Сара-Джейн Блейкмор: Невивчені процеси, що відбуваються у мозку підлітків.

Чому підлітки видаються такими імпульсивними та некерованими порівняно із дорослими? Когнітивний невролог Сара-Джейн Блейкмор порівнює префронтальну кору підлітків та дорослих, аби показати, наскільки типова "підліткова" поведінка зумовлена тим, що мозок розвивається та змінюється.

П'ятнадцять років тому було прийнято вважати,

що саме протягом перших років життя

здебільшого розвивається людський мозок.

Озираючись назад на п'ятнадцять років, ми не мали можливості

зазирнути всередину живого людського мозку

та простежити його розвиток протягом життя.

За останнє десятиліття чи трохи більше, переважно завдяки

розвитку в сфері отримання оптичних зображень мозку,

наприклад, магнітно-резонансному томографу, МРТ,

неврологи отримали змогу досліджувати живий людський

мозок на різних його вікових етапах, стежити за змінами та

функціями мозку,

отож ми використовуємо структурне МРТ,

аби отримати надзвичайно деталізований знімок

живого мозку, також можемо запитати:

скільки сірої речовини містить людський мозок,

і як її чисельність варіюється з віком?

Ми використовуємо функціональне МРТ, фМРТ,

для того, аби зняти відео діяльності живого мозку

учасників експерименту під час процесів

розмірковування, сприйняття або відчуття чогось.

Багато лабораторій по всьому світу залучені в дослідження такого роду,

тож зараз ми можемо мати дійсно насичену

і деталізовану картину роботи живого людського мозку,

і ця картина міняє наші дотеперішні уявлення про те,

що здебільшого мозок розвивається

саме в перші роки життя,

навпаки, цей розвиток триває

і у молоді роки, і у зрілому віці.

Підлітковість - це період, що

характеризується зрілістю та біологічними, гормональними та фізичними змінами,

та закінчується формуванням індивіда як такого, що

твердо стоїть на ногах у суспільстві.

(Сміх)

І так може бути дуже довго.(Сміх)

Сектор мозку, котрий змінюється найбільше

протягом періоду юності, називається префронтальною корою.

Це модель мозку людини,

а ось тут знаходиться префронтальна кора, - спереду.

Префронтальна кора є досить цікавим сектором мозку.

Вона пропорційно більша, ніж в інших видів,

і є задіяною в ланцюжок

таких складних когнітивних процесів як прийняття рішень,

планів, планування завтрашніх справ,

планів на тиждень, на рік, регулює

неприйнятну поведінку, а також не дозволяє

нам грубо висловлюватись та робити щось нерозумне.

Також вона бере участь у соціальній взаємодії,

розумінні інших людей та самоусвідомленні.

Дослідження цього сектору мозку зроблені за допомогою МРТ,

показали, що там відбуваються значні зміни

протягом підліткового періоду.

Якщо ми поглянемо на об'єм сірої речовини, наприклад,

у віці від 4 до 22 років,

то побачимо, що її об"єм збільшився, що ми і можемо бачити на графіку.

Пік її припадає на ранню підлітковість.

Стрілки вказують на пік максимального обсягу сірої речовини

у префронтальній корі. Помітно, що цей пік у хлопчиків

відбувається дещо пізніше, ніж у дівчаток,

пояснюється це тим, що і зрілість у хлопчиків відбувається

на кілька років пізніше, порівняно із дівчатками,

а згодом, у підлітковий період, спостерігаємо спад

обсягу сірої речовини у префронтальній корі.

Зараз це може печально звучати, але це

дійсно важливий процес розвитку, оскільки

сіра речовина складається із клітин та з'єднувачів,

що знаходяться між цими клітинами, синапсисами, і цей спад

об'єму сірої речовини у префронтальній корі

якраз припадає на синаптичне скорочення,

видалення небажаних синапсисів.

Це, насправді, дуже важливий процес. Він частково залежить

від середовища, в якому тварина чи людина знаходиться,

і синапси, які використовувались, зміцнюються,

а ті, які не брали участь

в даному середовищі, видаляються.

Це можна проілюструвати на прикладі обрізання куща троянди.

Ви обрізаєте непотрібні та засохлі гілочки,

аби ті, що залишилися, росли краще,

і саме цей процес, котрий відпрацьовується у мозковій тканині

відповідно до виду та оточення,

відбувається у префронтальній корі та інших секторах мозку

впродовж підліткового періоду.

Другою гілкою нашого дослідження є спостереження змін

у мозку підлітків з використанням функціонального МРТ,

з метою дослідити зміни у мозку в різні періоди часу.

Я наведу приклад із моєї лабораторії.

У моїй лабораторії предметом нашого зацікавлення є соціальний мозок,

що являє собою сітку секторів мозку, які ми використовуємо,

щоб зрозуміти інших людей та взаємодіяти з ними.

Я покажу вам фото із футбольної гри,

аби продемонструвати два нюанси роботи соціального мозку.

Це гра у футбол.(Сміх)

Майкл Оуен щойно пропустив гол і він лежить

на траві, і першим нюансом соціального мозку,

який добре показаний на цьому фото, є те, наскільки автоматичними

та інстинктивними є наші емоційні реакції,

отож, щойно Майкл Оуен пропустив гол,

кожен повторює той самий рух зі своїми руками

та обличчям, навіть сам Майкл Оуен,

котрий сковзить по траві, робить подібні рухи

та має схожий вираз обличчя,

а єдині, хто не роблять цього, -

це хлопці в жовтому на задньому плані - (Сміх)-

я думаю вони вболівають за протилежну команду,

і в них інша емоційна реакція,

котру ми на інстинктивному рівні розуміємо, і це є другим нюансом

роботи соціального мозку, що й показано на фото,

наскільки ми добре вміємо тлумачити поведінку інших,

їхні вчинки, рухи, вирази обличчя

у моменти їхніх емоційних та ментальних станів.

Тому вам немає потреби запитувати про все це у тих хлопців.

Ви прекрасно розумієте, що вони відчувають

і думають у даний період часу.

Це і є предметом вивчення у моїй лабораторії.

У цій лабораторії ми проводимо сканування мозку

підлітків та дорослих, даючи їм такі завдання,

що включають в себе судження про інших людей, їхні думки,

емоційні стани, і однією із наших знахідок,

так само, як і інших лабораторій по всьому світі,

є частина префронтальної кори,

що називається середньою префронтальною корою, яка зафарбована синім на малюнку

і знаходиться просто у середині префронтальної кори,

біля лінії, що розділяє нашу голову навпіл.

Цей сектор є активнішим у підлітків під час прийняття

соціальних рішень та роздумів про інших людей,

ніж у дорослих людей, і це якраз є метааналізом

дев'яти різних досліджень у даній галузі в лабораторіях

по всьому світу, які показують, що активність

у середній префронтальній корі знижується

впродовж підліткового періоду.

Ми вважаємо, що це можна пояснити тим, що дорослі та підлітки

використовують різний ментальний підхід,

стратегію для прийняття соціальних рішень,

і одним із методів дослідження цього аспекту є біхевіоральні дослідження,

під час яких ми даємо різні типи біхевіоральних задач

учасникам досліджень, і я наведу вам

ще один приклад задачі, якою ми користуємось у моїй лабораторії.

Отже, уявіть собі, що ви є учасником одного з наших

експериментів. Ви прийшли до лабораторії,

бачите задачу на комп'ютері.

Там ви бачите певну кількість полиць.

На деяких із цих полиць є об'єкти,

а за полицями стоїть чоловік,

і є об'єкти, котрі він йому не видно.

Вони заховані від його кута зору шматком

сірого дерева.

Кількість полиць з його кута зору та сама.

Зауважте, що чоловік бачить лише частину об'єктів,

у той час, коли ви можете бачити всі.

Вашим завданням є пересування об'єктів.

Чоловік, що стоїть за полицями ,

буде вам вказувати, куди і як пересувати ці об'єкти,

але, пам'ятайте, він не буде просити вас пересувати ті об'єкти,

які не попадають у його поле зору. Ця ситуація є дійсно цікавою,

оскільки являє собою конфлікт

ракурсів: вашого та цього чоловіка.

Уявіть собі, він наказує перемістити верхню вантажівку вліво.

Але там три вантажівки. На інстинктивному рівні ви

потягнетесь до білої вантажівки, оскільки саме вона є

верхньою з вашого ракурсу, але тут ви мусите пам'ятати,

"Але ж він не бачить цієї вантажівки, тому він, напевно, має

на увазі синю, яка є верхньою

відповідно до його ракурсу. А зараз, вірите ви чи ні,

цілком здорова, адекватна, розумна доросла людина, така ж як і ви, робить помилки

у 50% випадках виконання таких задач.

Люди рухають білу вантажівку замість синьої .

Ми даємо задачі такого типу дорослим та підліткам,

також даємо головну умову,

за якою там немає чоловіка, котрий наказує, а замість нього ми говоримо правило.

Ми говоримо їм, що будемо робити те ж саме,

але цього разу без чоловіка. За такої умови ви повинні

ігнорувати предмети, котрі відгороджені шматками сірого дерева.

Правила, по суті ті самі ж, але,

у ситуації без заданої умови вони повинні пам'ятати

про це правило, у той час, коли

у ситуації із заданою умовою, їм слід було пам'ятати

про поле зору вказівника,

аби правильно виконувати завдання.

Отож, якщо я покажу статистику помилок

цього еволюційного досліду, зробленого нами,

в котрому брали участь люди від семи і до зрілих років,

ви побачите наступне: відсоток помилок

у дорослих в обох випадках,

сірим позначена ситуація з вказівником, де показано

що наші освічені дорослі у 50%

робили помилки, у той час, коли набагато менше помилок

зроблено у ситуації без вказівника, коли учасникам просто потрібно було

запам'ятати правило ігнорування предметів із сірим фоном.

Еволюційно ці дві умови розвинулись

тим самим чином. У проміжку між пізнім дитинством

та середнім підлітковим періодом спостерігається покращення,

іншими словами, - зменшення помилок в обох ситуаціях,

за обох умов.

Але така ситуація спостерігається, коли ми порівнюємо 2 групи:

людей у середньому підлітковому віці та дорослих,

і тут справи розвиваються дійсно цікаво, тому тут

не відбувається тривале покращення у ситуації, де відсутній вказівник..

Коротше кажучи, усе що вам потрібно,

аби цілком успішно працювати за умови, де треба запам'ятати правило ігнорування, здається добреналагодженими механізмом

у підлітків, і, навпаки,

якщо поглянути на ці два сірі графіки,

є помітна різниця між дорослими та підлітками

у ситуації, де присутній вказівник, і це

означає, що здатність брати до уваги думку

інших щодо своєї поведінки,

насправді те, з чим ми маємо справу кожного дня,

ще розвивається від середини підліткового періоду до його завершення.

Отож, якщо у вас є син або дочка-тінейджер, і вам

здається, що вони не слухають інших,

ви цілком маєте рацію. Їм дійсно складно це робити. І причину ви вже знаєте.

Ми часто сміємося з тінейджерів.

Їх пародіюють, висміюють медіа

через їхню типову поведінку. Вони необдумано ризикують,

їхній настрій мінливий, вони дуже заглиблюються в себе.

Я знаю чудовий анекдот, який мені розповів мій друг,

котрий сказав, що найпомітнішою особливістю

поведінки його дочок-тінейджерів до і після періоду статевої зрілості

була нерішучість стосовно нього.

Він говорив: "До початку статевої зрілості, якщо мої дочки

метушились по магазинах, я говорив їм, "Ей,

заспокойтеся, я вам заспіваю вашу улюблену пісню",

і так і було, вони переставали бездумно кружляти магазинами і він їм співав..

Після закінчення статевої зрілості це стало погрозою.

(Сміх)

Сам спомин про те, що їхній батько заспіває на публіці,

змушував їх поводитись як слід.

Люди часто запитують:

" Чи юність являє собою сучасний феномен?

Це щось, що прийшло до нас із Заходу?

"Відповідь, швидше за все, буде негативною. Історія

наводить багато прикладів опису юності,

які є дуже схожі до описів, з якими ми стикаємось зараз.

Відомі рядки шекспірівської "Зимової казки"

говорять наступне про підлітковий період:

"Якби ж ніякого віку, крім 10 та

20 не було, або ж проміжок між ними молодь просто проспала,

не було б нічого іншого, ніж запліднювати дівчат,

шкодити старшим дамам, крадіжки, бійки".(Сміх)

Він продовжує: "Після всього сказаного, хто ще,

як не ці дев'ятнадцятирічні киплячі мізки,

буде квапитися жити?" (Сміх)

Майже 400 років шекспірівський опис підлітків

не втрачає актуальність,

але зараз ми намагаємось вивчити

поведінку підлітків відповідно до змін

у їхньому мозку.

Для прикладу візьмемо ризик. Всім відомо, що підлітки

схильні ризикувати. Вони це роблять.

Вони ризикують більше, ніж дорослі або діти,

і вони особливо схильні до ризику,

коли вони знаходяться в оточенні друзів. Існує вагомий поштовх,

котрий стимулює їх бути незалежними від своїх батьків

та вразити своїх друзів.

Але зараз ми хочемо зрозуміти суть цього у відношенні до

розвитку у секторі їхнього мозку, який називається лімбічною системою.

Я покажу вам цю лімбічну систему на графіку, зафарбовану червоним,

а також на цьому мозку.

Лімбічна система знаходиться глибоко всередині мозку,

вона залучена у процеси емоційної обробки

та системи заохочення. Ця система дає схвальну характеристику

та заохочує робити речі, які веселять, а також ризикувати.

Ризик дає відчуття насолоди.

Такі сектори у лімбічній системі,

як показують дослідження, є набагато чутливішими до відчуття задоволення

від ризику в підлітків, аніж у дорослих,

але в той самий час, префронтальна кора,

що зафарбована синім на графіку

та відповідає за блокування надмірного бажання ризикувати,

підлітків, все ж, перебуває у розвитку.

Отож, досліди показали, що мозок в період підлітковості

зазнає значних змін,

і це враховується в системі освіти, реабілітації

та втручання. Оточення, включаючи і навчальне середовище,

може і формує мозок підлітків, що розвивається,

і тільки відносно недавно

підлітки на Заході почали отримувати освіту.

Усі четверо моїх бабусь та дідусів, скажімо, покинули школу

у підлітковому віці. У них не було іншого вибору.

Це проблема багатьох підлітків

у всьому світі. 40% усіх підлітків

не мають доступу до середньої освіти.

А це період, коли мозок є

піддатливим та таким, що швидко адаптовується.

Це унікальна можливість для навчання та креативності.

Те, що інколи здається проблематичним

із підлітками, - ризик, неконтрольована поведінка,

самоствердження,- не повинно осуджуватись.

Це пояснюється змінами у мозку, які

надають чудову можливість навчатись

та розвиватись як соціальна істота. Дякую.(Оплески).

(Оплески).