Міф про Ікара та Дедала - Емі Едкінс

Переглянути урок повністю можна за посиланням: ed.ted.com/lessons/the-myth-of-icarus-and-daedalus-amy-adkins

У Стародавній Греції, над Критом, на крилах із пір'я і воску пролітав Ікар, кинувши виклик законам природи. Всім, хто бачив його, здавалося, що це бог, і він, поглянувши вниз, теж відчував себе богом. Але у Стародавній Греції існувала чітка межа між людиною і богами, і смертних, що намагалися перетнути її, суворо карали. Емі Едкінс тлумачить міф про Ікара та Дедала.

Урок - Емі Едкінс, анімація - TED-Ed

Міфологічна Давня Греція.

Ширяючи над Критом

на крилах із пір'я і воску,

Ікар, син Дедала,
кидає виклик законам природи.

Не слухає батька,
здіймається все вище і вище.

Люди на землі думають, що це бог,

і він, поглянувши вниз,
теж відчуває себе богом.

Однак у Давній Греції існувала

чітка межа між богами і людьми.

Боги суворо карали смертних,
які намагалися перетнути її.

Така ж доля спіткала Ікара та Дедала.

Задовго до народження сина Ікара

Дедала шанували і поважали
як геніального винахідника,

ремісника

і скульптора у його рідних Афінах.

Він започаткував теслярство,

створив інструменти для цього ремесла.

Також спорудив першу лазню

і перший танцювальний майданчик.

Його скульптури були такі реалістичні, що
Геракл плутав їх зі справжніми людьми.

Досвідчений і знаменитий Дедал
водночас був егоїстом і заздрісником.

Він переживав, що його племінник
був більш вправним ремісником.

І Дедал вбив його.

За це Дедала вигнали з Афін,
і він подався на Крит.

Зважаючи на першокласну репутацію Дедала,

критський цар Мінос
з радістю прийняв його.

Там, будучи при палаці технічним радником,

Дедал продовжував
відкривати нові горизонти.

Для дітей царя

він змайстрував механічні іграшки,
що рухались, як живі.

Він винайшов вітрило і щоглу,
що дали контроль над вітром.

Кожне відкриття ставило під
сумнів обмеженість людини,

що відокремлювала її від богів.

Зрештою, Дедал порушив цю межу.

Дружину царя Міноса,
Пасіфаю, Посейдон закляв

вступити у зв'язок з биком,
яким так дорожив цар.

Зачарована Пасіфая попрохала Дедала
допомогти їй звабити тварину.

З притаманною йому зухвалістю,
Дедал погодився.

Він сконструював дерев'яну корову
таким чином, щоб Пасіфая

могла сховатись всередині.

Бик повівся на цю хитрість

і згодом Пасіфая народила Мінотавра -
наполовину людину, наполовину бика.

Це розлютило царя.

Він засудив Дедала за цей
жахливий злочин проти природи.

А як покарання наказав
йому збудувати під палацом

безвихідний лабіринт для Мінотавра.

Коли будівництво лабіринту завершилось,

Мінос замкнув Дедала і його сина Ікара

на вершині найвищої вежі на острові,

де вони мали доживати віку.

Та Дедал все ще був
геніальним винахідником.

Спостерігаючи за птахами,
що кружляли навколо вежі,

він зрозумів, як можна втекти.

Вони покинуть місце ув'язнення
божественним способом

- здіймуться в небо
і полетять, як птахи.

За допомогою пташиних пір'їн

та воску зі свічок,

Дедал змайстрував
дві пари гігантських крил.

Прикріплюючи їх,

батько застерігав сина:

якщо летіти надто близько до води,

крила наберуть вологи і стануть важкими,

якщо надто близько до сонця,

віск розтане і пір'їни розлетяться.

В обох випадках смерті не уникнути.

Тoму, щоб втекти, потрібно
триматись середини.

Знаючи, як слід летіти, вони здійнялись

і стали першими смертними,
які піднялись над землею.

Дедал старався летіти
посередині між сонцем і водою.

Ікар був у захваті від польоту,

він відчував приплив божественної сили.

Дедал зі страхом спостерігав
за сином, який злітав все вище.

Він не міг відвернути
страшної долі, що чекала Ікара.

Через високу темтературу
віск на крилах розтанув

і Ікар зник із поля зору.

Ікара, як і Дедала, який нехтував

законами людської моралі,

і думав лише про себе,

згубила його зарозумілість і пиха.

Врешті-решт,

обоє дорого заплатили за те,
що не мали міри в житті:

Ікар - своїм життям,

а Дедал - смутком і каяттям.