Мій простий винахід, призначений для безпеки мого дідуся

60% людей, які страждають на деменцію, ризикують заблукати. Ця проблема хвилює і пацієнтів, і тих, хто за ними доглядає. У цій чудовій промові ви почуєте про те, як підліток-винахідник Кеннет Шінозука придумав оригінальне рішення, щоб допомогти своєму дідусеві, який блукає ночами, і тітці, яка доглядає за ним... а ще про те, як він сподівається допомогти людям з хворобою Альцгеймера.

Яка найбільша загроза
для здоров'я американців?

Рак? Серцеві напади? Діабет?

Насправді жодна з них.

Це хвороба Альцгеймера.

Кожні 67 секунд

комусь в Сполучених Штатах
діагностують хворобу Альцгеймера.

До 2015 року, коли кількість пацієнтів
з хворобою Альцгеймера збільшиться втричі,

догляд за ними, а також
за рештою старих людей,

стане величезною
соціальною проблемою.

Моя сім'я випробувала на собі

складнощі догляду за пацієнтом
з хворобою Альцгеймера.

Я виріс в сім'ї, де разом жило
три покоління,

завжди був дуже близьким
з моїм дідом.

Коли мені було 4 роки,

мій дідусь прогулювався зі мною
в парку в Японії

і раптом він заблукав.

Це був один з найстрашніших моментів,
які я переживав в своєму житті,

і це було також першим випадком,
який дав мені зрозуміти,

що у мого дідуся
була хвороба Альцгеймера.

За останні 12 років
його стан все гіршав і гіршав,

а його блукання, серед усього іншого,
завдавали моїй сім'ї чимало хвилювань.

Моя тітка, яка була його
основною доглядальницею,

намагалася не засинати вночі,
щоб слідкувати за ним,

і навіть тоді вона часто не бачила,
як він покидав ліжко.

Я став по-справжньому непокоїтися
про стан здоров'я моєї тітки,

а також про безпеку мого діда.

Я активно шукав розв'язку проблеми,
який міг би допомогти моєму дідусеві,

але не міг знайти.

Потім одного вечора,
близько двох років тому,

приглядаючи за дідом,
я побачив, як він встає з ліжка.

В момент, коли його нога
торкнулася підлоги,

я подумав: чому б мені не поставити
датчик тиску йому на п'ятку?

Після того, як він ступав з ліжка
на підлогу,

датчик тиску виявляв би
збільшення тиску, викликане вагою тіла,

а потім передавав би звуковий сигнал
через бездротовий зв'язок на смартфон.

Таким чином, моя тітка спала б
набагато краще вночі,

взайве не турбуючись
про мандри мого діда.

Тепер я хотів би продемонструвати
вам цю шкарпетку.

Можна, будь ласка,
модель зі шкарпеткою на сцену?

Чудово.

Тому, як тільки пацієнт
ступає на підлогу -

(Звуковий сигнал) -

на смартфон доглядальника
відправляється повідомлення.

Дякую. (Оплески)

Дякую моделі.

Це малюнок
мого попереднього проекту.

Моє бажання створити пристрій
на основі датчика,

можливо, випливає з моєї одвічної любові
до датчиків і технологій.

Коли мені було шість років,

немолодий друг нашої сім'ї
впав у ванній кімнаті

і отримав серйозні травми.

Я занепокоївся
про своїх бабусь і дідусів

і вирішив винайти інтелектуальну
систему для ванни.

Датчики руху були встановлені всередині
плитки підлоги у ванній кімнаті,

щоб виявити падіння літніх людей
у ванній кімнаті.

Так як мені в той час
було тільки шість років,

і я ходив в дитячий садок,

у мене не було необхідних ресурсів й
інструментів для реалізації своєї ідеї.

Але тим не менш, мій досвід дослідження

дійсно вселив у мене тверде бажання
використовувати датчики, щоб допомогти літнім людям.

Я дійсно вважаю, що датчики можуть покращити
якість життя літніх людей.

Обміркувавши свій план, я зрозумів,
що я зіткнувся з трьома основними проблемами:

По-перше, створення датчика;

по-друге, розробка схеми;

і по-третє, написання додатків.

Це змусило мене зрозуміти, що мій проект
насправді набагато складніше реалізувати,

ніж я спочатку собі думав.

Для початку я повинен був створити
переносний датчик, досить тонкий і гнучкий,

щоб його було зручно носити
на підошві пацієнта.

Після тривалих досліджень і тестування
різних матеріалів, як-от гуми,

яка, як я зрозумів, була надто товстою,
щоб прилягати до стопи,

я вирішив надрукувати датчик-плівку

з електропровідними
частинками чорнил, чутливих до тиску.

Після того, як застосовується тиск,
зв'язок між частинками зростає.

Таким чином, я міг спроектувати схему,
яка вимірювала б тиск,

вимірюючи електричний опір.

Далі мені довелося проектувати
безпровідну схему, придатну для шкарпетки,

але бездротове передавання сигналу
споживає багато енергії

і вимагає важких, громіздких батарей.

На щастя, я дізнався про технології
Bluetooth з низькою енергоємністю,

яка споживає дуже мало енергії
і може працювати від батарейки завбільшки з монету.

Це запобігало виходу системи
з ладу посеред ночі.

Нарешті, я повинен був написати
додаток для смартфона, який би, по суті,

перетворив смартфон доглядальника
на віддалений монітор.

Для цього мені довелося поглибити
свої знання мов програмування Java і XCode,

а також навчитися писати програми для пристроїв
Bluetooth з низьким енергоспоживанням,

переглядаючи відео на YouTube
і читаючи різні підручники.

Об'єднавши ці складові, я зміг
успішно створити два прототипи:

один, в якому датчик
вбудований в шкарпетку,

і другий - приєднувальний
збірний датчик,

який можна приєднати
до будь-чого,

що торкається стопи пацієнта.

Майже рік я перевіряв пристрій
на моєму дідусеві,

і частка успішних спроб

у понад 900 випадках
його блукань дорівнює 100%.

Торік улітку я зміг провести
бета-тестування мого пристрою

в кількох установах по догляду
в Каліфорнії.

Зараз я обробляю дані,

щоб удосконалити пристрій
і просувати його на ринку.

Тестуючи пристрій на декількох пацієнтах,

я зрозумів, що мені потрібно
вигадувати рішення

для людей, які не хочуть
спати в шкарпетках.

Дані з датчика, зібрані
з величезної кількості пацієнтів,

можуть бути корисними, щоб покращити
догляд за пацієнтами,

а також, можливо,
вилікувати захворювання.

Наприклад, в цей час
я вивчаю

взаємозв'язок між частотою
нічних блукань пацієнта

і його або її повсякденною
діяльністю і дієтою.

Я ніколи не забуду ту мить,
коли мій пристрій вперше зловив

блукання мого діда,
коли він встав з ліжка вночі.

У той момент я був дійсно вражений
силою технології,

здатною змінити життя на краще.

Люди, які живуть в щасті і здоров'ї, -

ось яким я хочу бачити світ.

Дуже дякую.

(Оплески)