Мистецтво виготовлення луків

У Дон Ву Чана незвичне позашкільне захоплення. Чан, якому було 15, коли він виступав з промовою, розповідає історію про те, як життя у бетонних джунглях Сеула надихнуло його на виготовлення ідеального лука. Дивіться, як він демонструє один із своїх чудових луків ручної роботи.

Кажуть, що трава завжди зеленіша

по той бік паркану,

і я вважаю, що так і є,

особливо, коли чую як Президент Обама

часто говорить про систему освіти у Кореї

як критерій успіху.

Ну, я вам можу сказати, що

при суворому устрої і
вельми конкурентному характеру

корейської шкільної системи,

відомої також як 'скороварка'

не кожен здатен добре навчатись у такому середовищі.

У той час як багато людей висловлюали різні точки зору

щодо нашої системи освіти,

моя відповідь вимогливому середовищу

полягала у виготовленні луків із шматків деревини,

що їх я знайшов неподалік від свого будинку.

Чому луки?

Я вам точно відповісти не зможу.

Можливо, в умовах постійного тиску

мій інстикт печерної людини виживати

пов'язаний із луками.

Якщо задуматись,

то лук і справді сприяє людському виживанню

ще із доісторичних часів.

Територія за три кілометри від мого дому

колись була шовковичним лісом,

ще за часів правління династії Чосон,

у якому шовкопряди живилися листям шовковиці.

Для того щоб підвищити історичне усвідомлення цього факту,

влада вирощувала дерева шовковиці.

Насіння цих дерев

повсюди розносили птахи, зокрема

неподалік від звуконепроникних стін міської автостради,

збудованої орієнтовно під час Олімпійських ігор 1988 року.

Територія біля цих стін,

на яку ніхто не звертає особливої уваги,

була позбавлена якого-небудь особливого втручання.

І саме там я вперше знайшов свої скарби.

Оскільки я все більше заглиблювся у виготовлення луків,

я розпочав свої пошуки далеко за межами околиці.

Коли я їздив у шкільні заміські подорожі,

сімейні відпустки чи просто повертався додому

із позакласних занять,

я блукав лісистими місцями

і збирав гілки дерев

за допомогою знаряд, які таємно клав у портфель.

То було щось на зразок пилок, ножів,

серпів та сокир,

які я загортав у рушник.

Я приносив гілки додому,

їхавши автобусом чи метро,

ледь тримаючи їх у руках.

Я не приніс знарядь сюди, у Лонґ-Біч.

Охорона аеропорта.

(Сміх)

Наодинці, у своїй кімнаті, вкритій тирсою,

всю ніч я спилював, підрізав і полірував деревину,

допоки лук не набував форми.

Одного дня я надавав форми шматку бамбукового дерева,

і все закінчилось тим, що я підпалив приміщення.

Де? На даху свого будинку,

місці, яке звуть домівкою 96 сімей.

Клієнт універмагу навпроти мого дому

подзвонив 911,

а я побіг донизу сказати мамі

із наполовину спаленим волоссям.

Я хочу скористатись цією можливістю,

щоб сказати своїй мамі, яка є серед аудторії:

"Мамо, мені справді шкода,

і від сьогодні я буду
обережнішим із відкритим вогнем".

Моя мама змушена була виправдовуватись,

говорячи людям, що її син не вчиняв

навмисного підпалу.

Також я детально досліджував луки по всьому світу.

Під час цього я намагався поєднувати

різні луки з різних часів та місць

для того, щоб створити найдієвіший лук.

Також я працював з різними видами деревини:

клен, тис та шовковиця,

і проводив багато експериментів по стрільбі

у лісистій місцевості біля міської автостради,

яку я згадував раніше.

Найдієвішим луком для мене

буде ось цей.

По-перше: загнуті кінці здатні підвищувати пружність,

коли Ви натягуєте стрілу і вистрілюєте.

По-друге: рукоятка ввігнута досередини,
для сильнішого натягу,

що означає більшу силу.

По-третє: тятива використовується зі зовнішнього боку плеча лука

для максимального збереження напруги.

І по-четверте: ріг використовується для збереження енергії під час стискання.

Після ремонту, зламу, реконструкції,

згинання та внесення змін

мій ідеальний лук почав набирати форми,

і коли врешті-решт він був зроблений,

то виглядав саме так.

Я був надзвичайно гордий собою

за самостійне виготовлення ідеального лука.

Це картина традиційних корейських луків,

взятих із музею,

подивіться, як мій лук схожий на них.

Дякую моїм предкам за те,

що вкрали в мене мій винахід. (Сміх)

Через виготовлення луків

я віднайшов зв'язок із частиною моєї спадщини.

Вивчення інформації, що накопичувалась крізь час,

і читання повідомлень, залишених предками,

було кориснішим від розради

чи поради, яку могла б мені дати будь-яка зріла людина.

Бачите, я шукав повсюди,

але ніколи не намагався придивитися ближче.

Усвідомивши це,

я почав цікавитись історією Кореї,

яка мене раніше ніколи не надихала.

Врешті-решт, трава часто зеленіша

на моєму боці паркану,

хоча ми цього не усвідомлюємо.

А зараз я покажу вам, як працює мій лук.

Погляньмо, як працює ось цей.

Це бамбуковий лук

з тятивою вагою 45 фунтів (20 кг).

(Звук випущеної стріли)

(Оплески)

Лук може функціонувати завдяки простому механізму,

проте, щоб виготовити хороший лук,

потрібно багато чуттєвості.

Ви мусите заспокоїтись і спілкуватись

з дерев'яним матеріалом.

Кожне волокно у деревині

має свою причину і функцію існування,

і тільки завдяки співпраці і гармонії серед них

з'являється чудовий лук.

Можливо я дивний студент

із нетиповимии зацікавленнями,

але я сподіваюсь, що роблю внесок,

ділячись своєю історією з усіма вами.

Мій ідеальний світ - це місце,

де нікого не залишають позаду,

де кожен потрібен саме там, де він зараз перебуває,

як волокна та жили в луці,

місце, де міцний є піддатливий,

а слабкий - витривалий.

Лук схожий на мене,

і я подібний на лук.

Тепер я вистрілюю частинкою себе у вас.

Ні, краще так, частинка мого розуму

була щойно вистрілена у ваш розум.

Чи це вас вразило?

(Дякую)

(Оплески)