WIKITONGUES: Vira speaking Ukrainian

This video was recorded by Kristen Tcherneshoff in Sweden. The modern Ukrainian language has existed since the late 1600s and descends from the Old East Slavic language of the early medieval state of Kievan Rus', however its status within various empires has been complicated and sometimes marginalized throughout history. Ukrainian was banned in schools by the Russian Empire beginning in 1804 and lasting until the Russian Revolution in 1917. It is currently the official language of Ukraine and one of three official languages in the state of Transnistria. Ukrainian has a standard regulating body known as the NASU Institute of the Ukrainian Language, which is a branch of the National Academy of Sciences of Ukraine (NANU). It was formed in 1991 with the purpose of standardizing Ukrainian vocabulary and grammar, as well as formally documenting the language's history with cooperation from other countries. The institute has collaborated with international researchers to contribute to the Slavic Linguistic Atlas. The Ukrainian language has some degree of mutual intelligibility with Belarusian and Russian, although the vocabulary of Ukrainian speakers outside of Ukraine shows a lesser degree of Russian influence, and greater numbers of loanwords from local languages.

Ukrainian is spoken by around 36 million people worldwide. It is an East Slavic language within the Indo-European language family.

Мене звуть Віра, я дуже люблю
перекладати статті у Вікіпедії.

Мені здається, що чим більше інформації
українською мовою, тим краще для всіх.

Для мене тому, що я зможу потім повернутися
й почитати щось, чого я раніше не бачила

або що я читала п'ять років тому, а потім
повернулася, і воно все ще є у Вікіпедії,

тому що у Вікіпедії статті зберігаються
одразу, як тільки ти їх напишеш.

І нехай навіть у мене немає великих умінь
для того, щоб написати статтю з нуля,

тому що для деяких статей
треба провести справжні дослідження.

Написати щось таке як,
наприклад, мистецтво Мозамбіку —

це треба перечитати купу книжок
і написати ґрунтовний текст.

Такого я зробити не можу,
у мене немає для цього освіти,

але я можу перекласти статтю
про якусь відому людину,

сучасницю чи людину з попередніх епох,
яка знаменита в своїй країні,

про яку є стаття іншою мовою.

Я працюю з англійською, я перекладаю
статті з англійської на українську.

І це, насправді, дуже цікаво.

Це вимагає набагато менше зусиль,
але має абсолютно не менший вплив.

І я знаю, що я можу подивитися
на статистику переглядів своїх статей,

подивитися скільки людей
кожного дня заходять і дивляться.

І навіть, якщо це якась
одна людина кожні два дні,

я точно знаю, що моя робота
принесла користь тому,

хто подивився, хто почитав цю статтю.

Можливо, читачі Вікіпедії не читають
всієї статті із початку до кінця.

Дуже часто, коли тобі
щось цікаво дізнатися, що це,

достатньо тільки першого абзацу
для того, щоб зрозуміти, про що мова.

Але, навіть так, коли я знаю,
що моя робота згодилася людям,

це дуже приємно, насправді.

І щоб було цікавіше працювати
людям у Вікіпедії, тим хто пише статті,

я також займаюся перекладом інтерфейсу.

Я почала цим займатися
так доволі давно через те, що...

Насправді для того, щоб було
комфортно писати статті,

треба, щоб були зрозумілі
всі можливості Вікіпедії.

Їх насправді дуже багато:
є спеціальні сторінки,

є всілякі різноманітні додатки,
інструменти для роботи

із написанням статей, з перекладом,
з форматуванням потім,

щоб все красиво і гарненько
виглядало, і так далі.

І мені дуже хотілося, щоб ті, хто не знає
англійської, теж могли це зробити.

І оскільки переклад інтерфейсу
набагато простіший, в принципі,

ніж художній переклад, так —
ну, принаймні, я так думаю —

то я вирішила цим зайнятися.

І є речі, які я роблю постійно.

Наприклад, кожного тижня я перекладаю
технічні новини від розробників про те,

що змінилося за тиждень у Вікіпедії.

Можливо, є якісь новинки,
які людям обов'язково будуть цікаві

і про які вони могли би не дізнатися,
якби не прочитали цього українською.

Так само і в широкому сенсі,

чим більше є української
інформації в інтернеті взагалі,

тим крутіше.

Тому що, я думаю, що будь-хто
стикався час від часу

із поганим машинним
перекладом з іншої мови.

Він просто псує враження і від інтернету,
як такого збориська інформації,

де немає гарних вилизаних текстів,
а є якісь погані речі.

Чим більше ти на таке натрапляєш,
тим слабшою стає віра в людство.

Тому я вважаю, що хороші тексти, які
зроблені грамотними перекладачами,

насправді корисні.

Чим різноманітнішу інформацію мовець
певної мови може почитати своєю мовою,

тим краще, простіше для всіх,
тим менше ця людина буде витрачати часу

на той же переклад, наприклад,
на пошуки інформації.

Тим легше буде їй в доброму настрої
витратити свій вільний час на щось іще.

Тому я вважаю, що ті, хто займаються пере-
кладом, це, насправді, дуже хороші люди.

Ті, хто займаються художнім перекладом,
хто перекладає художні книги,

поезію і прозу —
це, взагалі, мої герої просто.

І я дуже тішуся, коли я можу
перекласти статтю, наприклад,

про якогось письменника чи
письменницю із іншої країни,

і не просто перекласти вміст статті,
яка вже там була, наприклад, англійською,

а ще додати рядочок про те, що було видано
український переклад робіт цієї людини.

І це, насправді, дуже велике задоволення —
знати, що мої співвітчизники

теж можуть почитати
цю однозначно вартісну літературу.

Вона однозначно вартісна:
якщо автор потрапляє у Вікіпедію,

значить він відомий
і визначний чимось, так?

І що це можна почитати українською —
це насправді дуже приємно.

Є такі думки, що англійська мова
захопить світ.

Або, наприклад, не англійська,
а потім після неї якась інша.

Це може бути іспанська чи китайська
за різного розвитку подій.

Але, станеться це чи ні —
ми цього не знаємо,

і зберігати ті мови, які зараз існують
у світі не менш, насправді, важливо.

Культурне різноманіття —

це така особливість людства,

яка не може бути переоцінена.

Це надзвичайно цікаво —
те, наскільки ми різні.

Інколи, перекладачам може бути
дуже складно знайти якийсь відповідник

між словами і фразами різних мов,
тому що може, наприклад,

не бути якогось культурного концепту
в історії одного народу, а в іншого — бути.

І тоді це дуже складно передати.

Але, в той же час, це надзвичайно
цікаві випадки, тому що ти розумієш,

наскільки люди різні, якими різними
можуть бути їхні передумови, їхні історії:

як народів, так і окремих людей.

Інколи, коли мова йде про фразеологізми,

за кожним словосполученням трапляються
такі просто бездонні поклади сенсів,

якихось історичних явищ,

що кожен фразеологізм,
по суті, можна розглядати

як такий дуже концентрований
маленький історичний підручник.

Я знаю, що не всім людям
так подобається говорити про мову

і слідкувати за цими явищами, як мені.

Це, в принципі, нормально.

В кожної людини є свої хобі,

кожна людина, на мою думку,
має робити те, що їй вдається.

А якщо їй трохи не вдається,
але вона справді хоче цим займатися,

треба вчитися й вчитися весь час.

І якщо би кожен робив все,

що він хоче, що може,

і щоб хоча б якась частка
з цієї роботи приносила користь усім,

тоді би все було чудово і прекрасно.

І також, якби хоча б одну статтю написала
кожна людина у світі до Вікіпедії,

то ми би мали справді
повну суму знань всього людства.