-
Отже, ми трохи розмірковували про легені і тканини.
-
Між ними є деякий початковий зв'язок.
-
Вони намагаються обмінюватися
маленькими молекулами туди і сюди.
-
Легеня намагається послати кисень в тканини.
-
А тканина намагається придумати шлях ефективної
передачі назад вуглекислого газу.
-
Отже, ось суть стосунків між обома об'єктами.
-
Пам'ятайте, є два основних шляхи доставки кисню.
-
Перший - легкий - це рідкий кисень,
-
рідкий кисень у крові.
-
Але це не основний шлях.
-
Основний шлях - коли кисень зв'язується із гемоглобіном,
-
ми це називаємо HbO2 і ім'я цій молекулі - "оксигемоглобін".
-
Ось таким чином більшість кисню буде доставлено у тканини.
-
З іншого боку, повертаючись від тканин до легень,
-
Ви маєте рідкий вуглекислий газ.
-
Трохи вуглекислого газу насправді
буквально виходить прямо у плазму.
-
Все ж, більша кількість газу вертається інакше.
-
Більш ефективними шляхами виводу вуглекислого газу,
-
згадайте - у нас є протонований гемоглобін.
-
Пам'ятаєте, коли я казав... про протонований гемоглобін,
-
що там мав бути який бікарбонат, блукаючий у плазмі.
-
І причина того, що це працює -
-
коли вони повертаються у легені, протон, бікарбонат,
-
вони знову зустрічаються і утворюють вуглекислий газ і воду.
-
Це відбувається тому, що є ензим на ім'я "карбоногідраза"
-
усередині червоних кров'яних клітин.
-
Ось тут і повертається вуглекислий газ.
-
І, звичайно, є ще і третій шлях: пам'ятаєте, ще є трохи гемоглобіну,
-
який напряму зв'язується із вуглекислим газом у процесі,
-
утворюючи невеличкий протон,
-
і вже цей протон береться до діла, правильно?
-
Він може зв'язуватися із гемоглобіном також.
-
Тож, є невеличка, але важлива взаємодія.
-
Хотів би зауважити на тому, що гемоглобін може зв'язуватись із киснем,
-
а з іншого боку - гемоглобін може зв'язуватись із протонами.
-
Весілля в тому, що є невеличка конкуренція, так?
-
Невеличка гра відбувається.
-
Бо маєте - з одного боку гемоглобін, зв'язаний із киснем,
-
намалюю це двічі,
-
і, скажемо так, це рушить взаємодію із протоном,
-
бо цей протон збирається поцупити гемоглобін.
-
Тож за гемоглобін - сутичка.
-
І тут кисень пролітає, залишаючись на самоті...
-
вуглекислий газ робить те саме, як вже було сказано.
-
Тож ми маємо гемоглобін, зв'язаний із вуглекислим газом і утвореним у процесі протоном,
-
що, знову ж, лишає кисень ні з чим.
-
Отже, залежно від того, чи є довкола багато кисню,
-
і це є ключовим елементом,
-
чи Ви маєте більше елементів,
як то протони чи вуглекислий газ.
-
В залежності від того, чого більше плаватиме довкола - у тканинах чи клітині -
-
і буде визначним фактором напрямку реакції.
-
Маючи цю концепцію на увазі я можу відступитись і сказати,
-
що ж, я думаю - кисень знаходиться під впливом вуглекислого газу і протона
-
і я можу стверджувати: оці двоє - вуглекислий газ і протони - таки впливають,
-
скажемо, впливають на
-
схильність
-
схильність або бажання гемоглобіну до приєднання до кисню.
-
Гаразд, це - одна із заяв, яку Ви могли б зробити, розглянувши такого роду суперечку,
-
і (пригнічено?) погодившись із тим, що хтось скаже:
-
думаю, це кисень впливає, знаєте, залежно від того,
-
чию сторону Ви приймете, може і кисень впливає,
-
на здатність гемоглобіну до сполуки із вуглекислим газом і протоном.
-
із вуглекислим газом і протоном.
-
Отже, Ви можете стверджувати із іншої перспективи.
-
я в якому роді, мушу зауважити, обидві точки зору вірні.
-
Частенько думається, що може, одне й те саме просто сказане двічі.
-
Насправді ж, це - два різних явища, які мають дві різних назви.
-
Перше - говорячи про вуглекислий газ і протони -
-
є ефектом, який називається ефектом Бора.
-
Бачте, могли вже знати це слово чи опис.
-
Це - ефект Бора.
-
А інше - яке проглядається із іншої перспективи -
-
з перспективи кисню - є ефектом Холдейна.
-
Оце і є його назва - ефект Холдейна.
-
Тож, що це за ефекти Бора і Холдейна такі,
-
а не, простіше кажучи, битва за гемоглобін?
-
Давайте спробую трошки прояснити
-
і подивимось, чи зможу я зобразити це на графіку.
-
Бо думаю, що маленький графік стане в нагоді, пояснюючи ці явища.
-
Отже, побачимо, чи зможу це зробити.
-
Візьмемо маленький графік і побачимо, чи він проілюструє нам ефект Бора.
-
Оце - парціальний тиск кисню, яким він розріджується у плазму.
-
А оце - вміст кисню, його тотальний вміст у крові.
-
приймаючи до уваги, звичайно, кількість кисню, зв'язаного із гемоглобіном.
-
А що, якщо я повільно збільшу парціальний тиск кисню,
-
і початково не надто багато почне зв'язуватись із гемоглобіном,
-
але, як тільки пару молекул приєднаються, почнеться кооперативність,
-
і похила почне рости, стаючи більш крутою.
-
І це все - із-за кооперативності.
-
Кисню подобається приєднуватись до раніше приєднаного кисню.
-
А потім це ніби як вирівнюється.
-
І вирівнювання відбувається із-за того, що гемоглобін починає насичуватись.
-
Вільних місць вже й не так багато залишилось,
-
тому дуже багато кисню треба випустити у плазму,
-
аби знайти ці вільні місця на гемоглобіні.
-
Візьмемо два місця.
-
Перше - має великий вміст кисню, розрідженого у плазмі.
-
а друга - із малим вмістом кисню, розрідженого у плазмі.
-
Просто приблизно їх вибрав, не...
-
не переживайте за них.
-
Якщо подумаєте, де саме це місце із великим вмістом в тілі,
-
то це буде десь в районі легень, де є багато кисню, розрідженого у кров.
-
А місце із малою концентрацією буде м'язом стегна, у якому буде багато вуглекислого газу.
-
але не багато кисню у крові.
-
Отже, це можуть буди ці два місця у тілі,
-
і тепер я спробую дізнатись,
-
по кривій, скільки кисню буде доставлено у стегно
-
Взагалі, це доволі просто, можна сказати, що ж,
-
скільки там було кисню у легенях - або у судинах на виході із легень,
-
і ось ця кількість кисню у судинах покидає легені.
-
і ось ця кількість кисню у судинах покидає стегно.
-
І різниця - у кількості кисню між цими двома точками,
-
це і є кількістю доставленого кисню.
-
Тож, як захочете дізнатись кількість кисню, доставленого у любу... тканину
-
можете просто відняти оці два значення.
-
Оце й є доставка кисню.
-
Але тут можна помітити цікаву штуковину -
-
якщо Ви захочете збільшити подачу кисню,
-
скажімо, з якоїсь причини, збільшити, більш ефективно,
-
єдиним реальним шляхом буде заставити стегно
-
стати більш гіпоксичним, як ось тут воно рухається вліво,
-
насправді стаючи гіпоксичним, або таким, що має менше кисню.
-
Коли воно стає більш гіпоксичним, тоді так, знаєте, Ви матимете,
-
можливо, точку ось тут нижче,
-
що означатиме більшу доставку кисню.
-
Але це не ідеально, все ж, коли стегна стають гіпоксичними,
-
Ви це знаєте - вони можуть почати боліти.
-
Чи є інший шлях доставки великої кількості кисню
-
без гіпоксичних тканин чи тканин, із малим вмістом кисню?
-
І саме тут у гру вступає ефект Бора.
-
Згадайте, ефект Бора полягає у тому, що СО2 і протон впливають на схильність сполучення гемоглобіну до кисню.
-
Давайте розглянемо ситуацію - напишу зеленим -
-
у якій ми матимемо великий вміст вуглекислого газу і протон,
-
суть ефекту Бора в тому, що кисню трохи важче зв'язуватись із гемоглобіном.
-
Отже, якби я намалював іще одну криву,
-
вона буде початково менш вражаючою, і з меншою кількістю кисню, зв'язаного із гемоглобіном.
-
Врешті-решт, як тільки концентрація кисню достатньо збільшиться,
-
вона почне рости вгору, і в кінцевому рахунку зв'яжеться зі гемоглобіном.
-
тож, це не правда, що кисень не зв'язується зі гемоглобіном у присутності вуглекислого газу і протонів,
-
просто це займає більше часу.
-
Тому ця крива виглядає трохи зміщеною.
-
Це - оці умови дещо високого вмісту вуглекислого газу і протонів -
-
не є надто важливим для легень.
-
Легені подумають - нам, розумієте - яка різниця, у нас немає оцих умов.
-
Але для стегна це важливо.
-
Бо стегно має багато СО2 і протонів.
-
Знову ж таки, пам'ятайте, багато протонів - мало рН.
-
Тож, можете це збагнути іншим чином.
-
У стегні Ви зможете отримати інакшу точку.
-
Правильно, вона буде на зеленій кривій, а не на синій.
-
Ми можемо намалювати її на однаковому із О2 рівні, ось тут, внизу.
-
Тож, який вміст кисню у крові на виході із стегна?
-
Аби зробити це правильно - Ви будете ось тут.
-
Ось це і є справжній вміст. І доставка кисню насправді багато більш приголомшлива.
-
Гляньте сюди. Доставка О2 збільшиться із-за ефекту Бора.
-
І, якщо захочете дізнатись точно, наскільки він збільшить,
-
можу Вам навіть показати, навіть сказати, ось-бо оцей вміст звідси до сюди,
-
буквально - вертикальна дистанція між зеленою і синьою лініями,
-
оце і буде додатковий кисень, доставлений зі-за ефекту Бора.
-
Ось чому ефект Бора такий важливий.
-
Він допомагає нам доставляти кисень у тканини.
-
Давайте тепер зробимо те саме,
-
але для ефекту Холдейна, а для цього
-
нам треба поміняти елементи місцями, то ж і наші одиниці і вісі будуть інакшими.
-
Ось тут матимемо вміст вуглекислого газу,
-
а ось тут матимемо вміст вуглекислого газу у крові.
-
Тож, давайте все ретельно обміркуємо.
-
Почнемо із збільшення вмісту вуглекислого газу плавно, але впевнено,
-
і побачимо, що вміст росте вгору.
-
А тут, при збільшенні вмісту вуглекислого газу,
-
вміст іде вгору ніби як по прямій.
-
Причина, по якій він не повторює S-подібну траєкторію, яку ми мали у випадку із киснем,
-
бо тут відсутня кооперативність у зв'язуванні із гемоглобіном.
-
Вона просто росте прямо вгору.
-
Це - доволі просто.
-
Тепер візьмемо дві точки, як ми це вже робили раніше.
-
Одну ось тут - це буде високий вміст СО2 у крові,
-
а оця- низький вмість СО2 у крові.
-
Отже, у якій частині тканини, скажімо, Ви б мали малий вміст?
-
Що ж, низький СО2 - подібно на легені,
-
у них не надто багато СО2.
-
А високий вміст СО2 скоріше за все у стегнах, бо стегно - це щось на кшталт маленької СО2 фабрики, так?
-
Отже, у стегна - високий вміст, у легенях - низький.
-
І, якщо я захочу побачити вміст доставленого СО2, нам прийдеться зробити це таким самим чином,
-
хм, у стегні його багато, оце - вміст СО2 у крові, згадаємо.
-
А оце - вміст СО2 у крові, коли вона направляється у легені.
-
І вмістом СО2, доставленого із стегна у легені, буде різниця -
-
стільки СО2 було доставлено.
-
Як ми мали у випадку доставки О2, так ось маємо і доставку СО2.
-
Тепер перегляньте ефект Холдейна і ми спробуємо намалювати
-
іншу криву у присутності великої кількості кисню, що ж трапиться?
-
Що ж, якщо кисню багато навколо,
-
тоді це змінить здатність гемоглобіну до приєднання до вуглекислого газу і протонів.
-
Пряме приєднання протонів і вуглекислого газу до гемоглобіну зменшиться.
-
Що означає - Ви матимете менший вміст СО2
-
для любої кількості розрідженого СО2 у крові.
-
Тож, ця лінія буде прямою, але насправді - Ви бачити - вона ніби закруглюється донизу.
-
І де ж це важливо?
-
Де у Вас багато кисню?
-
Що ж, для стегна це не надто доречно,
-
бо стегна не мають багато кисню.
-
Але це доречно для легень.
-
Там це дуже доречно.
-
Тепер можете сказати, подивимось, що ж там відбувається.
-
Маючи високий вміст О2, скільки СО2 Ви будете мати доставленим?
-
Тоді - можете щось ніби бачити - його буде більше, так?
-
Бо ось зараз Ви маєте от стільки, і воно рухається ось сюди.
-
І ось цей новий вміст доставленого СО2.
-
І він йде вгору. Фактично, можете навіть побачити скільки його йде вгору,
-
просто отримуючи оцю різниці. І ось ця різниця
-
між двома і є ефектом Холдейна.
-
Ось такий ось варіант візуалізації ефекту Холдейна.
-
То ж, ефекти Бора і Холдейна - це дві важливі стратегії, які використовує наше тіло
-
задля збільшення кількості доставленого О2 і СО2,
-
що рухається між легенями і тканинма.