< Return to Video

Звідки ми знаємо, якого кольору були динозаври? - Лен Блок

  • 0:09 - 0:13
    Це мікрораптор -
  • 0:13 - 0:17
    м'ясоїдний чотирикрилий динозавр,
    майже два фути завдовжки.
  • 0:17 - 0:18
    Він харчувався рибою
  • 0:18 - 0:21
    і жив близько 120 мільйонів
    років тому.
  • 0:21 - 0:26
    Майже усю інформацію про нього ми отримали
    зі скам'янілостей, які виглядають ось так.
  • 0:26 - 0:30
    То що, його забарвлення -
    це лише здогадка художника?
  • 0:30 - 0:32
    Відповідь: ні.
  • 0:32 - 0:35
    Ми знаємо точно, що він
    був блискучого чорного кольору,
  • 0:35 - 0:41
    тому що палеонтологи проаналізували
    підказки, що містилися у скам'янілостях.
  • 0:41 - 0:45
    Для цього потрібні були
    ретельне вивчення скам'янілостей
  • 0:45 - 0:50
    та ґрунтовні знання у сфері
    фізики світла та кольору.
  • 0:50 - 0:54
    Ось що ми бачимо на скам'янілості:
  • 0:54 - 0:58
    красномовні відбитки кісток та пір'їв.
  • 0:58 - 1:00
    За цими відбитками
  • 1:00 - 1:02
    ми можемо визначити,
    що пір'я мікрорапторів
  • 1:02 - 1:08
    було подібне до пір'я сучасного
    динозавра - птаха.
  • 1:08 - 1:11
    Але що саме надає птахам
    характерного їм різнобарв'я?
  • 1:11 - 1:16
    Більшість пір'я містить лише один
    або два пігменти забарвлення.
  • 1:16 - 1:18
    Кардинал своїм яскраво-червоним
    кольором завдячує
  • 1:18 - 1:21
    каротиноїдам, тим самим пігментам,
    які роблять моркву
  • 1:21 - 1:24
    помаранчевою, а чорна "маска"
    у нього на обличчі -
  • 1:24 - 1:27
    від меланіну, пігменту, що забарвлює
    наше волосся та шкіру.
  • 1:27 - 1:30
    Однак для пташиного пір'я, меланін -
    це не лише барвник.
  • 1:30 - 1:34
    Він утворює порожнисті наноструктури,
    так звані меланосоми,
  • 1:34 - 1:37
    які можуть сяяти усіма кольорами веселки.
  • 1:37 - 1:39
    Щоб зрозуміти, як це працює,
  • 1:39 - 1:42
    потрібно згадати дещо про світло.
  • 1:42 - 1:47
    Світло - це крихітні електромагнітні
    хвилі, що розповсюджуються в просторі.
  • 1:47 - 1:49
    Вершина хвилі називається гребенем,
  • 1:49 - 1:53
    а відстань між двома гребенями -
    довжиною хвилі.
  • 1:53 - 1:58
    Відстань між гребенями червоної
    хвилі складає приблизно 700 нанометрів,
  • 1:58 - 2:01
    а довжина фіолетової хвилі ще коротша -
  • 2:01 - 2:06
    близько 400 нанометрів.
  • 2:06 - 2:10
    Коли світло потрапляє на тонку передню
    стінку порожнистої меланосоми птаха,
  • 2:10 - 2:14
    якась його частина відбивається,
    інша проходить наскрізь.
  • 2:14 - 2:18
    Частина того світла, що пройшла скрізь,
    відбивається від задньої стінки.
  • 2:18 - 2:21
    Дві відбиті хвилі перетинаються.
  • 2:21 - 2:22
    Зазвичай вони нейтралізують одна одну,
  • 2:22 - 2:25
    але якщо одна хвиля відстає
    від першої на ціле
  • 2:25 - 2:28
    число довжини хвиль,
  • 2:28 - 2:30
    тоді вони посилюють одна одну.
  • 2:30 - 2:33
    Довжина хвилі зеленого світла
    становить 500 нанометрів,
  • 2:33 - 2:36
    отже, меланосоми з діаметром
    500 нанометрів, випромінюють
  • 2:36 - 2:38
    зелене світло;
  • 2:38 - 2:41
    менші меланосоми випромінюють
    фіолетове світло,
  • 2:41 - 2:44
    більші - червоне.
  • 2:44 - 2:46
    Звичайно, усе набагато складніше.
  • 2:46 - 2:50
    Усі меланосоми знаходяться разом
    усередині клітин, і такі фактори,
  • 2:50 - 2:54
    як, наприклад, розташування меланосом
    усередині пір'їни також мають значення.
  • 2:54 - 2:57
    Повернімося
    до решток мікрораптора.
  • 2:57 - 3:01
    Коли вчені досліджували відбитки його
    пір'я під потужним мікроскопом,
  • 3:01 - 3:04
    вони знайшли наноструктури,
    схожі на меланосоми.
  • 3:04 - 3:09
    Рентгенографічний аналіз меланосом
    підтвердив теорію.
  • 3:09 - 3:13
    Наноструктури містили мінерали,
    що утворюються внаслідок розпаду меланіну.
  • 3:13 - 3:17
    Потім вчені відібрали 20 пір'їн
    зі скам'янілості
  • 3:17 - 3:21
    і виявили, що меланосоми в усіх
    20 виглядали однаково,
  • 3:21 - 3:25
    а отже вони переконалися,
    що цей динозавр був одного кольору.
  • 3:25 - 3:29
    Вони порівняли меланосоми цього
    мікрораптора з меланосомами сучасних
  • 3:29 - 3:33
    птахів і виявили, що вони дуже
    схожі, але не ідентичні
  • 3:33 - 3:37
    райдужному синьо-зеленому
    пір'ю на крилах качок.
  • 3:37 - 3:41
    Вивчаючи точний розмір і
    розташування меланосом,
  • 3:41 - 3:46
    вчені з'ясували, що пір'я було
    райдужно-чорного кольору.
  • 3:46 - 3:49
    Тепер, коли ми можемо визначити
    колір скам'янілого пір'я,
  • 3:49 - 3:54
    палеонтологи шукають більше скам'янілостей
    з гарно збереженими меланосомами.
  • 3:54 - 3:58
    Вони виявили, що багато динозаврів,
    у тому числі і велоцираптор,
  • 3:58 - 4:00
    ймовірно, мали пір'я,
  • 4:00 - 4:05
    а це означає, що, можливо, деякі фільми є
    не дуже точними з біологічної точки зору.
  • 4:05 - 4:07
    Розумні дівчатка.
Title:
Звідки ми знаємо, якого кольору були динозаври? - Лен Блок
Description:

Повний урок можна переглянути на: http://ed.ted.com/lessons/how-do-we-know-what-color-dinosaurs-were-len-bloch

Мікрораптор був чотирикрилим м'ясоїдним динозавром з райдужним чорним пір'ям. Але як ми можемо бути впевнені у тому, якого він був кольору, якщо усю інформацію про нього ми отримали зі скам'янілостей? Лен Блох розповідає, що для того, щоб розібратися у доказах, потрібно ретельно вивчити скам'янілість та добре розумітися на фізиці світла та кольору.
Автор уроку - Лен Блок, анімація - Пол Ньювелл.

more » « less
Video Language:
English
Team:
closed TED
Project:
TED-Ed
Duration:
04:24

Ukrainian subtitles

Revisions