< Return to Video

Наукові дослідження фінансуються державно, тож чому вони не є загальнодоступними?

  • 0:01 - 0:05
    Чи ви коли-небудь під час розмови
    посилалися на дослідження,
  • 0:05 - 0:09
    яке насправді не читали?
  • 0:09 - 0:11
    (Сміх)
  • 0:11 - 0:13
    Одного дня я сиділа
    за чашкою кави з подругою
  • 0:13 - 0:16
    і сказала: "Я читала нове дослідження,
  • 0:16 - 0:19
    яке стверджує, що кава зменшує ризик
    виникнення депресії у жінок".
  • 0:20 - 0:25
    Хоча, насправді, я прочитала твіт.
  • 0:25 - 0:27
    (Сміх)
  • 0:27 - 0:28
    В якому написано…
  • 0:28 - 0:29
    (Сміх)
  • 0:30 - 0:34
    "Нове дослідження стверджує, що кава може
    знизити ризик появи депресії у жінок".
  • 0:34 - 0:35
    (Сміх)
  • 0:35 - 0:40
    Цей твіт мав посилання
    на блог "New York Times",
  • 0:40 - 0:43
    де запрошений блогер переказував
    результати дослідження
  • 0:43 - 0:45
    зі статті ''Live Science",
  • 0:45 - 0:47
    джерелом інформації якої
  • 0:47 - 0:50
    був новий сайт
    Гарвардської школи громадського здоров'я,
  • 0:50 - 0:53
    який посилався на справжній
    документ дослідження,
  • 0:53 - 0:58
    який підсумовував справжнє дослідження,
    опубліковане в академічному журналі.
  • 0:58 - 1:00
    (Сміх)
  • 1:00 - 1:02
    Це як теорія шести рукостискань,
  • 1:02 - 1:04
    але з дослідженням.
  • 1:04 - 1:05
    (Сміх)
  • 1:05 - 1:08
    Тож, коли я сказала,
    що прочитала дослідження,
  • 1:08 - 1:14
    насправді я прочитала 59 символів,
    які підсумовували 10 років досліджень.
  • 1:14 - 1:16
    (Сміх)
  • 1:16 - 1:19
    Сказавши, що я прочитала дослідження,
  • 1:19 - 1:22
    я читала лише його уривки,
  • 1:22 - 1:25
    які склали чотири різні журналісти,
  • 1:25 - 1:27
    які не були авторами,
  • 1:27 - 1:28
    перш, ніж воно трапило до мене.
  • 1:29 - 1:30
    Це виглядає неправильним.
  • 1:31 - 1:34
    Однак важко отримати доступ
    до оригінального дослідження,
  • 1:34 - 1:38
    тому що вчені не часто співпрацюють
    з популярними виданнями.
  • 1:39 - 1:41
    Ви можливо запитуєте себе:
  • 1:41 - 1:44
    чому вчені не співпрацюють
    з популярними медіа?
  • 1:44 - 1:47
    Вони здаються більш
    виправданими джерелами інформації,
  • 1:47 - 1:48
    ніж медіа експерти.
  • 1:49 - 1:50
    Чи не так?
  • 1:50 - 1:51
    (Сміх)
  • 1:51 - 1:55
    У країні з понад 4100
    коледжами та університетами,
  • 1:55 - 1:57
    здається, ніби це має бути нормою.
  • 1:58 - 1:59
    Але це не так.
  • 1:59 - 2:01
    Отже, як ми дійшли до цього?
  • 2:03 - 2:06
    Щоб зрозуміти, чому вчені не співпрацюють
    з популярними медіа,
  • 2:06 - 2:09
    спершу потрібно зрозуміти,
    як функціонують університети.
  • 2:09 - 2:11
    Впродовж шести років
  • 2:11 - 2:13
    я викладала в семи різних
    коледжах і університетах
  • 2:13 - 2:15
    у чотирьох різних штатах.
  • 2:15 - 2:17
    Я ще й трохи екстраординарна.
  • 2:17 - 2:18
    (Сміх)
  • 2:18 - 2:21
    І в той же час, я займаюся
    докторською дисертацією.
  • 2:21 - 2:24
    У всіх цих різних установах
  • 2:24 - 2:27
    процес дослідження та публікації
    працює однаково.
  • 2:27 - 2:31
    Спершу, вчені проводять
    дослідження у своїй галузі.
  • 2:31 - 2:35
    Щоб їх профінансувати, вони звертаються
    за державними та приватними грантами,
  • 2:35 - 2:36
    а коли дослідження завершене,
  • 2:36 - 2:39
    вони пишуть статтю про свої результати.
  • 2:39 - 2:42
    Тоді вони подають статтю
    у відповідні академічні журнали.
  • 2:43 - 2:45
    Далі вона проходить процес рецензування,
  • 2:45 - 2:47
    який, по суті, означає, що інші експерти
  • 2:47 - 2:49
    перевіряють її точність і достовірність.
  • 2:51 - 2:53
    І тоді, як тільки вона буде опублікована,
  • 2:53 - 2:56
    комерційні компанії
    перепродадуть цю інформацію
  • 2:56 - 2:58
    назад університетам і бібліотекам
  • 2:58 - 3:00
    через журнали і підписки на базу даних.
  • 3:01 - 3:03
    Ось така система.
  • 3:04 - 3:08
    Досліджувати, писати, рецензувати,
    публікувати, повторювати.
  • 3:09 - 3:12
    Ми з друзями називаємо це
    «годуванням монстра».
  • 3:14 - 3:16
    І ви бачите, як це може створювати
    деякі проблеми.
  • 3:18 - 3:21
    Перша проблема в тому,
    що більшість академічних досліджень
  • 3:21 - 3:24
    фінансуються державно,
    але поширюються приватно.
  • 3:25 - 3:30
    Кожного року федеральний уряд витрачає
    60 мільярдів доларів на дослідження.
  • 3:30 - 3:33
    Згідно з Національним Науковим Фондом,
  • 3:33 - 3:36
    29% цієї суми йде на державні
    дослідницькі університети.
  • 3:36 - 3:41
    Тож, якщо ви дружите з математикою,
    це 17,4 мільйонів доларів.
  • 3:42 - 3:43
    Податкових доларів.
  • 3:44 - 3:46
    Лише п'ять корпорацій є відповідальними
  • 3:46 - 3:49
    за розповсюдження більшості
    державних досліджень.
  • 3:49 - 3:55
    У 2014 лише одна з цих компаній
    заробила 1,5 мільярди доларів прибутку.
  • 3:56 - 3:57
    Це великий бізнес.
  • 3:58 - 4:00
    Я впевнена, що ви бачите тут іронію.
  • 4:00 - 4:03
    Якщо люди фінансують наукові дослідження,
  • 4:03 - 4:06
    але потім повинні платити знову,
    щоб отримати результати,
  • 4:08 - 4:10
    схоже на те, що ми платимо двічі.
  • 4:11 - 4:12
    Іншою важливою проблемою
  • 4:12 - 4:15
    є те, що більшість науковців
    не мають достатньо стимулів,
  • 4:15 - 4:18
    щоб публікувати за межами
    цих престижних журналів.
  • 4:19 - 4:22
    Університети дають пожиттєві
    контракти та підвищення
  • 4:22 - 4:24
    відповідно до кількості
    опублікованих досліджень.
  • 4:24 - 4:29
    Тож, публікації є
    обмінною валютою для вчених.
  • 4:29 - 4:33
    Публікування допомагає отримати підвищення
    і більше грантів в майбутньому.
  • 4:33 - 4:38
    Проте вчених не нагороджують
    за публікації у відомих ЗМІ.
  • 4:39 - 4:41
    Отже, це статус-кво.
  • 4:42 - 4:44
    Сьогоднішня академічна структура.
  • 4:45 - 4:47
    Однак, я не думаю,
    що має бути саме так.
  • 4:48 - 4:51
    Ми можемо внести певні зміни,
    аби змінити перебіг подій.
  • 4:52 - 4:55
    Спершу почнемо
    з обговорення доступу.
  • 4:56 - 5:00
    Університети можуть почати
    відкидати статус-кво,
  • 5:00 - 5:02
    нагороджуючи вчених за публікації
  • 5:02 - 5:05
    не тільки в цих підписних журналах,
  • 5:05 - 5:09
    але й у виданнях з вільним доступом,
    на рівні відомих ЗМІ.
  • 5:10 - 5:13
    Наразі рух за відкритий доступ
    набирає оберти
  • 5:13 - 5:14
    в багатьох сферах
  • 5:14 - 5:17
    і, на щастя, деякі визначні гравці
    почали це помічати.
  • 5:18 - 5:22
    "Google Scholar" розробив
    функцію вільного доступу,
  • 5:22 - 5:24
    яка полегшує пошук.
  • 5:25 - 5:28
    Минулого року конгрес США
    вніс законопроєкт,
  • 5:28 - 5:32
    який пропонує академічні
    дослідницькі проєкти
  • 5:32 - 5:35
    з бюджетом більш, ніж 100 мільйонів,
  • 5:35 - 5:37
    переводити у вільний доступ.
  • 5:37 - 5:42
    Цього року НАСА надала
    публічний доступ до бібліотеки.
  • 5:43 - 5:47
    Тож, ви бачите, що ця ідея
    починає поширюватись.
  • 5:48 - 5:50
    Але мати доступ – це не лише
    про можливість
  • 5:50 - 5:53
    заволодіти документом чи дослідженням.
  • 5:53 - 5:55
    Це також про впевненість
  • 5:55 - 5:58
    в тому, що документ чи дослідження
    є легкими для розуміння.
  • 5:58 - 6:01
    А зараз давайте поговоримо
    про інтерпретацію.
  • 6:03 - 6:09
    Я вважаю, що це не повинно бути схожим
    на теорію шести рукостискань,
  • 6:09 - 6:10
    яку я згадувала раніше.
  • 6:12 - 6:16
    Натомість, що якби вчені могли
    взяти проєкт, над яким працюють,
  • 6:16 - 6:18
    і переробити його для відомих медіа,
  • 6:18 - 6:20
    щоб мати можливість взаємодіяти з людьми?
  • 6:22 - 6:23
    Якби вчені зробили це,
  • 6:23 - 6:26
    рівень віддаленості між народом
    і дослідженнями
  • 6:26 - 6:28
    значно скоротився б.
  • 6:28 - 6:32
    Розумієте, я не пропоную
    спростовувати дослідження.
  • 6:32 - 6:36
    Я лише вважаю, що важливо надавати
    користувачам доступ до цих досліджень,
  • 6:36 - 6:39
    змінити спосіб доступу
    і використовувати просту мову,
  • 6:39 - 6:42
    щоб люди, які оплачують ці дослідження,
  • 6:42 - 6:44
    також могли їх читати.
  • 6:45 - 6:48
    Існують також інші переваги
    цього напрямку.
  • 6:49 - 6:52
    Показуючи людям, як їхні податки
  • 6:52 - 6:54
    використовуються
    для фінансування проєктів,
  • 6:54 - 6:58
    вони можуть почати переосмислювати
    самобутність університетів,
  • 6:58 - 7:02
    які засновані
    не лише на футбольній команді
  • 7:02 - 7:04
    або ступенях, які вони надають,
  • 7:04 - 7:06
    але й на дослідженнях,
    над якими вони працюють.
  • 7:07 - 7:12
    І коли стають здоровими відносини
    між громадськістю та вченими,
  • 7:12 - 7:15
    це заохочує народ
    брати участь у дослідженнях.
  • 7:17 - 7:19
    Можете уявити, як це виглядатиме?
  • 7:20 - 7:22
    Що якби соціологи
  • 7:22 - 7:25
    допомагали місцевій поліції
    змодернізувати їхню специфіку підготовки
  • 7:25 - 7:30
    і потім спільно написали
    довідник до сучасної моделі тренувань?
  • 7:31 - 7:37
    Або якби викладачі консультувались
    з нашими місцевими школами,
  • 7:37 - 7:40
    щоб знайти способи впливу
    на наших проблемних учнів
  • 7:40 - 7:42
    і потім повідомити про це
    у місцевій газеті?
  • 7:43 - 7:47
    Тому що діюча демократія
  • 7:47 - 7:50
    вимагає, щоб громадськість
    була добре освіченою та обізнаною.
  • 7:51 - 7:55
    Замість того, щоб дослідження відбувалися
    за платними стінами та бюрократією,
  • 7:55 - 7:59
    чи не було б краще,
    щоб вони проходили у нас на очах?
  • 8:00 - 8:03
    Зараз, будучи аспіранткою,
  • 8:03 - 8:06
    я усвідомила, що критикую клуб,
    до якого хочу приєднатись.
  • 8:06 - 8:08
    (Сміх)
  • 8:08 - 8:09
    Що є небезпечною справою,
  • 8:09 - 8:13
    бо я збираюсь вийти на академічний
    ринок праці через кілька років.
  • 8:13 - 8:17
    Але якщо статус-кво
    в академічних дослідженнях –
  • 8:17 - 8:20
    це публікації в ехо-камерах
    комерційних журналів,
  • 8:20 - 8:22
    які ніколи не будуть доступними
    для людей,
  • 8:22 - 8:25
    то повірте мені на слово,
    моєю відповіддю буде: "ні".
  • 8:26 - 8:30
    Я вірю в інклюзивні
    демократичні дослідження,
  • 8:30 - 8:33
    які проводяться в соціумі
    та звернені до публіки.
  • 8:34 - 8:36
    Я хочу працювати
    в науковій дослідницькій культурі,
  • 8:36 - 8:40
    де люди не лише вважаються
    цінною аудиторією,
  • 8:40 - 8:42
    а й складовою частиною – учасниками.
  • 8:43 - 8:46
    А в деяких випадках навіть експертами.
  • 8:49 - 8:53
    І це не тільки
  • 8:53 - 8:56
    про надання вам, друзі,
    доступу до інформації.
  • 8:57 - 9:02
    Це про перехід академічної культури
    з видавничої на практичну
  • 9:02 - 9:05
    та від розмов до вчинків.
  • 9:05 - 9:09
    І ви повинні знати,
    що ця ідея, ця надія
  • 9:09 - 9:11
    є не тільки моєю.
  • 9:12 - 9:16
    Я представляю точку зору
    багатьох вчених, вчителів,
  • 9:16 - 9:19
    бібліотекарів та членів спільноти,
  • 9:19 - 9:22
    які також наполягають на залученнні
    більшої кількості людей в цей діалог.
  • 9:23 - 9:26
    Сподіваюсь, ви також приєднаєтеся
    до нашого діалогу.
  • 9:26 - 9:27
    Дякую.
  • 9:27 - 9:31
    (Оплески)
Title:
Наукові дослідження фінансуються державно, тож чому вони не є загальнодоступними?
Speaker:
Еріка Стоун
Description:

У США податки фінансують наукові дослідження в державних університетах. Тоді чому за ці дослідження потрібно платити дорогим комерційним журналам? Еріка Стоун виступає за нові відкриті відносини між громадськістю та науковцями і за те, щоб науковці публікувалися в більш доступних ЗМІ. "Діюча демократія вимагає, щоб громадськість була добре освіченою та обізнаною", - говорить Стоун. "Замість того, щоб дослідження відбувалися за платними стінами та бюрократією, чи не було б краще, щоб вони проходили у нас на очах?"

more » « less
Video Language:
English
Team:
closed TED
Project:
TEDTalks
Duration:
09:44

Ukrainian subtitles

Revisions