Як фотографії допоможуть відновити втрачену історію

Цифровий археолог Ченс Кофенур використовує фотографії ─ ваші фотографії ─ для відновлення культурних пам'яток, втрачених через озброєні конфлікти або природні лиха. Зібравши фотографії знищених скульптур, музеїв і пам'яток, Кофенур, за допомогою сучасних технологій фотограметрії, створює тривимірні реконструкції для збереження загальної людської культурної спадщини. Дізнайтеся більше про те, як ви можете допомогти відновити і захистити втрачену історію.

Чому людство свідомо знищує
культурну спадщину?

Чи таким чином

вони намагаються
викреслити історію?

Культурні спогади?

Дійсно, ми іноді втрачаємо
нашу спадщину через руйнування

та природні катаклізми,

але вплинути на ці фактори
ми не здатні.

Сьогодні я розповім,
як знімки ─

ваші фотографії ─

дають змогу відновити втрачену історію

завдяки сучасним технологіям

та діяльності волонтерів.

На початку 20-го століття

археологи виявили сотні
статуй та пам'яток культури

у стародавньому місті Хатра

на півночі Іраку.

Від подібних статуй залишились
лише фрагменти,

деяким із них бракувало голів або рук,

але їхнє вбрання

і постава

і досі розповідають історію.

Наприклад,

ми вважаємо, що туніка
довжиною до колін

та відсутність взуття

були ознаками належності до
священнослужителів.

Однак при більш детальному вивченні
цієї статуї

можна помітити, що туніка
має більш витончене оздоблення,

через що багато дослідників вважають,

що статуя, насправді, зображує правителя,
який виконує релігійні обряди.

Коли у 1952 році на півночі Іраку
було відкрито музей Мосула,

цю статую та багато інших

перевезли до нього, щоб зберегти їх
для наступних поколінь.

Після вторгнення військ США та союзників
в Ірак у 2003 році

декілька статуй та пам'яток культури
траспортували до Багдаду,

але ця статуя лишилась.

У лютому минулого року
з'явилось відео,

яке набуло миттєвої популярності.

Можливо, деякі з вас його пам'ятають.

Переглянемо короткий уривок.

(Відео) (Спів арабською)

(Спів припиняється)

Неприємне видовище, чи не так?

Чи помітили ви дещо
знайоме на відео?

Ось вона.

Це ─ та сама статуя,

яку скидають із постамента,

розбиваючи на шматки.

Коли ми з Метью Вінсентом переглянули
це відео,

ми були вражені.

Але оскільки ми ─ археологи, які
використовують сучасні технології

з метою цифрового збереження,

у нас виникла ідея.

Можна зібрати якомога більше знімків
цих пам'яток культури,

зроблених до знищення,

і відтворити їх у цифровому вигляді.

Якщо нам вдасться,

ми спробуємо помістити їх
до віртуального музею

і зберегти спадщину.

Отже, через два тижні після перегляду

ми започаткували проект під
назвою «Проект Мосул».

Пам'ятаєте зображення статуї,
які я показав раніше?

Насправді, це
зведена реконструкція того,

як вона виглядала до знищення.

Багатьом з вас цікаво,

як саме відбувається процес?

Дану технологію засновано
на принципах фотограметрії,

яку винайшли у Німеччині.

Вона дозволяє використовувати
двовимірні зображення

одного об'єкта,
зроблені з різних кутів,

для створення 3D моделі.

Знаю, схоже на чаклунство,
але це не так.

Зараз покажу, як усе працює.

Маємо два зображення
однієї статуї.

Комп'ютер здатний

відстежити однакові риси
на обох фото ─

схожі ознаки об'єкта.

Потім, за допомогою численних знімків,

у даному випадку, починається
реконструкція об'єкта у 3D.

У такому разі

позиція фотокамер
для кожного знімку

виділена блакитним.

Визнаю, така реконструкція є
лише частковою,

і чому?

Тому що скульптура
розташована вздовж стіни.

Зображень її зворотньої частини
ми не маємо.

Для створення повної реконструкції
цієї статуї,

нам знадобиться професійна камера,

триноги, належне освітлення,

але зібрані знімки
надати цього не можуть.

Подумайте:

наскільки часто ви, під час
відвідування музею,

фотографуєте всі фрагменти
скульптури

або навіть її задню частину?

Хіба що хтось дуже вподобає
статую Давида Мікеланджело,

тоді...

(Сміх)

Але справа у тому,

що більше знімків об'єкта ми отримуємо,

то точнішою стає 3D модель.

Коли було розпочато наш проект,

основна увага зосередилась
на музеї Мосула.

Ми думали зібрати
кілька знімків,

зацікавити людей,

створити пару віртуальних реконструкцій,

але й подумати не могли, що започаткуємо
дещо настільки популярне.

Майже негайно

ми усвідомили очевидну річ:

наша ідея застосовується до втраченої
культурної спадщини по всьому світу.

Отже, ми дали нашому проекту
нову назву ─ «Rekrei».

І влітку минулого року

з нами зв'язалась медіалабораторія
журналу «The Economist».

Нас запитали:

«Чи ви не проти створення
віртуального музею

для розміщення реконструкцій,

щоб зберегти історію?»

Як вважаєте, чи могли ми відмовитись?

Звичайно, ні.

Ми погодились!

Це було так захопливо.

Саме це і мали ми на меті,
створюючи проект.

І зараз

RecoVR Mosul вже
доступний для телефонів

разом з Google Cardboard,

планшетів та, навіть, YouTube 360.

Перед вами ─ скріншот
із віртуального музею.

А ось і вона...

часткова реконструкція статуї,

а також «Лев Мосула» ─

перша реконструкція, створена
у рамках проекту.

Хоча на відео не показане знищення
статуї «Лев Мосула»,

ми знаємо багато прикладів
руйнування великих культурних пам'яток,

які виявились занадто габаритними
для грабунку.

Зокрема,

Ворота Німруда на півночі Іраку.

Ось їх цифрова реконструкція,

а ось їхнє знищення.

Або статуя «Лев Аллат» у Пальмірі, Сирія:

до...

і після.

Хоча віртуальні реконструкції ─
основна мета

нашого проекту,

нас часто запитують:

«Чи можливий їх тривимірний друк?»

Ми не вважаємо 3D друк
єдиним ефективним рішенням проблеми

втраченої спадщини.

Якщо культурний об'єкт знищено,

він зникає назавжди.

Але тривимірний друк може стати
корисним доповненням.

Дозвольте продемонструвати...

Ось скульптура із Хатри

і Лев Мосула.

(Оплески)

Дякую.

Якщо придивитись ближче,

видно, що деякі фрагменти ─ кольорові,

а інші ─ білі або сірі.

Цей фрагмент було додано
для підтримки положення скульптур.

Цей принцип застосовується
і у музеях,

якщо виявлено лише фрагменти скульптур;

їх збирають
для демонстрації на публіці.

Має сенс, чи не так?

Однак, нас значно більше цікавить,

як саме віртуальна реальність
може допомогти втраченій спадщині.

Ось, наприклад,
одна з поховальних веж,

яка було зруйнована у Пальмірі.

З програмою онлайн-перегляду Sketchfab

бачимо, що ми відновили
три зовнішні фрагменти поховання,

але ми також маємо знімки із середини,

тож почали створення
реконструкції стіни

та стелі.

Археологи працювали там
дуже тривалий час,

тож ми отримали архітектурні
креслення втраченої пам'ятки.

На жаль, ми втрачаємо культурну спадщину
не тільки через озброєні конфлікти

та війну...

...а також через природні лиха.

Ось 3D модель
площі Дурбар у Катманду

до землетрусу минулого квітня...

...а ось вона ─ після.

Ви, напевно, думаєте,

що ми не могли створити ці 3D моделі
за допомогою лише фотографій туристів,

і ви маєте рацію.

Але це є свідченням того,

що великі громадські організації
та приватні компанії

можуть об'єднатися з ініціативами,
як наша.

Однією з найбільших проблем
нашого проекту

є відшукання фотографій, зроблених
до катастрофи, чи не так?

Наразі Інтернет є базою даних
мільйонів знімків, згодні?

Саме так.

Тож ми почали створення програми,

що дозволить нам отримувати зображення
з вебсайтів, таких як Flickr,

за геотегами

для створення реконструкцій.

Культурна спадщина втрачається не лише
через природні лиха і війни,

але існують і інші причини.

Чи зможете здогадатися
із цих двох знімків?

Можливо, ви не пам'ятаєте,

але лише кілька тижнів тому

ми отримали яскравий приклад руйнування
через людську дурість.

Один турист із Лісабона
намагався залізти на цю статую,

щоб зробити з нею селфі...

(Сміх)

...і перекинув її.

Тож ми почали розшук фотографій

для створення
цифрової реконструкції.

Необхідно пам'ятати,

що знищення культурної спадщини ─
явище не нове.

У 16-му столітті

європейські священнослужителі й дослідники
спалили тисячі книжок цивілізації майя,

лишивши нам лише незначну їх кількість.

У 2001 році

бойовики Талібану підірвали
Баміанські статуї Будди в Афганістані.

Розумієте,

культурна спадщина ─
це наша спільна історія.

Вона допомагає нам зберегти зв'язок
із предками та їхньою історією,

але ми щодня втрачаємо частину її
через природні лиха

та озброєні конфлікти.

Звичайно, втрата людського життя є
найтрагічнішою дією...

...але культурна спадщина дозволяє
зберегти спогади

для наступних поколінь.

Ми потребуємо вашої допомоги
у відновленні втраченої історії.

Ви хочете долучитися?

(Оплески)