-
Кікі Сміт: Не існує пам'ятних скульптур
для відьом.
-
Тож тоді я подумала, що хочу
зробити цих жінок на вогнищах.
-
Їхні руки розкинуті,
як у Христа, що каже
-
"Чому ви покинули мене?"
-
Вони мають бути в усіх містах Європи.
-
Знаєте, ще нікому вони не були потрібні
в їхньому місті,
-
але (сміється), але,
але ви ж мене розумієте,
-
Я думала, що можу, ну, знаєте,
-
ну, знаєте, все одно зробити їх.
-
Мистецтво - це те, що переходить з
твоїх думок у фізичний світ,
-
і в той же час це просто
відображення твого внутрішнього світу,
-
в іншій формі.
-
Взагалі, я вважаю, що мистецтво - це...
-
це просто спосіб мислення.
-
Знаєте, це як стояти на вітрі, і
-
дозволити йому нести тебе куди завгодно,
куди він захоче.
-
І ви знаєте, речі починають говорити:
"зверни увагу на це і зроби це."
-
Знаєте, я думаю, що коли я була в школі,
-
мені було дуже важко навчитися читати.
-
Тож мені просто довелося вчитися,
дивлячись на речі.
-
Я побачила в
в Луврі Женев'єву з
-
де вона сидить з вовками та ягнятами.
-
А Женев'єва - наче рятівниця Парижа.
-
І я намалювала свою подругу,
Женев'єву в образі тієї самої Женев'єви.
-
І я вирізала її
і зробила з неї фігурки.
-
І вже потім я робила скульптури.
-
Спочатку я зробила Женев'єву, де
де вона просто стоїть поруч з вовком.
-
А потім я зробила ВОСКРЕСІННЯ, де
де жінка виходить з вовка.
-
Це свого роду переродження.
-
У мене просто є цілий набір зображень,
і я можу почати їх змішувати.
-
А якщо зробити їх такими собі персонажами.
-
Вони знову починають жити.
-
Вони можуть жити
за межами лише однієї версії.
-
У мене є одна стояча Женев'єва.
-
Знаєте, я просто різала її знову і знову,
знову і знову,
-
змінювала конфігурацію,
і наче згладжувала шви.
-
Тут можна трохи нагріти.
-
Знаєш, просто, щоб трохи згладити.
-
Багато разів я брала форми
-
і просто робила скульптури з пап'є-маше,
-
а потім їх можна було дуже легко розрізати
-
і скласти назад.
-
Віск набагато складніший,
і потім ми витрачаємо, знаєте,
-
нескінченну кількість часу,
намагаючись їх виправити.
-
Було б набагато швидше просто
знайти іншу людину і переробити, але це...
-
Я не знаю, мені просто цікаво,
що все це виходить з однієї скульптури.
-
А це я зроблю з алюмінію,
-
і вони підуть на таких дерев'яних,
дерев'яних палицях.
-
Тож воно трохи відкинеться назад,
трохи відкинеться назад ось так,
-
і тоді воно буде ніби плавати в повітрі.
-
Як на мене, є щось цікаве в скульптурі,
-
або в тому, що вона висить над землею,
-
або має інше відношення до землі.
-
Це може бути так.
СМІТ: І як швидко це можна зробити?
-
Чоловік: Близько п'яти хвилин.
-
Сміт: О, це чудово.
-
Сміт: Вона стане мертвою відьмою під...
-
купою дров.
-
А потім я згадала про злу відьму
з «Чарівника країни Оз»,
-
бо вона знаходиться під будинком.
-
Так що я просто під купою
дров на задньому дворі.
-
Коли я була дитиною, у мого батька була
посмертна маска моєї бабусі.
-
Вона померла років за двадцять
до мого народження.
-
А потім, коли помер мій батько,
-
ми з моєю сестрою Бібі зробили
посмертну маску з його голови та рук.
-
А потім, коли померла моя сестра,
-
я пішла і зробила
посмертну маску з її рук і голови.
-
Тож у мене є три
покоління посмертних масок.
-
Досить непогано.
-
Кікі: Ми трохи
нагадували «Сімейку Адамсів».
-
Ми жили у великому будинку,
з надгробним каменем з нашим прізвищем.
-
І знаєте, у нас була величезна
скульптура на задньому дворі будинку.
-
Кікі: І знаєте, ми були дуже непопулярні,
-
і діти казали, що я відьма.
-
І знаєте, ми дійсно були...
-
А в мого батька була борода і «Порше».
-
і ми були справді пригнічені,
-
соромлячись того, що він мав таку машину.
-
і не мав, знаєте,
великого універсала Woody.
-
Кікі: Ми робили для нього переважно
паперові моделі.
-
До тисяч тетраедрів
та октаедрів, сплющених моделей.
-
А потім ми сідали і
складали їх разом, розумієте,
-
щодня після школи. У моїй родині
завжди була якась хвороба.
-
Мій батько завжди казав.
що це ірландський католицизм.
-
Цілу частину нашого будинку займав
-
одяг батьків мого батька,
все з кінця 1800-х років.
-
і зуби, знаєте, людські зубні протези.
Art21