< Return to Video

Вугілля, пара і промислова революція: прискорений курс світової історії #32

  • 0:01 - 0:02
    Привіт! Я - Джон Грін,
  • 0:02 - 0:04
    це прискорений курс світової історії
  • 0:04 - 0:05
    і сьогодні ми поговоримо про ряд подій,
  • 0:05 - 0:07
    які зробили можливим для вас перегляд
  • 0:07 - 0:07
    прискореного курсу.
  • 0:07 - 0:09
    І також зробили можливою цю студію.
  • 0:09 - 0:12
    І зробили цей склад,
    де знаходиться студія.
  • 0:12 - 0:13
    Склад, до речі,
  • 0:13 - 0:15
    який вміщує речі для магазинів.
  • 0:15 - 0:17
    Правильно, прийшов час поговорити про
  • 0:17 - 0:19
    промислову революцію.
  • 0:19 - 0:20
    Хоча вона відбулася приблизно у той же час як
  • 0:20 - 0:23
    і французька, американська,
    латиноамериканська та
    гаїтянська революції -
  • 0:23 - 0:24
    між 1750 і 1850 -
  • 0:24 - 0:27
    промислова революція була насправді
  • 0:27 - 0:28
    найбільш революційною з групи.
  • 0:28 - 0:29
    Аж ніяк, чувак.
  • 0:29 - 0:31
    Всі ці інші революції призвели до,
  • 0:31 - 0:31
    так би мовити,
  • 0:31 - 0:34
    нових кордонів, прапорів та інше.
  • 0:34 - 0:37
    Ми вивчили 15 000 років історії тут,
    на прискореному курсі,
  • 0:37 - 0:38
    мене з минулого.
  • 0:38 - 0:40
    Кордони й прапори значно змінилися
  • 0:40 - 0:41
    і продовжують змінюватись.
    [два в одному: вражаюче й жахаюче]
  • 0:41 - 0:42
    Але за весь цей час,
  • 0:42 - 0:43
    нічого не змінилося у тому,
  • 0:43 - 0:44
    як ми утилізували відходи
  • 0:44 - 0:47
    чи розташовували питну воду,
    чи одержували одяг.
  • 0:47 - 0:50
    Більшість людей жили на або дуже близько
    до землі, що забезпечувала їх їжею.
  • 0:50 - 0:50
    [як Eata Pita?]
  • 0:50 - 0:51
    Окрім кількох винятків,
  • 0:51 - 0:56
    середня тривалість життя ніколи не
    перевищувала 35 або була нижче 25.
  • 0:56 - 0:58
    Освіта було привілеєм, а не правом.
  • 0:58 - 0:59
    У всіх цих тисячоліттях,
  • 0:59 - 1:00
    ми ніколи не виготовляли зброї,
  • 1:00 - 1:02
    яка могла б одразу вбити більше,
    ніж кілька десятків людей,
  • 1:02 - 1:05
    або спосіб подорожувати швидше,
    ніж на конях.
  • 1:05 - 1:06
    Протягом 15 000 років
  • 1:06 - 1:09
    більшість людей ніколи не володіли або
    використовували більше, ніж один предмет,
  • 1:09 - 1:11
    виготовлений поза межами їхніх громад.
  • 1:11 - 1:13
    Сімон Болівар не змінив цього,
  • 1:13 - 1:16
    як і не змінила американська
    Декларація Незалежності.
  • 1:16 - 1:17
    У вас є електрика?
  • 1:17 - 1:18
    Промислова революція.
  • 1:18 - 1:20
    Чорниця в лютому?
  • 1:20 - 1:21
    Промислова революція.
  • 1:21 - 1:23
    Ви живете поза межами ферми?
  • 1:23 - 1:24
    Промислова революція.
  • 1:24 - 1:25
    Ви водите машину?
  • 1:25 - 1:26
    Промислова революція.
  • 1:26 - 1:30
    Ви отримуєте дванадцять років
    безкоштовної, гарантованої законом освіти?
  • 1:30 - 1:31
    [погляньте на вчителя на задньому плані]
  • 1:31 - 1:31
    Промислова революція.
  • 1:31 - 1:32
    Ваше ліжко,
  • 1:32 - 1:33
    ваші антибіотики,
  • 1:33 - 1:34
    ваш туалет,
  • 1:34 - 1:35
    ваша контрацепція,
  • 1:35 - 1:36
    водопровідна вода,
  • 1:36 - 1:39
    кожна секунда вашого безсоння чи сну:
  • 1:39 - 1:40
    [кадри]
  • 1:40 - 1:40
    Промислова революція.
  • 1:40 - 1:41
    [Вступна музика]
  • 1:41 - 1:43
    [Вступна музика]
  • 1:43 - 1:44
    [Вступна музика]
  • 1:44 - 1:45
    [Вступна музика]
  • 1:45 - 1:47
    [Вступна музика]
  • 1:47 - 1:48
    [Вступна музика]
  • 1:48 - 1:49
    [Вступна музика]
  • 1:49 - 1:52
    Ось одна проста статистика,
    яка це підсумовує:
  • 1:52 - 1:53
    До промислової революції
  • 1:53 - 1:57
    близько 80% населення планети займалося
    сільським господарством,
  • 1:57 - 2:01
    щоб утримати себе й решту 20% людей
    від голодування.
  • 2:01 - 2:02
    Сьогодні в Сполучених Штатах
  • 2:02 - 2:05
    менше 1% людей, заняття яких, -
    сільське господарство.
  • 2:05 - 2:05
    Я маю на увазі,
  • 2:05 - 2:08
    ми зайшли так далеко, що нам навіть
    не потрібно більше вирощувати квіти.
  • 2:08 - 2:08
    Стен,
  • 2:08 - 2:09
    це реально, до речі?
  • 2:09 - 2:12
    Я не можу навіть сказати чи ці з піни
    чи цифрові.
  • 2:12 - 2:13
    То що ж сталося?
  • 2:13 - 2:13
    ТЕХНОЛОГІЇ!
  • 2:13 - 2:14
    Ось моє визначення:
  • 2:14 - 2:17
    Промислова революція була збільшенням
    виробництва
  • 2:17 - 2:19
    в результаті застосування машин
  • 2:19 - 2:21
    і характеризується використанням
    нових джерел енергії.
  • 2:21 - 2:23
    Хоча це буде ставати складнішим,
  • 2:23 - 2:25
    для наших сьогоднішніх цілей,
  • 2:25 - 2:26
    індустріалізація - це не капіталізм -
  • 2:26 - 2:28
    хоча, як ми побачимо наступного тижня,
  • 2:28 - 2:29
    віна пов'язана з сучасним капіталізмом.
  • 2:29 - 2:30
    І
  • 2:30 - 2:32
    промислова революція розпочалася
    близько 1750 року і
  • 2:32 - 2:33
    поширилася майже по всій Землі,
  • 2:33 - 2:36
    але розпочалася у Європі, особливо у
    Великобританії.
  • 2:36 - 2:36
    Що сталося?
  • 2:36 - 2:38
    Ну, давайте подумаємо.
  • 2:38 - 2:40
    Інновації промислової революції
  • 2:40 - 2:41
    були тісно взаємопов'язані.
  • 2:41 - 2:41
    Як
  • 2:41 - 2:44
    погляньмо, наприклад, на британську
    текстильну промисловість:
  • 2:44 - 2:48
    Винайдення ткацького верстата Джоном Кейєм
    у 1733 році
  • 2:48 - 2:50
    різко збільшило швидкість ткання,
  • 2:50 - 2:52
    що в свою чергу створило попит на пряжу,
  • 2:52 - 2:54
    який призвів до таких винаходів, як
    прядильна машина "Дженні"
  • 2:54 - 2:56
    і автоматична прялка.
  • 2:56 - 2:58
    Згодом ці процеси були механізовані
    з використанням енергії води,
  • 2:58 - 3:02
    до того часу, як з'явилися парові двигуни,
    щоб змусити ткацькі верстати літати
  • 3:02 - 3:04
    на цих величезних бавовняних фабриках.
  • 3:04 - 3:05
    Найуспішніший паровий двигун
    був побудований
  • 3:05 - 3:08
    Томасом Ньюкоменом
    (Вони нічого не назвуть в мою честь)
  • 3:08 - 3:08
    [це голландський?]
  • 3:08 - 3:10
    для відкачування води з шахт.
  • 3:10 - 3:12
    Завдяки тому, що вода з шахт
    була відкачана,
  • 3:12 - 3:15
    там було більше вугілля для забезпечення
    енергією парових двигунів,
  • 3:15 - 3:16
    що в підсумку призвело до
  • 3:16 - 3:18
    захоплення паровим двигуном Ньюкомена
  • 3:18 - 3:21
    Джеймсом Ваттом (У мене є блок живлення
    і університет названий в мою честь),
  • 3:21 - 3:22
    []
  • 3:22 - 3:25
    чиї двигуни зробили можливою роботу
    не лише залізниць й пароплавів,
  • 3:25 - 3:28
    але й більш ефективних бавовняних фабрик.
  • 3:28 - 3:29
    І вперше
  • 3:29 - 3:31
    хімічні речовини, крім застарілої сечі
    [ви мабуть жартуєте]
  • 3:31 - 3:32
    Ні, я серйозно,
  • 3:32 - 3:35
    використовувалися для відбілювання
    тканин, які люди носили -
  • 3:35 - 3:37
    перша з яких була сірчана кислота,
    [звучить надзвичайно подразнююче]
  • 3:37 - 3:41
    яка виготовлялась у великих кількостях
    тільки завдяки свинцевій камері,
  • 3:41 - 3:43
    яка не була б можливою без
    виробництва свинцю,
  • 3:43 - 3:47
    яке різко зросло близько 1750 року
    у Британії
  • 3:47 - 3:49
    завдяки виробництву леварних цехів,
    що працювали на вугіллі.
  • 3:49 - 3:52
    І всі ці фактори поєдналися,
    щоб зробити більше пряжі
  • 3:52 - 3:56
    яку можна було б скручувати і вибілювати
    швидше і дешевше, ніж коли-небудь раніше,
  • 3:56 - 3:58
    процес, який у підсумку приведе до
  • 3:58 - 4:00
    падіння курсу монгольських
    сорочок до $18.
  • 4:00 - 4:00
    [без винятків!] [ха]
  • 4:00 - 4:02
    Доступні тепер на DFTBA.com.
  • 4:02 - 4:03
    Дякую, хмаринка з думками,
  • 4:03 - 4:07
    за цю безсоромну пропаганду наших
    гарних, якісних футболок,
  • 4:07 - 4:08
    доступних на DFTBA.com.
  • 4:08 - 4:09
    І так, проблема
  • 4:09 - 4:12
    в тому, що так глибоко взаємопов'язане
    з індустріалізацією,
  • 4:12 - 4:15
    справді важко зрозуміти,
    чому це сталося в Європі,
  • 4:15 - 4:16
    особливо у Британії.
  • 4:16 - 4:17
    І питання про те,
  • 4:17 - 4:19
    чому являється сьогодні одним
    з найбільш суперечливих запитань
  • 4:19 - 4:20
    в світовій історії.
  • 4:20 - 4:22
    Наприклад, ось деякі євроцентричні причини
  • 4:22 - 4:25
    чому індустріалізація спочатку відбулася
    в Європі:
  • 4:25 - 4:27
    Є аргумент культурної вищості,
    який в основному твердить,
  • 4:27 - 4:30
    що європейці просто кращі
    й розумніші за інших.
  • 4:30 - 4:30
    [хто-небудь поясніть містеру Біну]
  • 4:30 - 4:32
    Іноді це формулюється як
  • 4:32 - 4:34
    "."перевершуюча європейська
    раціональність"
  • 4:34 - 4:35
    До речі, ви ніколи не здогадаєтесь
  • 4:35 - 4:38
    звідки походять люди, які наводять
    такі аргументи -
  • 4:38 - 4:40
    якщо ви здогадалися, вони - з Європи.

  • 4:40 - 4:40
    Крім того, інші стверджують,
  • 4:40 - 4:43
    що лише Європа мала наукову культуру
    й винаходи,
  • 4:43 - 4:46
    що зробили можливими створення цих
    революційних технологій.
  • 4:46 - 4:49
    Ще одним аргументом є те, що вільніші
    політичні установи заохочували інновації
  • 4:49 - 4:52
    і надійний захист прав власності
    створив стимули для винахідників.
  • 4:52 - 4:55
    І, нарешті, люди часто посилаються
    на невелику чисельність населення Європи
  • 4:55 - 4:57
    тому що невелика населеність вимагає
    працезберігаючих винаходів.
  • 4:57 - 4:58
    О,
  • 4:58 - 4:59
    настав час для відкритого листа?
  • 4:59 - 5:04
    [це не жовтий стілець, на якому він їде,
    я просто не можу спокійно дивитися.]
  • 5:04 - 5:06
    Відкритий лист до парового двигуна.
  • 5:06 - 5:06
    Але спочатку
  • 5:06 - 5:08
    погляньмо, що там у секретній
    комірці сьогодні.
  • 5:08 - 5:10
    Так, це Тардіс.
    [ласкаво просимо, хувіанці]
  • 5:10 - 5:13
    Воістину вершина Британської
    індустріалізації.
  • 5:13 - 5:14
    Шановний паровий двигун,
  • 5:14 - 5:15
    Знаєш, що безглуздо?
  • 5:15 - 5:17
    Ти насправді ніколи не був удосконалений.
  • 5:17 - 5:18
    Як ця річ,
  • 5:18 - 5:20
    що полегшує подорожі в часі,
  • 5:20 - 5:22
    напевно працює на паровому двигуні.
  • 5:22 - 5:23
    Майже вся електрика у світі
  • 5:23 - 5:25
    чи то від вугілля, чи від ядерної енергії,
  • 5:25 - 5:27
    це всього лише паровий двигун.
  • 5:27 - 5:28
    Це все лише вода і тепло,
  • 5:28 - 5:30
    а це говорить про те, на скільки
    по-справжньому революційним
  • 5:30 - 5:33
    у промисловій революції було те,
    що з того часу,
  • 5:33 - 5:35
    це просто була еволюція.
  • 5:35 - 5:36
    З найкращими побажаннями,
    Джон Грін
  • 5:36 - 5:38
    Так, ви, можливо, чули яке-небудь
    з цих обгрунтувань
  • 5:38 - 5:39
    для європейської індустріалізації,
  • 5:39 - 5:40
    чи, можливо, ви чула інші.
  • 5:40 - 5:41
    Проблема з усіма ними в тому,
  • 5:41 - 5:44
    що кожного разу, коли ти думаєш,
    що знайшов першопричину,
  • 5:44 - 5:46
    виявляється, що є причина першопричини.
  • 5:46 - 5:46
    [не схоже на шоу "Загублені"]
  • 5:46 - 5:48
    Цитуючи Леонардо ді Капріо,
    Джеймса Кемерона
  • 5:48 - 5:49
    й операторів вугільних шахт,
  • 5:49 - 5:51
    "Ми повинні йти глибше".
    ["Контекст - це все", - Джон Грін]
  • 5:51 - 5:53
    Але, в будь-якому випадку, проблема з
    цими Євроцентристськими відповідями
  • 5:53 - 5:57
    чому вони застосовуються в Китаї
    чи в Індії, або в обох.
  • 5:57 - 5:59
    І дуже важливо відзначити, що у 1800 році
  • 5:59 - 6:01
    було не очевидним, що Європа
    збирається стати
  • 6:01 - 6:04
    основною силою у виробництві енергії
    на найближчі сто років.
  • 6:04 - 6:04
    У той час
  • 6:04 - 6:07
    Китай, Індія, а Європа всі були
    приблизно на тому ж місці
  • 6:07 - 6:08
    за рівнем промислового виробництва.
  • 6:08 - 6:09
    По-перше, давайте подивимося на Китай.
  • 6:09 - 6:12
    Важко прийняти аргумент Європейської
    культурної переваги,
  • 6:12 - 6:15
    тому що Китай записував свою історію
    ще до Конфуція,

  • 6:15 - 6:18
    і плюс там було все - бронза, живопис
    і поезія.
  • 6:18 - 6:21
    Також складно зробити загальне
    твердження, що
  • 6:21 - 6:23
    Китай економічно поступався Європі,
  • 6:23 - 6:24
    оскільки вони винайшли паперові гроші
  • 6:24 - 6:28
    і вивели на світовий експорт все -
    від шовку до фарфору.
  • 6:28 - 6:30
    Я маю на увазі, до індустріальної
    революції,
  • 6:30 - 6:32
    приріст населення був безперечною
    ознакою економічного успіху,
  • 6:32 - 6:34
    а Китай мав найбільше населення у світі.
  • 6:34 - 6:35
    [мої квіти щойно були атаковані надлишком
    освіти]
  • 6:35 - 6:37
    Я думаю, що це відповідь на питання
    про те, чи вони цифрові.
  • 6:37 - 6:37
    [краще б були в наявності на
    thinkgeek.com, містер Грін. просто кажу..]
  • 6:37 - 6:39
    Також важко сказати, що Китаю не
    вистачало винахідництва,
  • 6:39 - 6:43
    коли вони винайшли порох, друкарні,
    папір,
  • 6:43 - 6:44
    і, можливо, компаси.
  • 6:44 - 6:46
    І в Китаї було більше свободи
    підприємництва в часи династії Сун,
  • 6:46 - 6:48
    ніж будь-де у світі.
  • 6:48 - 6:49
    Дехто стверджує, що в Китаї не могло бути
    вільного підприємництва,
  • 6:49 - 6:52
    тому що вони довго намагалися
    нав'язати монополію
  • 6:52 - 6:54
    на такі товари, як сіль і залізо.
  • 6:54 - 6:54
    Це правда,
  • 6:54 - 6:56
    але коли справа доходить до
    впровадження тих монополій,
  • 6:56 - 6:58
    вони зажди закінчуються провалом.
  • 6:58 - 6:59
    Тому, дійсно, багато в чому,
  • 6:59 - 7:02
    Китай був підготовленим до промислової
    революції майже настільки, як Британія.
  • 7:02 - 7:04
    Чому ж цього не сталося?
  • 7:04 - 7:05
    Європейці —
  • 7:05 - 7:06
    зокрема англійці —
  • 7:06 - 7:08
    мали дві величезних переваги:
  • 7:08 - 7:09
    По-перше, вугілля.
  • 7:09 - 7:12
    Якщо ви простежити історію вдосконалення
    транспорту чи зв'язку,
  • 7:12 - 7:13
    ефективності промислового виробництва
  • 7:13 - 7:15
    чи хімічного виробництва,
  • 7:15 - 7:17
    завжди все зводиться до вугілля,
  • 7:17 - 7:20
    тому що промислова революція -
    це використання різних форм
  • 7:20 - 7:22
    енергії для автоматизації виробництва.
  • 7:22 - 7:22
    І
  • 7:22 - 7:25
    Англія мала великі запаси вугілля,
    які були близько до поверхні,
  • 7:25 - 7:26
    це означало, що його було
    дешево добувати,
  • 7:26 - 7:30
    тому воно швидко замінило дерево
    для обігріву, приготування їжі та ін.
  • 7:30 - 7:32
    Тому це спонукало британців
    шукати більше вугілля.
  • 7:32 - 7:33
    Єдина проблема з видобутком вугілля,
  • 7:33 - 7:34
    окрім самого процесу,
  • 7:34 - 7:34
    ви розумієте, ніби,
  • 7:34 - 7:35
    смертельно і все таке,
  • 7:35 - 7:37
    що вугільні шахти постійно затоплювало.
  • 7:37 - 7:39
    Я думаю, видобувати вугілля теж трохи
    проблематично для
  • 7:39 - 7:39
    здоров'я
  • 7:39 - 7:40
    ви розумієте, планети.
  • 7:40 - 7:41
    ["Знаєте, що я маю на увазі?"]
  • 7:41 - 7:41
    Але,
  • 7:41 - 7:44
    через те, що стимулом було отримати
    якомога більше вугілля з землі,
  • 7:44 - 7:47
    були винайдені парові двигуни,
    щоб качати воду з шахт.
  • 7:47 - 7:49
    І, оскільки перші парові двигуни
    були дуже непродуктивними,
  • 7:49 - 7:53
    вони потребували дешевих
    і багатих джерел палива для роботи
  • 7:53 - 7:53
    а саме - вугілля,
  • 7:53 - 7:56
    це означало, що вони були набагато
    кориснішими для англійців, ніж решті.
  • 7:56 - 8:00
    Тому парові двигуни використовували дешеве
    британське вугілля, щоб підтримувати
  • 8:00 - 8:02
    британське вугілля дешевим і дешеве
    британське вугілля дало можливість
  • 8:02 - 8:04
    для всього - від залізниць до сталі,
  • 8:04 - 8:07
    що, як і багато іншого
    в промисловій революції,
  • 8:07 - 8:09
    створило позитивний зворотний зв'язок.
  • 8:09 - 8:11
    Оскільки вони біжать по рейках,
    залізниці потребували сталі.
  • 8:11 - 8:13
    І, оскільки вони досить важкі,
  • 8:13 - 8:14
    сталь потребувала залізниць.
  • 8:14 - 8:16
    По-друге, там були зарплати.
  • 8:16 - 8:17
    Великобританія (і меншою мірою
    Нижні країни)
  • 8:17 - 8:21
    мала найвищу заробітну плату у світі
    на початку 18 століття.
  • 8:21 - 8:24
    В 1725 році, зарплати в Лондоні,
    були рівноцінними 11 грам
  • 8:24 - 8:25
    срібла в день.
  • 8:25 - 8:26
    В Амстердамі, вони були 9 грам.
  • 8:26 - 8:29
    У Пекіні, Венеції і Флоренції,
    вони були менше 4.
  • 8:29 - 8:31
    І в Делі - менше 2.
  • 8:31 - 8:33
    Не зовсім зрозуміло, чому зарплата
    у Великобританії була такою високою.
  • 8:33 - 8:33
    Як,
  • 8:33 - 8:36
    довід про те, що Чорна смерть так
    сильно зменшила населення,
  • 8:36 - 8:37
    що це посилило ринки праці,
  • 8:37 - 8:40
    але це не пояснює, чому заробітна плата
    залишалася низькою
  • 8:40 - 8:41
    в спустошеній чумою Італії.
  • 8:41 - 8:43
    В основному, високі зарплати в поєднанні
    з дешевою вартістю палива означало,
  • 8:43 - 8:47
    що було економічно раціональним
    для виробників дивитися на машини
  • 8:47 - 8:48
    як на спосіб зниження своїх
    виробничих витрат.
  • 8:48 - 8:50
    Цитуючи історика Роберта Аллена:
  • 8:50 - 8:55
    “Зарплати були високі, а енергія дешевою.
    Такі ціни привели прямо до
  • 8:55 - 9:00
    промислової революції, даючи компаніям
    сильний стимул винаходити технології,
  • 9:00 - 9:01
    які б замінювали працю на
    капітал і вугілля."
  • 9:01 - 9:02
    Стен,
  • 9:02 - 9:05
    Я трохи хвилююсь через те, що люди
    звинуватять мене в Євроцентризмі.
  • 9:05 - 9:05
    Звичайно,
  • 9:05 - 9:08
    інші звинуватять мене в анти-Європейських
    переконаннях.
  • 9:08 - 9:09
    У мене немає упереджень проти Європи.
  • 9:09 - 9:10
    Я люблю Європу.
  • 9:10 - 9:12
    Європа дала мені багато з моїх
    улюблених сирів,
  • 9:12 - 9:14
    катання на бігових лижах
  • 9:14 - 9:15
    і Чарлі Чапліна,
  • 9:15 - 9:18
    хто надихнув сучасний малюнок Даніки.
  • 9:18 - 9:20
    Факт перебування вугілля біля
    земної поверхні у Британії,
  • 9:20 - 9:22
    не може бути приписаний
    британській культурній першості.
  • 9:22 - 9:24
    Але питання з зарплатами дещо
    відрізняється, тому що це звучить так,
  • 9:24 - 9:27
    ніби лише європейці були достатньо
    розумними, щоб платити високі зарплати.
  • 9:27 - 9:29
    Залишається розглянути останню річ:
  • 9:29 - 9:32
    Індія була найбільшим у світі
    виробником бавовняних тканин,
  • 9:32 - 9:34
    незважаючи на виплату найнижчих
    зарплат у світі.
  • 9:34 - 9:37
    Індійське сільське господарство було
    настільки продуктивним, що працівників
  • 9:37 - 9:38
    могли утримувати за дуже низькою ціною.
  • 9:38 - 9:40
    І це, в поєднанні з великою чисельністю
    населення,
  • 9:40 - 9:42
    означало, що індійське
    виробництво текстилю
  • 9:42 - 9:44
    могло бути дуже продуктивним
    без використання машин,
  • 9:44 - 9:46
    тому їм не потрібна була індустріалізація.
  • 9:46 - 9:47
    Але що є важливішим,
    з нашої точки зору,
  • 9:47 - 9:48
    є серйозні підстави вважати,
  • 9:48 - 9:52
    що виробництво індійської бавовни
    пришвидшило Британську індустріалізацію.
  • 9:52 - 9:55
    Бавовняні тканини призвели до початку
    промислової революції,
  • 9:55 - 9:58
    і головною причиною того, що Британія так
    розпочала виробництво бавовняних тканин,
  • 9:58 - 10:00
    був неймовірно високий попит.
  • 10:00 - 10:01
    Вони були зручнішими, ніж вовняні вироби,
  • 10:01 - 10:02
    й, до того ж, дешевшими,
  • 10:02 - 10:05
    тому що бавовна могла бути імпортована
    з Індії за низькою вартістю.
  • 10:05 - 10:06
    Тому,
  • 10:06 - 10:07
    індійська бавовна створила попит
  • 10:07 - 10:10
    а потім Британські виробники інвестували
    кошти в машини,
  • 10:10 - 10:12
    (і імпортні індійські ноу-хау)
  • 10:12 - 10:15
    щоб збільшити виробництво на стільки,
    щоб можна було конкурувати з Індією.
  • 10:15 - 10:17
    І ось хоча б один із способів, в яких Європейська індустріалізація
  • 10:17 - 10:19
    була справді світовим феноменом.
  • 10:19 - 10:22
    Для тих з вас, кому подобаються такі
    спірні й суперечливі
  • 10:22 - 10:25
    культурні історичні дебати,
    є хороші новини.
  • 10:25 - 10:25
    Наступного тижня
  • 10:25 - 10:26
    ми поговоримо про капіталізм.
  • 10:26 - 10:27
    [не можу дочекатись, щоб прочитати коментарі]
  • 10:27 - 10:29
    Дякую за перегляд, побачимося.
  • 10:29 - 10:30
    Прискорений курс
  • 10:30 - 10:31
    знятий і зрежисований Стеном Мюллером.
  • 10:31 - 10:33
    Наш сценарист - Даніка Джонсон.
  • 10:33 - 10:35
    Програма написана моїм вчителем історії
  • 10:35 - 10:36
    Раулем Майєром і мною.
  • 10:36 - 10:38
    Нас вдало інтернує Мередіт Данко.
  • 10:38 - 10:41
    І наша графічна команда -
    хмаринка з думками.
  • 10:41 - 10:42
    Фразою минулого тижня була
  • 10:42 - 10:43
    "Нова англійська революція".
  • 10:43 - 10:47
    Якщо бажаєте запропонувати майбутні
    фрази тижня,
  • 10:47 - 10:48
    можете зробити це в коментарях,
  • 10:48 - 10:49
    де ви також можете знайти фразу
    цього тижня
  • 10:49 - 10:50
    або поставити питання про сьогоднішнє
    відео,
  • 10:50 - 10:53
    на які дасть відповіді наша
    команда істориків.
  • 10:53 - 10:53
    Дякую, що дивились прискорений курс.
  • 10:53 - 10:54
    Особливі вітання нашому єдиному
    платиновому телеглядачеві
  • 10:54 - 10:54
    Лупі Фіаско.
  • 10:54 - 10:54
    І, як кажуть в моєму рідному місті,
  • 10:54 - 10:58
    не забудьте "Моя філософія, як кольоровий
    телевізор, тут все чорно-біле".
Title:
Вугілля, пара і промислова революція: прискорений курс світової історії #32
Description:

Монгольські сорочки і плакати прискореного курсу!
http://www.dftba.com/crashcourse

В якому Джон Грін обертає революцій місяць, що є, мабуть, найбільш революційним із сучасних революцій, промислового перевороту. Хоча дуже небагато вождів були обезголовлені в ході цього періоду, він змінив життя людей ще більш різко, ніж будь-яка з політичних революцій, які ми вже обговорювали. Чому ж промислова революція сталася близько 1750 року у Великобританії? Вугілля. Легкодоступне вугілля. Все це, плюс ви нарешті дізнаєтеся різницю між Джеймсом Ваттом і Томасом Ньюкоменом, і ніколи не скажите людям, що ваш блендер має 900 двигун Ньюкомена.

Слідкуйте за нами!
@thecrashcourse
@realjohngreen
@raoulmeyer
@crashcoursestan
@saysdanica
@thoughtbubbler


Підтримуйте нас! http://www.facebook.com/youtubecrashcourse
Слідкуйте за нами знову! 
‪http://thecrashcourse.tumblr.com
more » « less
Video Language:
English
Duration:
11:05

Ukrainian subtitles

Incomplete

Revisions

Our website uses cookies for analysis purposes.