Мартін Селігмен про психологію позитиву

Мартін Селігмен розповідає про психологію як науку і про її індивідуальний підхід до кожного пацієнта і кожного лікаря. Якщо вийти за межі хвороби, то ким може допомогти стати психологія?

Коли я очолював Американську психологічну асоціацію

мене пробували навчити, як слід працювати із ЗМІ

і одне з моїх інтерв'ю з каналом СNN (Сі-Ен-Ен)

підсумовує тему моїє сьогоднішньої презентації,

а саме: "11 причина бути оптимістом"

Редактор журналу "Discover" (Діскавер) розповів нам про 10 таких причин.

Я збираюся розповісти вам про одинадцяту.

Отже, представники CNN підійшли до мене і сказали: "Професоре Селігмен,

розкажіть нам, будь ласка, про сучасне становище психології.

Ми б хотіли поставити вам декілька запитань з цього приводу." І я відповів: "Чудово."

Тоді журналістка додала: " Але ви розумієте, це CNN, тому у вашому розпорядженні лише декілька слів"

Тож я сказав: "Гаразд, і скільки це слів?"

Вона відповіла: "Що ж, одне."

(Сміх)

Камери увімкнулися і вона сказала: "Професоре Селігмен,

яким є сучасне становище психології?"

"Добрим"

(Сміх)

Стоп. Стоп. Це нікуди не годиться.

Краще все-таки виділити вам більше часу."

"Що ж, скільки слів зможу я використати цього разу?" "Я думаю, два."

"Докторе Селігмен, яким є сучасне становище психології?"

"Трохи поганим"

(Сміх)

"Докторе Селігмен,

вам, очевидно, не дуже комфортний такий формат бесіди.

Цього разу ми дамо вам справді більше часу.

Тепер у вашому розпорядженні три слова.

"Докторе Селігмен, яким є сучасне становище психології?"

"Не достатньо добрим". І саме про це я збираюся сьогодні поговорити.

Я хочу розповісти, чому становище психології було хорошим, чому воно було дещо поганим

і як воно може покращитися протягом наступних десяти років і стати достатньо хорошим.

Паралельно я хочу підвести підсумки про подібну ситуацію у сферах технології,

розваг та дизайну, бо, на мою думку, їхні проблеми є схожими.

Отже, чому становище психології було хорошим?

Більш, ніж шістдесят років психологія застосовувалася лише у рамках дослідження хвороб.

Десять рокув тому, під час авіаподорожі,

коли я представлявся своєму сусідові і казав, чим займаюся,

від мене відсувалися б подалі.

І це тому, що цілком справедливо вважалося,

що психологія існує для того, аби вказувати на людські вади та хиби. Це як у телепередачі "Хто недоумок?"

Сьогодні ж, коли я кажу людям про свою професію, вони підсуваються поближче.

Добрим у психології було те,

що завдяки 30 мільйонам доларів інвестицій зроблених NIHM (Національний інститут психічного здоров'я),

завдяки посиленій роботі у сфері психічних патологій, а також

завдяки тому, що ми маємо на увазі, коли говоримо про психологію

60 років тому жодна психічна хвороба не піддавалася лікуванню,

це був темний ліс,

а сьогодні, 14 з усіх відомих відхилень можна лікувати,

а двох можна позбутися повністю.

Ще одним досягненням був розвиток науки,

науки про психічні хвороби.

Ми вияснили, що такі розпливчасті поняття, як депресія, алкоголізм,

можна чітко виміряти,

що можна класифікувати психічні хвороби,

що можна зрозуміти їхні причинно-наслідкові зв'язки.

Протягом тривалого часу ми могли спостерігати за певними людьми,

котрі, наприклад, були генетично схильними до шизофренії,

та досліджувати вплив на них материнського піклування і генетики,

ми могли ізолювати зовнішні впливи,

проводячи експерименти над психічними хворобами.

Але найбільшим досягненням за останні півстоліття було те,

що ми винайшли медикаментозні та психологічні методи лікування.

Тепер ми могли ретельно їх протестувати,

розприділяючи та контролюючи у довільному порядку,

і вилучити ті, що не були ефективними, та залишити найбільш дієві.

Можна зробити висновок, що впродовж останніх 60 років психологія та психіатрія

досягли рівня, завдяки якому ми можемо зробити нещасних людей менш нещасними.

Я ввжажаю, що це приголомшливий результат, і горджуся ним.

Поганим було те, що такий прорив призвів до наступних трьох негативних наслідків.

Перший з них - моральний.

Психологи та психіатри стали віктимологами, які бачать пацієнта як жертву, стали класифікувати певну поведінку, як патології.

Наше розуміння людської природи зводилося до того, що якщо у людини виникли проблеми, то це тому, що їй не поталанило в лотореї життя.

Ми забули про те, що люди роблять вибір і приймають рішення.

Ми забули про відповідальність. Це була перша ціна, яку нам довелося заплатити.

Другу ціну ми заплатили за те, що забули про звичайних людей.

Ми забули, що повинні покращувати нормальне життя,

що наша місія полягає у тому, аби робити відносно спокійних і виважених людей щасливішими,

більш задоволеними та працездатними. Прикметники "геніальний" та "обдарований" стали майже лайкою.

Ніхто над цим не працює.

Ще однією проблемою, спричиненою сконцентрованістю на дослідженні патологій, є те,

що, у нашому прагненні допомогти людям з проблемами

і зробити щось для компенсації шкоди,

нам ніколи не спадало на думку працювати над впливом на людину,

який мав би на меті зробити когось щасливішим, над позитивним впливом.

Отже, саме це було негативним у становищі психології.

Саме це підштовхнуло таких людей як Ненсі Еткоф, Ден Гільберт,

Майка Чіксентміхайі та мене до роботи над тим, що я називаю позитивною психологією.

Вона має три мети.

Перша полягяє у тому, що психологія повинна проявляти зацікавлення

до сильних сторін людської особистості так само, як і до її слабкостей.

Вона повинна рівноцінно турбуватися як про розвиток сильних сторін, так і про усунення психологічних зрушень.

Вона має звернути свій погляд на найкращі сторони життя,

працювати над тим, аби робити життя простих людей повноцінним,

звертати свою увагу на обдарованість та справжні таланти.

Що ж, за останні 10 років, сподіваємось на це і в майбутньому,

ми стали свідками початку науки позитивної психології -

науки, яка робить життя вартим того, щоб жити.

Виявляється, ми можемо виміряти різні форми щастя.

І кожен із вас може скористатися таким веб-сайтом та безкоштовно

пройти набір тестів на щастя.

Ви можете дізнатися, наскільки ви є схильними до позитивних емоцій, визначити рівень осмисленості свого життя,

виміряти ступінь зацікавленості улюбленим заняттям у порівнянні із десятками тисяч інших людей.

Ми створили щось на зразок діагностичного довідника, який напротивагу довідникам про психічні розлади, акцентує свою увагу

на класифікації сильних і позитивних якостей в залежності від статі,

на їх характерні особливості та способи діагностування,

на те, що сприяє їм і те, що перешкоджає їхньому розвитку.

Нам вдалося вияснити причини позитивних психологічних станів,

вивчити зв'язок між діяльністю лівої і правої півкуль

головного мозку, який є причиною виникнення щастя.

Усе своє життя я працював із надзвичайно нещасними людьми,

і в мене виникло запитання,

чим відрізняються надзвичайно нещасні люди від усіх інших?

Близько шести років тому ми поставили те саме питання, але вже по відношенню до надзвичайно щасливих людей.

Чим же ж вони відрізняються від решти?

Виявляється, що лише одним.

Вони не є більш релігійними, вони не у кращій фізичній формі,

їхні достатки не перевищують достатків інших людей, вони не вирізняються особливою красою,

у їхньому житті позитивні події так, як і негативні, не трапляються частіше чи рідше, ніж в інших.

Єдине, що відрізнає їх від решти - це те, що вони надзвичайно товариські.

Вони не беруть участі у семінарах суботніми ранками.

(Сміх)

Вони не проводять часу наодинці.

Кожен із них має романтичні стосунки

і велике коло друзів.

Але зверніть увагу: усе це лише кореляційна, не причинна інформація

і йдеться тут про так зване голівудське щастя. Саме про щастя у такому значенні я хочу поговорити:

щастя запальне, сповнене сміху та веселощів.

Буквально через хвилину я розповім вам, чому цього зовсім не достатньо.

Ми зрозуміли, що можемо спостерігати за впливами на людські долі в розрізі багатьох століть,

починаючи від Будди і аж до Тоні Робінса.

Було виокремлено близько 120 способів впливу,

які ніби-то роблять людей щасливими.

Ми зрозуміли, що для багатьох з них можна використати вже прописані у довідниках процедури,

і ми справді здійснювали призначення на основі випадкової вибірки, щоб таким чином

визначити успішність та дієвість таких впливів.

Отже, які саме впливи дають людині відчуття тривалого щастя?

Через декілька хвилин я розповім вам про деякі результати цих досліджень.

Але головне ось у чому: я хочу, щоб психологія виконувала нову місію,

крім того, що вона лікує психічно хворих

і робить нещасних людей щасливішими,-

місію робити людей по-справжньому щасливими. Чи можливо це?

Для того, щоб коректно поставити запитання про щастя – а це слово я використовую нечасто –

потрібно розбити його на декілька складових, а тоді до кожної з них можна сформулювати запитання стосовно щастя.

На мою думку, є три різні складові,-

а називаю я їх різними, так як їх утворюють три різні впливи

і можливо володіти лише одним таким впливом, але не іншим -

три типи щасливого життя.

Перший тип щасливого життя - це життя у задоволенні.

Для нього є характерним насиченість позитивними емоціями на стільки, на скільки це максимально можливо для вас,

і на скільки у вас вистачає вміння їх підсилювати.

Другий тип - це життя у зайнятості,

кар'єра, сім'я, любов, дозвілля, життя зупиняється для вас.

Це саме те, про що говорив Арістотель.

Третій тип щасливого життя - це життя наповнене змістом.

Тепер я хочу сказати декілька слів про кожен із них,

розповісти те, що нам відомо.

Перший тип життя - це суцільне задоволення, задоволення велике настільки,

наскільки це можливо,

він максимально багатий на позитивні емоції,

а також вміння зі смаком та усвідомленістю підсилити

та розтягнути їх у часі й просторі.

Однак життя у задоволенні має три недоліки,

і саме тому позитивна психологія не є наукою про щастя, її рамки набагато ширші.

Перший полягає у тому, що життя в задоволеннях

та позитивних емоціях успадковується

приблизно на 50 % і насправді не дуже підлягає змінам.

Саме тому різноманітні прийоми щодо збільшення кількості позитивних емоцій у вашому житті,

якими володіє Матьє [Matthieu Ricard], а також я та багато хто інший,

це лише на 15-20 % прийоми підвищення рівня позитивних емоцій на основі тих, що вже існують.

Другий недолік у тому, що позитивні емоції викликають звикання. Це відбувається дійсно швидко.

Це щось на зразок французького ванільного морозива: коли ви куштуєте його вперше, воно смакує вам на всі сто,

але коли справа доходить до шостої спроби, смак втрачає свою неповторність.

І, як я вже зазначав, такий спосіб задоволення майже не піддається видозмінам.

Усе це підводить нас до другого типу щасливого життя.

Тут я хотів би розповісти вам про свого друга Лена,

аби пояснити, чому психологія позитиву - це щось більше, ніж просто позитивні емоції,

більше, ніж досягнення задоволення.

У своїх майже тридцять років Лен досягнув успіху у двох із трьох найважливіших

сфер життя. Першою із них була кар'єра.

Коли йому було двадцять років, він торгував опціонами на біржі.

У двадцятип'ятирічному віці він вже був мультимільйонером

та очолював фірму з торгівлі опціонами.

Другою сферою успішності була гра. Він - чемпіон країни по грі у брідж.

Але у третій сфері - сфері особистого життя, кохання - Лен - цілковитий невдаха.

Причиною цьому було те, що Лен - "сухар".

(Сміх)

Лен інтроверт.

Американки, зустрічаючись із Леном, говорили йому:

"З тобою нудно. Ніяких позитивних емоцій. Забудь про мене."

Лен був достатньо заможним, щоб дозволити собі найняти дорогого психоаналітика із Парк Авеню,

який протягом п'яти років намагався відшукати сексуальну травму,

котра ніби-то заблокувала його позитивні емоції.

Однак виявилося, що ніякої травми не було.

Виявилося, що Лен, який зростав у Лонг Айленді,

грав у футбол, дивився футбол і грав у брідж,

згідно зі шкалою чутливості, займає місце серед нижніх 5 відсотків.

Виникає питання: "Лен нещасливий?" Я хочу сказати, що ні.

Всупереч тому, що психологія говорить про нижні 50 відсотків

людської позитивної емоційності,

я вважаю Лена одним з найщасливіших людей, яких я знаю.

Він не з тих, хто буде мучити себе горем тому,

що Лен, як більшість із вас, надзвичайно вдало вміє з повною самовіддачею поринати у певне заняття.

Коли він зранку о 9:30 ступає на поріг Американської фондової біржі,

час для нього зупиняється. І зупиняється аж до моменту, коли пролунає дзвінок, що сповіщає про закриття біржі.

З моменту, коли у гру вступає перша карта

і так протягом 10 днів до завершення турніру, час для Лена зупиняється.

Саме про це говорив Майк Чіксентміхілій,

про вміння з головою поринати у якусь діяльність. Це відрізняється від задоволення у дуже важливий спосіб.

Задоволення має свої відчуття: ви точно знаєте, коли воно настає для вас. Ви це усвідомлюєте і відчуваєте.

Але, як говорив вчора Майк, у момент занурення у певну діяльність ви не можете нічого відчувати.

Ви стаєте одним цілим із музикою. Час зупиняється.

Ви повністю зосереджені.

І саме це є характерною рисою того, що ми називаємо хорошим життям.

Ми вважаємо, що існує рецепт його досягнення,

а полягає він у тому, щоб знайти ваші сильні сторони.

Для цього ми знову ж таки маємо достовірний тест,

котрий визначає п'ять найсильніших сторін людини.

Потім вам слід перебудувати своє життя так, щоб використовувати ці свої сильні сторони якомога ефективніше.

Перебудувати свою роботу, своє кохання,

свою гру, дружбу, батьківство.

Наведу вам один приклад. Одна людина, з якою я працював, була пакувальницею у супермаркеті Генвардіс (Genuardi's).

Вона ненавиділа свою роботу, але працювала,

щоб мати змогу оплатити коледж.

Її найсильнішою стороною були комунікативні навички,

тому вона змінила процес пакування так, щоб для клієнта контакт з нею

став соціальною подією дня.

Очевидно, що їй це не вдалося.

Але вона робила це для того, щоб використати свої найсильніші сторони

настільки, наскільки це було можливим.

Це не принесе вам більше посмішки,

ви не станете схожими на актрису Деббі Рейнольдс,

ви не почнете багато хихотіти. Єдине, що ви отримаєте - це більша зосередженість.

Отже це другий шлях. Перший - позитивні емоції.

Другий - евдемонічна поглинутість.

Третій - це осмислення.

Осмислене життя є традиційно найбільш цінованим типом.

Осмисленість у цьому плані полягає, подібно до евдемонії, у тому,

що ви знаєте свої найсильніші аспекти і використовуєте їх для того,

щоб бути частиною чогось більшого, ніж ви самі, щоб бути для нього корисними.

Я вже згадував, що для всіх трьох типів - життя в задоволеннях,

життя у поглинутості, осмисленого життя - проводиться кропітка робота над питанням

існування речей, які б давали потужний поштовх до того чи іншого типу.

Здається, такі речі існують. І зараз я наведу вам декілька прикладів.

Дослідження проводиться дуже ретельно і точно.

Усе відбувається так само, як при тестуванні ліків, щоб виявити найефективніші з них.

Ми робимо вибіркові призначення серед контрольних груп,

досліджуємо різноманітні довготривалі зовнішні впливи на них.

Ось кілька прикладів позитивних впливів:

коли ми вчимо людей про життя в задоволенні,

про те, яким чином здобути його якнайбільше,

одним із завдань є розвинути навички поринати у задоволення, смакувати його.

Ваше завдання полягає у тому, щоб ви спланували свій ідеальний день.

Наступної суботи виділіть час, щоб спланувати для себе такий день,

використовуючи при цьому вміння поринати у задоволення з метою його збільшення.

Так ми показуємо, що таким способом життя збагачується задоволенням.

Візит вдячності. Я хочу, щоб ви усі взяли в ньому участь, якщо бажаєте, звісно.

Заплющте очі.

Поригадайте людину, котра зробила для вас щось надзвичайно важливе,

що змінило ваше життя у кращу сторону,

і ви так ніколи і не подякували їй як слід.

Ця людина повинна бути серед живих. Добре.

Тепер ви можете відкрити очі.

Сподіваюся, що у кожного із вас є така людина.

Ваше завдання "візит вдячності" полягає у тому,

щоб написати цій особі лист подяки з трьохсот слів,

зателефонувати їй у місто Фінікс,

і попросити дозволу на візит. Але не кажіть, з якої саме нагоди. Просто прийдіть під двері

і прочитайте листа. Зазвичай у цей момент усі плачуть.

І ось що стається з людьми, коли ми повторюємо цей тест через тиждень, місяць,

три місяці: вони щасливіші і менш пригнічені.

Ще один приклад - це "побачення із сильними сторонами", для якого ми просимо пари

визначити за допомогою тесту їхні сильні сторони

і спланувати вечір так, щоб вони могли обоє проявити їх.

Доведено, що це робить стосунки сильнішими.

Наступне - розваги напротивагу філантропії.

Це дуже підбадьорює: бути тут, серед людей,

багато хто з яких в своєму житті займається філантропією.

Мої студенти та люди, з якими я працюю, ще не відкрили її для себе,

тому ми спонукаємо їх вчинити щось альтруїстичне,

тоді щось для свого задоволення, і потім порівняти.

Після цього ви розумієте, що, коли ви робите щось для власного задоволення,

то воно так само згасає, як і появилося,

а коли ви робите щось для інших, то воно триває і триває.

Отже, це були приклади позитивних впливів.

Передостання річ, про яку я хочу поговорити, - це наше

зацікавлення у тому, наскільки люди задоволені з власного життя.

Ідеться про те, чим ви займаєтесь. Саме це є ціллю наших досліджень.

Ми ставимо це питання для того, щоб вияснити, наскільки кожен із трьох типів щасливого життя

гарантує людям відчуття задоволеності власним життям.

Ми повторили дослідження 15 разів і залучили до них тисячі людей,

аби вияснити, який внесок роблять пошуки задоволення,

позитивні емоції, хороше життя,

всепоглинаюче заняття, котре зупиняє час,

та осмисленість життя у ступінь задоволеності життям.

Результати були приголомшливими, вони були протилежністю до того, чого ми очікували.

Виявилося, що прагнення задоволення не має абсолютно ніякого впливу на те, наскільки людина задоволена життям.

Осмисленість життя у цьому плані найбільш впливова.

Також сильним є прагнення всепоглинаючого заняття.

Коли у вас вже є таке заняття і осмисленість життя,

то задоволення стає, як прикраса на вашому улюбленому тістечку.

Це означає, що повноцінне життя - це щось більше, ніж окремі його частини, це їх поєднання в одне ціле.

І навпаки, при відсутності цих трьох компонентів,

життя є пустим, і тоді воно має менше значення, ніж котрась їз його частин.

І тепер нас цікавить те,

чи існує подібний взаємозв'язок між фізичним здоров'ям, хворобливістю,

тривалістю життя та продуктивністю?

Для підприємства постановка питання є наступною:

чи залежить продуктивність праці від позитивних емоцій, всепоглинаючого заняття та осмисленості життя?

Чи залежить здоров'я від наявності всепоглинаючого заняття,

задоволення та осмисленості життя?

Є підстави вважати, що на обидва питання можна відповісти: "Так".

Кріс сказав, що останній промовець має можливість спробувати підсумувати усе, що він почув

і, мушу сказати, це мене вразило. Я ніколи не брав участь у таких зборах.

Я ніколи не бачив ораторів, які б так віддавалися своїй справі,

що справді прекрасно.

Але я зрозумів, що можна провести паралель між проблеами психології

та проблемами технології, розваг і дизайну наступним чином.

Усім нам відомо, що технології, розваги та дизайн

застосовувалися і надалі можуть застосовуватися у руйнівних цілях.

Також ми знаємо, що технології, розваги та дизайн

можуть бути використані для полегшення страждання.

Між іншим, різниця між полегшенням страждання і

побудовою щасливого життя є надзвичайно важливою.

30 років тому, коли я почав займатися терапією, я думав,

що коли мені вдається витягнути когось із депресії,

позбавити тривоги і роздратованості, то мені так само легко буде зробити цих людей щасливими.

Але так не сталося жодного разу. Я зрозумів, що найбільше, що я міг зробити, так це довести їх до нейтрального стану.

Але пацієнти були спустошені.

Виявилося, що вміння жити щасливо, у задоволенні,

поринати в улюблене заняття та жити осмислено,

відрізняються від вміння полегшувати страждання.

Те саме, я переконаний, стосується

і технології, розваг та дизайну.

Тобто це можливо, щоб ці три двигуни світу

збільшили щастя, позитивні емоції,

і, як правило, для цього вони і застосовуються.

Але як тільки ви розкладете щастя на компоненти, так як це роблю я -

це не лише позитивні емоції, цього замало -

то побачите і захоплення улюбленою справою, і осмисленість життя.

Як розповіла нам Лаура Лі,

дизайн і, переконаний, розваги та технологія

можуть використовуватися для підсилення втягнення в улюблену справу.

Отже, підсумовуючи можна сказати, що одинадцятою причиною для оптимізму, на мою думку,

на додачу до космічного ліфту,

є те, що за допомогою технології, розваг та дизайну,

ми справді можемо збільшити кількість

людського щастя на планеті.

І якщо технологія здатна у наступні 10-20 років збільшити кількість життя в задоволенні,

хорошого і осмисленого життя, то це вже буде добре.

Якщо розваги будуть направлені у сторону розвитку позитивних емоцій,

осмисленості та евдемонії, то це вже буде добре.

І якщо дизайн може збільшити позитивні емоції,

втягненість в улюблене заняття та осмисленість,

то все, над чим ми працюємо, матиме достатньо хороший результат.

(Оплески)