Чому віддавати наше багатство - це найбільше задоволення з усього, що ми робили?
-
0:00 - 0:00Кріс Андерсон: Отож, це інтерв'ю буде особливим.
-
0:05 - 0:09Як кажуть, одна картинка заміняє тисячу слів,
-
0:09 - 0:12тому я попросив Білла і Мелінду
-
0:12 - 0:14витягнути зі свого архіву
-
0:14 - 0:16кілька фото, які б могли пояснити
-
0:16 - 0:18дещо з того, що вони зробили,
-
0:18 - 0:20і так ми поговоримо.
-
0:20 - 0:24Отож, почнемо ось тут.
-
0:24 - 0:26Меліндо, коли і де це було,
-
0:26 - 0:28і хто цей симпатичний чоловік поруч з Вами?
-
0:28 - 0:30Мелінда Ґейтс: В цих величезних окулярах?
-
0:30 - 0:32Це в Африці, наша перша подорож,
-
0:32 - 0:34ми обоє були в Африці вперше,
-
0:34 - 0:36восени 1993 року.
-
0:36 - 0:38Ми вже були заручені.
-
0:38 - 0:39Ми одружилися через кілька місяців,
-
0:39 - 0:42і в цю подорож ми вирушили,
-
0:42 - 0:44щоб побачити тварин і савану.
-
0:44 - 0:46Це було неймовірно. Білл ще ніколи не брав
-
0:46 - 0:47такої довгої відпустки.
-
0:47 - 0:52Але що нас насправді схвилювало,
-
0:52 - 0:54це люди і страшна бідність.
-
0:54 - 0:56Ми почали запитувати себе,
-
0:56 - 0:58чи все так має бути?
-
0:58 - 0:59І вкінці подорожі
-
0:59 - 1:00ми поїхали до Занзібару
-
1:00 - 1:00і пішли на прогулянку пляжем,
-
1:02 - 1:02а ми часто це робили,
-
1:02 - 1:04поки зустрічалися.
-
1:04 - 1:07І вже тоді ми говорили про те,
-
1:07 - 1:09що багатство, яке прийшло від Майкрософту,
-
1:09 - 1:10буде повернене в суспільство.
-
1:10 - 1:11Але саме під час тієї прогулянки пляжем
-
1:11 - 1:13ми почали говорити,
-
1:13 - 1:17що ми можемо зробити і як саме.
-
1:17 - 1:19КА: Беручи до уваги, що ця відпустка
-
1:19 - 1:22привела до створення
-
1:22 - 1:24найбільшого в світі приватного фонду,
-
1:24 - 1:27як на відпустку, вона досить дорога. (Сміх)
-
1:27 - 1:30Мабуть, так. Вона нам сподобалась.
-
1:30 - 1:33Хто з вас був ключовим ініціатором?
-
1:33 - 1:36Чи вам обом спала на думку така ідея?
-
1:36 - 1:38Білл Ґейтс: Думаю, ми втішилися,
-
1:38 - 1:40що в нашому житті буде період,
-
1:40 - 1:42коли ми станемо разом до праці
-
1:42 - 1:48і вияснимо, як повернути ці гроші.
-
1:48 - 1:51На цій стадії ми говорили про найбідніших,
-
1:51 - 1:54і те, чи можна було значно вплинути на їхнє життя?
-
1:54 - 1:56Чи є щось таке, що не було зроблено?
-
1:56 - 1:58Багато речей ми не знали.
-
1:58 - 2:00Наша наївність була просто неймовірною,
-
2:00 - 2:01коли ми згадуємо минуле.
-
2:01 - 2:02Але ми були сповнені ентузіазму,
-
2:02 - 2:05що такою буде ця стадія,
-
2:05 - 2:08що пост-Майкрософтівська стадія
-
2:08 - 2:10буде нашою доброчинністю.
-
2:10 - 2:13МҐ: Білл завжди думав, що вона підійде,
-
2:13 - 2:14коли йому виповниться 60,
-
2:14 - 2:15але йому ще немає 60-ти,
-
2:15 - 2:19тому дещо міняється в процесі.
-
2:19 - 2:21КА: Все почалося там, але потім набрало швидкості.
-
2:21 - 2:23Отож, це був 1993-ій, а насправді в 1997 році
-
2:23 - 2:25фонд був заснований.
-
2:25 - 2:28МҐ: Так, у 1997 році ми прочитали статтю
-
2:28 - 2:31про шлунково-кишкові хвороби, які вбивають багато дітей у всьому світі,
-
2:31 - 2:33і ми безперестану говорили собі,
-
2:33 - 2:34"Так не може бути.
-
2:34 - 2:36В Америці ми просто йдемо в аптеку".
-
2:36 - 2:38І ми почали збирати науковців,
-
2:38 - 2:40почали збирати інформацію про населення,
-
2:40 - 2:42вивчати вакцини,
-
2:42 - 2:44аналізувати, що спрацювало, а що ні,
-
2:44 - 2:46і якраз тоді ми все розпочали,
-
2:46 - 2:50в кінці 1998-1999.
-
2:50 - 2:53КА: Отож, у вас була купа грошей
-
2:53 - 2:55і світ зі стількома різними проблемами.
-
2:55 - 2:58Як ви вирішили, на чому зосередитися?
-
3:00 - 3:02БҐ: Ми вирішили вибрати дві проблеми,
-
3:02 - 3:05де несправедливість була глобальна,
-
3:05 - 3:07і зупинилися на дитячій смертності,
-
3:07 - 3:10дітях, яким бракує харчів для розвитку,
-
3:10 - 3:11і країнах, які справді загнані в кут,
-
3:11 - 3:14бо з таким рівнем смертності,
-
3:14 - 3:16батьки мають стількох дітей,
-
3:16 - 3:17населення зростає,
-
3:17 - 3:20а діти такі хворі,
-
3:20 - 3:23що не можуть отримати освіти
-
3:23 - 3:25і підняти свій рівень життя.
-
3:25 - 3:26Отож, це був наш глобальний вибір,
-
3:26 - 3:29тоді в США
-
3:29 - 3:29у нас обидвох прекрасна освіта
-
3:30 - 3:30і ми розуміли, що США
-
3:30 - 3:31може виконати обіцянку рівних можливостей
-
3:31 - 3:32завдяки феноменальній освітній системі,
-
3:32 - 3:33і що далі, то більше ми усвідомлювали,
-
3:33 - 3:34що насправді ця обіцянка не виконується.
-
3:34 - 3:37Отож, ми взялися за ці дві проблеми,
-
3:37 - 3:40і вся діяльність фонду
-
3:40 - 3:43зосереджена на них.
-
3:43 - 3:45КА: Я попросив вас обидвох вибрати фотографію,
-
3:45 - 3:47яка вам подобається та ілюструє вашу роботу,
-
3:47 - 3:49і Ви, Меліндо, вибрали ось це.
-
3:49 - 3:52Що на ній?
-
3:52 - 3:54МҐ: Коли я подорожую, мені подобається
-
3:54 - 3:56їздити в сільські райони і розмовляти з жінками,
-
3:56 - 3:59нехай це буде Бангладеш, Індія, країни Африки,
-
3:59 - 4:01я подорожую як безіменна західна жінка.
-
4:01 - 4:04Я не кажу їм, хто я така. В штанах кольору хакі.
-
4:04 - 4:07І я постійно чула від жінок,
-
4:07 - 4:10знову і знову, що більше я подорожувала,
-
4:10 - 4:12"Я хочу отримати цей укол".
-
4:12 - 4:15Я говорила з ними про дитячі вакцини,
-
4:15 - 4:17а вони зводили розмову до
-
4:17 - 4:20"А як щодо уколу?",
-
4:20 - 4:22вони отримували укол під назвою Депо-Провера,
-
4:22 - 4:25контрацептив.
-
4:25 - 4:27Я поверталася і розмовляла зі світовими експертами у сфері здоров'я,
-
4:27 - 4:29а вони казали: "О ні, в країнах, що розвиваються,
-
4:29 - 4:32є достатньо контрацептивів".
-
4:32 - 4:34Довелося вчитуватися в звіти,
-
4:34 - 4:36і ось із цим прийшла до мене команда,
-
4:36 - 4:38а саме, що річ номер один,
-
4:38 - 4:40якої потребують жінки в Африці,
-
4:40 - 4:42відсутня понад 200 днів на рік.
-
4:42 - 4:44Це пояснює, чому жінки говорили мені:
-
4:44 - 4:46"Я пройшла 10 кілометрів, нічого не сказавши чоловікові,
-
4:46 - 4:49прийшла в лікарню, а там нічого не було".
-
4:49 - 4:52Африка була забезпечена презервативами
-
4:52 - 4:54завдяки усій роботі з профілактикою СНІДу, яку підтримували
-
4:54 - 4:57США та інші країни.
-
4:57 - 5:00Але жінки постійно говорили нам:
-
5:00 - 5:03Я не можу говорити про презерватив з чоловіком.
-
5:03 - 5:05Це буде означати, що або він хворий на СНІД, або я,
-
5:05 - 5:07і мені потрібен цей препарат, бо тоді я можу
-
5:07 - 5:09відкласти народження дітей, зможу прогодувати їх
-
5:09 - 5:11і отримати шанс вивчити їх".
-
5:11 - 5:15КА: Меліндо, Ви римо-католичка,
-
5:15 - 5:18і Вас часто втягували
-
5:18 - 5:21в полеміку щодо цього питання,
-
5:21 - 5:23і щодо питання про аборти,
-
5:23 - 5:25насправді, з двох сторін.
-
5:25 - 5:29Як Ви даєте собі з цим раду?
-
5:29 - 5:31МҐ: Так, я вважаю, це справді важливий момент,
-
5:31 - 5:33що ми, як світова громада,
-
5:33 - 5:34відмовилися від контрацептивів.
-
5:34 - 5:36Ми знали, що 210 мільйонів жінок
-
5:36 - 5:39говорили, що хочуть мати доступ до контрацептивів,
-
5:39 - 5:42навіть до тих контрацептивів, які ми маємо в США,
-
5:42 - 5:43а ми їх не постачали
-
5:43 - 5:47через політичну полеміку в нашій країні,
-
5:47 - 5:49і, на мою думку, це був просто злочин,
-
5:49 - 5:52я далі намагалася знайти людину,
-
5:52 - 5:54яка виведе все на глобальну сцену,
-
5:54 - 5:58і нарешті я зрозуміла, що я сама це маю зробити.
-
5:58 - 6:00І хоча я є католичкою,
-
6:00 - 6:03я вірю в контрацептиви,
-
6:03 - 6:05як більшість жінок-католичок у США,
-
6:05 - 6:07які користуються контрацептивами,
-
6:07 - 6:09і я не можу дозволити, щоб ця полеміка
-
6:09 - 6:10стримала нас.
-
6:10 - 6:12Раніше в США ми мали згоду
-
6:12 - 6:14щодо контрацептивів,
-
6:14 - 6:16тому ми повернулися до глобальної згоди
-
6:16 - 6:18і насправді зібрали 2,6 млрд доларів
-
6:18 - 6:20саме для розв'язання цієї проблеми жінок.
-
6:20 - 6:21(Оплески)
-
6:21 - 6:24КА: Білле, це Ваш графік. Про що він?
-
6:24 - 6:27БҐ: У моєму графіку є цифри.
-
6:27 - 6:29(Сміх)
-
6:29 - 6:35Мені справді він подобається.
-
6:37 - 6:41Це кількість дітей,
-
6:41 - 6:43які щороку помирають у віці до п'яти років.
-
6:43 - 6:45І тут видно
-
6:45 - 6:47феноменальну історію успіху,
-
6:47 - 6:50яка є маловідомою,
-
6:50 - 6:53а саме - неймовірний прогрес.
-
6:53 - 6:54За рік вмирало 20 млн дітей
-
6:54 - 6:56в час, коли я народився,
-
6:56 - 6:59зараз кількість зменшилась до шести мільйонів.
-
6:59 - 7:01Отож, це історія
-
7:01 - 7:04переважно про вакцини.
-
7:04 - 7:05Віспа вбивала кілька мільйонів дітей щороку.
-
7:05 - 7:09Цього ми позбулися, отож та цифра зійшла до нуля.
-
7:09 - 7:11Кір вбивав кілька мільйонів на рік.
-
7:11 - 7:13Цифра знизилася до кількох сотень тисяч.
-
7:13 - 7:16У всякому разі, це графік,
-
7:16 - 7:18де хочеться бачити це зниження,
-
7:18 - 7:20і це є можливим
-
7:20 - 7:22з наукою про нові вакцини,
-
7:22 - 7:24з постачанням вакцин для дітей.
-
7:24 - 7:28Ми насправді можемо пришвидшити цей прогрес.
-
7:28 - 7:29Останнє десятиліття
-
7:29 - 7:31ця цифра зменшувалася швидше,
-
7:31 - 7:33ніж будь-коли в історії,
-
7:33 - 7:35і мені подобається говорити про те,
-
7:35 - 7:36що якщо можна придумати нові вакцини,
-
7:36 - 7:38їх можна і доставити,
-
7:38 - 7:40скористатись останніми розробками
-
7:40 - 7:43і налагодити постачання, і так ми можемо створити чудо.
-
7:43 - 7:45КА: Тобто, все можна порахувати,
-
7:45 - 7:47думаю вийде, що буквально
-
7:47 - 7:49дві тисячі дитячих життів рятується щодня
-
7:49 - 7:54порівняно з попереднім роком.
-
7:54 - 7:55Про це не повідомляється.
-
7:55 - 7:57Літак, в якому загинуло понад 200 людей,
-
7:57 - 7:59є набагато важливішою історією за ось цю.
-
7:59 - 8:01Хіба це не зводить з розуму?
-
8:01 - 8:03БҐ: Так, тому що довкола тиша.
-
8:03 - 8:06Дитина, одна дитина на раз.
-
8:06 - 8:0899 відсотків випадків
-
8:08 - 8:10не мають нічого спільного з природніми катастрофами,
-
8:10 - 8:13однак, людська доброчинність
-
8:13 - 8:16при таких природніх лихах є дивовижною.
-
8:16 - 8:17Неймовірно, як люди думають,
-
8:17 - 8:19я міг бути на їхньому місці, і гроші пливуть рікою.
-
8:19 - 8:21Наші добрі справи менш помітні.
-
8:21 - 8:22Тепер, коли є програма Цілі розвитку тисячоліття
-
8:22 - 8:24та інші справи ідуть в дію,
-
8:24 - 8:27ми помічаємо дещо більшу щедрість,
-
8:27 - 8:30отож, метою є опустити цифру нижче мільйона,
-
8:30 - 8:33що є можливим за нашого життя.
-
8:33 - 8:34КА: Мабуть, потрібен хтось,
-
8:34 - 8:37кого надихають цифри і графіки,
-
8:37 - 8:40а не просто велике, сумне обличчя,
-
8:40 - 8:43щоб викликати співчуття.
-
8:43 - 8:44У своєму листі цього року Ви використали
-
8:44 - 8:46цей аргумент, щоб довести, що допомога -
-
8:46 - 8:48на відміну від нинішнього стереотипу,
-
8:48 - 8:50що вона є дещо марною і розпорошеною, -
-
8:50 - 8:52насправді - ефективна.
-
8:52 - 8:55БҐ: Так, люди можуть робити висновок,
-
8:55 - 8:57що ось була допомога, наміри якої були хороші,
-
8:57 - 9:00але не склалося.
-
9:00 - 9:02Ось були венчурні інвестиції,
-
9:02 - 9:04наміри яких були хороші, але не спрацювали.
-
9:04 - 9:07Але не можна казати, що через те,
-
9:07 - 9:09що ми не маємо досконалої репутації,
-
9:09 - 9:11спроба була поганою.
-
9:11 - 9:14Треба глянути, а якою була ваша мета?
-
9:14 - 9:17Як ви намагаєтесь покращити харчування,
-
9:17 - 9:20рівень виживання та письменності,
-
9:20 - 9:21так, щоб ці країни могли подбати самі за себе,
-
9:21 - 9:23і сказати, прекрасно, все йде добре.
-
9:23 - 9:26Треба бути розумнішими.
-
9:26 - 9:29Ми можемо розумніше використовувати допомогу.
-
9:29 - 9:31Це не панацея.
-
9:31 - 9:33Думаю, ми можемо придумати щось краще за венчурний капітал,
-
9:33 - 9:34включаючи ось такі успішні.
-
9:34 - 9:36КА: Традиційно вважається,
-
9:36 - 9:39що одруженій парі важко працювати разом.
-
9:39 - 9:42Як вам це вдається?
-
9:42 - 9:45МҐ: Багато жінок казали мені,
-
9:45 - 9:48"Не думаю, що змогла би працювати зі своїм чоловіком.
-
9:48 - 9:52Просто нічого не вийде".
-
9:52 - 9:54Знаєте, нам це подобається, і ми не...
-
9:54 - 9:55цей фонд став досвідом для нас обидвох
-
9:55 - 9:57в цій тривалій навчальній подорожі,
-
9:57 - 9:59і насправді ми не подорожуємо разом
-
9:59 - 10:03для фонду настільки багато, як це було,
-
10:03 - 10:05коли Білл працював на Майкрософті.
-
10:05 - 10:08У нас тепер більше окремих подорожей,
-
10:08 - 10:11але я завжди знаю, що коли повертаюся додому,
-
10:11 - 10:13Білл буде цікавитися, про що я довідалася,
-
10:13 - 10:14чи йдеться про жінок, чи про дівчат,
-
10:14 - 10:17чи щось нове про мережу постачання вакцини,
-
10:17 - 10:19чи якусь людину, що є прекрасним лідером.
-
10:19 - 10:21Він буде слухати і справді цікавитиметься.
-
10:21 - 10:23І він знає, що коли він повертається додому,
-
10:23 - 10:25захоче поговорити про свою промову,
-
10:25 - 10:27чи про дані, чи про те, що довідався,
-
10:27 - 10:30мені буде дійсно цікаво,
-
10:30 - 10:32і я думаю, що в нас справжня співпраця.
-
10:32 - 10:33Але ми не разом щохвилини, це точно.
-
10:33 - 10:35(Сміх)
-
10:35 - 10:36КА: Але зараз ви разом, і ми дуже раді, що це так.
-
10:36 - 10:39Меліндо, на початку Ви самі
-
10:39 - 10:42здебільшого правили балом.
-
10:42 - 10:46Здається, шість років тому
-
10:46 - 10:49Білл перейшов на повну зайнятість,
-
10:49 - 10:52пішов з Майкрософту і став займатися цим повний день.
-
10:52 - 10:54Мабуть, було важко
-
10:54 - 10:55призвичаїтися до цього. Ні?
-
10:55 - 10:58МҐ: Так. Насправді я думаю,
-
10:58 - 10:59що працівники фонду
-
10:59 - 11:00набагато більше за мене переживали
-
11:00 - 11:02через прихід Білла.
-
11:02 - 11:05Я насправді була дуже рада.
-
11:05 - 11:07Тобто, Білл прийняв це рішення
-
11:07 - 11:10до того, як оголосив про нього в 2006 році,
-
11:10 - 11:11і насправді це було його рішення,
-
11:11 - 11:12але, знову ж таки, під час відпустки,
-
11:12 - 11:14коли ми гуляли пляжем,
-
11:14 - 11:17він почав думати про цю ідею.
-
11:17 - 11:18А для мене, захоплення Білла,
-
11:18 - 11:20який докладав свій розум і серце
-
11:20 - 11:21до цих велетеньких глобальних проблем,
-
11:21 - 11:24до нерівності, це для мене було радістю.
-
11:24 - 11:26Так, працівники фонду переживали через це.
-
11:26 - 11:29(Оплески)
-
11:29 - 11:31КА: Чудово.
-
11:31 - 11:34МҐ: Але все минуло через три місяці
-
11:34 - 11:37після приходу Білла.
-
11:37 - 11:39БҐ: І для декого з працівників.
-
11:39 - 11:41МҐ: Я саме це сказала, працівників,
-
11:41 - 11:43все відійшло для них через три місяці після того, як ти прийшов.
-
11:43 - 11:44БҐ: Ні, я жартую. МҐ: О, ти маєш на увазі, що працівники не відійшли.
-
11:44 - 11:46БҐ: Кілька з них пішло, але...
-
11:46 - 11:47(Сміх)
-
11:47 - 11:49КА: А про що ви сперечаєтесь?
-
11:49 - 11:51Неділя, 11 година,
-
11:51 - 11:53Ви не на роботі,
-
11:53 - 11:55що відбувається? Про що суперечка?
-
11:55 - 11:57БҐ: Через те, що ми збудували цей проект
-
11:57 - 12:00разом з самого початку,
-
12:00 - 12:01наше партнерство прекрасне.
-
12:01 - 12:03В мене було таке з Полом Аленом
-
12:03 - 12:05в перші дні Майкрософту.
-
12:05 - 12:08А ще зі Стівом Балмером, коли Майкрософт розрісся,
-
12:08 - 12:10і тепер Мелінда, вона навіть сильніший,
-
12:10 - 12:12рівний партнер,
-
12:12 - 12:14отож ми говоримо багато про те,
-
12:14 - 12:16на що варто витрачати більше,
-
12:16 - 12:19які групи працюють добре.
-
12:19 - 12:21Вона дуже прониклива.
-
12:21 - 12:23Вона багато спілкується з працівниками.
-
12:23 - 12:25Ми їздимо в різні подорожі, як вона описала.
-
12:28 - 12:29Ми багато співпрацюємо.
-
12:29 - 12:31Я не можу пригадати чогось, де один з нас
-
12:31 - 12:33мав супер непохитну думку
-
12:33 - 12:36з якогось питання.
-
12:36 - 12:38КА: А як Ви, Меліндо? Можете пригадати? (Сміх)
-
12:38 - 12:42Всяке може бути.
-
12:42 - 12:44МҐ: Ось в чому суть.
-
12:44 - 12:46Ми підходимо до справ з різних боків,
-
12:46 - 12:48і я гадаю, що це добре.
-
12:48 - 12:49Білл може подивитися на велику кількість даних
-
12:49 - 12:51і сказати: "Я хочу діяти на основі цієї глобальної статистики".
-
12:51 - 12:53Я ж підходжу інтуїтивно.
-
12:53 - 12:55Я зустрічаюся з багатьма людьми на місці,
-
12:55 - 12:58Білл навчив мене брати інформацію,
-
12:58 - 13:00і прикладати до глобальних даних і дивитися, чи вони співпадають,
-
13:00 - 13:02і я думаю, я навчила його
-
13:02 - 13:04брати ці дані,
-
13:04 - 13:04і зустрічатися з людьми особисто, щоб зрозуміти,
-
13:10 - 13:13чи можемо ми дійсно доставити цю вакцину?
-
13:13 - 13:16Чи можемо ми переконати жінку давати
-
13:16 - 13:17своїй дитині краплі від поліомієліту?
-
13:17 - 13:19Тому що постачання
-
13:19 - 13:21є настільки ж важливим, як наука.
-
13:21 - 13:23Тому я вважаю, що з часом ми навчилися приймати
-
13:23 - 13:25точку зору одне одного,
-
13:25 - 13:28і, щиро кажучи, завдяки цьому робота налагодилася.
-
13:28 - 13:30КА: Отож, з вакцинами, поліомелітом і так далі,
-
13:30 - 13:34ви мали певні вражаючі успіхи.
-
13:34 - 13:35А як щодо невдач?
-
13:35 - 13:37Чи можете ви розповісти про невдачі
-
13:37 - 13:39і, можливо, про те, яку науку вони вам дали?
-
13:39 - 13:42БҐ: Так. На щастя, ми можемо дозволити собі кілька невдач,
-
13:42 - 13:44бо ми, безперечно, мали їх.
-
13:44 - 13:48Ми проводимо багато роботи з ліками і вакцинами,
-
13:48 - 13:51і ви знаєте, що будуть різні невдачі.
-
13:51 - 13:54Наприклад, справа, що набула великого розголосу,
-
13:54 - 13:55про створення кращого презерватива.
-
13:55 - 13:57Ми мали сотні ідей.
-
13:57 - 14:00Можливо, кілька з них спрацюють.
-
14:00 - 14:03Ми були дуже наївними, звичайно, я був, щодо ліків
-
14:03 - 14:06від захорювання в Індії, лісцеральний лейшманіоз,
-
14:06 - 14:07коли подумав, що, отримавши ці ліки,
-
14:07 - 14:09ми зможемо просто знищити цю хворобу.
-
14:09 - 14:11Виявилося, що треба робити уколи
-
14:11 - 14:13кожен день упродовж 10 днів.
-
14:13 - 14:15На створення вакцини пішло на три роки більше, ніж ми сподівалися,
-
14:15 - 14:17а тоді виявилося, що немає шансу,
-
14:17 - 14:19що хвороба відійде.
-
14:19 - 14:20На щастя, ми довідалися,
-
14:20 - 14:24що якщо знищити комарів,
-
14:24 - 14:26можливо добитись успіху,
-
14:26 - 14:27але ми витратили п'ять років,
-
14:27 - 14:29можна сказати, змарнували п'ять років
-
14:29 - 14:31і приблизно 60 мільйонів
-
14:31 - 14:32на шлях, що, як виявилося, приніс
-
14:32 - 14:36дуже скромну користь.
-
14:36 - 14:40КА: Ви витрачаєте десь мільярд доларів на рік
-
14:40 - 14:42на освіту, думаю, десь так.
-
14:42 - 14:46Історія про те, що відбувалося добре,
-
14:46 - 14:48достатньо довга і складна.
-
14:48 - 14:52Чи були якісь невдачі, про які ви можете розповісти?
-
14:52 - 14:54МҐ: Я б сказала, що великим уроком для нас
-
14:54 - 14:55з наших перших проектів є те, що ми думали,
-
14:55 - 14:58що маленькі школи могли вирішити проблему.
-
14:58 - 14:59Маленькі школи, безперечно, допомогли.
-
14:59 - 15:01Вони зменшили кількість тих, хто кидає навчання.
-
15:01 - 15:03В цих школах менше насилля і злочинів.
-
15:03 - 15:05Але те, що ми зрозуміли з цієї роботи,
-
15:05 - 15:08і що виявилося ключовим,
-
15:08 - 15:10це хороший вчитель у класі.
-
15:10 - 15:12Якщо у вас немає ефективного вчителя
-
15:12 - 15:13в класі,
-
15:13 - 15:15то байдуже, наскільки великим чи маленьким є будинок,
-
15:15 - 15:17ви не зміните шанси того,
-
15:17 - 15:19чи цей учень буде готовим до коледжу.
-
15:19 - 15:23(Оплески)
-
15:23 - 15:25КА: Меліндо, це Ви
-
15:25 - 15:29з Вашою найстаршою донькою Джен.
-
15:29 - 15:31Фото зроблено десь три тижні тому,
-
15:31 - 15:32три або чотири тижні тому. Де це було?
-
15:32 - 15:34МҐ: Ми поїхали до Танзанії.
-
15:34 - 15:35Джен раніше була в Танзанії.
-
15:35 - 15:38Насправді, всі наші діти часто бували в Африці.
-
15:38 - 15:40І ми робили щось зовсім інше,
-
15:40 - 15:42тобто, ми вирішили провести
-
15:42 - 15:44дві ночі і три дні з сім'єю.
-
15:44 - 15:47Анна і Санаре - батьки.
-
15:47 - 15:50Вони запросили нас в гості у свою хижу.
-
15:50 - 15:52Думаю, раніше там були кози,
-
15:52 - 15:53жили в цій маленькій хижі
-
15:53 - 15:56на маленькому господарстві, до нашого приїзду.
-
15:56 - 15:57Ми гостювали в їхній сім'ї
-
15:57 - 15:59і справді, справді зрозуміли,
-
15:59 - 16:01яким є життя в сільській Танзанії.
-
16:01 - 16:03Різниця просто між поїздкою
-
16:03 - 16:05і відвідинами упродовж півдня
-
16:05 - 16:06чи трьома чвертями дня
-
16:06 - 16:08і ночівлею була разючою,
-
16:08 - 16:12дозвольте мені вам пояснити.
-
16:12 - 16:14Вони мали шість дітей, і коли я розмовляла з Анною
-
16:14 - 16:15на кухні, ми куховарили близько п'яти годин
-
16:15 - 16:16у хижі для готування їжі в цей день,
-
16:16 - 16:17я довідалася, що вона з чоловіком запланувала
-
16:17 - 16:19народження через певні проміжки часу
-
16:19 - 16:21п'ятьох дітей.
-
16:21 - 16:22Це були дуже віддані стосунки.
-
16:22 - 16:24Воїн Масаї і його дружина,
-
16:24 - 16:26але вони вирішили одружитися,
-
16:26 - 16:28в стосунках була повага і любов.
-
16:28 - 16:31Їхні діти, шестеро дітей,
-
16:31 - 16:33двоє в центрі - двійнята по 13 років,
-
16:33 - 16:35хлопчик і дівчинка на ім'я Ґрейс.
-
16:35 - 16:38Коли ми йшли на вулицю рубати дрова,
-
16:38 - 16:39і робити все те, що робила Ґрейс та її мама,
-
16:39 - 16:40Ґрейс не виглядала на дитину, вона була підлітком,
-
16:40 - 16:40але не була дорослою.
-
16:40 - 16:42Вона була дуже-дуже сором'язливою.
-
16:42 - 16:44Тому вона постійно соромилася розмовляти зі мною і Джен.
-
16:44 - 16:46Ми намагалися розбалакати її, але вона соромилася.
-
16:46 - 16:48А проте ввечері,
-
16:48 - 16:49коли в сільській Танзанії згасли всі світла,
-
16:49 - 16:52і тієї ночі не було місяця,
-
16:52 - 16:54і не було зірок в цю першу ніч,
-
16:54 - 16:57Джен вийшла з нашої хижі
-
16:57 - 16:58з начільним ліхтариком,
-
16:58 - 17:00Ґрейс тут же вийшла
-
17:00 - 17:02і дістала перекладач,
-
17:02 - 17:04підійшла просто до моєї Джейн і сказала,
-
17:04 - 17:07"Коли ви поїдете додому,
-
17:07 - 17:08чи можу я взяти ваш ліхтарик,
-
17:08 - 17:10щоб вчитися вночі?"
-
17:10 - 17:11КА: О, вражаюче.
-
17:11 - 17:12БҐ: Її батько сказав мені,
-
17:12 - 17:14як він боїться, що на відміну від його сина,
-
17:14 - 17:15який здав випускні екзамени в школі,
-
17:15 - 17:17через свої домашні обов'язки
-
17:17 - 17:19вона не так добре вчиться
-
17:19 - 17:20і ще не вступила до державної школи.
-
17:20 - 17:22Він сказав: "Не знаю, як буду оплачувати її навчання.
-
17:22 - 17:23Я не можу оплатити приватну школу,
-
17:23 - 17:25і врешті-решт, вона може опинитися на цій фермі, як моя дружина".
-
17:25 - 17:28Отож, вони дуже добре
-
17:28 - 17:30розуміють різницю,
-
17:30 - 17:32яку може зробити освіта.
-
17:32 - 17:33КА: Це інше фото
-
17:33 - 17:34двох ваших інших дітей, Рорі та Фібі,
-
17:34 - 17:37разом з Полом Фармером.
-
17:37 - 17:39Виховання трьох дітей,
-
17:39 - 17:42будучи найбагатшою сім'єю у світі,
-
17:42 - 17:46видається соціальним експериментом
-
17:46 - 17:48без значної попередньої підготовки.
-
17:48 - 17:51Як вам це вдалося?
-
17:51 - 17:53Яким був підхід?
-
17:53 - 17:57БҐ: Загалом я б сказав,
-
17:57 - 17:58що діти отримують прекрасну освіту,
-
17:58 - 18:01але треба подбати,
-
18:01 - 18:03щоб вони мали відчуття власних здібностей
-
18:03 - 18:05для діяльності в майбутньому,
-
18:05 - 18:06і наша філософія така,
-
18:06 - 18:08щоб вони чітко розуміли -
-
18:08 - 18:10більшість грошей ідуть на фонд -
-
18:10 - 18:12і допомогти знайти їм щось, що їх захоплює.
-
18:12 - 18:13Ми хочемо знайти рівновагу, де вони мають
-
18:13 - 18:15свободу робити все,
-
18:15 - 18:19але не засипати їх грошима,
-
18:19 - 18:20щоб вони могли розважатися і нічого не робити.
-
18:20 - 18:22І наразі вони достатньо старанні,
-
18:22 - 18:26раді вибирати свою власну дорогу.
-
18:26 - 18:29КА: Ви, звичайно, оберігали їхню приватність через очевидні причини.
-
18:29 - 18:32Мені цікаво, чому ви дали мені дозвіл
-
18:32 - 18:35показати цю фотографію тут на TED.
-
18:35 - 18:40МҐ: Так, цікаво.
-
18:40 - 18:43Дорослішаючи, вони розуміють,
-
18:43 - 18:44що наша сім'я вірить у відповідальність за те,
-
18:44 - 18:45що ми перебуваємо в неймовірній ситуації,
-
18:45 - 18:47просто живучи в Сполучених Штатах
-
18:47 - 18:50і маючи прекрасну освіту,
-
18:50 - 18:52і ми маємо відповідальність віддати щось світові.
-
18:52 - 18:54І коли вони дорослішають,
-
18:54 - 18:56ми вчимо їх -
-
18:56 - 18:58вони побували в багатьох країнах світу -
-
18:58 - 18:59вони кажуть,
-
18:59 - 19:00ми хочемо, щоби люди знали, що ми віримо
-
19:00 - 19:02в те, що ви робите, мамо і тату,
-
19:02 - 19:03і нормальним є показати нас більше.
-
19:03 - 19:05Отож, ми отримали їхній дозвіл показати цю фотографію,
-
19:05 - 19:07і я думаю, що Пол Фармер, мабуть, збирається
-
19:07 - 19:08згодом додати її до якоїсь своєї роботи.
-
19:08 - 19:11Але вони також справді глибоко сприймають
-
19:11 - 19:13місію фонду.
-
19:13 - 19:15КА: Ви легко зберете досить грошей,
-
19:15 - 19:17попри ваш великий вклад у фонд,
-
19:17 - 19:18щоб зробити їх мільярдерами.
-
19:18 - 19:19Чи ви це для них плануєте?
-
19:19 - 19:21БҐ: Ні. Вони нічого такого не матимуть.
-
19:21 - 19:24Вони повинні мати відчуття,
-
19:24 - 19:25що їхня власна робота має сенс і вагу.
-
19:25 - 19:27Давно, до нашого одруження, ми прочитали статтю,
-
19:27 - 19:29де Ворен Бафет говорив про цю тему,
-
19:29 - 19:31і ми доволі переконані, що це не було б добрим
-
19:31 - 19:38ні для суспільства, ні для дітей.
-
19:38 - 19:41КА: Говорячи про Ворена Бафета,
-
19:41 - 19:44щось справді дивовижне сталося в 2006 році,
-
19:44 - 19:46коли якимось чином ваш єдиний супротивник
-
19:46 - 19:49за найбагатшу людину в Америці
-
19:49 - 19:51раптом передумав і погодився віддати
-
19:51 - 19:5480 процентів свого багатства
-
19:54 - 19:57вашому фонду.
-
19:57 - 19:58Як це сталося?
-
19:58 - 19:59Думаю, існує довга і коротка версія цієї історії.
-
19:59 - 20:00Ми маємо час на коротку версію.
-
20:00 - 20:03БҐ: Гаразд. Ворен був близьким другом,
-
20:03 - 20:04і він хотів, щоб його дружина Сюзі
-
20:04 - 20:06усе це роздала.
-
20:06 - 20:08На жаль, вона померла до того моменту,
-
20:08 - 20:09а він робить багато чого з розмахом...
-
20:09 - 20:13(Сміх)
-
20:13 - 20:18він сказав...
-
20:18 - 20:19КА: Викладіть в твітері.
-
20:19 - 20:23БҐ: Якщо би він мав когось, хто робив би щось добре,
-
20:23 - 20:26і готовий робити це безплатно,
-
20:26 - 20:29мабуть, він погодився б. Але ми були вражені.
-
20:29 - 20:30МҐ: Вкрай вражені. БҐ: Ми такого не очікували,
-
20:30 - 20:31це було неймовірно.
-
20:31 - 20:34Це дало нам змогу значно збільшити свої сподівання
-
20:34 - 20:38стосовно того, що може зробити фонд.
-
20:38 - 20:41Половину ресурсів, які ми маємо,
-
20:41 - 20:43прийшли від запоморочливої щедрості Ворена.
-
20:43 - 20:45КА: Я думаю, ви пообіцяли,
-
20:45 - 20:48що до вашої смерті
-
20:48 - 20:51більшість, чи 95 процентів вашого багатства
-
20:51 - 20:53буде передано на фонд.
-
20:53 - 20:56БҐ: Так.
-
20:56 - 20:57КА: З таким відношенням, це вражаюче...
-
20:57 - 20:58(Оплески)
-
20:58 - 21:00І нещодавно Ви і Ворен
-
21:00 - 21:02намагалися переконати
-
21:02 - 21:03інших мільярдерів та успішних людей
-
21:03 - 21:07пообіцяти віддати
-
21:07 - 21:10більше половини їхніх активів на доброчинність.
-
21:10 - 21:13Як ідуть справи?
-
21:13 - 21:15БҐ: Ми маємо біля 120 людей,
-
21:15 - 21:17які дали таку обітницю.
-
21:17 - 21:18Прекрасно, що ми збираємося
-
21:18 - 21:24щороку і говоримо,
-
21:24 - 21:27чи наймаєте ви штат, скільки ви платите?
-
21:27 - 21:30Ми не намагаємося зробити все однорідним.
-
21:30 - 21:32Тобто, краса благодійності
-
21:32 - 21:35в цій вражаючій різноманітності.
-
21:35 - 21:37Люди дають на щось.
-
21:37 - 21:39Ми дивимося і кажемо "неймовірно".
-
21:39 - 21:40Але це прекрасно.
-
21:40 - 21:41В цьому і є роль доброчинності -
-
21:41 - 21:43брати різні підходи,
-
21:43 - 21:44навіть в одній сфері, такій як освіта.
-
21:44 - 21:47Нам потрібно більше експериментувати.
-
21:47 - 21:48Це чудово - знайомитися з цими людьми,
-
21:48 - 21:49розділяти з ними їхню подорож до філантропії,
-
21:49 - 21:52як вони залучають своїх дітей,
-
21:52 - 21:54де вони роблять щось по-іншому,
-
21:54 - 21:56і успіх є набагато більшим, ніж ми сподівалися.
-
21:56 - 21:59Тепер здається, що фонд буде лише зростати
-
21:59 - 22:01в наступні роки.
-
22:01 - 22:02МҐ: Показуючи людям, що інші
-
22:02 - 22:04щось міняють за допомогою благодійності,
-
22:04 - 22:07тобто, це ті люди, які створили
-
22:07 - 22:10власні бізнеси,
-
22:10 - 22:12доклали власну винахідливість до неймовірних ідей.
-
22:12 - 22:16Якщо вони докладають свої ідеї та свою голову
-
22:16 - 22:17до доброчинності, вони можуть змінити світ.
-
22:17 - 22:20І вони починають бачити, як інші це роблять, і кажуть:
-
22:20 - 22:21"Ого, я хочу зробити це з допомогою своїх грошей".
-
22:21 - 22:23Для мене, саме ось це є неймовірним.
-
22:23 - 22:26КА: Мені здається, що насправді важко
-
22:26 - 22:28деяким людям вияснити
-
22:28 - 22:30хоч приблизно, як витратити стільки грошей
-
22:30 - 22:32на щось інше.
-
22:32 - 22:34Можливо, в цьому залі є мільярдери
-
22:34 - 22:37і, звичайно, є успішні люди.
-
22:37 - 22:39Мені цікаво, Ви можете звернутися до них?
-
22:39 - 22:41Що Ви скажете?
-
22:41 - 22:44БҐ: Це те, що ощасливлює нас
-
22:44 - 22:46більше за все, що ми будь-коли робили,
-
22:46 - 22:48і цього не можна забрати з собою,
-
22:48 - 22:50і якщо воно не підходить вашим дітям,
-
22:50 - 22:51давайте зберемося і подумаємо разом
-
22:51 - 22:52про те, що можна зробити.
-
22:52 - 22:54Світ нині є набагато кращим місцем
-
22:54 - 22:57завдяки доброчинцям минулого,
-
22:57 - 23:00і в цьому сильна американська традиція,
-
23:00 - 23:01яка викликає заздрість усього світу.
-
23:01 - 23:04І одна з причин мого оптимізму -
-
23:04 - 23:06це те, що я вважаю, що доброчинність
-
23:06 - 23:09зростатиме
-
23:09 - 23:12і візьме на себе дещо з того,
-
23:12 - 23:13з чим не добре справляється уряд і чого не помічає,
-
23:13 - 23:15і пролиє світло в цьому напрямку.
-
23:15 - 23:17КА: У світі жахлива нерівність,
-
23:17 - 23:19проблема щораз більшої нерівності,
-
23:19 - 23:20яка видається структурною.
-
23:20 - 23:23Мені здається, що якби більше ваших прихильників
-
23:23 - 23:26скористалися підходом, який обрали ви,
-
23:26 - 23:29це значно вплинуло б
-
23:29 - 23:30і на цю проблему, і, безперечно,
-
23:30 - 23:32на сприйняття цієї проблеми.
-
23:32 - 23:35Чи це справедливе зауваження?
-
23:35 - 23:37БҐ: О, так. Якщо взяти в найбагатших
-
23:37 - 23:39і віддати найбіднішим - це добре.
-
23:39 - 23:40Це спроба внести рівновагу, і це справедливо.
-
23:40 - 23:41МҐ: Але треба змінити систему.
-
23:41 - 23:42У США ми намагаємося змінити систему освіти,
-
23:42 - 23:43це працює для кожного
-
23:45 - 23:48і для всіх студентів також.
-
23:48 - 23:50На мою думку, це справді міняє
-
23:50 - 23:52баланс нерівності.
-
23:52 - 23:54БҐ: Це найважливіше.
-
23:54 - 23:56(Оплески)
-
23:56 - 23:58КА: Я справді думаю, що більшість людей тут
-
23:58 - 24:00і багато мільйонів по всьому світу
-
24:00 - 24:01захоплюються тим,
-
24:01 - 24:03як ви живете,
-
24:03 - 24:06і тим, як сильно
-
24:06 - 24:10впливаєте на майбутнє.
-
24:10 - 24:11Щиро вам дякую, що прийшли на TED,
-
24:11 - 24:14і за вашу розповідь і за все, що ви робите.
-
24:14 - 24:15БҐ: Дякую. МҐ: Дякую.
-
24:19 - 24:21(Оплески)
-
24:21 - 24:22БҐ: Дякую. МҐ: Щиро дякую.
-
24:22 - 24:24КА: Ви молодці! (Оплески)
- Title:
- Чому віддавати наше багатство - це найбільше задоволення з усього, що ми робили?
- Speaker:
- Білл та Мелінда Ґейтс
- Description:
-
У 1993 році Білл та Мелінда Ґейтс - на той час заручені - пішли на прогулянку пляжем у Занзібарі, де прийняли рішення про те, як витратять своє багатство від Майкрософту, щоб повернути гроші в суспільство. В розмові з Крісом Андерсоном подружжя розповідає про свою роботу у Фонді Білла та Мелінди Ґейтс, а також про свій шлюб, дітей, невдачі та задоволення від того, що вони віддають своє багатство.
- Video Language:
- English
- Team:
- closed TED
- Project:
- TEDTalks
- Duration:
- 25:00
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for Why giving away our wealth has been the most satisfying thing we've done | ||
Hanna Leliv approved Ukrainian subtitles for Why giving away our wealth has been the most satisfying thing we've done | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for Why giving away our wealth has been the most satisfying thing we've done | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for Why giving away our wealth has been the most satisfying thing we've done | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for Why giving away our wealth has been the most satisfying thing we've done | ||
Khrystyna Romashko accepted Ukrainian subtitles for Why giving away our wealth has been the most satisfying thing we've done | ||
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for Why giving away our wealth has been the most satisfying thing we've done | ||
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for Why giving away our wealth has been the most satisfying thing we've done |