Аліса Міллер ділиться новинами про новини

Аліса Міллер - голова Міжнародного Громадського Радіо, говорить про причини того, що хоча ми бажаємо знати про світ більше, ніж будь-коли раніше, американські ЗМІ насправді показують менше. Вражаюча статистика та графіки.

Як новини формують наше бачення світу?

Тут ви можете побачити світ у його фактичному вигляді, відповідно до маси земної поверхні.

А тут видно, як новини формують те, що бачать американці.

На цій карті - (оплески) - на цій карті відображається кількість секунд,

які американські телевізійні ЗМІ виділили новинам

про кожну країну в лютому 2007 року, лише рік тому.

У той місяць Південна Корея погодилася демонтувати свої ядерні об'єкти.

Тоді відбулася масова повінь в Індонезії.

А в Парижі ІРСС випустила дослідження, в якому підтверджувався вплив людей на глобальне потепління.

На США припадає 79 відсотків загальної кількості новин.

А якщо прибрати США і глянути на 21 відсоток, що лишився,

ми побачимо багато новин про Ірак - та велика зелена пляма - і більше майже нічого.

Наприклад, новини про Росію, Китай та Індію разом складають лише один відсоток.

Коли ми проаналізували всі новини і прибрали лише одну історію,

ось як виглядав світ.

І думаєте що то була за новина? Смерть Анни-Ніколь Сміт.

Ця історія зачепила всі країни, крім Іраку,

і про неї згадувалося у 10 разів більше, ніж про доповідь ІРСС.

Цей цикл продовжується.

Як нам відомо, Брітні останнім часом досить часто з'являється в новинах.

То чому ж ми не отримуємо більше інформації про світ?

Однією з причин є те, що новинні компанії вдвоє скоротили кількість своїх закордоних відділів.

Крім міні-віддлів ABC з однієї людини в Найробі, Нью-Делі та Бомбеї,

у всій Африці, Індії та Південній Америці нема жодних відділів новинних компаній.

А на цих територіях проживають понад два мільярди людей.

Насправді висвітлювати новини про Брітні дешевше.

І нестача міжнародних новин турбує ще більше,

коли ми побачимо, куди люди йдуть за новинами.

Кількість місцевих теленовин зростає,

проте, на жаль, лише 12 відсотків новин відводиться міжнародним подіям.

А як щодо Інтернету?

На більшості популярних новинних сайтах ситуація не набагато краща.

Минулого року Pew і школа журналістики університету Коламбія проаналізували 14 000 новин,

які з'являються на головній сторінці Google News.

І вони, насправді, висвітлювали ті ж 24 події.

Аналогічно, дослідження електронного змісту показали, що більшість новини у ЗМІ США --

це перероблені новини міжнародних агентств AP і Рейтер,

які не містять контексту для кращого розуміння.

Тому, якщо ці факти скласти докупи, можна пояснити чому теперішні випускники університетів,

як і менш освічені американці,

знають менше про світ, ніж їхні колеги 20 років назад.

І якщо ви думаєте, що це відбувається тому, що ми не цікавимося новинами,

то ви помиляєтеся.

В останні роки кількість американців, які ретельно стежать за міжнародними новинами,

зросла на 50 відсотків.

Постає єдине питання: чи ми хочемо, щоб в американців було спотворене бачення

у цьому все більше взаємопов'язаному світі?

Я знаю, що ми здатні на більше.

І чи можемо ми собі дозволити не бути кращими? Дякую.