< Return to Video

Філософія - Епістемологія: парадокс воронів

  • 0:00 - 0:06
    (музика)
  • 0:06 - 0:07
    Мене звуть Марк Лейндж,
  • 0:07 - 0:11
    я викладач Університету Північної
    Кароліни в Чепел Гілл.
  • 0:11 - 0:14
    Сьогодні я розповім
    про парадокс підтвердження.
  • 0:14 - 0:17
    Він також відомий як "парадокс воронів",
  • 0:17 - 0:21
    оскільки філософ Карл Гемпель,
    який сформулював цей парадокс,
  • 0:21 - 0:24
    використав для цього приклад з воронами.
  • 0:24 - 0:30
    Цей парадокс стосується підтвердження,
    тобто, тієї процедури, за допомогою якої
  • 0:30 - 0:33
    гіпотези підтверджуються спостереженнями.
  • 0:33 - 0:38
    Як ви знаєте з детективів,
    слідчі збирають докази, які свідчать
  • 0:38 - 0:43
    за чи проти різних гіпотез щодо того,
    хто ж саме вчинив підступний злочин.
  • 0:43 - 0:45
    Зазвичай, якогось одного доказу,
    отриманого слідчими,
  • 0:45 - 0:48
    виявляється недостатньо, щоб довести
  • 0:48 - 0:51
    хто ж саме із підозрюваних вчинив злочин,
  • 0:51 - 0:53
    чи є невинним.
  • 0:53 - 0:57
    Натомість окремий доказ може
    певною мірою підтримувати гіпотезу,
  • 0:57 - 1:01
    що винен саме цей підозрюваний.
  • 1:01 - 1:04
    В такому випадку кажуть,
    що доказ підтверджує гіпотезу.
  • 1:04 - 1:08
    Доказ може підтримувати гіпотезу
    більшою чи меншою мірою.
  • 1:08 - 1:11
    З іншого боку, той чи інший доказ
    може, певною мірою,
  • 1:11 - 1:14
    свідчити про хибність гіпотези.
  • 1:14 - 1:18
    В цьому випадку можна сказати,
    що доказ спростовує гіпотезу.
  • 1:18 - 1:22
    Знову ж таки, спростування
    може бути сильнішим чи слабшим.
  • 1:22 - 1:25
    І остання можливість - що декотрі докази
    є нейтральними,
  • 1:25 - 1:29
    вони ані підтверджують, ані спростовують
    певну гіпотезу.
  • 1:29 - 1:33
    Парадокс підтвердження
    стосується питання про те,
  • 1:33 - 1:38
    за яких умов можна вважати,
    що певний доказ підтверджує гіпотезу,
  • 1:38 - 1:41
    а не спростовує чи є нейтральним?
  • 1:41 - 1:44
    В основі парадоксу підтвердження
  • 1:44 - 1:48
    лежать три досить правдоподібні ідеї,
    однак із них випливає висновок,
  • 1:48 - 1:52
    який видається дуже неправдоподібним.
  • 1:52 - 1:56
    Почнімо із першої
    з цих правдоподібних ідей,
  • 1:56 - 1:58
    яку я називаю "підтвердження на прикладі".
  • 1:58 - 2:01
    Нехай ми перевіряємо гіпотезу на кшталт
  • 2:01 - 2:04
    "всі блискавки є електричними розрядами",
  • 2:04 - 2:08
    чи "всі люди мають 46 хромосом",
  • 2:08 - 2:10
    чи "всі ворони чорні".
  • 2:10 - 2:13
    Кожна з цих гіпотез
    є загальним твердженням,
  • 2:13 - 2:16
    яке можна виразити у формі
    "Всі F є G",
  • 2:16 - 2:19
    це твердження стосується
    всіх окремих F і G .
  • 2:19 - 2:24
    Підтвердження на прикладі передбачає, що
    якщо ми перевіряємо такого типу гіпотезу,
  • 2:24 - 2:26
    і ми виявили, що окреме F є G,
  • 2:26 - 2:29
    тоді цей випадок свідчить,
    принаймні, певною мірою,
  • 2:29 - 2:32
    на користь істинності гіпотези.
  • 2:32 - 2:35
    Як я казав, така ідея
    виглядає правдоподібно.
  • 2:35 - 2:37
    Хіба ні?
  • 2:37 - 2:41
    Друга ідея називається
    "умова еквівалентності".
  • 2:41 - 2:46
    Припустимо, існують дві гіпотези, які
    повідомляють нам про одне й те ж.
  • 2:46 - 2:49
    Іншими словами, вони еквівалентні,
  • 2:49 - 2:52
    в тому сенсі, що вони або обидві істинні,
    або обидві хибні.
  • 2:52 - 2:56
    Було б суперечністю вважати одну з них
    істинною, а іншу хибною.
  • 2:56 - 2:59
    Наприклад, нехай одна гіпотеза стверджує,
  • 2:59 - 3:04
    що всі діаманти складаються лише з вуглецю
  • 3:04 - 3:07
    а інша гіпотеза - що лише вуглець є
    тим, з чого складаються діаманти.
  • 3:07 - 3:10
    Ці дві гіпотези еквівалентні.
  • 3:10 - 3:12
    Умова еквівалентності передбачає,
  • 3:12 - 3:16
    що якщо дві гіпотези еквівалентні,
    тоді будь-який доказ,
  • 3:16 - 3:19
    що підтверджує одну з гіпотез,
    підтверджуватиме й іншу.
  • 3:19 - 3:23
    Ця ідея вам теж, мабуть, здається
    цілком правдоподібною.
  • 3:23 - 3:28
    А тепер звернемось до знаменитої гіпотези,
    що всі ворони чорні.
  • 3:28 - 3:33
    Третя ідея полягає в тому, що ця гіпотеза
    еквівалентна до іншої гіпотези,
  • 3:33 - 3:38
    яка у досить неоковирний спосіб
    повідомляє, що всі ворони чорні.
  • 3:38 - 3:44
    А саме, ця інша гіпотеза формулюється так:
    "все, що не є чорним, не є вороном".
  • 3:44 - 3:50
    Спробую ще інакше пояснити,
    чому ці дві гіпотези еквівалентні,
  • 3:50 - 3:52
    щоб ви це чітко усвідомили.
  • 3:52 - 3:58
    Гіпотеза, що всі ворони чорні,
    зводиться до гіпотези, яка виключає
  • 3:58 - 4:01
    можливість існування ворона, який би
    не був чорним.
  • 4:01 - 4:05
    А як із гіпотезою, що все те, що не є
    чорним, не є вороном?
  • 4:05 - 4:10
    Вона також зводиться до гіпотези,
  • 4:10 - 4:14
    що виключає можливість
    існування ворона, який би не був чорним,
  • 4:14 - 4:16
    іншими словами, не-чорного предмета,
    який був би вороном.
  • 4:16 - 4:20
    Тож обидві гіпотези еквівалентні
    до такої гіпотези:
  • 4:20 - 4:23
    не існує не чорних воронів.
  • 4:23 - 4:26
    Оскільки обидві гіпотези еквівалентні
    до однієї й тієї ж гіпотези,
  • 4:26 - 4:28
    вони еквівалентні і між собою.
  • 4:28 - 4:34
    Гаразд, тепер ми готові розглянути
    парадокс підтвердження.
  • 4:34 - 4:38
    Візьмімо гіпотезу, що всі не-чорні речі
    є не-воронами.
  • 4:38 - 4:40
    Це загальне твердження.
  • 4:40 - 4:42
    Воно має форму "Всі F є G".
  • 4:42 - 4:45
    Тож ми можемо застосувати до нього
    ідею підтвердження на прикладі,
  • 4:45 - 4:50
    тобто, будь-яке F, яке є G,
    підтверджуватиме цю гіпотезу.
  • 4:50 - 4:53
    Наприклад, візьмімо червоне крісло,
    у якому я сиджу.
  • 4:53 - 4:57
    Ми бачимо, що це не чорна річ,
  • 4:57 - 4:59
    і що ця річ (це крісло) не є вороном.
  • 4:59 - 5:03
    Отже, наше сприйняття червоного крісла
    принаймні трохи підтверджує гіпотезу,
  • 5:03 - 5:07
    що жодна не чорна річ не є вороном.
  • 5:07 - 5:09
    Це випливає з ідеї
    підтвердження на прикладі.
  • 5:09 - 5:12
    Тепер застосуємо умову еквівалентності.
  • 5:12 - 5:16
    Згідно з нею, будь-яке спостереження,
    яке підтверджує гіпотезу,
  • 5:16 - 5:19
    що жодна не чорна річ не є вороном,
  • 5:19 - 5:22
    автоматично підтверджує будь-яку гіпотезу,
    еквівалентну до цієї.
  • 5:22 - 5:25
    Нагадаю, що еквівалентна гіпотеза -
  • 5:25 - 5:26
    що всі ворони чорні.
  • 5:26 - 5:29
    Це наша третя правдоподібна ідея.
  • 5:29 - 5:35
    Отож, спостереження, що крісло червоне,
    підтверджує гіпотезу, що не чорна річ не є
  • 5:35 - 5:39
    вороном, а отже, підтверджує і гіпотезу,
    що всі ворони чорні.
  • 5:39 - 5:44
    Однак такий спосіб підтвердження виглядає
    дуже неправдоподібним -
  • 5:44 - 5:48
    не будемо ж ми підтверджувати гіпотезу про
    те, що ворони чорні,
  • 5:48 - 5:52
    роздивляючись предмети в кімнаті,
    і встановлюючи, що моє крісло,
  • 5:52 - 5:56
    чи стіл, чи кавовий столик не чорні
    і що вони також не є вороном.
  • 5:56 - 6:00
    Інакше виходить, що можна займатись
    орнітологією, не виходячи з кімнати.
  • 6:00 - 6:03
    Отже, тут постає проблема:
  • 6:03 - 6:08
    або якась із цих трьох ідей хибна,
    в тому розумінні, що її використання
  • 6:08 - 6:11
    веде до хибного висновку,
  • 6:11 - 6:16
    або висновок насправді не випливає
    із цих трьох ідей,
  • 6:16 - 6:20
    або висновок все ж таки істинний,
    навіть якщо здається хибним.
  • 6:20 - 6:22
    Це всі можливі варіанти.
  • 6:22 - 6:25
    Обміркуйте самі, який із них істинний.
Title:
Філософія - Епістемологія: парадокс воронів
Description:

В цьому відео Марк Лейндж розглядає парадокс підтвердження, який виникає із ідей підтвердження на прикладі, умови еквівалентності, і логічних правил виведення висновку.

more » « less
Video Language:
English
Duration:
06:30

Ukrainian subtitles

Revisions