрошку змінюватись.

Це правда. Дякую.

(Оплески)