Як ліки та наркотики впливають на мозок - Сара Гарофало

Переглянути повну версію уроку можна за посиланням: http://ed.ted.com/lessons/how-do-drugs-affect-the-brain-sara-garofalo

Більшість людей хоч раз пили таблетки, отримували ін'єкцію чи іншим чином приймали медичні препарати. Але часто ми навіть гадки не маємо, як ці субстанції насправді працюють. Як суміш речовин може впливати на наше самопочуття, мислення та навіть поведінку? Сара Гарофало пояснює, як ліки та наркотики змінюють шляхи комунікації між клітинами мозку.

Урок - Сара Гарофало, анімація - Adriatic Animation.

Кожному з нас хоч раз давали

таблетки, робили укол

чи вводили медикаменти
будь-яким іншим способом,

але більшість людей гадки не мають
про те, як працюють ці субстанції.

Як хімічні поєднання можуть
впливати на наше самопочуття,

процес мислення,

та навіть поведінки?

Найчастіше це залежить від того,
як ліки змінюють спосіб комунікації

між клітинами мозку.

Варіантів тут є декілька.

Але до того, як потрапити у мозок,

діюча речовина має спершу
потрапити у кров,

що доставить медикамент будь-куди;
це може зайняти від секунди до пари годин,

в залежності від способу
введення в організм.

Найдовший шлях - прийняти ліки перорально,

адже тоді вони мають пройти
крізь травну систему,

і лиш тоді почнуть діяти.

Якщо вдихати ліки, то вони
потраплять у кров швидше.

Ін’єкція також забезпечить
високу швидкість,

адже хімічні речовини
потрапляють напряму у кров.

З крові препарат потрапляє
у пункт свого призначення - мозок.

На вході розташований
гематоенцефалічний бар’єр, що розділяє

кровоносну та центральну нервову системи.

Його задача - не пропускати
потенційно небезпечні речовини.

Кожен медикамент має містити
специфічні хімічні речовини,

що слугують своєрідним ключем
і здатні пронести ліки крізь бар’єр.

Після потрапляння всередину, речовини
втручаються в роботу мозку,

націлюючись на мережі
нейронів та синапсів.

Нейрони - це клітини, що мають
ядро, дендрити та аксон.

Синапси - це структури, що розташовані
паралельно дендритам та аксонам.

Вони дозволяють здійснювати обмін
електрохімічними сигналами між нейронами.

Ці сигнали можуть приймати форму речовин,
відомих як нейромедіатори.

Кожен з них грає певну роль
у керуванні нашою поведінкою,

емоціями

та пізнанням.

Але усі вони працюють
в один із двох способів.

Вони можуть гальмувати
приймаючий нейрон,

обмежуючи його діяльність,

або збуджувати його,

таким чином створюючи хімічний сигнал,
що розповсюджується по всій мережі.

Невикористовувані медіатори розпадаються

чи повертаються в нейрон,
що передає сигнал.

Ефективність препарату
залежить від здатності

керувати на різних етапах
синаптичними передачами сигналу.

Це призводить до збільшення чи зменшення

кількості медіаторів, що розповсюджуються.

Популярні антидепресанти, такі як СІЗЗС,

зупиняють реабсорбацію серотоніну -

нейротрансміттеру, що керує настроєм.

Завдяки цьому більше серотоніну
потрапляє в нейронну мережу.

Болевгамовуючі засоби, такі як морфін,

підвищують рівень
серотоніну та норадреналіну,

котрі регулюють енергію,

збудження,

концентрацію

та задоволення.

Ті ж самі нейромедіатори впливають
на ендорфінові рецептори,

приглушуючи сприйняття болю.

Транквілізатори стимулюють виробництво
гамма-аміномасляної кислоти,

для гальмування нейронної активності.

Це розслабляє та заспокоює людину.

Як щодо заборонених речовин чи наркотиків?

Вони мають сильний вплив на мозок,
який ми все ще намагаємося зрозуміти.

Метамфетамін

на довгий період звільняє домафін,

нейромедіатор, що пов'язаний із
системою винагороди та задоволенням.

Відбувається активація
норадреналінових рецепторів,

що пришвидшують серцебиття,

розширюють зіниці

та запускають реакцію "бий або біжи".

Кокаїн блокує зворотнє захоплення
дофаміну та серотоніну,

тож їх концентрація збільшується,

виникає прилив енергії,

відчуття ейфорії,

а також зникає голод.

Найбільш загадковий вплив
мають галюциногени.

Такі наркотики як ЛСД,

мескалін

та диметилтриптамін

блокують виділення серотоніну,

що регулює настрій та імпульсивність.

Також вони мають вплив на нейронні мережі,

що беруть участь в процесах сприйняття,
навчання та регуляції поведінки,

і це пяснює, чому наркотики
так сильно впливають на організм.

Навіть якщо способи їх дії
здаються чудовими,

є причини, з яких ці препарати
суворо контролюють та забороняють.

Наркотики здатні змінювати хімію мозку,

а їх тривалий прийом призводить до
незворотніх змін у структурі нейромереж,

з допомогою яких ми думаємо,

ухвалюємо рішення,

навчаємося

та запам'ятовуємо речі.

Ми ще не знаємо багато чого
про наркотики та їх ефекти,

як добрі, так і погані.

Але ті з них, що нам відомі,
ми досить добре вивчили

та перетворили їх у медичні препарати.

Наші знання про наркотики і
мозок покращуються,

тож можливість, що науковці

знайдуть шляхи для лікування
багатьох хвороб, також зростає.