Розум, що створив Tesla, SpaceX, SolarCity...

У підприємця Ілона Маска багато далекосяжних планів. У бесіді з куратором TED Крісом Андерсоном засновник компаній PayPal, Tesla Motors та SpaceX розповідає про свої проекти, що випереджають час: про доступні електромобілі, про компанію, що надає сонячні панелі в оренду, та про ракету багаторазового використання.

Кріс Андерсон (КА):
Ілоне, то яка зухвала мрія

спонукала тебе подумати над спробами

кинути виклик автопромисловості
та створити повноцінний електромобіль?

Ілон Маск (ІМ): Все почалося
в мої університетські часи.

Я міркував над тим,
з якими проблемами у майбутньому

можуть стикнутися світ і людство.

Мені здається, що ключову роль
тут відіграють стійка транспортна

та енерговиробнича системи.

Ця загальна проблема стійкої енергетики

є найзначнішою з тих, що потребують
вирішення у цьому столітті,

незалежно від екологічних проблем.

Навіть якби викиди CO2 позитивно
впливали на довкілля,

треба враховувати, що ми скоро
вичерпаємо вуглеводневі запаси,

тож потрібно шукати
надійну альтернативу.

КА: Левова частка електрики
в США виробляється

шляхом спалювання
викопного палива.

Як електромобіль, який живиться від
такого джерела, може допомогти?

ІМ: Для відповіді треба розглянути
наступні два аспекти.

З одного боку, навіть якщо
взяти те ж викопне паливо,

виробити з нього енергію
на електростанції

і використовувати її для електрокарів,
це все одно краще.

Наприклад, якщо взяти природний газ —

найбільш розповсюджене
вуглеводневе паливо —

і спалити його

у сучасній газовій турбіні
"General Electric",

ми отримаємо ККД близько 60%.

Якщо те ж паливо взяти для двигуна
внутрішнього згоряння,

то ККД впаде до 20%.

Справа в тому,

що на стаціонарній електростанції
можна розмістити

більш важке та громіздке обладнання,

а надлишок тепла направити

на парову турбіну

і створити додаткове
джерело живлення.

Тож навіть якщо враховувати втрати
фактичної потужності при передачі енергії,

використовувати цей вид палива
для заряду електромобіля

принаймні вдвічі ефективніше,
ніж палити його на електростанції.

КА: Таке масштабування
забезпечує ефективність.

ІМ: Так і є.

З іншого боку, перед нами
стоїть проблема пошуку

екологічно стійких способів
виробництва електроенергії.

З цього ракурсу перехід на електромобілі

у якості основного виду транспорту

видається розумним.

КА: У нас є сюжет

про збірку моделі Tesla,

який ми зараз переглянемо.

Отже, у чому новаторство цього процесу
у цьому авто?

ІМ: Щоб прискорити перехід
на електротранспорт...

Зауважу, що, на мою думку,
всі види транспорту

повністю перейдуть на електроживлення,

за винятком, як це не
парадоксально, ракет.

Тут ніяк не оминути третій закон Ньютона.

Питання в тому, як прискорити

перехід на електротранспорт?

У випадку з автотранспортом,
потрібна модель

дійсно енергоефективного автомобіля,

тобто він має бути
надзвичайно легким.

Те, що ви бачите, —

це єдиний автомобіль з повністю
алюмінієвими корпусом і шасі,

виготовлений у Північній Америці.

Ми застосували чимало
технологій із ракетобудування,

щоб зробити цю модель якомога легшою,
незважаючи на масивний акумулятор.

Вона також має найнижчий
коефіцієнт опору повітря

серед авто даного розміру.

У результаті, маємо модель,
що споживає мало енергії,

оснащена найсучаснішим акумулятором,

і завдяки цьому володіє
конкурентною дистанцією пробігу —

може проїхати близько 400 км.

КА: Отже, акумулятори дуже важкі,

та ти вважаєш, що математично
компенсуючи

невеликою масою корпусу
важкий акумулятор,

можна отримати високий ККД.

ІМ: Саме так. Решта частин
мають бути дуже легкими,

щоб компенсувати масу акумулятора,

а щоб отримати хорошу дистанцію пробігу,

потрібен низький коефіцієнт лобового опору.
Насправді, власники Model S

наче змагаються між собою

в тому, хто проїде далі.

Здається, комусь недавно вдалося
проїхати 675 км на одному заряді.

КА: Це вдалося Бруно Баудену.
Він тут сьогодні.

Він побив світовий рекорд.

ІМ: Мої вітання.

КА: Це хороша новина.
Погана новина —

для цього йому довелося їхати
з постійною швидкістю 28 км/год,

за що його зупинили патрульні.
(Сміх)

ІМ: Насправді, навіть якщо їхати

зі швидкістю 100 км/год

за нормальних умов,

400 км — це пристойна дистанція.

КА: Давайте подивимося інший сюжет

про Tesla на кризі.

Це в жодному разі не камінь
у бік New York Times.

Що дивує найбільше під час

керування електромобілем?

ІМ: При створенні електрокара

його чутливість просто неймовірна.

Ми хотіли, щоб люди відчули,

наче вони стали єдиним
цілим з автомобілем,

відчули автомобіль
як продовження себе.

Щоб при проходженні поворотів
та прискоренні відчувалося,

ніби авто має систему
динамічної стабілізації.

Це можливо з електромобілем
завдяки його чутливості,

і неможливо з автомобілем,
що працює на паливі.

Думаю, що в цьому
полягає вагома різниця,

і люди це усвідомлюють
лише на тест-драйві.

КА: Так, електромобіль ефектний,
однак дорогий.

Чи є програма дій щодо

його виходу на масовий ринок?

ІМ: Так. Tesla традиційно запускає

трьохетапний процес.

Спочатку ми випускаємо першу версію —
невелику партію дорогого електромобіля;

другу версію — середню партію авто
середньої цінової категорії;

а потім велику партію третьої моделі
авто за доступною ціною.

Наразі ми на другому етапі.

Ми почали зі спортивного авто за 100 000$.
Це був Roadster.

Потім ми перейшли до Model S,
що коштує близько 50 000$.

Модель третього покоління,
яку ми сподіваємося

випустити через 3-4 роки,

буде коштувати близько 30 000$.

Але при впровадженні нових технологій

зазвичай потрібно три версії продукту

для розробки привабливого
товару для масового ринку.

Ми успішно працюємо у цьому напрямку.

Я впевнений, що ми досягнемо нашої мети.

КА: На даному етапі,
при невеликій відстані

можна доїхати до місця призначення,
повернутися і зарядити автомобіль вдома.

Поки не існує розгалуженої мережі
станцій швидкої підзарядки.

На твою думку, така мережа з'явиться?

Чи такі станції будуть лише
на кількох основних автобанах?

ІМ: Насправді, вже є
значно більше станцій,

ніж вважається.

Tesla також розробила

технологію Supercharger.

Якщо ви купите Model S,
то отримаєте доступ до мережі,

безкоштовно і назавжди.

Напевно, багато хто ще не знає,

але у нас є мережа станцій
у Каліфорнії та Неваді,

а також на Східному узбережжі,

від Бостона до Вашингтона.
До кінця цього року

можна буде доїхати

від Лос-Анджелеса до Нью-Йорка,

користуючись лише
мережею Supercharger,

яка дозволяє зарядитись у 5 разів швидше,
ніж будь-яким іншим способом.

Головне, щоб співвідношення
часу за кермом

до часу стоянки
становило 1:6 або 1:7.

Тобто, після трьох годин за кермом

краще зупинитися на 20-30 хвилин.

Зазвичай люди так і роблять.

Скажімо, якщо ви виїхали о 9 ранку,

то до полудня захочете зупинитися
та перекусити,

освіжитися, випити кави
і продовжити шлях.

КА: То ви пропонуєте: для повного заряду
треба зупинитися на годину?

Якщо узагальнити: не розраховуйте
на 10-хвилинну стоянку.

Зачекайте годину, і натомість,
ви зробите

свій внесок
у порятунок планети,

до того ж, зарядка безкоштовна.
Нічого не треба платити.

ІМ: Насправді, ми розраховуємо,

що водії будуть зупинятися
на 20-30 хв, а не на годину.

Краще проїхати близько 250-270 км,

зупинитися на півгодини

і продовжити шлях.

Це природній темп тривалої поїздки.

КА: Добре, це лише одне
із твоїх починань у енерго-лінійці.

У тебе є ще компанія SolarCity,
що займається сонячною енергетикою.

Що в ній особливого?

ІМ: Як я вже говорив раніше,

нам потрібні екологічно стійкі
способи виробництва

та споживання електроенергії,

і я впевнений, що основним методом

генерування електрики
стане сонячна енергія.

Власне, це непрямий синтез.

У нас вже є гігантський реактор у небі —
Сонце.

Залишилося тільки направити
частину сонячної енергії

на потреби людства.

Більшість з нас до кінця не усвідомлює,

що майже весь світ так чи інакше
живиться сонячною енергією.

Якби не було Сонця, наша планета
була б крижаною кулею

з температурою -270℃.

Сонце живить кругообіг води у природі.

Вся екосистема «працює»
на сонячній енергії.

КА: Однак у літрі бензину зосереджені

тисячі років сонячної енергії,

стиснуті до невеликих розмірів,

тож досить складно економічно
обґрунтувати сонячну енергію,

або навіть віддалено порівняти
з ефективністю природного газу,

видобутого шляхом розриву пласта.
Який у вас бізнес-план тут?

ІМ: Я впевнений, що сонячна енергія

візьме гору над іншими джерелами,
у тому числі природним газом.

(Оплески)

КА: Але як?

ІМ: Це має статися.
Інакше ми приречені.

КА: Але компанія SolarCity не продає
сонячні панелі на ринку.

Чим же вона займається?

ІМ: Насправді, продає.
Наше обладнання можна купити

або можна орендувати.

Більшість кліентів віддає
перевагу оренді.

Привабливість сонячної енергії в тому,

що її отримання не потребує
сировини й виробничих витрат.

Достатньо встановити
сонячні панелі — і все.

Устаткування працюватиме десятиліттями.
А може і ціле століття.

Тож головне — знизити вартість

стартової установки обладнання,

далі знизити видатки на фінансування,

адже саме з цих двох складових
формується вартість сонячної енергії.

Ми досягли значних успіхів
у цьому напрямку.

Тому я впевнений, що нам вдасться
перевершити природний газ.

КА: Тобто ви пропонуєте клієнтам

внести невелику передоплату?

ІМ: Без передоплати.

КА: Без передоплати.

Компанія встановить панелі на даху.

А далі треба платити.
Як довго триває зазвичай термін оренди?

ІМ: Стандартний термін — 20 років,

однак запропонована перевага
доволі проста.

Ви не вкладаєте гроші, а ваш рахунок
за електрику зменшується.

Вельми вигідна угода.

КА: Це вигідно для клієнта.

Жодних ризиків. Ви будете платити
менше, ніж зараз.

Тобто ваше бачення полягає у тому...

Тобто, хто в результаті володіє
електрикою, яку виробляють панелі?

У чому вигода компанії?

ІМ: Власне, SolarCity залучає капітал

у іншої компанії або банку.

Google є одним з наших основних партнерів.

Й інвестори очікують
на певний прибуток.

На цей капітал SolarCity купує та
встановлює панелі на даху,

а потім стягує з власника будинку
або підприємства

щомісячну орендну плату, меншу,
ніж звичайний рахунок за електрику.

КА: Але ж ви отримуєте довгострокову
комерційну вигоду з цієї енергії.

Створюєте свого роду нову
дистриб'юторську енергетичну мережу.

ІМ: Саме так.

У результаті створюється гігантська
дистриб'юторська мережа.

Мені здається, це добре,
адже ринок енергопостачання

завжди був монополізованим,
у людей не було вибору.

Тепер вперше можна сказати,

що у монополістів з'явилися конкуренти.

Раніше лінії енергопостачання
належали енергокомпаніям,

а тепер електроенергія —
на даху вашого будинку.

Думаю, це розширює можливості

власників будинків та підприємств.

КА: Ти дійсно бачиш майбутнє,

де більша частина енергетики у США

за 10-20 років, чи впродовж
твого життя, стане сонячною?

ІМ: Я впевнений, що сонячна енергія
буде складати вагому частку,

можливо, навіть більшість енергії.

Думаю, більшість вона складатиме
уже менш, ніж за 20 років.

Я навіть побився про це об заклад.

КА: А що означає "більшість"?

ІМ: Більше енергії буде надходити від Сонця,
ніж з будь-яких інших джерел.

КА: Ясно. То з ким ти уклав парі?

ІМ: З другом, який побажав
залишитися невідомим.

КА: Тільки між нами. (Сміх)

ІМ: Я уклав це парі 2 чи 3 роки тому,

тобто приблизно через 18 років

сонячна енергія стане
головним джерелом.

КА: Давай поговоримо про інше парі,

яке ти уклав з самим собою.
Дещо божевільне, чесно кажучи.

Тобі вдалося заробити на продажеві
платіжної системи PayPal,

тож ти вирішив створити космічну компанію.

Як тобі взагалі таке
прийшло на думку?

(Сміх)

ІМ: Мене часто про це питають.
Це правда.

І часто жартують:
"Ви чули жарт про хлопця,

який трохи заробив
на космічних технологіях?

А починав-то він з великих статків".

Я завжди відповідаю,
що хотів знайти

найшвидший спосіб, як перетворити
великі гроші у малі гроші.

А вони думають: "Він що, серйозно?!"

КА: І як не дивно, та ти серйозно.
То з чого все почалося?

ІМ: Це було ризиковано.
Ми майже зазнали фіаско.

Ми були дуже близькими до краху,

та нам вдалося подолати
чорну смугу у 2008 році.

Мета компанії SpaceX —
розвивати космічні технології,

і зокрема, спробувати
вирішити проблему,

яку я вважаю життєвоважливою
для людства,

— стати космічною цивілізацією.

Іншими словами, як створити ракету,
придатну для багаторазового використання?

КА: Людство зможе подорожувати у космосі?

Це твоя заповітна мрія з дитинства?

Ти мріяв про експедицію на Марс
і за його межі?

ІМ: Я збирав моделі ракет у дитинстві,

але ніколи не думав,
що буду працювати у цій сфері.

Швидше я почав думати
над питанням:

що треба зробити, щоб настало

те саме захоплююче майбутнє?

Я переконаний, що існує
величезна прірва,

якщо говорити про майбутнє,

між людством, яке підкорює космос,

досліджує зірки і планети,

і це, як на мене, захоплююче,

у порівнянні з людством, яке
ув'язнило себе на Землі,

чекаючи на остаточне вимирання.

КА: Тобі якось вдалося зменшити
вартість збірки ракети

приблизно на 75% —
в залежності від розрахунків.

Як тобі це вдалося?

NASA ламає голову над цим роками.
Та як ти до цього дійшов?

ІМ: Ми значно поліпшили

технології виготовлення
корпусу, двигунів,

електроніки та процедуру
запуску ракети.

Ми впровадили
безліч інноваційних рішень,

про які досить складно
розповісти стисло...

КА: Не кажучи вже про те, що
розробки можуть просто скопіювати.

Ви ж не отримували патенти на них.
Цікаво, чому?

ІМ: Ні, не отримували.

КА: Чи причина в тому, що,
на вашу думку, патентувати

ризикованіше, ніж не патентувати?

ІМ: Оскільки нашими основними
конкурентами є національні уряди,

правовий статус патенту досить сумнівний.
(Сміх) (Оплески)

КА: Це дуже, дуже цікаво.

Але найзначніші інновації
ще попереду —

ви якраз над цим працюєте.
Розкажи нам про них.

ІМ: Отже, про великі прориви...

КА: Давайте дивитися відео, а ти розкажи
нам, що там ж відбувається.

ІМ: Звичайно. Справа в тому,

що всі сучасні ракети — одноразові.

Шатл був спробою створити ракету
для багаторазового використання,

та при кожному запуску все одно доводилося
відкидати порожній паливний блок,

а над частинами, які можна
багаторазово використовувати,

працювало 10 000 людей
протягом 9 місяців.

В результаті, кожен політ коштував
близько 1 млрд. доларів.

Зрозуміло, що це не дуже ефективно.

КА: Що це було?!
Щось приземлилося?

ІМ: Саме так.
Важливо, щоб частини ракети

могли повернутися
до місця запуску

і були готовими до повторного запуску
за кілька годин.

КА: Нічого собі!
Багаторазові ракети!

ІМ: Так.
(Оплески)

Широкій публіці невідомо,
що вартість ракетного палива дуже низька.

Майже така ж, як і для літака.

Тобто вартість палива — це лише 3%
від вартості ракети.

Таким чином,

можна у 100 разів зменшити вартість
космічного польоту,

якщо вдасться ефективно
повторно використовувати ракету.

Тому це так важливо.

Всі види транспорту,
якими ми користуємося —

літаки, потяги, автомобілі,
мотоцикли чи коні —

розраховані на неодноразове
використання, але не ракети.

Щоб стати космічної цивілізацією,
нам потрібно вирішити цю проблему.

КА: Ти питав мене раніше про те,

наскільки були б популярними
круїзні подорожі,

якби після кожного плавання
треба було спалювати корабель.

ІМ: Деякі круїзи, виявляється,
завдають немало проблем.

КА: І, безумовно, дорожчі.

Тож, потенційно ця технологія
змінить світ

і, можливо, стане першим кроком
до здійснення твоєї мрії —

переселити людство на Марс.

Ти ж мрієш про колонії на Марсі?

ІМ: Саме так. Компанії SpaceX

чи групі компаній і держав
слід працювати над тим,

щоб розповсюдити життя
і на інші планети,

щоб заснувати базу
на іншій планеті —

на Марсі, якщо міркувати
в межах можливого, —

і далі розвивати цю колонію,

щоб людство стало
багатопланетною цивілізацією.

КА: То який наразі прогрес у
процесі створення багаторазової ракети?

У сюжеті була показана
лише симуляція.

Є зрушення?

ІМ: Нам вдалося досягти
суттєвого прогресу.

Мова йде про наш
тест-проект Grasshopper.

Ми проводимо випробування
вертикального приземлення —

фінальної, і доволі
складної стадії польоту.

Нам вдалося досягти
хороших результатів.

КА: Ми можемо це побачити?

ІМ: Так.

Щоб дати уявлення про масштаб,

ми одягли манекен у костюм Джонні Кеша

і прикріпили його до ракети.

(Сміх)

КА: Давайте подивимося відео.

Якщо подумати над цим,
то це просто неймовірно!

Ніхто не бачив нічого подібного.
Ракета відривається від землі і...

ІМ: Ракета висотою приблизно

як 12-поверховий будинок.

(Запуск ракети)

Зараз ракета "висить"
на висоті десь 40 метрів,

безперервно регулюючи
кут нахилу,

відхилення від вертикальної осі
основного двигуна

і утримуючись з допомогою двигунів
на стисненому холодному газі.

КА: Ви тільки уявіть!

(Оплески)

Ілоне, як тобі це вдалося?

Твої проекти — Paypal, SolarCity,

Tesla, SpaceX — настільки різні,

настільки амбітні та зухвалі.

Як одній людині

могли прийти в голову
новаторські ідеї такого масштабу?

Що в тобі особливого?

ІМ: Не знаю, чесно кажучи.

У мене немає відповіді
на це питання.

Я багато працюю.
Тобто, дуже багато.

КА: Та у мене є теорія.

ІМ: Яка ж?

КА: Мені здається, ти здатний

думати на такому рівні
системного мислення,

який вбирає в себе інженерну думку,
технології і бізнес-навики.

Так само, якби TED став TBD, поєднуючи

технології, дизайн та бізнес одночасно.

Ти можеш синтезувати ці галузі
у єдине ціле, як мало хто здатен,

і, що найголовніше,
ти настільки впевнений

в успіхові цієї гримучої суміші,
що готовий піти на божевільний ризик.

Ти ризикуєш своїми статками.
Так було вже не раз.

Мало хто здатний на таке.

Що це? Ми можемо дізнатися твій секрет?

Можна впровадити його у нашу систему освіти?
Ми можемо у тебе цьому навчитися?

Те, що ти робиш,
просто неймовірно.

ІМ: Хм, дякую. Дякуємо.

Я вважаю, що існує
найкраща основа для мислення.

Це фізика. Так званий аналіз
фундаментальних принципів.

Я маю на увазі,

зведення всього до фундаментальних істин

і побудова решти на їх основі,

на відміну від мислення
за аналогією.

У повсякденному житті
ми часто покладаємося на аналогію,

тобто копіюємо з невеликими змінами те,
що роблять люди навколо.

І так мусить бути.

В іншому випадку, людині просто
не вдасться пережити навіть один день.

Однак коли треба зробити щось нове,

краще використовувати фізику.

Фізика демонструє, як можна відкрити

нові парадоксальні явища, наприклад,
принципи квантової механіки,

які дійсно суперечать здоровому глузду.

Важливо навчитися так думати.

Ще важливо звертати увагу на критику,

заохочувати критичні зауваження,
особливо від друзів.

Звучить просто,

але багато хто цього уникає,

а критика надзвичайно корисна.

КА: Хлопчики і дівчатка, вчіть фізику.

Беріть приклад з цієї людини.

Ілоне Маск, шкода, що ми
не можемо говорити весь день.

Дякую, що завітав на TED.

ІМ: Дякую.

КА: Це було круто!
Дуже-дуже круто.

Ти тільки подивися.
(Оплески)

Просто вклонися.
Це було неймовірно.

Велике спасибі.