Наші нікчемні школи. Досить значить досить!
-
0:01 - 0:04Я трохи нервую,
тому що моя дружина Івонн сказала мені: -
0:04 - 0:06"Джефф, ти дивишся TED Talks".
-
0:06 - 0:08Я відповів:
"Так, люба, я люблю TED Talks". -
0:08 - 0:12Вона сказала: "Ти знаєш, вони там
такі розумні, талановиті...". -
0:12 - 0:14Я сказав: "Знаю, знаю".
(Сміх) -
0:14 - 0:18Вона сказала: "Вони не хочуть
сердитого чорного чоловіка". -
0:18 - 0:20(Сміх)
-
0:20 - 0:22Так що я сказав:
"Ні, кохана, я буду добрим, -
0:22 - 0:24я буду хорошим, чесно".
-
0:24 - 0:27Але я злюся.
(Сміх) -
0:27 - 0:31І останній раз, коли я дивився, я -
-
0:31 - 0:34(Оплески)
-
0:34 - 0:39Так що це, чому я радий,
але сердитий. -
0:39 - 0:44Цього року мільйони наших дітей
-
0:44 - 0:47знову будуть марно втраченими,
-
0:47 - 0:52але ми могли б просто зараз
врятувати їх усіх. -
0:52 - 0:56Ви бачили високий рівень
виступів педагогів, які були тут. -
0:56 - 0:59Не кажіть мені, що вони не змогли
достукатися до цих дітей -
0:59 - 1:01і врятувати їх.
Я знаю, що могли б. -
1:01 - 1:04Це абсолютно можливо.
-
1:04 - 1:07Чому ми не виправили цього?
-
1:07 - 1:11Ті з нас, хто займається освітою,
дотримуються бізнес-плану, -
1:11 - 1:15і ми не переймаємося, скільки мільйонів
молодих людей зазнають невдачі, -
1:15 - 1:18ми збираємося й далі робити
те ж саме, що не працює, -
1:18 - 1:23і ніхто не стає божевільним настільки,
-
1:23 - 1:25щоб сказати: "Досить".
-
1:25 - 1:30У нас є бізнес-план,
який просто не має ніякого сенсу. -
1:30 - 1:33Ви знаєте, я виріс у
бідних кварталах міста, -
1:33 - 1:38і там були діти, які відставали
-
1:38 - 1:45в школі 56 років тому,
коли я вперше пішов до школи, -
1:45 - 1:51і ці школи такі ж паскудні, як і раніше,
56 років по тому. -
1:51 - 1:53І ви знаєте
щось про паскудні школи? -
1:53 - 1:56Це не пляшка вина.
-
1:56 - 1:57Правильно?
(Сміх) -
1:57 - 2:01Коли ви говорите:
"87-ий був хорошим роком, чи не так?" -
2:01 - 2:04Це не так.
Я маю на увазі, рік за роком, -
2:04 - 2:06один і той самий підхід, правильно?
-
2:06 - 2:11Один розмір пасуватиме всім,
тобі пасує - відмінно, -
2:11 - 2:14не пасує - невдача.
Просто не пощастило. -
2:14 - 2:18Чому ми не впроваджуємо інновації?
-
2:18 - 2:20Не кажіть мені, що ми не можемо
зробити краще, ніж є зараз. -
2:20 - 2:26Подивіться, ви ходите до школи,
де впродовж 50 років діти пасуть задніх, -
2:26 - 2:28а ви питаєте: "Що робити?"
-
2:28 - 2:30І вони кажуть: "Ну, ми збираємося зробити
-
2:30 - 2:33те, що ми зробили в минулому році".
-
2:33 - 2:36Яка це бізнес-модель?
-
2:36 - 2:42Раніше банки відкривалися
і працювали з 10 до 3. -
2:42 - 2:47Вони працювали з 10 до 3.
Вони були закриті в час обіду. -
2:47 - 2:52Хто може прийти в банк
з 10 до 3? Безробітні. -
2:52 - 2:55Вони не потребують банків.
Вони не зберігають гроші в банках. -
2:55 - 2:59Хто створив цю бізнес-модель?
-
2:59 - 3:01Так тривало протягом десятиліть.
-
3:01 - 3:03Знаєте чому?
Тому що ніхто про це не піклувався. -
3:03 - 3:05Вони були байдужі до клієнтів.
-
3:05 - 3:10Головними були банкіри. Вони створили
те, що працювало на них. -
3:10 - 3:12Як ви могли піти в банк,
-
3:12 - 3:14коли ви були на роботі?
Це не мало ніякого значення. -
3:14 - 3:17І вони також не переймалися,
чи Джефф засмучений, -
3:17 - 3:21що він не може піти в банк.
Йди і знайди інший банк. -
3:21 - 3:23Вони всі працюють однаково, еге ж?
-
3:23 - 3:28Одного прекрасного дня
якийсь божевільний банкір подумав: -
3:28 - 3:31можливо, ми повинні тримати банки відкритими,
коли люди приходять з роботи додому. -
3:31 - 3:34Вони можуть це сподобати.
Як щодо суботи? -
3:34 - 3:37Можливо варто вводити нові технології?
-
3:37 - 3:40Тепер подивимося, я прихильник технологій,
але повинен визнати, -
3:40 - 3:42що я трохи старий.
-
3:42 - 3:45Так що я був трохи повільним
і не вірив у технології, -
3:45 - 3:48і коли вперше з'явилися
ці нові пристрої, -
3:48 - 3:52банкомати, які приймали картки
і видавали гроші, -
3:52 - 3:56я подумав: "Ця машина ніяк не зможе
рахувати гроші правильно. -
3:56 - 3:58Я ніколи не користуватимуся нею,
розумієте?" -
3:58 - 4:04В результаті технології змінилися.
Речі змінилися. -
4:04 - 4:07Але не в освіті. Чому?
-
4:07 - 4:12Чому, коли в нас були дискові телефони,
-
4:12 - 4:16коли людей паралізував поліомієліт,
-
4:16 - 4:19ми вчили
-
4:19 - 4:21те ж саме, що вчимо зараз?
-
4:21 - 4:26І якщо ви придумали план,
як змінити стан речей, -
4:26 - 4:28люди вважатимуть вас радикалом.
-
4:28 - 4:30Про вас говоритимуть найгірше.
-
4:30 - 4:34Одного разу я сказав,
добре, подивіться, що каже наука - -
4:34 - 4:39наука, а не я, - що наші бідні діти
-
4:39 - 4:42втрачають знання під час літніх канікул.
-
4:42 - 4:44Ось їхній рівень в червні,
вони - ось тут. -
4:44 - 4:46І подивіться на них у вересні,
їхній рівень впав. -
4:46 - 4:50Ви скажете: "Ой!".
Я почув про це в 1975-ому, -
4:50 - 4:53коли навчався в Гарвардській вищій школі
педагогічних наук. -
4:53 - 4:56І сказав:
"О, нічого собі, це важливе дослідження". -
4:56 - 4:59Тому що воно передбачає,
що ми повинні щось зробити. -
4:59 - 5:02(Сміх)
-
5:02 - 5:06Кожні 10 років вони відтворюють
те ж дослідження. -
5:06 - 5:07Висновок завжди однаковий:
-
5:07 - 5:10рівень знань бідолашних дітей
знижується під час літніх канікул. -
5:10 - 5:15Система вирішила, що школа не може
працювати в літній час. -
5:15 - 5:18Ви знаєте, я завжди запитую себе,
хто складає ці правила? -
5:18 - 5:21Я навчався в Гарвардській вищій школі
педагогічних наук. -
5:21 - 5:22І думав, що щось знаю.
-
5:22 - 5:25Вони говорили, що раніше був
аграрний календар, і люди повинні... -
5:25 - 5:27Але я скажу вам,
чому це не має сенсу. -
5:27 - 5:29Я ніколи не розумів цього,
ніколи, -
5:29 - 5:32бо всі знають,
якщо у вас є ферма, -
5:32 - 5:34ви не садите зернові культури
в липні і серпні. -
5:34 - 5:37Ви садите їх навесні.
-
5:37 - 5:41Так хто придумав цю ідею?
Кому вона належить? -
5:41 - 5:43Чому ми взагалі це
коли-небудь зробили? -
5:43 - 5:44Виявляється, в 1840-х
у нас дійсно були школи, -
5:44 - 5:49відкриті протягом усього року.
Вони були відкриті цілий рік, -
5:49 - 5:51тому що багато людей повинні
були працювати цілий день. -
5:51 - 5:53Вони не мали іншого місця,
куди діти своїх дітей. -
5:53 - 5:55Школи були ідеальним місцем для цього.
-
5:55 - 5:57Так що це не було велінням
-
5:57 - 6:00богів освіти.
-
6:00 - 6:03То чому б нам не змінити це?
Чому ні? -
6:03 - 6:08Тому що наша освіта відмовилася
використовувати науку. -
6:08 - 6:11Наука. Прийде Білл Ґейтс і скаже:
-
6:11 - 6:14"Подивіться, це працює, правильно?
Ми можемо зробити це". -
6:14 - 6:19Скільки місць в Америці зміниться?
Жодного. -
6:19 - 6:22Жодного. Добре, два.
Добре? -
6:22 - 6:28Так, там буде якесь місце, тому що деякі
вчинять правильно. -
6:28 - 6:31Працюючи там, ми повинні зупинити це.
З наукою все ясно. -
6:31 - 6:34Ось те, що ми знаємо тепер.
-
6:34 - 6:40Ми знаємо, що проблема
починається миттєво. -
6:40 - 6:44Правильно? Ця ідея для дітей
від нуля до трьох. -
6:44 - 6:46У нас з дружиною Івонн
четверо дітей, -
6:46 - 6:49троє дорослих і один - 15-річний.
-
6:49 - 6:52Це довга історія.
-
6:52 - 6:53(Сміх)
-
6:53 - 6:56З першими нашими дітьми
ми не знали наукового підходу -
6:56 - 6:58щодо розвитку мозку.
-
6:58 - 7:00Ми не знали, наскільки важливі
ці перші три роки. -
7:00 - 7:03Ми не знали, що відбувається
з молодими мізками. -
7:03 - 7:05Ми не знали ролі мови,
-
7:05 - 7:08стимулу і реакції, виклику і відповіді,
-
7:08 - 7:11як сильно вони
впливають на розвиток дітей. -
7:11 - 7:15Ми знаємо це зараз.
Що ми робимо з цими знаннями? Нічого. -
7:15 - 7:20Багаті люди знають.
Освічені люди знають. -
7:20 - 7:22І їхні діти мають перевагу.
-
7:22 - 7:24Бідні люди про це не знають,
-
7:24 - 7:26і ми нічого не робимо, щоб допомогти їм.
-
7:26 - 7:28Але ми знаємо, що це
має вирішальне значення. -
7:28 - 7:31Тепер, беремо дитячий садок.
-
7:31 - 7:34Ми знаємо, що він важливий для дитини.
-
7:34 - 7:36Бідним дітям потрібний цей досвід.
-
7:36 - 7:41Але ні, в багатьох місцях
їх не існує. -
7:41 - 7:44Ми знаємо важливість
медичного обслуговування. -
7:44 - 7:46Ви знаєте, що ми надаємо
медичні послуги, -
7:46 - 7:48і люди сердяться на мене,
-
7:48 - 7:52тому що я приділяю велику увагу
звітам і даним -
7:52 - 7:55і всьому іншому. Але ми
надаємо медичні послуги, -
7:55 - 7:57і я мушу зібрати багато грошей.
-
7:57 - 7:59Люди, які стали нашими спонсорами,
питали: -
7:59 - 8:02"Джефф, чому ти надаєш ці
медичні послуги?" -
8:02 - 8:03Я мусив щось вигадувати.
-
8:03 - 8:06Я говорив:
"Ну, ви знаєте, дитина з карієсом -
8:06 - 8:10не зможе
-
8:10 - 8:12добре вчитися".
-
8:12 - 8:17І я повинен був так говорити,
тому що мені потрібні були гроші. -
8:17 - 8:19Але зараз я старший,
і ви знаєте, що я їм відповідаю? -
8:19 - 8:21Знаєте, чому я забезпечую дітей
медичними послугами, -
8:21 - 8:24спортом, відпочинком і мистецтвом?
-
8:24 - 8:27Бо я насправді люблю дітей.
-
8:27 - 8:32Я справді люблю дітей.
(Сміх) (Оплески) -
8:32 - 8:35Але коли вони насправді стають наполегливими,
а люди дійсно бувають наполегливим, -
8:35 - 8:38я кажу: "Я роблю це тому, що ви робите це
для вашої дитини". -
8:38 - 8:41У дослідженнях Массачусетського технологічного інституту
не пише, -
8:41 - 8:44що навчаючи дитину танцям,
-
8:44 - 8:47ви сприятимете її успіхам в алгебрі.
-
8:47 - 8:50Але надавши дитині можливість
ходити на танці, -
8:50 - 8:53ви будете на сьомому небі від того, що
ваша малеча дійсно захоче вчитися танцювати. -
8:53 - 8:56Ви будете щасливі.
Чому б дітям з бідних сімей -
8:56 - 9:02не надати такої можливості?
Це основа для цих дітей. -
9:02 - 9:04(Оплески)
-
9:04 - 9:07Ось ще одна річ.
-
9:07 - 9:12Я люблю все перевіряти. Я вважаю, що
потрібні дані, потрібна інформація, -
9:12 - 9:14бо працюючи над чимось,
ви думаєте, що це працює, -
9:14 - 9:17а потім виявляєте, що це не працює.
-
9:17 - 9:19Я маю на увазі, ви як педагоги.
Ви навчаєте, ви говорите, -
9:19 - 9:21що діти зрозуміли. А потім дізнаєтеся,
що вони не засвоїли це. -
9:21 - 9:24І от виникає проблема з тестуванням.
-
9:24 - 9:26Тестування, що ми проводимо -
-
9:26 - 9:29ми плануємо наше тестування
в Нью-Йорку наступного тижня - -
9:29 - 9:31у квітні.
-
9:31 - 9:34Ви знаєте, коли ми отримаємо
результати тестів? -
9:34 - 9:37Можливо, в липні або в червні.
-
9:37 - 9:39І в результатах є важлива інформація.
-
9:39 - 9:43Вони покажуть, що у Рахіма дійсно
є труднощі -
9:43 - 9:46із множенням двозначних чисел -
так що це дуже важливо, -
9:46 - 9:48але ви дізнаєтеся це,
коли закінчиться навчальний рік. -
9:48 - 9:51І що ви будете робити?
-
9:51 - 9:54Ви підете у відпустку.
(Сміх) -
9:54 - 9:56Ви повертаєтеся з відпустки.
-
9:56 - 10:01Тепер у вас є всі результати
тестів минулих років. -
10:01 - 10:03Ви в них навіть не дивитеся.
-
10:03 - 10:06Чому б вам дивитися в них?
-
10:06 - 10:08Вам треба починати нову програму
цього року. -
10:08 - 10:12Так скільки грошей ми просто
витратили на все це? -
10:12 - 10:14Мільярди і мільярди доларів
-
10:14 - 10:17для даних, які занадто
пізно використовувати. -
10:17 - 10:19Мені потрібні ці дані у вересні.
-
10:19 - 10:21Мені потрібні ці дані в листопаді.
-
10:21 - 10:23Мені потрібно знати, хто має труднощі,
а хто - ні, -
10:23 - 10:25і чи я виправив це.
-
10:25 - 10:27Мені потрібні ці дані цього тижня.
-
10:27 - 10:31Мені не потрібно знати це в кінці року,
коли вже надто пізно. -
10:31 - 10:36Тому що з віком я став
таким собі ясновидцем: -
10:36 - 10:39я можу передбачити шкільні оцінки.
-
10:39 - 10:41Відведіть мене в будь-яку школу.
-
10:41 - 10:44Я дійсно добре знаюся на міських школах
в бідних районах, які мають труднощі. -
10:44 - 10:48Ви скажете, що торік 48% тих дітей
-
10:48 - 10:50були на рівні свого класу.
-
10:50 - 10:53І я запитаю: "Добре, який наш план,
що ми зробили краще, -
10:53 - 10:54ніж у минулому році?"
-
10:54 - 10:56Ви скажете: "Ми робимо все те ж саме".
-
10:56 - 10:58Тоді я зроблю передбачення.
(Сміх) -
10:58 - 11:01Цього року, приблизно від
44% до 52% цих дітей -
11:01 - 11:04будуть на рівні свого класу.
-
11:04 - 11:07І щоразу я матиму рацію.
-
11:07 - 11:12Таким чином, ми витрачаємо всі ці гроші,
але що ми отримуємо? -
11:12 - 11:14Учителям вже сьогодні необхідні
реальні дані про те, -
11:14 - 11:17що відбувається з їхніми учнями.
-
11:17 - 11:21Це важливо сьогодні, тому що сьогодні
ви можете щось з цим зробити. -
11:21 - 11:26Так ось іще одна проблема,
-
11:26 - 11:29над якою нам варто задуматись.
-
11:29 - 11:33Ми не можемо задушити
інновації в нашій справі. -
11:33 - 11:37Ми повинні впроваджувати інновації.
Але людей у нашій справі злять інновації. -
11:37 - 11:39Вони сердяться,
якщо ви зробите щось по-іншому. -
11:39 - 11:41Якщо ви спробуєте зробити щось нове,
люди завжди реагують так: -
11:41 - 11:45"Ох, ці експериментальні школи".
Давайте спробуємо щось зробити. -
11:45 - 11:48Це не працює вже протягом 55 років.
-
11:48 - 11:51Давайте спробуємо щось інше.
І ось починаються перепони. -
11:51 - 11:53Дещо з того не спрацює.
Ви знаєте, люди кажуть мені: -
11:53 - 11:57"Так, ці експериментальні школи,
багато з них не працюють". -
11:57 - 11:59Багато хто з них не працюють.
Їх треба закрити. -
11:59 - 12:01Я дійсно вважаю,
що їх треба закрити. -
12:01 - 12:05Але поки ми розбираємося з наукою,
і щось не спрацьовує, -
12:05 - 12:10це не означає, що ми не повинні
нічого робити. -
12:10 - 12:12Хіба не так? Тому що
так влаштований світ. -
12:12 - 12:14Якщо ви думаєте про технології,
-
12:14 - 12:17уявіть собі, що ми б так
думали про технології. -
12:17 - 12:18Щоразу коли б
щось не працювало, -
12:18 - 12:21ми би просто здавалися і говорили:
"Забудьмо про це". -
12:21 - 12:24Ви знаєте, вони переконали мене. Я впевнений,
що деякі з вас були такими, як і я - -
12:24 - 12:28новітня і найкраща річ - PalmPilot.
-
12:28 - 12:30Вони казали мені: "Джефф, якщо ви
купите цей PalmPilot, -
12:30 - 12:32Ви ніколи не будете потребувати
нічого іншого". -
12:32 - 12:36Цієї штукенції вистачило всього на три тижні.
І все, крапка. -
12:36 - 12:40Мені було так огидно,
що я витратив свої гроші на цю річ. -
12:40 - 12:46Хіба хто-небудь припинив винаходити?
Жодна людина. Жодна душа. -
12:46 - 12:49Люди пішли далі й продовжували винаходити.
-
12:49 - 12:52Провали не повинні зупинити вас
-
12:52 - 12:55від просування науки вперед.
-
12:55 - 12:57Наша робота, як педагогів,
полягає в тому, -
12:57 - 12:59що є речі, які ми знаємо,
що ми можемо зробити. -
12:59 - 13:03І ми повинні зробити їх кращими.
Оцінювання, раннє навчання, -
13:03 - 13:06ми повинні переконатися,
що ми надаємо підтримку молодим людям. -
13:06 - 13:09Ми мусимо дати їм усі ці можливості.
-
13:09 - 13:12Ось що ми повинні робити.
Але ця проблема інновацій, -
13:12 - 13:17думка про те, що ми повинні й далі
впроваджувати інновації, -
13:17 - 13:20поки дійсно не досягнемо
цілковитого успіху - -
13:20 - 13:21ось що вкрай необхідно.
-
13:21 - 13:24І, до речі,
-
13:24 - 13:27я думаю, що це буде викликом
для всієї нашої сфери. -
13:27 - 13:32Америка не може чекати ще 50 років,
щоб зробити це, як треба. -
13:32 - 13:36Ми вичерпали час.
-
13:36 - 13:38Я нічого не знаю про фінансові прірви,
але в цю секунду -
13:38 - 13:42ми наближаємось до прірви освітньої,
-
13:42 - 13:45і якщо ми дозволимо людям
продовжувати цю дурість -
13:45 - 13:49про те, що ми не можемо собі цього дозволити...
-
13:49 - 13:51Якщо Білл Ґейтс каже, що це буде
коштувати п'ять мільярдів доларів. -
13:51 - 13:53Що таке п'ять мільярдів доларів
для Сполучених Штатів? -
13:53 - 13:56Скільки ми витратили на Афганістан
минулого року? -
13:56 - 14:00Скільки трильйонів?
(Оплески) -
14:00 - 14:03Коли країна чимось переймається,
-
14:03 - 14:07ми витрачаємо трильйони доларів,
й оком не змигнувши. -
14:07 - 14:10Коли безпека Америки
перебуває під загрозою, -
14:10 - 14:12ми витратимо будь-які гроші.
-
14:12 - 14:16Реальна безпека нашого народу
-
14:16 - 14:18полягає в підготовці
наступного покоління, -
14:18 - 14:20щоб вони могли зайняти наше місце
-
14:20 - 14:24і бути лідерами у світі,
-
14:24 - 14:28коли справа йде про мислення,
технології, демократію -
14:28 - 14:31і все інше, що нам небайдуже.
-
14:31 - 14:34Насмілюсь сказати,
що це тільки частинка того, -
14:34 - 14:38що від нас дійсно вимагається,
-
14:38 - 14:41щоб почати розв'язувати лише
деякі з цих проблем. -
14:41 - 14:46Тому, як тільки ми це зробимо,
я більше не буду злитися. (Сміх) -
14:46 - 14:51Отож, люди, допоможіть мені
цього досягти. -
14:51 - 14:54Дуже дякую всім. Дякую.
-
14:54 - 15:03(Оплески)
-
15:03 - 15:07Джон Ледженд: Який рівень відрахувань
із шкіл в Дитячій зоні Гарлема? -
15:07 - 15:09Джеффрі Канада: Ну, знаєте, Джоне,
-
15:09 - 15:11100% наших дітей закінчили
середню школу -
15:11 - 15:13торік у моїй школі.
-
15:13 - 15:15100% з них пішли в коледж.
-
15:15 - 15:18Цього року 100% випускників закінчили
середню школу. -
15:18 - 15:21Останнє, що я чув, 93% зарахували
в коледж. -
15:21 - 15:23Було б добре досягти успіху з цими 7%.
-
15:23 - 15:30Так що ось такі справи.
(Оплески) -
15:30 - 15:32ДЛ: Отже, як ви продовжуєте працювати з ними
після того, як вони закінчили школу? -
15:32 - 15:35ДК: Знаєте, одна з серйозних проблем
-
15:35 - 15:38в цій країні - такі діти,
-
15:38 - 15:40бо коли приводиш таких
соціально незахищених дітей до школи, -
15:40 - 15:41вони масово її кидають.
-
15:41 - 15:44Таким чином, ми з'ясували,
що потрібно створювати -
15:44 - 15:48мережу підтримки для цих дітей,
яка значною мірою -
15:48 - 15:50імітує поведінку хороших батьків.
-
15:50 - 15:53Хороші батьки дістають вас, правда?
Кличуть вас і питають: -
15:53 - 15:55"Я хочу подивитися на твої оцінки.
Скільки тобі поставили на останньому тесті? -
15:55 - 15:58Що ти маєш на увазі -
"покинути школу"? -
15:58 - 16:00Тоді більше сюди не приходь".
-
16:00 - 16:02Так що купа моїх дітей знають,
що не можуть повернутися в Гарлем, -
16:02 - 16:04бо Джефф їх шукає.
-
16:04 - 16:06Вони кажуть: "Я дійсно не можу
повернутися". Ні, тобі краще залишитися в школі. -
16:06 - 16:09Але я не жартую з цього приводу,
-
16:09 - 16:11і тут йдеться про проблеми
з твердістю характеру. -
16:11 - 16:15Коли діти знають, що ти
не дозволяєш їм провалитися, -
16:15 - 16:17вони несуть додаткову
відповідальність -
16:17 - 16:19і так легко не здадуться.
-
16:19 - 16:21Іноді це не властиво
для їхнього характеру, -
16:21 - 16:24і вони говорять:
"Ви знаєте, я не хочу це робити, -
16:24 - 16:27але я знаю, що моя мати буде злитися".
-
16:27 - 16:29Це має значення для дітей
і допомагає їм дійти до кінця. -
16:29 - 16:33Ми намагаємося створити набір стратегій,
щоб знайти для них репетиторів, -
16:33 - 16:37допомогу і підтримку,
а ще - безліч заохочень, -
16:37 - 16:40що начебто кажуть їм: "Ви можете зробити це.
Це буде важко, -
16:40 - 16:42але ми не дозволимо тобі провалитися".
-
16:42 - 16:44ДЛ: Дякую, докторе Канада.
-
16:44 - 16:45Будь ласка, прошу оплесків
для нього ще раз. -
16:45 - 16:46(Оплески)
- Title:
- Наші нікчемні школи. Досить значить досить!
- Speaker:
- Джеффрі Канада
- Description:
-
Чому, чому, чому наша система освіти виглядає схожою на ту, що існувала 50 років тому? Мільйони учнів провалювались тоді так само, як і тепер. Це відбувається тому, що ми чіпляємося за бізнес-модель, яка, очевидно, не працює. Освітній активіст Джеффрі Канада насмілюється кинути виклик системі, щоб проаналізувати дані й подумати про учнів і систематичні зрушення, щоб допоможуть досягти успіху більшій кількості дітей.
- Video Language:
- English
- Team:
- closed TED
- Project:
- TEDTalks
- Duration:
- 17:07
Hanna Leliv approved Ukrainian subtitles for Our failing schools. Enough is enough! | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for Our failing schools. Enough is enough! | ||
Hanna Leliv accepted Ukrainian subtitles for Our failing schools. Enough is enough! | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for Our failing schools. Enough is enough! | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for Our failing schools. Enough is enough! | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for Our failing schools. Enough is enough! | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for Our failing schools. Enough is enough! | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for Our failing schools. Enough is enough! |