Міф про Арахну та Афіну - Ізольда Джиллеспі

Повну версію уроку можна переглянути за посиланням: https://ed.ted.com/lessons/the-myth-of-arachne-and-athena-iseult-gillespie

Від матросів, перетворених на свиней, німф, які стали деревами, та погляду, який перетворював людину на камінь, грецька міфологія наповнена перевертнями. Могутні боги зазвичай змінювали свою форму за бажанням, але для смертних мутація часто була небажаною. Ізольда Джиллеспі розповідає, як одна із таких небажаних трансформацій спіткала ткалю Арахну.

Урок Ізольди Джиллеспі, анімація Метта Лене Голмріса

Від матросів, перетворених
на свиней,

німф, які стали деревами,

та погляду, який перетворював
людину на камінь,

грецька міфологія наповнена
перевертнями.

Могутні боги зазвичай змінювали
свою форму за бажанням,

але для смертних мутація часто
була небажаною.

Одне таке перетворення спіткало
прядильницю Арахну.

Арахна була донькою купця,

яка проводила свої дні, фарбуючи одяг
у найглибші відтінки пурпурового.

Вона мала чуття вибирати найкращі нитки,

ткати з них гладкі вироби

та створювати найкращі гобелени.

Люди приходили, щоб побачити, як її руки
літали над верстатом,

ніби нитка вилася прямо з її пальців.

Але зі зростанням спільного захоплення,
росла і її гордість.

Арахна часто хвалилася своїм
умінням,

заявляла, що ніхто не перевершить
її талант — ні смертні, ні боги.

Вона відмовлялася розглядати ткацтво
як дар богів.

Вона радше воліла бачити його
своїм особистим талантом.

На жаль, богиня мудрості та ремесел,
Афіна,

почула слова Арахни.

Плануючи дати невдячній дівчині урок,

Афіна перетворилася на стару жінку
і нишком прокралася до смертних.

Вона прилюдно накричала
на Арахну —

як сміє ткаля ставити себе
вище за богів?

Та Арахна лише засміялася,
ледь дивлячись на неї з-за верстата.

Розгнівана стара скинула старий плащ
і показала свою справжню форму.

Якщо Арахна продовжує вважати богів
негідними,

Афіна кине їй виклик у змаганні.

Приховуючи свій шок від появи
сіроокої богині,

Арахна прийняла виклик.

Як тільки Афіна взяла свій власний
блискучий верстат, зібрався натовп.

Вони почали ткати, очі зосереджені,
човники горять.

Афіна створювала прядки із хмар,

а тонкі нитки - із трави,
яка швидко проростала із землі.

Вона ткала видатні сцени, які показували
могутність богів:

Посейдон, який катається на хвилях,

Зевс, який кидає блискавки,

та Аполлон, який мчить по небу.

У прекрасному гобелені Афіни
слава богів затьмарила життя смертних.

Але Арахні не було цікаво підвищувати
его богів.

Її гобелен показував, як боги
зловживають могутністю:

сперечаються між собою,

п'ють та хваляться,

втручаються у життя смертних.

Вона показала Зевса розпусником,
який змінював себе, щоб звабити жінок,

лебедем для Леди,

биком для Європи,

дощем із золота для Данаї.

Потім Арахна звернулася і до провин
інших богів,

як Плутон викрав Персефону,

як Бахус гнався за Ерігоною.

Хоча вона показала богів у невтішному
світлі,

робота Арахни світилась
від її сліпучої майстерності.

Її гобелен ожив,

наповнився рухами,
яскравими кольорами,

які тріумфально миготіли.

Коли Афіна побачила беззаперечно кращу
та провокаторську роботу Арахни,

вона розлютилась і перетворила
її на людину-прядило.

Веселощі Арахни зникли, коли вона відчула
як її тіло зменшується.

її пальці зігнулися дивним чином
і руки приросли до боків,

чорне волосся виросло по всьому тілі.

Богиня залишила Арахні єдиний моток нитки,
який розпускався з її живота,

як нагадування про її людський талант.

За те, що недоторканість богів
була поставлена під сумнів,

Афіна перетворила свою суперницю
на першого павука.

До цього дня Арахна та її діти
прядуть своє покарання —

чи це безстрашна наполегливість

у тіні гігантів.