Layers of the heart | Human anatomy and physiology | Health & Medicine | Khan Academy

Думаю ви вже звикли до схематичного зображення серця,

але дозвольте мені позначити дещо,
аби перевірити чи ви все розумієте.

Кров тече з правого передсердя в правий шлуночок,

потім вона потрапляє в легені та з лівого передсердя в правий шлуночок.

Це звичайний рух крові.

Одна з причин, що змушує кров рухатися в правильному напрямку, це клапани.

Два клапани, котрі я назву, дам їм нові назви,

трохи по-іншому, ніж ми їх називали.

А саме, атріовертикулярні клапани.

Ви можете спробувати вгадати, які саме клапани я маю на увазі.

Атріовентрикулярні клапани - це два клапани між передсердями та шлуночками.

Один буде тристулковий,
а інший - мітральний клапан.

Щоб не заплутатись: ось тристулковий (Т),
а ось мітральний (М).

Якщо ви подивитеся на атріовентикулярні клапани,
то вони обидва наче дивляться вниз.

Можливо, вас зацікавило те, як же вони закриваються та відкриваються?

У цих клапанів доволі цікава будова,

вони фактично з'єднані зі стінками фалом.

Вони тримаються тут, ось так.

На іншому кінці таких фалів
є маленький м'яз.

Все продумано геніально.

Шлуночки дуже сильні, правда ж? Ми знаємо, що вони насправді дуже сильні.

Якщо шлуночки стискаються, то є шанс, що кров може вистрелити в будь-якому напрямку.

Можливо вона потрапить назад через мітральний клапан, або вона може потрапити через трьохстулковий клапан.

Але вона цього не зробить через те, що такі папілярні м'язи в основному посилають незначні життєві канати, такі сухожильні нитки,

щоб попередити відкриття клапана в іншому напрямку.

Отже,тому такі сухожильні нитки дуже важливі.

Вони попереджають відкриття
клапана в іншому напрямку.

Це функція всіх сухожильних ниток та усіх папілярних м'язів.

Це має значення, коли ви хочете переконатися, що шлуночки не повністю закривають клапани.

Припустімо, що наш шлуночок був би дуже сильним, дуже потужним, тоді б він порвав одну з ниток.

Наприклад, він порвав би ось цю, прямо тут.

Якби шлуночок дуже сильно штовхав кров
назад, то він її просто б порвав.

Що ж тоді станеться?

Клапан почав би просто
перекидатися вперед-назад.

За наступного серцевого скорочення, кров почала б рухатися в неправильному напрямку,

так як такий клапан не зміг би створити достатню герметичність.

Кров потекла б туди, куди б не мала.

Раптово кров би почала текти в іншому напрямку,

Сухожильні нитки та папілярні м'язи насправді роблять важливу роботу, попереджуючи такий результат.

Звернімо увагу на іншу область.

Сконцентруйтесь на ось цій ділянці,
на міжшлуночковій перегородці.

Уявіть, що перегородка - це стіна.

Міжшлуночкова перегородка.

Я б хотіла б зупинитися на міжшлуночковій
перегородці, і зосередитись на одному моменті

який ви мабуть вже помітили

Ця область є доволі товстою, а ця доволі
тонкою в порівнянні, чи не так?

Дві області відрізняються розміром,
ця набагато товстіша.

Чому я звернув на це увагу? Тому що блакитна частина називається мембранозною частиною

Звучить як мембрана.

Нижня червона частина - м'язова. Це сильна м'язова частина.

Тобто така міжшлуночкова перегородка, стінка між шлуночками, складається з двох різних частин.

Цікавим моментом мембранозної
частини

є те, що у багатьох новонароджених в ній дірка.

Коли я кажу про багатьох, я не маю на увазі більшість.

Але одним з найпоширеніших дефектів
є дірка, яка пропускає кров.

Отже, кров буде текти з лівого шлуночка в правий,
тобто в неправильному напрямку.

Кров тече через такі дірки, і
це створює проблеми.

Це називається ДМП. Можливо, ви вже чули цей термін, тому я просто хочу показати, де це відбувається.

Поки я пишу це, ви можете вгадати, що це означає.

Дефект міжшлуночкової перегородки.

ДМП зустрічається в мембранозній частині
частіше, ніж в м'язовій.

Рухаємось далі до останньої точки, на котрій я хочу зупинитися, я хочу зосередитися на стінці.

Тут, у цьому сірому квадраті, я хочу відмітити, що відбувається в цій стінці, скільки в ній шарів.

Я малюю прямокутник, який відповідає маленькому прямокутнику, який я намалював на серці.

Серцевий м'яз складається з 3-х шарів.

Я збираюсь розглянутивсі три шари, і ми почнемо з внутрішньої частини і будемо рухатися назовні.

З внутрішньої сторони знаходиться так званий ендокард.

Я малюю ендокард від початку до кінця в цій частині, він знаходиться навколо клапанів.

Так ви вже дізналися, що у клапанів є ендокард.

Він йде навколо шлуночків, і як я вам вже
показав спочатку, а також навколо передсердя.

Він йде вверх та покриває обидві сторони, ліву та праву.

Ендокард дуже схожий на внутрішній шар кровоносних судин.

Це справді тонкий шар, не дуже товстий.

Це шар, з яким стикаються всі еритроцити.

Коли еритроцити потрапляють в камери серця, вони зустрічають саме ендокард.

Ось на що він схожий, це зелений шар
всюди, де я намалював.

Якби я намалював збільшену версію, можливо, це виглядало б так.

Шар товщиною декількох шарів клітин.

З внутрішньої сторони на цей шар
наштовхуються еритроцити.

Ось один еритроцит, ось ще один,
та вони зіштовхуються з ендокардом.

Якщо ви спуститесь трохи глибше ендокарда, що ж буде далі?

Наступний - міокард.

Це найбільша частина нашої стінки.

Вона виглядає приблизно ось так.

Ви самі можете побачити форму міокарду, мені не обов'язково її показувати,

так як це найбільша частина цілої стінки, правильно?

Це наш міокард.

Зараз я повернусь назад і
також позначу ендокард.

Зауважте, що ці слова доволі схожі. Міо- означає м'язовий.

Поки я зупинився на міокарді,
дозвольте я розповім ще одну річ.

Міокард знаходиться там, де і всі скорочувальні м'язи.

Ось де проходить більша частина роботи.

І використовується багато енергії.

Коли серцю потрібен кисень, це звичайно міокард,
так як саме ця частина виконує всю роботу.

Тепер з іншої сторони міокарду,
що ж у нас є зовні?

Тут в нас шар під назвою перикард.

Я намалюю його для вас.

Перикард це такий тонкий шар.

Він відрізняється тим, що він складається
фактично з двох шарів.

Насправді він виглядає ось так.

Тут у нас два шари, внутрішній та зовнішній, і між двома шарами є проміжок, в прямому значенні.

Проміжок, прямо ось тут.

У цьому проміжку може бути трохи рідини,
але це не клітини.

Я думаю, це найважливіше,
не клітини, а лише небагато рідини.

І все це називається перикард.

Ви мабуть здивуєтесь, як взагалі
може існувати цей шар з проміжком?

Я спробую показати вам, що відбувається в ембріона.

Припустімо, що у вас маленьке серце ембріона, маленьке таке.

Воно стає трохи більше, ось так.

І нарешті, воно перетворюється на доросле серце, ось таке.

Це буде доросле серце, так?

В цей час, коли серце росте, у вас також є мішечок, як повітряна кулька.

Ця кулька починає обволікати серце.

Це серце росте прямо в м'ячику.

Ця кулька починає поширюватися навколо нього, ось так.

Ви отримуєте щось таке.

Нарешті, коли серце стає справді великим, ви отримуєте щось таке.

По суті у вас є цей внутрішній шар кульки,
який більше не виглядає як кулька, він дуже плоский.

Потім він відгинається в іншу сторону, ось так, навколо, від початку до кінця.

Тепер ви бачите чому, не дивлячись на те, що він суцільний,

я маю на увазі, без розривів, суцільної форми,
ви бачите, якщо б ви заглянули під нього,

Ви б побачили, що він виглядає як млинець

По суті, на нашому серці він виглядає приблизно так, як тонкий млинець.

Я роблю його не зовсім тонким, але ви можете уявити як це насправді,

на що б це було схоже, якщо б ми справді ось так збільшували.

І так у нас є два шари, які самі повернуті всередину. Разом ці два шари називаються перикард.

Насправді у цих двох шарів є власні назви.

Наприклад, шар, який розташований ближче до серця, той, який я зараз малюю,

цей шар називається вісцеральний перикард.

Ми називаємо його вісцеральний перикард.

Слово "вісцеральний" справді правильне, адже він називається так, тому що "вісцера" означає органи.

Саме тому він називається вісцеральний перикард.

Ось цей шар зовнішній шар, той, який я зараз малюю називається паріетальний перикард.

Це зовнішній шар.

Я також його позначу,
це паріетальний перикард.

Тепер ви фактично бачите шари серця, ендокард, міокард та перикард.

І ось вам неочікуваний поворот подій, я абсолютно впевнений, що ви все зрозумієте,

цей вісцеральний перикард по-іншому називається, іноді ви можете це помітити, епікард.

Іноді ви будете бачити назву "епікард".

Нехай вас це не бентежить, адже це
просто вісцеральний перикард.

Це зовнішній шар серця, перед
паріентальним перикардом.