Return to Video

Layers of the heart | Human anatomy and physiology | Health & Medicine | Khan Academy

  • 0:02 - 0:05
    Думаю ви вже звикли до схематичного зображення серця,
  • 0:05 - 0:09
    але дозвольте мені позначити дещо,
    аби перевірити чи ви все розумієте.
  • 0:09 - 0:12
    Кров тече з правого передсердя в правий шлуночок,
  • 0:12 - 0:16
    потім вона потрапляє в легені та з лівого передсердя в правий шлуночок.
  • 0:16 - 0:19
    Це звичайний рух крові.
  • 0:19 - 0:24
    Одна з причин, що змушує кров рухатися в правильному напрямку, це клапани.
  • 0:24 - 0:28
    Два клапани, котрі я назву, дам їм нові назви,
  • 0:28 - 0:32
    трохи по-іншому, ніж ми їх називали.
  • 0:32 - 0:35
    А саме, атріовертикулярні клапани.
  • 0:35 - 0:39
    Ви можете спробувати вгадати, які саме клапани я маю на увазі.
  • 0:39 - 0:45
    Атріовентрикулярні клапани - це два клапани між передсердями та шлуночками.
  • 0:45 - 0:50
    Один буде тристулковий,
    а інший - мітральний клапан.
  • 0:50 - 0:57
    Щоб не заплутатись: ось тристулковий (Т),
    а ось мітральний (М).
  • 0:57 - 1:03
    Якщо ви подивитеся на атріовентикулярні клапани,
    то вони обидва наче дивляться вниз.
  • 1:03 - 1:08
    Можливо, вас зацікавило те, як же вони закриваються та відкриваються?
  • 1:08 - 1:12
    У цих клапанів доволі цікава будова,
  • 1:12 - 1:19
    вони фактично з'єднані зі стінками фалом.
  • 1:19 - 1:25
    Вони тримаються тут, ось так.
  • 1:25 - 1:31
    На іншому кінці таких фалів
    є маленький м'яз.
  • 1:31 - 1:34
    Все продумано геніально.
  • 1:34 - 1:40
    Шлуночки дуже сильні, правда ж? Ми знаємо, що вони насправді дуже сильні.
  • 1:40 - 1:48
    Якщо шлуночки стискаються, то є шанс, що кров може вистрелити в будь-якому напрямку.
  • 1:48 - 1:59
    Можливо вона потрапить назад через мітральний клапан, або вона може потрапити через трьохстулковий клапан.
  • 1:59 - 2:07
    Але вона цього не зробить через те, що такі папілярні м'язи в основному посилають незначні життєві канати, такі сухожильні нитки,
  • 2:07 - 2:11
    щоб попередити відкриття клапана в іншому напрямку.
  • 2:11 - 2:17
    Отже,тому такі сухожильні нитки дуже важливі.
  • 2:17 - 2:22
    Вони попереджають відкриття
    клапана в іншому напрямку.
  • 2:22 - 2:27
    Це функція всіх сухожильних ниток та усіх папілярних м'язів.
  • 2:27 - 2:36
    Це має значення, коли ви хочете переконатися, що шлуночки не повністю закривають клапани.
  • 2:36 - 2:44
    Припустімо, що наш шлуночок був би дуже сильним, дуже потужним, тоді б він порвав одну з ниток.
  • 2:44 - 2:46
    Наприклад, він порвав би ось цю, прямо тут.
  • 2:46 - 2:53
    Якби шлуночок дуже сильно штовхав кров
    назад, то він її просто б порвав.
  • 2:53 - 2:54
    Що ж тоді станеться?
  • 2:54 - 3:02
    Клапан почав би просто
    перекидатися вперед-назад.
  • 3:02 - 3:06
    За наступного серцевого скорочення, кров почала б рухатися в неправильному напрямку,
  • 3:06 - 3:10
    так як такий клапан не зміг би створити достатню герметичність.
  • 3:10 - 3:15
    Кров потекла б туди, куди б не мала.
  • 3:15 - 3:20
    Раптово кров би почала текти в іншому напрямку,
  • 3:20 - 3:26
    Сухожильні нитки та папілярні м'язи насправді роблять важливу роботу, попереджуючи такий результат.
  • 3:26 - 3:29
    Звернімо увагу на іншу область.
  • 3:29 - 3:38
    Сконцентруйтесь на ось цій ділянці,
    на міжшлуночковій перегородці.
  • 3:38 - 3:40
    Уявіть, що перегородка - це стіна.
  • 3:40 - 3:43
    Міжшлуночкова перегородка.
  • 3:43 - 3:48
    Я б хотіла б зупинитися на міжшлуночковій
    перегородці, і зосередитись на одному моменті
  • 3:48 - 3:52
    який ви мабуть вже помітили
  • 3:52 - 3:58
    Ця область є доволі товстою, а ця доволі
    тонкою в порівнянні, чи не так?
  • 3:58 - 4:02
    Дві області відрізняються розміром,
    ця набагато товстіша.
  • 4:02 - 4:09
    Чому я звернув на це увагу? Тому що блакитна частина називається мембранозною частиною
  • 4:09 - 4:12
    Звучить як мембрана.
  • 4:12 - 4:17
    Нижня червона частина - м'язова. Це сильна м'язова частина.
  • 4:17 - 4:22
    Тобто така міжшлуночкова перегородка, стінка між шлуночками, складається з двох різних частин.
  • 4:22 - 4:27
    Цікавим моментом мембранозної
    частини
  • 4:27 - 4:33
    є те, що у багатьох новонароджених в ній дірка.
  • 4:33 - 4:36
    Коли я кажу про багатьох, я не маю на увазі більшість.
  • 4:36 - 4:44
    Але одним з найпоширеніших дефектів
    є дірка, яка пропускає кров.
  • 4:44 - 4:53
    Отже, кров буде текти з лівого шлуночка в правий,
    тобто в неправильному напрямку.
  • 4:53 - 4:57
    Кров тече через такі дірки, і
    це створює проблеми.
  • 4:57 - 5:05
    Це називається ДМП. Можливо, ви вже чули цей термін, тому я просто хочу показати, де це відбувається.
  • 5:05 - 5:12
    Поки я пишу це, ви можете вгадати, що це означає.
  • 5:12 - 5:20
    Дефект міжшлуночкової перегородки.
  • 5:20 - 5:28
    ДМП зустрічається в мембранозній частині
    частіше, ніж в м'язовій.
  • 5:28 - 5:35
    Рухаємось далі до останньої точки, на котрій я хочу зупинитися, я хочу зосередитися на стінці.
  • 5:35 - 5:43
    Тут, у цьому сірому квадраті, я хочу відмітити, що відбувається в цій стінці, скільки в ній шарів.
  • 5:43 - 5:49
    Я малюю прямокутник, який відповідає маленькому прямокутнику, який я намалював на серці.
  • 5:49 - 5:55
    Серцевий м'яз складається з 3-х шарів.
  • 5:55 - 6:00
    Я збираюсь розглянутивсі три шари, і ми почнемо з внутрішньої частини і будемо рухатися назовні.
  • 6:00 - 6:04
    З внутрішньої сторони знаходиться так званий ендокард.
  • 6:04 - 6:10
    Я малюю ендокард від початку до кінця в цій частині, він знаходиться навколо клапанів.
  • 6:10 - 6:14
    Так ви вже дізналися, що у клапанів є ендокард.
  • 6:14 - 6:21
    Він йде навколо шлуночків, і як я вам вже
    показав спочатку, а також навколо передсердя.
  • 6:21 - 6:27
    Він йде вверх та покриває обидві сторони, ліву та праву.
  • 6:27 - 6:36
    Ендокард дуже схожий на внутрішній шар кровоносних судин.
  • 6:36 - 6:38
    Це справді тонкий шар, не дуже товстий.
  • 6:38 - 6:43
    Це шар, з яким стикаються всі еритроцити.
  • 6:43 - 6:51
    Коли еритроцити потрапляють в камери серця, вони зустрічають саме ендокард.
  • 6:51 - 6:56
    Ось на що він схожий, це зелений шар
    всюди, де я намалював.
  • 6:56 - 7:01
    Якби я намалював збільшену версію, можливо, це виглядало б так.
  • 7:01 - 7:03
    Шар товщиною декількох шарів клітин.
  • 7:03 - 7:09
    З внутрішньої сторони на цей шар
    наштовхуються еритроцити.
  • 7:09 - 7:16
    Ось один еритроцит, ось ще один,
    та вони зіштовхуються з ендокардом.
  • 7:16 - 7:19
    Якщо ви спуститесь трохи глибше ендокарда, що ж буде далі?
  • 7:19 - 7:23
    Наступний - міокард.
  • 7:23 - 7:30
    Це найбільша частина нашої стінки.
  • 7:30 - 7:34
    Вона виглядає приблизно ось так.
  • 7:34 - 7:39
    Ви самі можете побачити форму міокарду, мені не обов'язково її показувати,
  • 7:39 - 7:42
    так як це найбільша частина цілої стінки, правильно?
  • 7:42 - 7:48
    Це наш міокард.
  • 7:48 - 7:55
    Зараз я повернусь назад і
    також позначу ендокард.
  • 7:55 - 8:03
    Зауважте, що ці слова доволі схожі. Міо- означає м'язовий.
  • 8:03 - 8:06
    Поки я зупинився на міокарді,
    дозвольте я розповім ще одну річ.
  • 8:06 - 8:11
    Міокард знаходиться там, де і всі скорочувальні м'язи.
  • 8:11 - 8:13
    Ось де проходить більша частина роботи.
  • 8:13 - 8:17
    І використовується багато енергії.
  • 8:17 - 8:23
    Коли серцю потрібен кисень, це звичайно міокард,
    так як саме ця частина виконує всю роботу.
  • 8:23 - 8:27
    Тепер з іншої сторони міокарду,
    що ж у нас є зовні?
  • 8:27 - 8:29
    Тут в нас шар під назвою перикард.
  • 8:29 - 8:33
    Я намалюю його для вас.
  • 8:33 - 8:35
    Перикард це такий тонкий шар.
  • 8:35 - 8:40
    Він відрізняється тим, що він складається
    фактично з двох шарів.
  • 8:40 - 8:42
    Насправді він виглядає ось так.
  • 8:42 - 8:50
    Тут у нас два шари, внутрішній та зовнішній, і між двома шарами є проміжок, в прямому значенні.
  • 8:50 - 8:52
    Проміжок, прямо ось тут.
  • 8:52 - 8:59
    У цьому проміжку може бути трохи рідини,
    але це не клітини.
  • 8:59 - 9:04
    Я думаю, це найважливіше,
    не клітини, а лише небагато рідини.
  • 9:04 - 9:11
    І все це називається перикард.
  • 9:11 - 9:16
    Ви мабуть здивуєтесь, як взагалі
    може існувати цей шар з проміжком?
  • 9:16 - 9:21
    Я спробую показати вам, що відбувається в ембріона.
  • 9:21 - 9:25
    Припустімо, що у вас маленьке серце ембріона, маленьке таке.
  • 9:25 - 9:27
    Воно стає трохи більше, ось так.
  • 9:27 - 9:31
    І нарешті, воно перетворюється на доросле серце, ось таке.
  • 9:31 - 9:33
    Це буде доросле серце, так?
  • 9:33 - 9:40
    В цей час, коли серце росте, у вас також є мішечок, як повітряна кулька.
  • 9:40 - 9:48
    Ця кулька починає обволікати серце.
  • 9:48 - 9:51
    Це серце росте прямо в м'ячику.
  • 9:51 - 9:53
    Ця кулька починає поширюватися навколо нього, ось так.
  • 9:53 - 9:56
    Ви отримуєте щось таке.
  • 9:56 - 10:01
    Нарешті, коли серце стає справді великим, ви отримуєте щось таке.
  • 10:01 - 10:08
    По суті у вас є цей внутрішній шар кульки,
    який більше не виглядає як кулька, він дуже плоский.
  • 10:08 - 10:15
    Потім він відгинається в іншу сторону, ось так, навколо, від початку до кінця.
  • 10:15 - 10:18
    Тепер ви бачите чому, не дивлячись на те, що він суцільний,
  • 10:18 - 10:24
    я маю на увазі, без розривів, суцільної форми,
    ви бачите, якщо б ви заглянули під нього,
  • 10:24 - 10:31
    Ви б побачили, що він виглядає як млинець
  • 10:31 - 10:39
    По суті, на нашому серці він виглядає приблизно так, як тонкий млинець.
  • 10:39 - 10:45
    Я роблю його не зовсім тонким, але ви можете уявити як це насправді,
  • 10:45 - 10:48
    на що б це було схоже, якщо б ми справді ось так збільшували.
  • 10:48 - 10:56
    І так у нас є два шари, які самі повернуті всередину. Разом ці два шари називаються перикард.
  • 10:56 - 11:00
    Насправді у цих двох шарів є власні назви.
  • 11:00 - 11:05
    Наприклад, шар, який розташований ближче до серця, той, який я зараз малюю,
  • 11:05 - 11:09
    цей шар називається вісцеральний перикард.
  • 11:09 - 11:11
    Ми називаємо його вісцеральний перикард.
  • 11:11 - 11:21
    Слово "вісцеральний" справді правильне, адже він називається так, тому що "вісцера" означає органи.
  • 11:21 - 11:24
    Саме тому він називається вісцеральний перикард.
  • 11:24 - 11:31
    Ось цей шар зовнішній шар, той, який я зараз малюю називається паріетальний перикард.
  • 11:31 - 11:34
    Це зовнішній шар.
  • 11:34 - 11:41
    Я також його позначу,
    це паріетальний перикард.
  • 11:41 - 11:47
    Тепер ви фактично бачите шари серця, ендокард, міокард та перикард.
  • 11:47 - 11:52
    І ось вам неочікуваний поворот подій, я абсолютно впевнений, що ви все зрозумієте,
  • 11:52 - 12:00
    цей вісцеральний перикард по-іншому називається, іноді ви можете це помітити, епікард.
  • 12:00 - 12:03
    Іноді ви будете бачити назву "епікард".
  • 12:03 - 12:07
    Нехай вас це не бентежить, адже це
    просто вісцеральний перикард.
  • 12:07 - 12:12
    Це зовнішній шар серця, перед
    паріентальним перикардом.
Title:
Layers of the heart | Human anatomy and physiology | Health & Medicine | Khan Academy
Description:

more » « less
Video Language:
English
Team:
Khan Academy
Duration:
12:13

Ukrainian subtitles

Revisions