-
(фортепіано)
-
Стівен:Ми у музеї сучасного мистецтва,
на 4-му поверсі,котрий повністю
-
присвячений картинам абстракціоністів-
експресіоністів
-
і зараз дивимось на роботу Марка Ротко
"№3/№13",
-
виконана у 1949-му.
-
Бет:Абстракціоністи-експресіоністи люблять
не називати свої твори,
-
взагалі,це і є проблемою модерністів.
-
Так,так.
-
Композиція номер...і так далі
-
Ну вони ж не хотіли применшити
значення,чи не так?
-
Я зрозуміла.Така невизначеність
була ключовою
-
для художників 20-го століття.
-
Це правда.Але на мою думку,
"№3/№13"-найбільш дивна назва
-
Цікаво, як куратори музею ламають голови
над назвою цього полотна,
-
будучи не впевненими щодо цього.
-
Справді,може бути.
-
Я й уявлення не маю.
-
Ви знаєте,цікаво,що навіть коли
-
мені не подобався якийсь абстракційний
твір,
-
то Ротко ніколи не переставав подобатись
-
Його роботи сповнені такою навислою
важкістю
-
Розкішна меланхолія
-
Саме так!
-
І я поняття не маю,чому його полотна
змушують мене так почуватись
-
На мою думку, Ротко дуже б зрадів,якби
зараз почув вас.Гадаю,що митець
-
хотів аби саме так люди почувались,
я навіть здається пригадую його цитату,
-
що якби люди розуміли його роботи,
то вони б плакали просто перед творами.
-
Так, і здається картина
на мене так само впливає
-
На картині присутнє щось красиво похмуре
та інколи вам здається,що ви наче дивитесь
-
на вітражні вікна готичного собору. Тут
справді є щось неймовірне,захоплююче.
-
Тож, те,що викликає такі почуття,
-
крім інших речей на картині,
-
це її "горизонтальність",
-
де форми як і позаду,так і попереду,не
мають країв і наче витають.
-
Коли ви згадали відсутність країв і витання
здалось,що ви говорите про Мондріана
-
Так,але у картині щось є таке,що ви можете
побачити під шарами фарби
-
та інколи це виринає просто на перед
-
І це повторюється нескінченно і...
-
Це наче відкриття, процес,так?
-
Ви можете відчути,як Ротко намагався
знайти вихід звідти
-
і знаєте, тут...
-
Тепер ви наче говорите про Сезана
-
О,це вже цікаво.
-
На мою думку, тут поєднані як і
Сезан,так Мондріан,
-
Про що ви спершу не здогадаєтесь.
-
Ні
-
Думаю,як ви вже казали,що
-
це полотна, при яких ви розмахували
руками,наче летите
-
і я гадаю, що це повністю вірно.
-
Я довго думав над картинами Ротко,щоб
врешті дійти до такого висновку,
-
але, на мою думку, його роботи більше
про простір
-
ніж колір.
-
Тобто, колір,звичайно важливий
-
і чудовий.
-
Проте ці форми, наче хмари,
-
що витають наче в просторі самі по собі.
-
Це логічно.
-
Стало цікаво,коли ви згадали
"горизонтальність",
-
так як це і є горизонтальні полотна
-
хоча...
-
Взагалі-то,картина вертикальна
-
Саме полотно у вертикальному положенні
-
Так,так
-
Але воно створює всеохоплюючий простір
дуже важливим способом,
-
а важкість цієї чорної фігури,
-
наче чорна квадратна хмара,
-
згладжує кути.
-
Настільки зловісно
-
І через те,що фігура розміщена вище,
-
її центр ваги є ще більш потужним,ви
розумієте,що я маю на увазі?
-
Я відчуваю, наче картина затягує мене.
-
Так і є.
-
Це те,що ви вважаєте за...
-
Так,ну я так думаю,але також темна
фігура витісняє лінію кремового кольору,
-
нижче, потім,темну лінію ще нижче
і зелену у кінці
-
Це є досить обтяжливим.
-
Тут присутня ця неймовірна
освітленість
-
хоча, за словами багатьох реставраторів,
кольори Ротко втратили свою яскравість
-
тож мені цікаво, як би вони виглядали ще
більш світлими
-
Кольори досить жваві.
-
Автор також мав на меті не просто
завершити картину,
-
а піддати свої роботи плину часу.
-
Я гадаю,ви знайомі із відомим терміном,
"живопису дії", який Розенберг застосував,
-
проте,ми не відносимо Ротко туди,
оскільки,
-
на картині присутнє якась центральність
та баланс, що є важливими у цій роботі.
-
Тож,коли ви думаєте про дію,вам одразу
згадується Поллок,
-
те як він працював над картиною,
нахиляючись над нею
-
Проте,я вважаю,у цій роботі зображена
"тимчасовість" та процес відкриття,
-
і гадаю,що ви цілком праві,оскільки,
художник і його переживання пов'язані
-
із цим, в процесі писання картини.
-
Тож, на мою думку, справжність полотна може
справді бути закарбованим у цьому задумі.
-
Відкриття і дослідження художника
-
Так, відкриття і відчуття.
-
Саме так,знаєте, це цікаво,так, як...
-
Тоді це щось на кшталт повернення до душі
митця
-
Саме так,це вираження "внутрішнього"
-
але стає кумедно, що в наступному
поколінні
-
деякі художники будуть заперечувати це.
-
Повністю відкидати це
-
Так,оскільки, у картині вбачається
психоаналітичний героїзм,котрий
-
бере початок із європейського сюрреалізму
і т.д.
-
Із вчень Юнга та Фрейда,
-
але у доволі такій американській манері
та масштабності відображає
-
велич і простір.
-
Справді,наприклад,згадати лише б Воргола
котрий,асоціюється у нас із банками супу
-
Саме так, чи Рушенберга,чи того ж Джаспера
Джонса
-
Це наче твердження чим мистецтво
насправді є і що воно не стосується
-
внутрішнього душевного стану,
що відображено тут
-
Але у цьому є щось красиво і виразно
романтичне, чи не так?
-
Гадаю,так
-
(фортепіано)
-
Переклад на українську: Сеньковська Зоряна. Рев'ювер: Кузьменко Оксана. Благодійний фонд "Magneticone.org"
