-
(музика піаніно)
-
Отже, ми дивимось на величне
полотно течії Маньєризму
-
художника Парміджаніно, яке називається "Мадонна з довгою шиєю".
-
Це весела картина.
-
Це довга картина.
-
Вона велика. І Мадонна велика.
-
Вона також має великі розміри у
смішних місцях.
-
А її голова насправді крихітна.
-
Особливо у порівнянні з стегнами.
-
Так, в неї дійсно широкі стегна.
-
Вона зводиться на крихітні пальчики.
-
Мені завжди здавалось,
що її тіло має форму діаманту.
-
В певній мірі, вона є місциною, на якій сидить Христос.
-
Сам Христос також досить великий.
-
Він є не просто великим.
Подивіться як розташоване його тіло.
-
Це дивний вид звивання,
коли його ліва рука спадає так,
-
ніби вона майже вивихнута з його плеча.
-
І цьому існує передумова.
-
Якщо ви думаєте тут про іконографію Мікеланджело "П'єта"...
-
і Христос тут дитина, але це можливо відлуння того, коли Марія тримає Христа
-
на подобі таких картин як "П'єта",
-
коли Христос лежить мертвий.
-
Насправді, Христос виглядає, ніби він заснув, але водночас так, ніби помер.
-
Це посилання, певною мірою,
пояснює масивність її колін,
-
тому що у цій скульптурі Марія є досить реальною, щоб мати можливість
-
підтримувати мертве тіло свого сина.
-
Стає розуміло, коли ми дивимось на це, ми більше не знаходимося у епосі Високого Ренесансу.
-
То що ж сталось?
-
Виникла течія Маньєризму.
-
Митці цієї течії майже так само, як і митці епохи Високого Відродження
-
зробили усе, що могло бути зроблено.
-
Вони удосконалили натуралізм,
що поціновували потім
-
з часів Джотто.
-
Увесь ілюзіонізм, який був до послуг епохи Високого Відродження
-
використовується тут для того,
щоб спотворити та трансформувати тіло.
-
Це не стільки потворні деформації,
як вид деформацій, що підкреслює
-
вид неповторної елегантності.
-
Правильно. Воно приймає цю
ідеальну красу та елегантність,
-
що існувала за часів
епохи Високого Відродження
-
та перебільшує її.
-
Коли ми задумуємося про течію Маньєризму, ми думаємо про неї, як про мистецтво взяте з мистецтва,
-
замість мистецтва природи.
-
Ми думаємо, що епоха Відродження побудована на спостереженні за природою
-
і природним світом.
-
Але коли ти дивишся на це,
ти згадуєш витвори мистецтва
-
такі як картини Мікеланджело "Джуліано Медічі" та цю картину про довгу шию.
-
Або такі як іконографія "П'єти".
-
В цьому є сенс. Ідея в тому, що це
мистецтво, що посилається на себе,
-
що посилається на власні традиції.
-
Повага до людської анатомії,
-
зобразити її натуралістично -
не важливо для художників-ман'єристів.
-
Насправді, я думаю, що десь існує лист від одного митця-ман'єриста до іншого,
-
в якому говориться, щось на кшталт:
-
"Візьми ліву руку і поклади
її на праву руку."
-
Це щось типу навмисного ускладнення тіла.
-
... і створення зв'язків між формами,
які є безглуздими.
-
Погляньте на зв'язок між вазою,
яку тримає ангел
-
по відношенню до його чи її стегна.
-
Погляньте на зв'язок між масивною
Дівою Марією
-
і пророком в нижньому правому куті
-
що, можливо, знаходиться
неймовірно далеко,
-
але ми чомусь бачимо лише крихітну фігурку біля ніг Богородиці.
-
І поглянь на те, як Діва
торкається рукою своїх грудей,
-
цими неймовірно довгими пальцями,
які виглядають так, ніби в них немає кісток.
-
В цьому випадку це жест,
який не означає нічого.
-
Він означає просто жест ... і драму ...
-
на відміну від конкретного наміру фігури.
-
Тут є свого роду драматизація.
-
Для його ж блага.
-
Правильно.
-
... з таким видом навмисного стискання
-
що створює відчуття майже неможливого.
-
Якщо поглянути на колони праворуч,
-
вони, насправді, є колонадою,
що глибоко занурена в простір.
-
Це видно на цьому косому куті,
-
що виглядає майже як стіна
чи одна колона.
-
Якщо ви уважно поглянете на основу,
-
ви можете побачити чергування світла та тіні,
-
що проходить між цими колонами.
-
Тут існує певна неоднозначність і це більша частина картини,
-
тому що ця її частина ще не закінчена.
-
Тому здається, що Маньєризм є цією
інтенсивною реакцією
-
до досконалості епохи Високого Відродження.
-
Перед Вами знаходиться сама конструкція епохи Відродження
-
у вигляді, свого роду, крайнього натуралізму,
-
і тоді здається, що вона є
реакцією у відповідь проти цих осудів.
-
Або відчуття, що не було куди рухатися, окрім того, як зробити щось дійсно нове.
-
Всі ці ідеї були значною
частиною культури двору.
-
Важливо визнати, що для цих картин
була дуже об'єктивна,
-
вивчена аудиторія.
-
Вони були зроблені не для
власних "диких" інтересів художників.
-
Це вважалося, свого роду,
високою інтелектуальною грою.
-
(музика піаніно)
-
Переклад на українську мову: Валентина Марчук, благодійний фонд "Magneticone.org"
