< Return to Video

Що буде, коли у місті не залишиться місця для померлих

  • 0:01 - 0:05
    Я розповім вам про непомічену,
    але потенційно вигідну
  • 0:05 - 0:07
    інвестиційну можливість.
  • 0:08 - 0:11
    За останні 10 років у Великій Британії
  • 0:11 - 0:14
    доходи з ділянок для поховання перевищили
    доходи британського ринку нерухомості
  • 0:14 - 0:17
    приблизно втричі.
  • 0:18 - 0:22
    Створюються приватні кладовища
    з ділянками для продажу інвесторам,
  • 0:22 - 0:25
    і ціна їхня починається
    десь із 3900 фунтів.
  • 0:25 - 0:28
    І по них очікується близько
    40-відсоткове зростання.
  • 0:28 - 0:34
    Найбільша перевага - те, що це
    ринок з постійним попитом.
  • 0:36 - 0:38
    Це реальна пропозиція,
  • 0:38 - 0:43
    і на ринку є компанії, які
    справді пропонують таку інвестицію,
  • 0:43 - 0:45
    але мене в цьому цікавить дещо інше.
  • 0:46 - 0:48
    Я - архітектор і планувальник міста,
  • 0:48 - 0:49
    і останні півтора року
  • 0:49 - 0:52
    я шукала підходи до проблеми смертності,
  • 0:52 - 0:56
    і того, як вона вплинула на планування
    наших міст та будівель у них.
  • 0:57 - 1:00
    Влітку я провела свою першу виставку
  • 1:00 - 1:02
    про смерть та архітектуру в Венеції,
  • 1:02 - 1:04
    і називалася вона "Смерть у Венеції".
  • 1:05 - 1:07
    Оскільки смерть - це така тема,
  • 1:07 - 1:10
    про яку багатьом з нас
    не дуже подобається говорити,
  • 1:10 - 1:12
    виставку зробили досить грайливою,
  • 1:12 - 1:15
    щоб люди буквально взаємодіяли з нею.
  • 1:15 - 1:18
    Одним з експонатів була
    інтерактивна карта Лондона,
  • 1:18 - 1:21
    яка показувала, скільки
    нерухомості у місті
  • 1:21 - 1:23
    належить смерті.
  • 1:23 - 1:26
    Коли ви махаєте рукою перед картою,
  • 1:26 - 1:29
    назви елементів нерухомості -
    будівлі або цвинтаря -
  • 1:29 - 1:30
    з'являються на ній.
  • 1:31 - 1:33
    Оті білі фігури, які ви бачите,
  • 1:33 - 1:36
    це лікарні і госпіси,
  • 1:36 - 1:39
    і морги, і кладовища цього міста.
  • 1:39 - 1:41
    Більшість з них - кладовища.
  • 1:42 - 1:46
    Ми хотіли показати, що хоча
    смерть і поховання є тим,
  • 1:46 - 1:48
    про що ми, можливо, не думаємо,
  • 1:48 - 1:51
    вони нас оточують і є важливими
    частинами наших міст.
  • 1:52 - 1:56
    Близько півмільйона людей помирає
    у Великій Британії щороку,
  • 1:57 - 2:00
    і близько чверті з них бажають
    бути похованими.
  • 2:00 - 2:04
    Але у Великій Британії, як і в багатьох
    країнах Західної Європи,
  • 2:04 - 2:05
    закінчується місце для поховання,
  • 2:05 - 2:07
    особливо у великих містах.
  • 2:08 - 2:11
    І адміністрації Великого Лондона
    про це вже певний час відомо,
  • 2:11 - 2:15
    Головними чинниками є
    зростання кількості населення
  • 2:15 - 2:18
    і той факт, що існуючі цвинтарі
    майже повністю заповнені.
  • 2:18 - 2:22
    Звичай у Великій Британії такий, що
    могили повинні залишатися назавжди,
  • 2:22 - 2:26
    і водночас є тиск розвитку -
    люди хочуть на цій самій землі
  • 2:26 - 2:29
    будувати будинки або офіси або магазини.
  • 2:29 - 2:32
    Тож вони придумали кілька рішень.
  • 2:32 - 2:36
    Вони думали: може, використовувати
    ці могили заново через 50 років.
  • 2:36 - 2:38
    Або може ховати людей вглиб по чотири,
  • 2:38 - 2:41
    так щоб четверо людей можна було
    розмістити на одній ділянці,
  • 2:41 - 2:44
    і таким чином забезпечити
    ефективніше використання землі,
  • 2:44 - 2:47
    і може тоді в Лондоні вистачатиме
    місця для поховання людей
  • 2:47 - 2:49
    у найближчому майбутньому.
  • 2:49 - 2:52
    Але традиційно кладовищами не займалися
  • 2:52 - 2:54
    органи місцевої влади.
  • 2:54 - 2:58
    Насправді, що дивує, це те,
    що закон не зобов'язує
  • 2:58 - 3:00
    нікого у Великій Британії
    забезпечувати місця для поховання.
  • 3:00 - 3:05
    Трациційно цим займалися
    приватні та релігійні організації,
  • 3:05 - 3:08
    такі як церкви та мечеті й синагоги.
  • 3:09 - 3:12
    Але також часом з'являлися
    ті, що хотіли заробити,
  • 3:12 - 3:14
    які хотіли нагріти на цьому руки.
  • 3:14 - 3:18
    І, знаєте, вони дивляться на
    маленький розмір ділянки на цвинтарі
  • 3:18 - 3:20
    і на її високу ціну,
  • 3:20 - 3:23
    і бачать, що на цьому
    можна заробити великі гроші.
  • 3:23 - 3:26
    Тож, фактично, якщо ви захочете
    створити власне кладовище,
  • 3:26 - 3:28
    ви, мабуть, можете це зробити.
  • 3:28 - 3:30
    В Південному Уельсі була одна пара,
  • 3:30 - 3:33
    у якої був будинок в селі
    і поруч з ним багато поля,
  • 3:33 - 3:35
    і вони хотіли робити щось на тій землі.
  • 3:35 - 3:37
    У них було безліч ідей.
  • 3:37 - 3:40
    Спочатку вони хотіли зробити
    стоянку для фургонів,
  • 3:40 - 3:42
    але місцева рада не дозволила.
  • 3:42 - 3:44
    Потім вони захотіли запустити
    рибне господарство,
  • 3:44 - 3:45
    і знову не отримали дозвіл.
  • 3:46 - 3:48
    Тоді їм прийшла ідея зробити цвинтар,
  • 3:48 - 3:51
    і вони підрахували, що цим
  • 3:51 - 3:53
    вони могли підняти вартість своєї землі
  • 3:53 - 3:58
    з близько 95 000 фунтів
    до понад 1 мільйона фунтів.
  • 3:59 - 4:04
    Але, знову-таки, ця ідея -
    заробляти на кладовищах -
  • 4:04 - 4:06
    вона ж дещо абсурдна, правда?
  • 4:06 - 4:10
    Річ у тому, що висока ціна
    тих ділянок для поховання
  • 4:10 - 4:12
    є насправді дуже оманливою.
  • 4:12 - 4:14
    Вони видаються дорогими,
  • 4:14 - 4:18
    але в цій ціні відображена необхідність
    догляду за цією ділянкою -
  • 4:18 - 4:21
    тобто, хтось повинен косити на ній траву
    протягом наступних 50 років.
  • 4:21 - 4:24
    Це означає, що на цвинтарях
    заробляти дуже важко.
  • 4:24 - 4:27
    Саме тому зазвичай ними
    займається місцева влада
  • 4:27 - 4:29
    або неприбуткова структура.
  • 4:29 - 4:32
    Але як би то не було, рада
    видала цим людям дозвіл,
  • 4:32 - 4:34
    і вони тепер намагаються
    створити своє кладовище.
  • 4:34 - 4:38
    Щоб трохи вам пояснити,
    як це працює:
  • 4:38 - 4:40
    якщо я хочу побудувати щось
    у Великій Британії,
  • 4:40 - 4:42
    наприклад, цвинтар,
  • 4:42 - 4:45
    то я спочатку повинна попросити
    дозвіл на розпланування.
  • 4:45 - 4:49
    Тож якщо я хочу збудувати нову
    офісну будівлю для клієнта,
  • 4:49 - 4:51
    або якщо я хочу розбудувати свій дім,
  • 4:51 - 4:55
    або якщо в мене є магазин,
    і я хочу зробити з нього офіс,
  • 4:55 - 4:57
    я повинна намалювати безліч схем
  • 4:57 - 4:59
    і подати їх до ради для отримання дозволу.
  • 4:59 - 5:03
    І вони розглядатимуть, як усе
    вписується в оточення.
  • 5:03 - 5:05
    Вони дивитимуться, як воно виглядає.
  • 5:05 - 5:09
    Але також вони будуть
    враховувати те, як це вплине
  • 5:09 - 5:10
    на місцеве довкілля.
  • 5:10 - 5:12
    І думатимуть, наприклад, про те,
  • 5:12 - 5:14
    чи не призведе цей об'єкт до забруднення,
  • 5:14 - 5:16
    або чи не з'являться затори на дорогах
  • 5:16 - 5:19
    із машин, які їздитимуть до
    побудованого об'єкта.
  • 5:19 - 5:20
    Але враховуватимуть і хороше.
  • 5:20 - 5:23
    Чи з'являться в цьому районі
    нові місцеві послуги, як-от магазини,
  • 5:23 - 5:25
    якими захочуть користуватися
    місцеві жителі?
  • 5:26 - 5:29
    І вони зважать усі за та проти
  • 5:29 - 5:30
    і приймуть рішення.
  • 5:31 - 5:35
    Так це працює, якщо я хочу
    створити великий цвинтар.
  • 5:35 - 5:37
    А що як у мене є шматочок землі,
  • 5:37 - 5:41
    і я лише хочу поховати декількох людей,
    скажімо, п'ять чи шість?
  • 5:42 - 5:45
    Що ж, тоді - насправді, мені
    не потрібен ніякий дозвіл!
  • 5:46 - 5:50
    У Великій Британії майже нема
    законів про поховання,
  • 5:50 - 5:54
    а ті, що є, стосуються заборони
    забруднювати водні потоки,
  • 5:54 - 5:57
    тобто, щоб не забруднювали
    річки або підземні води.
  • 5:57 - 6:00
    Тож справді, якщо ви хочете
    створити власний міні-цвинтар,
  • 6:00 - 6:01
    ви можете це зробити.
  • 6:01 - 6:05
    Але, погляньмо правді у вічі,
    хто таке робить? Правда ж?
  • 6:06 - 6:10
    Може, якщо ви родина аристократів,
    і у вас великий маєток,
  • 6:10 - 6:12
    тоді, може, у вас буде у ньому мавзолей,
  • 6:12 - 6:14
    і ви там ховатимете свою сім'ю.
  • 6:15 - 6:17
    Але що справді дивно,
  • 6:17 - 6:20
    це те, що вам не обов'язково мати
    ділянку землі певного розміру,
  • 6:20 - 6:23
    щоб отримати дозвіл
    ховати на ній людей.
  • 6:23 - 6:25
    Це означає, що, технічно,
  • 6:25 - 6:29
    це стосується, наприклад, садка
    за вашим будинком у передмісті.
  • 6:29 - 6:30
    (Сміх)
  • 6:30 - 6:34
    То що як ви захочете
    зробити таке в себе вдома?
  • 6:34 - 6:38
    Є декілька місцевих рад, які мають
    інформацію на своїх веб-сторінках,
  • 6:38 - 6:40
    яка може вам допомогти.
  • 6:40 - 6:42
    Перше, що вони радять,
  • 6:42 - 6:46
    це те, що спочатку ви повинні
    отримати свідоцтво про поховання,
  • 6:46 - 6:49
    тобто, ви не можете просто вбивати людей
    і заривати їх на своєму дворі.
  • 6:49 - 6:51
    (Сміх)
  • 6:52 - 6:56
    Також там йдеться про те, що повинен
    зберігатися запис про розташування могили.
  • 6:56 - 6:59
    І це практично усі формальні вимоги.
  • 6:59 - 7:02
    Ще вони можуть попередити,
    що вашим сусідам це може не сподобатися,
  • 7:02 - 7:06
    але, по закону, вони майже нічого
    з цим не можуть вдіяти.
  • 7:06 - 7:11
    І наостанок, якщо у вас досі
    лишилася думка про прибуток
  • 7:11 - 7:13
    і те, як дорого коштують
    ті цвинтарні ділянки,
  • 7:13 - 7:16
    і скільки грошей ви могли б заробити,
  • 7:16 - 7:18
    вони також попереджають, що
    ціна вашого будинку
  • 7:18 - 7:20
    може впасти на 20%.
  • 7:21 - 7:22
    Хоча насправді ймовірніше те,
  • 7:22 - 7:25
    що ваш будинок зрештою
    не захоче купувати ніхто.
  • 7:26 - 7:29
    Що мене при цьому вражає,
  • 7:29 - 7:34
    це те, що це ніби підсумовує
    багато наших поглядів на смерть.
  • 7:34 - 7:39
    У Великій Британії і, гадаю, по Європі
    показники, мабуть, схожі,
  • 7:39 - 7:42
    лише близько 30% людей
    будь-коли з кимось говорили
  • 7:42 - 7:44
    про свої побажання щодо смерті,
  • 7:44 - 7:45
    і навіть серед людей віком понад 75 років
  • 7:46 - 7:49
    лише 45% будь-коли про це говорили.
  • 7:49 - 7:52
    І причиною люди називають те,
    що ... бачте,
  • 7:52 - 7:54
    вони думають, що їхня смерть
    настане не скоро,
  • 7:54 - 7:57
    або вони думають, що
    іншим людям буде незручно
  • 7:57 - 7:58
    про це говорити.
  • 7:58 - 8:00
    І зрештою, певною мірою
  • 8:00 - 8:04
    є хтось інший, хто піклується
    про деякі речі для нас.
  • 8:04 - 8:07
    Уряд створює всі ці правила
    і бюрократію навколо різних речей,
  • 8:07 - 8:10
    як-от поховання померлого,
  • 8:10 - 8:12
    і деякі люди працюють
    похоронними керівниками
  • 8:12 - 8:14
    і присвячують усе своє трудове життя
    цьому питанню.
  • 8:14 - 8:16
    Але коли йдеться про наші міста
  • 8:16 - 8:19
    і те, як смерть вміщається
    у наших містах,
  • 8:19 - 8:23
    тут набагато менше правил,
    проектів і думок,
  • 8:23 - 8:24
    ніж ми уявляємо.
  • 8:24 - 8:27
    Самі ми про це не думаємо,
  • 8:27 - 8:29
    а всі ті люди, які, як ми сподіваємося,
    про це думають, -
  • 8:30 - 8:32
    вони також цим не переймаються.
  • 8:32 - 8:33
    Дякую.
  • 8:33 - 8:36
    (Оплески)
Title:
Що буде, коли у місті не залишиться місця для померлих
Speaker:
Елісон Кіллінґ
Description:

"Якщо ви хочете створити власне кладовище" у Великій Британії, - каже Елісон Кіллінґ, - "ви можете це зробити". Вона багато міркує про те, де ми помираємо, і де нас ховають -- і в цій промові архітектор та член спільноти TED ділиться вражаючими економіко-соціальними міркуваннями про непомітну рису наших міст - цвинтар. Звертаючись конкретно до законів Великої Британії, вона розповідає про вражаючі, часом кумедні, часто суперечливі закони про те, де вас можуть поховати.

more » « less
Video Language:
English
Team:
closed TED
Project:
TEDTalks
Duration:
08:49

Ukrainian subtitles

Revisions Compare revisions