Вейд Дейвіс розповідає про "червонокнижні" культури
-
0:00 - 0:03Мандрівки дарують неабияку втіху,
-
0:03 - 0:05а етнографічні дослідження - велику радість:
-
0:05 - 0:07можливість жити серед тих,
-
0:07 - 0:09хто ще не забув старі звичаї,
-
0:09 - 0:12хто ще відчуває своє минуле у вітрі,
-
0:12 - 0:15доторкається до нього у вигладженому дощем камінні,
-
0:15 - 0:17смакує його у гіркуватому листі рослин.
-
0:17 - 0:21Всього лиш знати, що шамани Ягуара досі виходять за Чумацький шлях,
-
0:21 - 0:25що міфи інуїтських старців досі сповнені значення,
-
0:25 - 0:27що в Гімалаях
-
0:28 - 0:32буддисти досі прагнуть дихання Дхарми --
-
0:32 - 0:35значить добре пам'ятати головне одкровення антропології:
-
0:35 - 0:37світ, у якому ми живемо,
-
0:38 - 0:40не є однозначним.
-
0:40 - 0:41Це лише один різновид реальності,
-
0:41 - 0:45наслідок певного ланцюжка пристосувань,
-
0:45 - 0:49здійсненого нашими предками десятки поколінь тому.
-
0:50 - 0:54Звичайно, ми всі пристосовуємося.
-
0:54 - 0:56Ми всі народжуємося. Усі приводимо в цей світ своїх дітей.
-
0:56 - 0:58Усі проходимо через ритуали посвячення.
-
0:58 - 1:00Кожен із нас переживає невблаганну розлуку смерті,
-
1:00 - 1:04тому не дивно, що ми співаємо, танцюємо
-
1:04 - 1:06і займаємося мистецтвом.
-
1:06 - 1:09Але найцікавішими є унікальна мелодія пісні
-
1:09 - 1:11і ритм танцю у кожній культурі.
-
1:11 - 1:14Чи то плем'я Пінан у лісах Борнео,
-
1:14 - 1:17чи помічники Вуду на Гаїті,
-
1:18 - 1:22чи воїни пустелі Кайсут у північній Кенії,
-
1:24 - 1:26чи ворожбити Курандеро в Андах,
-
1:27 - 1:32чи караван-сарай серед Сахари --
-
1:32 - 1:34до речі, з цим парубком я ходив у пустелю
-
1:34 - 1:35місяць тому --
-
1:35 - 1:38чи пастух яків на схилах Комолангми -
-
1:38 - 1:40Евересту, богині-матері землі.
-
1:40 - 1:43Ці народи розплющують нам очі на інші способи життя,
-
1:43 - 1:44інші способи мислення,
-
1:44 - 1:46інші способи орієнтування на Землі.
-
1:46 - 1:48Замислившись, ми зрозуміємо, що це
-
1:48 - 1:50дарує нам надію.
-
1:50 - 1:53Незчисленна сила культур у світі
-
1:53 - 1:57творить плетиво духовного та культурного життя
-
1:57 - 1:59довкола планети.
-
1:59 - 2:01Воно не менш важливе для добра планети,
-
2:01 - 2:04ніж біологічна матерія життя, знана як біосфера.
-
2:04 - 2:07Існує ще культурне полотно життя,
-
2:07 - 2:08або ж етносфера.
-
2:08 - 2:10Це така собі
-
2:10 - 2:13сукупність усіх думок, мрій, міфів,
-
2:13 - 2:16ідей, наснаг, осяянь, що їх утілює в життя
-
2:16 - 2:20людська уява ще від часів зародження свідомості.
-
2:20 - 2:23Етносфера - могутня спадщина людства.
-
2:23 - 2:25Це символ того, ким ми є
-
2:25 - 2:29і ким можемо бути як жадібний до знань біологічний вид.
-
2:30 - 2:33Біосфера серйозно постраждала.
-
2:33 - 2:35Не менших, а то й більших збитків
-
2:35 - 2:37зазнала й етносфера.
-
2:37 - 2:39До прикладу, жоден біолог не насмілиться заявити,
-
2:39 - 2:42що 50 чи більше відсотків усіх видів знаходилися чи знаходяться
-
2:42 - 2:44на межі вимирання, адже це неправда.
-
2:44 - 2:46Проте цьому направду апокаліптичному сценарію
-
2:46 - 2:49в царині біорізноманіття
-
2:49 - 2:52ще дуже далеко до найоптимістичнішого сценарію
-
2:52 - 2:54в галузі культурного різноманіття.
-
2:54 - 2:57Основним показником тут є, звичайно, зникнення мов.
-
2:57 - 3:00Коли ви народилися,
-
3:00 - 3:03на планеті розмовляли 6,000 мов.
-
3:03 - 3:06Мова - це не лише словниковий запас
-
3:06 - 3:08чи набір граматичних правил.
-
3:08 - 3:10Мова - це проблиск людського духу.
-
3:10 - 3:13Спосіб, яким душа певної культури
-
3:13 - 3:14потрапляє у матеріальний світ.
-
3:14 - 3:17Кожна мова - це праліс розуму,
-
3:17 - 3:21вододіл, думка, екосистема духовних можливостей.
-
3:21 - 3:25Сьогодні з тих 6,000 мов
-
3:25 - 3:29половиною вже не шепочуть у вуха дітей.
-
3:29 - 3:32Ними вже не звертаються до немовлят.
-
3:32 - 3:34Якщо нічого не зміниться,
-
3:34 - 3:35ці мови можна вважати мертвими.
-
3:35 - 3:39Чи є хтось самотнішій за того, хто огорнений тишею,
-
3:39 - 3:41хто останнім розмовляє мовою свого народу,
-
3:41 - 3:44хто не має змоги передати мудрість своїх пращурів,
-
3:44 - 3:47хто втратив сподівання, що діти виправдають його надії?
-
3:47 - 3:50Але ж така жахлива доля знаходить когось
-
3:50 - 3:52десь на Землі щодругий тиждень,
-
3:52 - 3:54оскільки щодругий тиждень помирає якийсь старець
-
3:54 - 3:56і забирає в могилу останні склади
-
3:56 - 3:58давньої мови.
-
3:58 - 4:00Я напевно почую заперечення: "Хіба не було б краще,
-
4:00 - 4:01хіба світ не став би ліпшим,
-
4:01 - 4:04якби ми всі розмовляли однією мовою?" І я відповім: "Чудово,
-
4:04 - 4:07нехай це буде мова Йоруба. Або ж Кантонська мова.
-
4:07 - 4:08Чи мова Когі".
-
4:08 - 4:10І ви відразу відчуєте, як це -
-
4:10 - 4:13не мати змоги говорити власною мовою.
-
4:13 - 4:16Сьогодні я хочу
-
4:16 - 4:20запросити вас до мандрівки етносферою,
-
4:20 - 4:22до коротенької подорожі етносферою.
-
4:22 - 4:26Я хочу, щоб ви відчули, що ми втрачаємо.
-
4:27 - 4:34Багато-хто з нас забуває,
-
4:34 - 4:36що коли я кажу "різні способи життя",
-
4:36 - 4:38я справді маю на увазі різні способи життя.
-
4:39 - 4:44Ось дитина племені барасана в північно-західній Амазонії,
-
4:44 - 4:45плем'я анаконди,
-
4:45 - 4:47яке вірить у міф про те, що воно прийшло по молочній річці
-
4:47 - 4:50зі Сходу, в животі священних змій.
-
4:50 - 4:53Цей народ не відрізняє
-
4:53 - 4:55синій колір від зеленого,
-
4:55 - 4:57тому що купол неба
-
4:57 - 4:58такий самісінький, як і купол лісу,
-
4:58 - 5:00який годує цих людей.
-
5:00 - 5:03Вони дотримуються цікавого мовно-шлюбного правила,
-
5:03 - 5:05так званої "мовної екзогамності":
-
5:05 - 5:08житель племені мусить одружитися з носієм іншої мови.
-
5:08 - 5:10Джерела цього звичаю - у міфологічному минулому.
-
5:10 - 5:12Але найцікавіше, що в цих довгих будинках,
-
5:12 - 5:14де розмовляють шістьма чи сімома мовами
-
5:14 - 5:16через змішані шлюби,
-
5:16 - 5:19ви ніколи не почуєте, щоб хтось вивчав мову.
-
5:19 - 5:22Вони просто слухають, а потім починають говорити.
-
5:22 - 5:24Одним із найдивовижніших племен, з якими я жив,
-
5:24 - 5:28було плем'я Ваорані з північно-східного Еквадору.
-
5:28 - 5:31Неймовірні люди, що з ними уперше налагодили мирний контакт у 1958 році.
-
5:31 - 5:35У 1957 році п'ять місіонерів спробували зв'язатися з ними
-
5:35 - 5:36і скоїли серйозну помилку.
-
5:36 - 5:37Вони скинули з повітря
-
5:37 - 5:39кілька глянцевих фотографій розміром 10 х 15,
-
5:39 - 5:41на яких вони завмерли з приязними усмішками.
-
5:41 - 5:43Проте місіонери забули, що плем'я з тропічного лісу
-
5:43 - 5:46ніколи в житті не бачило двовимірного зображення.
-
5:46 - 5:48Тубільці підняли знимки з землі,
-
5:48 - 5:51спробували зазирнути за обличчя, щоб побачити якусь форму чи фігуру,
-
5:51 - 5:53нічого не побачили, вирішили, що це візитні картки
-
5:53 - 5:56диявола, і закололи місіонерів до смерті.
-
5:57 - 5:59Але Ваорані не лише закололи чужинців.
-
5:59 - 6:00Вони закололи один одного.
-
6:00 - 6:0354 відсотки смертей у плем'ї трапилися через заколювання один одного.
-
6:03 - 6:06Ми простежили генеалогії восьми поколінь
-
6:06 - 6:08і знайшли два випадки природної смерті.
-
6:08 - 6:10Коли ми розпитали людей про них,
-
6:10 - 6:12вони визнали, що один із їхніх земляків настільки зістарився,
-
6:12 - 6:16що помер від старості, тому вони його однаково закололи. (Сміх)
-
6:16 - 6:19Водночас, жителі племені володіли глибокими
-
6:19 - 6:20знаннями про ліс.
-
6:20 - 6:23Їхні мисливці відчували запах тваринної сечі за 40 кроків
-
6:23 - 6:26і могли визначити, якому виду вона належить.
-
6:26 - 6:28На початку 80-х років я отримав неймовірне завдання.
-
6:28 - 6:30Мій професор з Гарварду запитав,
-
6:30 - 6:32чи я хочу поїхати на Гаїті, щоб
-
6:33 - 6:35проникнути в таємні товариства -
-
6:35 - 6:37опору диктатора Дювальє
-
6:37 - 6:38і гвардії Тонтон-макутів -
-
6:38 - 6:41і дістати отруту, яка перетворює людей на зомбі.
-
6:41 - 6:44Щоб дати собі раду,
-
6:44 - 6:47я мусив щось знати про це унікальне вірування -
-
6:47 - 6:50вудуїзм. Вуду - це не культ чорної магії.
-
6:50 - 6:53Навпаки, це складний метафізичний світогляд.
-
6:53 - 6:54Ось що цікаво.
-
6:54 - 6:55Якби я попросив вас перелічити великі релігії світу,
-
6:55 - 6:56які б ви назвали?
-
6:56 - 6:59Християнство, іслам, буддизм, юдаїзм, ще щось.
-
6:59 - 7:01Але про один материк ніколи не згадують,
-
7:01 - 7:03вважаючи, що Африка південніше Сахари
-
7:03 - 7:05не мала релігійних вірувань. Але ж це не так.
-
7:05 - 7:07Вуду - це квінтесенція
-
7:08 - 7:09глибоких релігійних ідей,
-
7:09 - 7:12що виникли в трагічні часи проникнення рабства на материк.
-
7:12 - 7:14Найцікавішою рисою вуду
-
7:14 - 7:16є жваві стосунки
-
7:16 - 7:17між живими та мертвими.
-
7:17 - 7:18Скажімо, живі породжують духів.
-
7:18 - 7:21Духів можна викликати з-під Великої Води,
-
7:21 - 7:23вони відгукнуться на ритм танцю
-
7:23 - 7:25і миттєво займуть місце душ живих.
-
7:25 - 7:29Служитель стає богом на одну яскраву мить.
-
7:29 - 7:31Тому вудуїсти кажуть:
-
7:31 - 7:34"Ви, білі люди, йдете до церкви та балакаєте про Бога.
-
7:34 - 7:36Ми ж танцюємо у храмі і стаємо Богом".
-
7:36 - 7:39У цю хвилю ти одержимий, тебе захоплює дух -
-
7:39 - 7:40хіба тобі щось загрожує?
-
7:40 - 7:43Звідси ці неймовірні випадки:
-
7:43 - 7:45служителі вуду, перебуваючи в трансі,
-
7:45 - 7:48спокійно тримають у долонях жарини.
-
7:48 - 7:51Дивовижний доказ, що розум здатен
-
7:51 - 7:52впливати на свій носій - тіло -
-
7:52 - 7:55у стані крайнього збудження.
-
7:56 - 7:58Але з усіх народів, яких мені довелося зустріти,
-
7:58 - 8:00найнезвичнішим є народ Когі
-
8:00 - 8:03з гірського масиву Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на півночі Колумбії.
-
8:03 - 8:06Нащадки старовинної цивілізації Тайрона,
-
8:06 - 8:09яка колись заселяла рівнину на карибському узбережжі Колумбії.
-
8:09 - 8:10Коли їхню територію завоювали,
-
8:10 - 8:13цей народ відступив до ізольованого вулканічного масиву
-
8:13 - 8:15над рівниною на карибському узбережжі.
-
8:15 - 8:17На закривавленому материку
-
8:17 - 8:20іспанцям так і не вдалося підкорити цей народ.
-
8:20 - 8:23Ним дотепер керують ритуальні жерці,
-
8:23 - 8:25які проходять особливу підготовку.
-
8:26 - 8:28Молодих служителів забирають від родин,
-
8:28 - 8:30коли їм виповнюється три чи чотири роки.
-
8:30 - 8:32Вони на 18 років усамітнюються у світі темряви
-
8:32 - 8:36в кам'яних хатинах біля підніжжя льодовиків:
-
8:36 - 8:37навмисно підібрані два періоди по дев'ять років
-
8:37 - 8:40нагадують про дев'ять місяців дозрівання,
-
8:40 - 8:42проведені в лоні матері.
-
8:42 - 8:45Тільки тепер це лоно Великої Матері.
-
8:45 - 8:46Увесь цей час
-
8:47 - 8:50майбутні служителі вивчають цінності свого суспільства,
-
8:50 - 8:52віру в те, що їхні молитви -
-
8:52 - 8:55самі лише молитви - підтримують космічну,
-
8:55 - 8:57чи радше екологічну, рівновагу.
-
8:58 - 8:59Наприкінці цього дивовижного посвячення
-
8:59 - 9:01молодих служителів виводять з хатини,
-
9:01 - 9:04і вони вперше в житті - у вісімнадцять років -
-
9:04 - 9:08бачать світанок. І в цю мить чистої свідомості,
-
9:08 - 9:11коли перші промені сонця пестять схили
-
9:11 - 9:12мальовничої місцевості,
-
9:13 - 9:15усі теоретичні постулати, що їх опанували молоді жерці,
-
9:15 - 9:18велично втілюються у життя. Жрець ступає крок назад
-
9:18 - 9:20і каже: "Бачите? Усе так, як я вам казав.
-
9:20 - 9:23Світ неймовірно красивий. І ви мусите його захищати".
-
9:23 - 9:25Вони називають себе "старшими братами"
-
9:25 - 9:28і звинувачують нас - молодших братів -
-
9:28 - 9:31у знищенні світу.
-
9:32 - 9:34Глибоке розуміння украй важливе.
-
9:34 - 9:36Щоразу, коли ми думаємо про корінні народи та довкілля,
-
9:36 - 9:38ми або цитуємо Руссо
-
9:38 - 9:41і стару вигадку про "шляхетного дикуна" -
-
9:41 - 9:43расистську по своїй суті ідею -
-
9:43 - 9:46або звертаємося до Торо
-
9:46 - 9:48і кажемо, що ці люди ближчі до природи, ніж ми.
-
9:48 - 9:50Корінні народи зовсім не сентиментальні.
-
9:50 - 9:52Вони не страждають від ностальгії.
-
9:52 - 9:54Для цих почуттів немає місця
-
9:54 - 9:56у малярійних болотах Асмату
-
9:56 - 9:59чи на морозному повітрі Тибету; та все ж,
-
9:59 - 10:03завдяки ритуалам, корінні народи поволі витворили традиційне метафізичне пояснення Землі,
-
10:03 - 10:06що ґрунтується не на самовідданому наближенні до неї,
-
10:06 - 10:08а на тонкому розумінні,
-
10:08 - 10:11що Земля може існувати лише тоді,
-
10:12 - 10:14коли людська свідомість вдихає в неї життя.
-
10:14 - 10:16Що це значить?
-
10:16 - 10:18Це значить, що дитина з Андів,
-
10:18 - 10:20яка зростала з вірою у те, що гора - це дух бога Апу,
-
10:20 - 10:22який керує її долею,
-
10:22 - 10:25виросте докорінно іншою людиною
-
10:25 - 10:28і матиме інші стосунки з природою
-
10:28 - 10:30чи своєю місцевістю, аніж дитина з Монтани,
-
10:30 - 10:33яке переконана, що гора - це всього лиш купа каміння,
-
10:33 - 10:34яка невдовзі стане копальнею.
-
10:34 - 10:38Неважливо, чи гора - це оселя духу чи купа руди.
-
10:38 - 10:41Важливою є метафора, що окреслює стосунки
-
10:41 - 10:43між людиною та світом природи.
-
10:43 - 10:45Я виріс у лісах Британської Колумбії
-
10:45 - 10:47і вірив, що ці ліси існують для того, щоб їх вирубали.
-
10:47 - 10:49Через це я став іншою людиною,
-
10:49 - 10:51ніж мої друзі з західного узбережжя Канади,
-
10:51 - 10:53які вважають, що ці ліси були оселею крука-людожера Гуксвуква,
-
10:53 - 10:54Кривого Дзьоба Небес,
-
10:54 - 10:57і духів-канібалів, які жили на північному краю світу,
-
10:57 - 11:01духів, яких закликають під час вступу в таємну спільноту Гамаца.
-
11:01 - 11:03Припустімо, що
-
11:03 - 11:05різні культури створюють різні реальності.
-
11:05 - 11:06Тоді ми зрозуміємо
-
11:06 - 11:11їхні несподівані відкриття. Скажімо, ось ця рослина.
-
11:11 - 11:13Я зробив цю знимку у північно-західній Амазонії торік у квітні.
-
11:13 - 11:16Це аяхуаска, про яку ви, мабуть, чули -
-
11:16 - 11:19найпотужніша психотропна речовина
-
11:19 - 11:21в арсеналі шамана.
-
11:21 - 11:23Аяхуаску не тільки має особливу
-
11:23 - 11:27фармакологічну дію,
-
11:27 - 11:31а й цікавий процес приготування. Речовину виготовляють із двох різних складників:
-
11:31 - 11:33по-перше - з лісової ліани,
-
11:33 - 11:35що містить низку бета-карболінів,
-
11:35 - 11:38гармін, гармалін, слабкі галюциногени.
-
11:38 - 11:40Вже сама ліана
-
11:40 - 11:42легко затуманить
-
11:42 - 11:44вашу свідомість.
-
11:44 - 11:47Але її ще й змішують із листям куща з роду кави
-
11:47 - 11:49під назвою Psychotria viridis.
-
11:49 - 11:52Ця рослина містить могутні триптаміни,
-
11:52 - 11:56споріднені із серотоніном, діметилтриптаміном,
-
11:56 - 11:575-метоксидиметилтриптаміном.
-
11:57 - 11:59Можливо, ви колись бачили, як індійці з південно-американського плем'я Яномані
-
11:59 - 12:01нюхають суміш,
-
12:01 - 12:04виготовлену з кількох видів рослин,
-
12:04 - 12:08що теж містить метоксидиметилтриптамін.
-
12:08 - 12:10Нюхнути цього порошку -
-
12:10 - 12:14те ж саме, що отримати постріл із рушниці
-
12:14 - 12:21серед барокових картин і приземлитися у морі електрики. (Сміх)
-
12:21 - 12:23Він не спотворює реальність,
-
12:23 - 12:24він розчиняє реальність.
-
12:24 - 12:27Чесно кажучи, я колись не погоджувався зі своїм професором, Річардом Еваном Шультесом -
-
12:27 - 12:29людиною, яка розпочала епоху психоделіки,
-
12:29 - 12:31відкривши галюциногенні гриби
-
12:31 - 12:33у 1930-х роках у Мексиці.
-
12:33 - 12:35Я завзято сперечався, що триптаміни
-
12:35 - 12:38не можна вважати галюциногенами, бо коли ви їх прийняли,
-
12:38 - 12:42то у вас уже немає вдома нікого, хто б міг пережити галюцинацію. (Сміх)
-
12:42 - 12:45Утім, триптаміни не можна приймати внутрішньо,
-
12:45 - 12:47бо вони втрачають властивості під дією білка
-
12:47 - 12:50під назвою моноаміноксидаза, що міститься у кишечнику людини.
-
12:50 - 12:53Триптаміни можна приймати внутрішньо тільки разом
-
12:53 - 12:56із іншою речовиною, яка змінює властивості моноаміноксидази.
-
12:56 - 12:57Так от - найцікавіше, що
-
12:57 - 13:01бета-карболіни, які містить лісова ліана,
-
13:01 - 13:04є точнісінько тими інгібіторами моноаміноксидази,
-
13:05 - 13:08які підсилюють дію триптаміну. А тепер задумайтеся.
-
13:08 - 13:12Яким чином, серед 80,000 видів судинних рослин
-
13:12 - 13:16це плем'я знайшло дві морфологічно неспоріднені рослини,
-
13:16 - 13:17поєднало їх певним чином
-
13:17 - 13:19і створило біохімічну суміш,
-
13:19 - 13:21сильнішу за дію її окремих складових?
-
13:21 - 13:24У нас є чудовий, але безглуздий, евфемізм -
-
13:24 - 13:25"метод спроб і помилок".
-
13:26 - 13:29Але запитайте індіанців, і вони скажуть вам: "Рослини розмовляють із нами".
-
13:29 - 13:30Що вони мають на увазі?
-
13:30 - 13:34Індіанське плем'я Кофан знає 17 різновидів аяхуаски,
-
13:34 - 13:37і кожен вид вони здалека розрізняють у лісі,
-
13:38 - 13:42хоча ми б не помітили жодної різниці між ними.
-
13:42 - 13:44Я поцікавився, як вони відрізняють ці рослини,
-
13:44 - 13:47а вони сказали: "Ми думали, що ти знаєш щось про рослини.
-
13:47 - 13:49Хіба ти зовсім нічого не знаєш?" Я хитаю головою: "Ні".
-
13:49 - 13:52Виявляється, потрібно взяти кожен із 17 видів,
-
13:52 - 13:55коли місяць у повні. Тоді рослини заспівають тобі різними тонами.
-
13:55 - 13:57Хоча з цим відкриттям ви не станете професором у Гарварді,
-
13:57 - 14:01все ж ці дослідження значно цікавіші за підрахунок тичинок. (Сміх).
-
14:01 - 14:02Далі --
-
14:02 - 14:05(Оплески) --
-
14:05 - 14:07існує ще один клопіт - навіть небайдужі
-
14:07 - 14:09до тяжкої долі корінних народів
-
14:09 - 14:10мають їх за химерних диваків,
-
14:10 - 14:12витіснених на задвірки історії,
-
14:12 - 14:15тоді як справжній світ - наш світ - нібито невпинно розвивається.
-
14:15 - 14:17Але насправді через 300 років наше ХХ століття
-
14:17 - 14:20пам'ятатимуть не за тогочасні війни
-
14:20 - 14:21чи технологічні нововведення,
-
14:21 - 14:23а за те, що в цю епоху ми стояли осторонь
-
14:24 - 14:26і охоче підтримували або байдуже спостерігали
-
14:26 - 14:29за масштабним знищенням біологічного та культурного різноманіття на планеті.
-
14:29 - 14:32Ідеться не про зміни.
-
14:32 - 14:34Усі культури у всі часи
-
14:34 - 14:37невпинно кружляли у вихорі
-
14:37 - 14:38нових можливостей життя.
-
14:39 - 14:41Ідеться не про технологію.
-
14:42 - 14:44Індіанці плем'я Сіукс не перестали бути собою,
-
14:44 - 14:45коли відклали вбік лук і стріли,
-
14:45 - 14:47точнісінько як американець не перестав бути американцем,
-
14:47 - 14:49коли облишив коня з возом.
-
14:49 - 14:50Цілості етносфери не загрожують
-
14:50 - 14:54зміни чи технології. Справжнім лихом є влада,
-
14:54 - 14:56простакувата гримаса панування.
-
14:56 - 14:58До якого куточка світу ви б не зазирнули,
-
14:58 - 15:01ви побачите, що ці культури не приречені на вимирання.
-
15:01 - 15:03Цим життєрадісним народам
-
15:03 - 15:06не дають жити всім відомі сили,
-
15:06 - 15:08що до них ці народи не в змозі пристосуватися.
-
15:08 - 15:10Це непоправне вирубування лісів
-
15:11 - 15:13на батьківщині племені Пенан --
-
15:13 - 15:16кочового народу з південно-східної Азії, зі штату Саравак,
-
15:16 - 15:20людей, які донедавна вільно жили в лісі,
-
15:20 - 15:23а тепер змушені ставати рабами та повіями
-
15:23 - 15:25на берегах замулених річок,
-
15:25 - 15:29які, здається, відносять
-
15:29 - 15:31половину Борнео
-
15:31 - 15:32до Південно-Китайського моря.
-
15:32 - 15:34А там японські вантажні судна освітлюють небосхил,
-
15:34 - 15:38готові заповнити свої трюми свіжозрубаним лісом.
-
15:38 - 15:39Індіанське плем'я Яномамі.
-
15:39 - 15:41Після того, коли на їхніх землях знайшли золото,
-
15:41 - 15:43до них потрапили незнані доти хвороби.
-
15:43 - 15:45Або ж гори Тибету,
-
15:45 - 15:47де я зараз проводжу дослідження.
-
15:48 - 15:51Там видно звіриний вишкір політичного панування.
-
15:51 - 15:53Справді, геноцид - фізичне знищення народу -
-
15:53 - 15:55засуджують по всьому світу, тоді як етноцид -
-
15:56 - 15:59знищення способу життя народу - не тільки не засуджують,
-
15:59 - 16:02але й усюди, в багатьох частинах світу, всіляко підтримують
-
16:02 - 16:04як складову стратегії розвитку.
-
16:04 - 16:07Ви не зрозумієте біль Тибету,
-
16:07 - 16:09поки не пройдетеся його землями.
-
16:09 - 16:13Якось я подолав сушею 6,000 миль від міста Ченду на заході Китаю,
-
16:13 - 16:16через південно-східний Тибет, до Лхаси.
-
16:16 - 16:20Я мандрував зі своїм молодим колегою. Щойно я дістався Лхаси,
-
16:20 - 16:23я зрозумів, хто стоїть за знайомою
-
16:23 - 16:24нам статистикою.
-
16:24 - 16:286,000 священних пам'яток зруйновано дощенту.
-
16:28 - 16:311,2 мільйони людей вбито військами
-
16:31 - 16:32під час Культурної революції.
-
16:33 - 16:35Батька мого супутника приписували до кола Панчен-лами.
-
16:35 - 16:37Тобто його відразу ж убили
-
16:37 - 16:39під час вторгнення китайців.
-
16:39 - 16:41Його дядько втік із Його Святістю у діаспору,
-
16:41 - 16:44яка переправила їх до Непалу.
-
16:44 - 16:46Його матір ув'язнили за те,
-
16:46 - 16:48що вона була багата.
-
16:49 - 16:51Його самого - дворічного хлопчика - таємно пронесли у в'язницю
-
16:51 - 16:53і сховали у складках її спідниці,
-
16:53 - 16:55бо його мати не могла жити без нього.
-
16:55 - 16:57Сестру, яка вчинила цей подвиг,
-
16:57 - 16:58забрали до виховного табору.
-
16:58 - 17:00Якось вона ненавмисне наступила на нарукавну пов'язку
-
17:01 - 17:03Мао, і за цей злочин
-
17:03 - 17:06їй присудили сім років каторги.
-
17:06 - 17:09Біль Тибету неможливо стерпіти,
-
17:09 - 17:12але волелюбний дух цього народу гідний захоплення.
-
17:13 - 17:16Врешті-решт, усе зводиться до вибору:
-
17:16 - 17:19де ми хочемо жити - у чорно-білому світі одноманітності
-
17:19 - 17:22чи в барвистому світі різноманіття?
-
17:22 - 17:25Визначний антрополог Марґарет Мід перед смертю сказала,
-
17:25 - 17:28що вона найсильніше боїться, що поки ми плистимемо за течією
-
17:28 - 17:30до цього нудного, узагальненого світогляду,
-
17:30 - 17:35ми не тільки побачимо, як багата людська уява
-
17:35 - 17:39невпинно біднішає,
-
17:39 - 17:40а й одного ранку прокинемося
-
17:40 - 17:43забувши, що колись існувало якесь інше бачення світу.
-
17:44 - 17:47Нам має бути соромно за це, адже наш біологічний вид
-
17:47 - 17:49живе на планеті впродовж 150,000 років.
-
17:49 - 17:52Неолітична революція -- що дала нам сільське господарство,
-
17:52 - 17:54і ми схилилися перед могутністю насіння;
-
17:54 - 17:56на зміну поезії шаманів прийшла
-
17:56 - 17:57проза священиків;
-
17:57 - 18:00ми створили надлишок ієрархічної спеціалізації --
-
18:00 - 18:02і то якихось 10,000 років тому.
-
18:02 - 18:04Сучасний, знайомий нам, індустріальний світ
-
18:04 - 18:06налічує заледве 300 років.
-
18:06 - 18:08Ця поверхова історія не переконує мене,
-
18:08 - 18:11що ми маємо відповіді на всі запитання,
-
18:11 - 18:13з якими зіткнемося у найближчому тисячолітті.
-
18:13 - 18:15Коли запитаємо десятки тисяч культур світу,
-
18:15 - 18:18що значить бути людиною,
-
18:18 - 18:20почуємо десять тисяч різних голосів.
-
18:20 - 18:26І саме в цьому різноголоссі ми віднайдемо можливість
-
18:26 - 18:29бути тим, ким ми є: цілковито свідомим видом,
-
18:29 - 18:32що ясно розуміє потребу дати усім народам і всім садам
-
18:32 - 18:38волю процвітати. Існують миті, що дають нам надію.
-
18:38 - 18:41Цю світлину я зробив на північному краєчку Баффінової Землі,
-
18:41 - 18:43коли пішов полювати на нарвалів із кількома інуїтами.
-
18:44 - 18:47Один чоловік на ім'я Олаюк розповів мені неймовірну історію свого діда.
-
18:48 - 18:50Канадський уряд не завжди був прихильним
-
18:50 - 18:52до народу інуїтів, і в 1950-х роках
-
18:52 - 18:55ми загнали їх у колонії, щоб проголосити суверенітет.
-
18:55 - 18:59Дід цього старого чоловіка відмовився йти туди.
-
18:59 - 19:03Родина, побоюючись за його життя, забрала від нього усю зброю,
-
19:03 - 19:04усі його інструменти.
-
19:05 - 19:07Проте інуїти не бояться холоду;
-
19:07 - 19:08вони користають з нього.
-
19:08 - 19:11Раніше полоззя їхніх саней були зроблені з риби,
-
19:11 - 19:12загорнутої у шкуру оленя.
-
19:12 - 19:17Тому ні арктична ніч, ні завірюха
-
19:17 - 19:19не лякали діда мого співрозмовника.
-
19:19 - 19:22Він просто вийшов надвір, стягнув штани зі шкіри тюленя
-
19:23 - 19:26і випорожнився у руку. Коли фекалії примерзли,
-
19:26 - 19:29він виліпив із них лезо.
-
19:29 - 19:31Далі розмазав слину краєм цього ножа з лайна,
-
19:31 - 19:34а коли слина замерзла, зарізав цим ножем собаку.
-
19:34 - 19:37Він зняв шкуру з собаки і зробив з неї упряж,
-
19:37 - 19:40а з ребер собаки склав санки.
-
19:41 - 19:42Він запряг у сани пса, що бігав поблизу,
-
19:42 - 19:46і зник за крижинами, запхнувши ніж із лайна за пояс.
-
19:46 - 19:50Ось що значить вижити без нічого. (Сміх)
-
19:50 - 19:51А це --
-
19:51 - 19:53(Оплески) --
-
19:53 - 19:55символ стійкості інуїтів
-
19:55 - 19:58і всіх корінних народів світу.
-
19:58 - 20:00У квітні 1999 року канадський уряд
-
20:00 - 20:03повернув у повний контроль інуїтів
-
20:03 - 20:06землю, більшу ніж Каліфорнія і Техас разом узяті.
-
20:06 - 20:08Це наша нова батьківщина. Вона зветься Нунавут.
-
20:09 - 20:12Незалежна територія. Під її контролем усі корисні копалини.
-
20:12 - 20:14Дивовижний приклад, як держава-нація
-
20:14 - 20:18прагне возз'єднання зі своїм народом.
-
20:19 - 20:22Насамкінець, я вважаю, що ті з нас,
-
20:22 - 20:23хто побував у
-
20:23 - 20:25віддалених куточках нашої планети,
-
20:27 - 20:28переконався, що вони зовсім не віддалені.
-
20:28 - 20:30Вони є батьківщиною для когось.
-
20:30 - 20:32Вони є відгалуженнями людської уяви,
-
20:32 - 20:36які своїми коренями сягають початку часів. І для усіх нас
-
20:36 - 20:39мрії цих дітей, як і мрії наших власних дітей,
-
20:39 - 20:42становлять беззахисну географію надії.
-
20:42 - 20:46Ми працюємо в Національному географічному товаристві
-
20:46 - 20:50і вважаємо, що політики ніколи нічого не досягнуть.
-
20:50 - 20:51Ми вважаємо, що суперечки --
-
20:51 - 20:53(Оплески) --
-
20:53 - 20:55ми вважаємо, що суперечки нікого не переконають,
-
20:55 - 20:58проте ми впевнені, що оповідання історій здатне змінити світ.
-
20:58 - 21:01Отож, ми, мабуть, найкраще з усіх організацій світу вміємо розповідати історії.
-
21:01 - 21:04Наш сайт щомісяця відвідують 35 мільйонів людей.
-
21:04 - 21:07156 держав транслюють наш телеканал.
-
21:08 - 21:10Мільйони людей читають наші журнали.
-
21:10 - 21:13А ми, своєю чергою, мандруємо
-
21:13 - 21:15до етносфери і знайомимо наших читачів
-
21:15 - 21:17з місцями таких дивовижних культур,
-
21:18 - 21:20що вони приголомшені побаченим.
-
21:20 - 21:22А далі вони
-
21:22 - 21:25крок за кроком доходять до
-
21:25 - 21:27головного одкровення антропології:
-
21:27 - 21:31світ заслуговує на різноманіття,
-
21:31 - 21:32і нам під силу навчитися жити
-
21:32 - 21:35у справді багатокультурному, багатонаціональному світі,
-
21:35 - 21:37де мудрість усіх народів
-
21:37 - 21:40сприятиме нашому спільному благу.
-
21:40 - 21:41Щиро дякую.
-
21:41 - 21:43(Оплески)
- Title:
- Вейд Дейвіс розповідає про "червонокнижні" культури
- Speaker:
- Wade Davis
- Description:
-
Приголомшливі світлини та неймовірні історії - дослідник із Національного географічного товариства Вейд Дейвіс прославляє дивовижну різноманітність автентичних культур світу, які так стрімко зникають з лиця Землі.
- Video Language:
- English
- Team:
- closed TED
- Project:
- TEDTalks
- Duration:
- 21:44
Dimitra Papageorgiou approved Ukrainian subtitles for Dreams from endangered cultures | ||
Hanna Leliv accepted Ukrainian subtitles for Dreams from endangered cultures | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for Dreams from endangered cultures | ||
Jenny Zurawell approved Ukrainian subtitles for Dreams from endangered cultures | ||
Hanna Leliv accepted Ukrainian subtitles for Dreams from endangered cultures | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for Dreams from endangered cultures | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for Dreams from endangered cultures | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for Dreams from endangered cultures |