< Return to Video

Щоб зрозуміти аутизм, не відводь погляду.

  • 0:01 - 0:03
    "Подивись на мене!"
  • 0:05 - 0:09
    Із цими словами я стала тренером
    зорового контакту.
  • 0:11 - 0:14
    Я мама 15-річного Івана.
  • 0:15 - 0:17
    У Івана аутизм, він не говорить
  • 0:18 - 0:20
    і спілкується за допомогою iPad,
  • 0:20 - 0:24
    у якому знаходиться його Всесвіт -
    слова і зображення.
  • 0:26 - 0:30
    Діагноз був поставлений, коли Івану
    було два з половиною роки,
  • 0:32 - 0:36
    і навіть зараз я згадую цей момент
    з болем.
  • 0:37 - 0:40
    Разом із моїм чоловіком ми відчували
    себе розгублено.
  • 0:41 - 0:44
    Ми не знали, з чого розпочати.
  • 0:45 - 0:47
    Не було Інтернету, як зараз,
  • 0:47 - 0:50
    не було можливості шукати
    інформацію в Google,
  • 0:51 - 0:53
    тому ці перші кроки
  • 0:54 - 0:56
    ми робили абсолютно інтуїтивно.
  • 0:58 - 1:00
    Іван не підтримував зоровий контакт,
  • 1:01 - 1:03
    втрачав сенс слів, які говорив,
  • 1:04 - 1:06
    не відповідав на своє ім'я
  • 1:06 - 1:08
    чи на будь-яке прохання,
  • 1:09 - 1:11
    як наче слова були шумом.
  • 1:13 - 1:17
    Єдиний шлях зрозуміти,
  • 1:18 - 1:20
    що з ним відбувалося,
  • 1:20 - 1:22
    що він відчував -
  • 1:22 - 1:24
    подивитися йому в очі.
  • 1:26 - 1:30
    Але цей місток був зламаним.
  • 1:31 - 1:33
    Як я могла навчити Івана життю?
  • 1:35 - 1:38
    Коли я робила щось, що йому
    подобалося,
  • 1:38 - 1:39
    він дивився на мене,
  • 1:39 - 1:41
    і ми були разом.
  • 1:42 - 1:45
    Отже, я присвятила
    себе цьому.
  • 1:45 - 1:50
    Щоб кожного разу у нас було більше
    зорового контакту.
  • 1:51 - 1:59
    Ми проводили години, граючи у квача
    з його старшою сестрою, Алексією.
  • 1:59 - 2:02
    І коли ми казали "Я спіймала тебе",
  • 2:02 - 2:04
    він шукав нас поглядом,
  • 2:05 - 2:10
    і тоді, в цей момент, я відчувала,
    що він живе.
  • 2:13 - 2:18
    Ми провели чимало
    годин у басейні.
  • 2:19 - 2:24
    Іван завжди з пристрастю
    ставився до води.
  • 2:24 - 2:27
    Я пам'ятаю, коли йому було два
    з половиною роки,
  • 2:28 - 2:33
    у дощовий зимовий день я брала його
    в закритий басейн,
  • 2:33 - 2:36
    взагалі ми йшли туди
    в будь-які дні.
  • 2:38 - 2:40
    Одного дня ми їхали по автомагістралі
  • 2:40 - 2:42
    і я помилилася поворотом.
  • 2:42 - 2:45
    Там він почав плакати не зупиняючись,
  • 2:46 - 2:48
    допоки я не повернулася на шлях.
  • 2:48 - 2:51
    І тільки там він заспокоївся.
  • 2:52 - 2:58
    Як це можливо, щоб дитина у два
    з половиною роки, не відповідаючи на ім'я,
  • 2:58 - 3:00
    змогла під час дощу і туману,
  • 3:00 - 3:02
    коли я не бачила нічого,
  • 3:02 - 3:06
    ідеально впізнати шлях?
  • 3:09 - 3:13
    Там я зрозуміла, що Іван мав
    виняткову візуальну пам'ять,
  • 3:14 - 3:17
    Я зрозуміла, що це мій шлях.
  • 3:17 - 3:20
    Тоді я почала знімати все на камеру
  • 3:21 - 3:23
    і вчити його життю таким чином,
  • 3:23 - 3:27
    одна за одною показуючи йому фотографії.
  • 3:28 - 3:31
    Навіть зараз це спосіб,
    завдяки якому Іван нас
  • 3:31 - 3:32
    розуміє,
  • 3:32 - 3:36
    те, що він хоче, те, що йому потрібно,
  • 3:36 - 3:38
    а також те, що він відчуває.
  • 3:42 - 3:45
    Однак був важливим не лише зоровий
    контакт із Іваном.
  • 3:47 - 3:49
    Було важливо ще й інше.
  • 3:51 - 3:52
    Як досягти того,
  • 3:53 - 3:55
    щоб дивитися не на аутизм дитини,
  • 3:55 - 3:56
    а на неї саму,
  • 3:57 - 3:59
    на все те, що вона може дати?
  • 4:00 - 4:02
    На те, що вона може зробити?
  • 4:03 - 4:06
    Що їй подобається чи не подобається,
  • 4:06 - 4:08
    як будь-кому з нас?
  • 4:09 - 4:11
    Для цього мені потрібно було віддати
  • 4:11 - 4:12
    частину себе.
  • 4:14 - 4:16
    Мені потрібно було мати сміливість
    відпустити його.
  • 4:17 - 4:19
    І це мені коштувало багато сил.
  • 4:21 - 4:24
    Івану було 11 років.
  • 4:24 - 4:26
    Він проходив лікування дуже близько
    від дому
  • 4:26 - 4:28
    у сусідньому районі.
  • 4:29 - 4:34
    І одного вечора, коли я чекала на
    нього, я зайшла до продуктового
  • 4:34 - 4:34
    магазину,
  • 4:34 - 4:37
    типового квартального магазину, де
    всього потрохи.
  • 4:38 - 4:40
    Я почала купувати і купувати.
  • 4:40 - 4:43
    Я розмовляла с Хосе, власником.
  • 4:45 - 4:48
    Я розповіла йому про Івана і його аутизм,
  • 4:49 - 4:54
    і що я хотіла, щоб він навчився сам
    гуляти на вулиці,
  • 4:54 - 4:56
    коли ніхто не тримає його за руку.
  • 4:57 - 4:59
    Я вирішила запитати Хосе,
  • 4:59 - 5:01
    чи можна, щоб у четвер близько другої
  • 5:01 - 5:05
    Іван приходив і допомагав йому
    сортувати по полицях пляшки з водою,
  • 5:05 - 5:07
    тому що йому подобалося сортувати,
  • 5:08 - 5:11
    а в якості винагороди він купував би
    шоколадне печиво,
  • 5:12 - 5:13
    його улюблене.
  • 5:16 - 5:17
    Хосе одразу ж погодився.
  • 5:19 - 5:22
    І так було десь близько року.
  • 5:22 - 5:24
    Іван приходив у гастроном до Хосе,
  • 5:25 - 5:28
    допомагав йому сортувати на полицях
    пляшки з водою,
  • 5:28 - 5:34
    на яких були ідеально наклеєні етикетки.
  • 5:34 - 5:36
    І він виходив щасливим
  • 5:36 - 5:38
    зі своїм шоколадним печивом.
  • 5:44 - 5:47
    Хосе - не експерт з аутизму.
  • 5:49 - 5:53
    Немає необхідності в експертах
    з усього
  • 5:53 - 5:57
    чи робити що-небудь особливе, щоб
    зацікавити іншого.
  • 6:00 - 6:02
    Ми просто повинні бути з ними.
  • 6:02 - 6:04
    (Оплески),
  • 6:14 - 6:15
    ось так, ніякого подвигу.
  • 6:17 - 6:19
    Просто ми повинні бути близько.
  • 6:22 - 6:24
    І якщо нас щось лякає,
  • 6:24 - 6:27
    або ми чогось не розуміємо, варто
  • 6:27 - 6:29
    запитувати себе;
  • 6:29 - 6:31
    бути допитливими,
  • 6:32 - 6:36
    але ні в якому разі не байдужими.
  • 6:38 - 6:42
    Отже, маймо сміливість подивитися
    один одному в очі,
  • 6:44 - 6:46
    бо наш погляд
  • 6:46 - 6:50
    може відкрити іншим світ.
  • 6:51 - 6:54
    (Оплески)
  • 6:54 - 6:56
    (Овації)
Title:
Щоб зрозуміти аутизм, не відводь погляду.
Speaker:
Каріна Морійо
Description:

Каріна Морійо не знала майже нічого про аутизм, коли ії сину Івану поставили цей діагноз. Він не говорив, не відповідав на слова і їй потрібно було зрозуміти звички сина, щоб знайти спільну мову.

Каріна розповідає, як вона навчилася допомагати сину, ділячись із ним допитливістю.
more » « less
Video Language:
Spanish
Team:
closed TED
Project:
TEDTalks
Duration:
07:09
Khrystyna Romashko approved Ukrainian subtitles for Para entender el autismo, no quites la mirada
Khrystyna Romashko accepted Ukrainian subtitles for Para entender el autismo, no quites la mirada
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for Para entender el autismo, no quites la mirada
Надежда Вашковская edited Ukrainian subtitles for Para entender el autismo, no quites la mirada
Надежда Вашковская edited Ukrainian subtitles for Para entender el autismo, no quites la mirada
Надежда Вашковская edited Ukrainian subtitles for Para entender el autismo, no quites la mirada
Надежда Вашковская edited Ukrainian subtitles for Para entender el autismo, no quites la mirada

Ukrainian subtitles

Revisions

Our website uses cookies for analysis purposes.