< Return to Video

Чого нас навчили 5,000 мізків

  • 0:00 - 0:04
    Інші люди. Усіх цікавить життя інших.
  • 0:04 - 0:06
    У кожного є стосунки з іншими людьми,
  • 0:06 - 0:08
    і їх цікавлять ці стосунки з
    різних причин.
  • 0:08 - 0:10
    Хороші стосунки, погані стосунки. Стосунки,
  • 0:10 - 0:14
    що набридли, сумнівні стосунки.
  • 0:14 - 0:16
    Зараз я збираюся зосередитися на
  • 0:16 - 0:20
    основі взаємодії, що виникає у
  • 0:20 - 0:23
    відносинах. Я надихнуся тим фактом, що всі
  • 0:23 - 0:26
    ми зацікавлені взаємодією з іншими людьми.
  • 0:26 - 0:29
    Я не вдаватимусь до складних пояснень, а
  • 0:29 - 0:34
    простими словами опишу цей науковий об’єкт
  • 0:34 - 0:37
    та вкажу на початкові стадії зародження
  • 0:37 - 0:39
    нового розуміння того, що відбувається у
  • 0:39 - 0:43
    мозку двох, коли вони взаємодіють.Та спершу
  • 0:43 - 0:45
    скажу про те, що зробило можливим цю
  • 0:45 - 0:49
    взаємодію. По-перше, ми тепер без проблем
  • 0:49 - 0:52
    можемо прослідковувати діяльність мозку,
  • 0:52 - 0:55
    без голок, радіопроменів, без будь-яких
  • 0:55 - 0:58
    клінічних втручань ми можемо просто гуляти
  • 0:58 - 1:00
    вулицею і зчитувати мозок друга чи сусіда,
  • 1:00 - 1:02
    у той час, коли вони виконують
    певні когнітивні задачі.
  • 1:02 - 1:04

    Ми використовуємо
  • 1:04 - 1:08
    для цього метод функціональної магнітно-
  • 1:08 - 1:10
    резонансної томографії. Ви мали б десь про
  • 1:10 - 1:14
    це чути. У двох словах, МРТ використовує
  • 1:14 - 1:19
    магнітні поля, радіохвилі, щоб зробити
  • 1:19 - 1:23
    такі собі градієнтні, сірі знімки мозку,
  • 1:23 - 1:25
    коліна, чи шлунку. У 1990 було відкрито,
  • 1:25 - 1:28
    що людина може використовувати одні й ті ж
  • 1:28 - 1:30
    механізми по-різному, що дає можливість
  • 1:30 - 1:33
    тисячам потоків крові рухатись незалежно
  • 1:33 - 1:36
    один від одного.То й що? А те,що у мозку
  • 1:36 - 1:39
    зміни нейронної активності, речі, що
  • 1:39 - 1:41
    стимулюють і активують роботу мозку, тісно
  • 1:41 - 1:44
    пов’язані зі змінами у потоці крові. Він
  • 1:44 - 1:46
    рухається подібно кінострічці. Ваш мозок
  • 1:46 - 1:48
    ніби має свою власну автономію. Це
  • 1:48 - 1:51
    буквально спричинило революцію у
  • 1:51 - 1:54
    когнітивній науці. Візьміть будь-яку її
  • 1:54 - 1:57
    категорію: пам’ять, розробка моторного
  • 1:57 - 1:59
    механізму, думання про мачуху, злість,
  • 1:59 - 2:02
    емоційна віддача і т.д., помістіть людину
  • 2:02 - 2:04
    під мехінізм МРТ та «зніміть», як ці типи
  • 2:04 - 2:06
    змінних накладаються на карту мозкової
  • 2:06 - 2:09
    активності. Подібні дослідження зараз лише
  • 2:09 - 2:11
    на початкових стадіях, результати їх
  • 2:11 - 2:14
    відносно «сирі». Але 20 років тому не було
  • 2:14 - 2:19
    і цього. Перед нами відкрився новий шлях
  • 2:19 - 2:22
    проведення експериментів. У нейробіологів,
  • 2:22 - 2:25
    є маса матеріалу для експериментів:
  • 2:25 - 2:28
    черв’яки, гризуни, мухи. Тепер у нас є новий
  • 2:28 - 2:32
    матеріал–людина. Ми можемо використовувати
  • 2:32 - 2:36
    її для вивчення та моделювання її
  • 2:36 - 2:40
    "програмного забезпечення".
  • 2:40 - 2:44
    Наведу приклад експериментів,що стосуються
  • 2:44 - 2:47
    такого поняття як "оцінка". Що по-вашому
  • 2:47 - 2:50
    є оцінкою? Скажімо, ви порівнюєте дві
  • 2:50 - 2:55
    компанії і хочете знати, яка з них більш
  • 2:55 - 2:59
    цінна. Люди розкрили ключову властивість
  • 2:59 - 3:01
    оцінювання тисячі років тому. От як би ви
  • 3:01 - 3:03
    порівняли апельсин та вітрове скло?
  • 3:03 - 3:07
    А ніяк. У них немає нічого спільного.Тож ви
  • 3:07 - 3:10
    конвертуєте ці поняття так, щоб їх можна
  • 3:10 - 3:13
    було поставити, на одну цінову шкалу,і вже
  • 3:13 - 3:15
    тоді порівнюєте. Щось подібне має робити
  • 3:15 - 3:18
    наш мозок,і зараз ми починаємо розуміти та
  • 3:18 - 3:19
    та визначати системи мозку, залучені в
  • 3:19 - 3:22
    оцінювання. Однією з них них є медіаторна
  • 3:22 - 3:25
    система, клітини якої знаходяться у
  • 3:25 - 3:26
    стовбурі головного мозку і транспортують
  • 3:26 - 3:28
    гормон допамін до решти мозку. Я не
  • 3:28 - 3:30
    вдаватимуся у подробиці, але це велике
  • 3:30 - 3:33
    відкриття. Адже воно стосується нейронів,
  • 3:33 - 3:36
    які б ви втратили, якби мали хворобу
  • 3:36 - 3:39
    Паркінсона, і тих, що в першу чергу
  • 3:39 - 3:41
    вражаються через зловживання наркотиками.
  • 3:41 - 3:44
    І в цьому є сенс: зловживання ними зміннює
  • 3:44 - 3:47
    бачення людиною світу, її ставлення до
  • 3:47 - 3:52
    своєї залежності, що стає для неї ціннішою
  • 3:52 - 3:54
    за все. Але ось у чому суть: ці нейрони
  • 3:54 - 3:57
    також залучені в процес оцінювання нами
  • 3:57 - 4:00
    абстрактних понять. Тут я навів кілька
  • 4:00 - 4:02
    символів, яким ми з певних причин надаємо
  • 4:02 - 4:05
    значення. Наш мозок має біхевіоральну
  • 4:05 - 4:08
    надсилу, що хоча б частково
    включає допамін.
  • 4:08 - 4:11
    Лише людина може опиратися природним
  • 4:11 - 4:14
    інстинктам, керуючись однією лише ідеєю.
  • 4:14 - 4:16
    Жодна інша жива істота на це не здатна.
  • 4:16 - 4:20
    1997 наслідувальники культу «Ворота раю»
  • 4:20 - 4:22
    вчинили масове самогубство, вірячи, що їх
  • 4:22 - 4:24
    у хвості комети чекав космічний корабель,
  • 4:24 - 4:27
    який би мав перенести їх
  • 4:27 - 4:29
    на новий рівень буття.
  • 4:29 - 4:31
    Це була надзвичайно трагічна подія.
  • 4:31 - 4:32
    Більш ніж 2/3
  • 4:32 - 4:36
    з них мали диплом про вищу освіту. Але суть
  • 4:36 - 4:38
    у тому, що вони змогли відкинути інстинкт
  • 4:38 - 4:41
    самозбереження за рахунок тих же систем, що
  • 4:41 - 4:44
    пробуджують його. Єдине, про що я досі не
  • 4:44 - 4:48
    згадав, і на чому далі зосереджусь у цій
  • 4:48 - 4:51
    промові, це інші люди. Ті ж самі оціночні
  • 4:51 - 4:55
    процеси активізовуються, коли ми оцінюємо
  • 4:55 - 4:58
    стосунки з іншими людьми. Тож та сама
  • 4:58 - 5:00
    допамінна система, що є вразливою до
  • 5:00 - 5:02
    наркотичної залежності, що змушує людей із
  • 5:02 - 5:05
    хворобою Паркінсона завмирати, що має
  • 5:05 - 5:08
    відношення до різних форм психозу, також
  • 5:08 - 5:10
    активізується, щоб дати оцінку стосункам з
  • 5:10 - 5:12
    іншими людьми та надати цінність нашим
  • 5:12 - 5:15
    жестам, коли ми з кимось взаємодіємо.
  • 5:15 - 5:20
    Наприклад, ви можете докладати надзусиль до
  • 5:20 - 5:24
    якоїсь справи, практично не помічаючи цього.
  • 5:24 - 5:27
    Або візьмемо тримісячну дитину, що досі не
  • 5:27 - 5:30
    обходиться без підгузків,
    не вміє рахувати.
  • 5:30 - 5:32
    Ми з нею пов’язані. Можете прикрити одне ЇЇ
  • 5:32 - 5:36
    око і все ж побачите якусь емоцію. Я бачу
  • 5:36 - 5:38
    щось на зразок цікавості в
    одному і, мабуть,
  • 5:38 - 5:41
    трохи здивування в іншому її оці. Ось пара,
  • 5:41 - 5:44
    вони поділяють якусь емоцію. Ми провели
  • 5:44 - 5:47
    експеримент: можете вирізати певні
  • 5:47 - 5:50
    фрагменти цього фото, і все ж побачите, що
  • 5:50 - 5:52
    вони її поділяють. Певні елементи картини
  • 5:52 - 5:55
    доносять до нас цю емоцію, і ви можете
  • 5:55 - 5:58
    «прочитати» її на їхніх обличчях. Ось ще одна
  • 5:58 - 6:01
    пара: він, так би мовити, проектує свої емоції
  • 6:01 - 6:04
    на нас; вона ж чітко проявляє свою любов
  • 6:04 - 6:09
    і захоплення ним. Ось ще одна парочка.
  • 6:09 - 6:12
    Чесно кажучи, я не бачу прояву любові та
  • 6:12 - 6:17
    захоплення зліва. Насправді, я знаю, що це
  • 6:17 - 6:18
    брат та сестра. Ми просто бачимо, як він
  • 6:18 - 6:21
    думає: «Так, це тільки для фото. Потім ти
  • 6:21 - 6:27
    забереш у мене цукерку та добряче вдариш».
  • 6:27 - 6:28
    Він приб’є мене за те, що я це показав.
  • 6:28 - 6:32
    Тож, що це означає? А те,що ми докладаємо
  • 6:32 - 6:34
    надзвичайних зусиль для розв’язання певних
  • 6:34 - 6:38
    завдань. До цього залучені системи
  • 6:38 - 6:42
    мозку, що пробуджують різноманітні людські
  • 6:42 - 6:44
    бажання і підтримують нашу життєдіяльність
  • 6:44 - 6:47
    дають таку собі "суперсилу". Тож, як ми
  • 6:47 - 6:50
    можемо зібрати все це докупи
    і перетворити дану
  • 6:50 - 6:53
    соціальну взаємодію у науковий
  • 6:53 - 6:56
    експеримент? Відповідь проста – ігри.
  • 6:56 - 7:00
    Економічні ігри. Візьмемо дві сфери:
  • 7:00 - 7:03
    експериментальна та біхевіоральна
  • 7:03 - 7:08
    економіка. Ми запозичимо їхні ігри та
  • 7:08 - 7:10
    використаємо у власних цілях.
  • 7:10 - 7:11
    Ось вам гра,
  • 7:11 - 7:12
    що називається "Ультиматум".
  • 7:12 - 7:14
    "Червоному" дали $100; він може поділитися
  • 7:14 - 7:17
    ними з "Синім". Скажімо, "Червоний" хоче
  • 7:17 - 7:21
    залишити собі $70 і пропонує "Синьому" $30
  • 7:21 - 7:24
    "Синій", у свою чергу, може погодитись та
  • 7:24 - 7:26
    отримати гроші,чи відмовитись.
  • 7:26 - 7:29
    У цьому випадку обоє залишаються ні з чим.
  • 7:29 - 7:33
    Кожен обізнаний економіст порадив
  • 7:33 - 7:35
    би прийняти будь-яку прибуткову пропозицію.
  • 7:35 - 7:39
    Але нам байдуже до угод 80:20. Чому ж так?
  • 7:39 - 7:44
    А тому, що ви роздратовані. Ви розлючені. Це ж
  • 7:44 - 7:47
    нечесна угода! От в які ігри ми граємо у
  • 7:47 - 7:54
    своїх лабораторіях. Це просто приклад
  • 7:54 - 7:58
    того, що такі ігри тестують. Цікаво, що ці
  • 7:58 - 8:01
    ігри вимагають значної активності
  • 8:01 - 8:03
    когнітивного апарату. Починаючи
    експеримент,
  • 8:03 - 8:05
    треба сформувати відповідний образ іншої
  • 8:05 - 8:08
    людини, потрібно пам'ятати,
    що вже робилося
  • 8:08 - 8:10
    і коли робити ту чи іншу дію. Тоді треба
  • 8:10 - 8:12
    оновити модель, керуючись
    сигналами віддачі.
  • 8:12 - 8:14
    Треба робити щось цікаве - свого роду,
  • 8:14 - 8:17
    глибокий аналіз думки. Тобто, потрібно
  • 8:17 - 8:20
    визначити, що та інша особа очікує від вас.
  • 8:20 - 8:23
    Потрібно посилати сигнали, щоб створити
  • 8:23 - 8:25
    образ у себе в мозку. Це як співбесіда на
  • 8:25 - 8:27
    роботу: ви сидите навпроти когось, хто
  • 8:27 - 8:29
    вже має певне уявлення про вас.
  • 8:29 - 8:33
    Тоді ви посилаєте сигнали через стіл, щоб
  • 8:33 - 8:36
    змінити цю "картинку". Ми навіть не
  • 8:36 - 8:39
    помітили, як далеко зайшли у цих
  • 8:39 - 8:41
    дослідженнях. Все завдяки подібним
  • 8:41 - 8:45
    експериментам. Таким чином, ми відкрили, що
  • 8:45 - 8:47
    людей можна порівняти з канарками у плані
  • 8:47 - 8:49
    соціальних відносин. Канарки були своєрідними
  • 8:49 - 8:53
    роду біосенсорами у шахтах. Коли метан чи
  • 8:53 - 8:54
    вуглекислий газ
  • 8:54 - 8:57
    накопичувалися, або кисень розріджувався,
  • 8:57 - 8:59
    вони втрачали свідомість першими - такий
  • 8:59 - 9:00
    собі знак тривоги для людей.
  • 9:00 - 9:03
    Забирайтесь з шахти. Щось пішло не так.
  • 9:03 - 9:08
    У нас - маса ідей. Між цими ідеями та нами
  • 9:08 - 9:10
    - лише цифри,
  • 9:10 - 9:13
    і цим обчисленням надається надзвичайна
  • 9:13 - 9:16
    увага. То ж ми дійшли до висновку,
  • 9:16 - 9:20
    що можемо використати це, як і факт, що ми
  • 9:20 - 9:24
    вже робили це не з одною тисячею людей.
  • 9:24 - 9:27
    Взагалі, щоб ці експерименти вдалися, нам
  • 9:27 - 9:30
    потрібно значно більше цифр. Однак, ми
  • 9:30 - 9:33
    отримали певні зразки, перетворили їх у
  • 9:33 - 9:36
    математичні моделі і тепер використовуємо
  • 9:36 - 9:39
    їх, щоб отримати нове розуміння цих змін
  • 9:39 - 9:43
    Що це дає? А те, що це справді дієвий
  • 9:43 - 9:48
    біхевіоральний метод: під час гри ми можемо
  • 9:48 - 9:51
    робити обчислення, а також
    накреслити криву
  • 9:51 - 9:54
    поведінки. Цікаво, що шість чи сім
  • 9:54 - 9:56
    років тому ми створили
  • 9:56 - 9:59
    команду в Г'юстоні, штат Техас. Зараз вона
  • 9:59 - 10:02
    у Вірджинії та Лондоні. Ми розробили
  • 10:02 - 10:05
    програмне забезпечення, яке б синхронізувало
  • 10:05 - 10:09
    МРТ через Інтернет. Ми тоді запустили десь 6
  • 10:09 - 10:12
    таких машин, але зараз зосередимося лише
  • 10:12 - 10:15
    на двох. То ж, інтернет синхронізує ці
  • 10:15 - 10:18
    машини по всьому світу. Ми їх синхронізуємо,
  • 10:18 - 10:21
    виставляємо їх на визначення рівнів
  • 10:21 - 10:23
    соціальної взаємодії і слідкуємо за діями
  • 10:23 - 10:24
    обох мізків, що взаємодіють. Тож уперше нам
  • 10:24 - 10:26
    не треба дивитися на результати
  • 10:26 - 10:28
    середньостатистичної людини, чи тестувати
  • 10:28 - 10:31
    її на комп’ютері і робити на основі
  • 10:31 - 10:32
    цього якісь висновки. Ми можемо вивчати
  • 10:32 - 10:34
    індивідуальні діади: те, як одна людина
  • 10:34 - 10:36
    безпосередньо взаємодіє з іншою, а потім
  • 10:36 - 10:37
    перевести результати в числа та прийти
  • 10:37 - 10:38
    до нового розуміння меж психічно
  • 10:38 - 10:41
    нормальної когнітивної діяльності . Однак, найважливішим
  • 10:41 - 10:44
    є те, що ми можемо залучити психічно-хворих
  • 10:44 - 10:46
    людей чи людей з ушкодженнями мозку до цих
  • 10:46 - 10:49
    соціальних взаємодій, і також проводити
  • 10:49 - 10:53
    досліди. Тож у нас є низка здогадок, низка
  • 10:53 - 10:56
    відкриттів у зародку, так би мовити. Але це
  • 10:56 - 10:58
    власне, як ми йдемо новими шляхами, даючи
  • 10:58 - 11:01
    їм власні назви, використовуючи математичну
  • 11:01 - 11:03
    термінологію, напротивагу стандартним
  • 11:03 - 11:05
    шляхам розуміння психічних захворювань,
  • 11:05 - 11:08
    характеризуючи ці захворювання, замінюючи
  • 11:08 - 11:10
    людей птахами у цьому обміні. Таким чином,
  • 11:10 - 11:13
    екпериментуючи з людиною у глибокій
  • 11:13 - 11:16
    депресії, з важкою формою аутизму, з
  • 11:16 - 11:20
    синдромом дефіциту уваги і гіперактивності,
  • 11:20 - 11:22
    ми беремо до уваги дані здорового партнера
  • 11:22 - 11:24
    як біосенсора і використовуємо комп’ютерні
  • 11:24 - 11:27
    програми, щоб змоделювати цю людину для
  • 11:27 - 11:29
    отримання свого роду кількісних даних.
  • 11:29 - 11:34
    Зараз ми тільки починаємо відкривати сайти
  • 11:34 - 11:39
    по всьому світу. Центральні офіси
  • 11:39 - 11:43
    знаходяться в Роенок, штат Вірджинія, та у
  • 11:43 - 11:46
    Лондоні. Досить складно надати доступ до
  • 11:46 - 11:54
    цієї бази всьому світу, але ми вивчаємо
  • 11:54 - 11:57
    лише малу частину того,
  • 11:57 - 11:59
    що робить людину цікавою.
  • 11:59 - 12:00
    То ж я запрошую
  • 12:00 - 12:02
    решту науковців
  • 12:02 - 12:03
    запитувати про це програмне забезпечення
  • 12:03 - 12:05
    чи просто просити вказівок стосовно того,
  • 12:05 - 12:06
    як просуватися у цій справі далі.
  • 12:06 - 12:08
    Насамкінець, насмілюсь дати вам тезу для
  • 12:08 - 12:10
    роздумів. Цікавим у вивченні когнітивної
    діяльності є те,
  • 12:10 - 12:13
    що ми були певним чином обмеженими. У нас
  • 12:13 - 12:15
    не було знаряддя для дослідження обох
  • 12:15 - 12:18
    мізків, що взаємодіють. Справа в тому, що
  • 12:18 - 12:21
    навіть коли ми самі, ми надзвичайно
  • 12:21 - 12:24
    соціальні істоти. Кожен із нас – не окремий
  • 12:24 - 12:27
    мозок зі своїми властивостями, що дає нам
  • 12:27 - 12:30
    можливість вижити у світі наодинці.
  • 12:30 - 12:34
    Насправді, ми залежні від інших людей. Наші
  • 12:34 - 12:37
    думки залежать від інших людей і знаходять
  • 12:37 - 12:40
    своє відображення в них. Дуже важко часом
  • 12:40 - 12:43
    побачити себе у взаємодії з іншими людьми
  • 12:43 - 12:46
    - своїми близькими, ворогами,чи тими,кому
  • 12:46 - 12:48
    ти байдужий. Тож це своєрідний перший крок
  • 12:48 - 12:51
    на шляху до того, щоб використати
  • 12:51 - 12:54
    це розуміння того, що робить нас
  • 12:54 - 12:55
    людьми, й перетворити його на знаряддя,
  • 12:55 - 12:56
    щоб по-новому поглянути на психічні
  • 12:56 - 12:58
    захворювання. Дякую за увагу!
Title:
Чого нас навчили 5,000 мізків
Speaker:
Рід Монтеґ
Description:

Миші, комахи і хом'ячки - більше не єдиний спосіб вивчати мозок. Функціональне МРТ (фМРТ) дає науковцям змогу створити зображення людського мозку під час того, як людина живе, дихає, вирішує. Рід Монтеґ розповідає, як ця технологія допомагає нам зрозуміти всі складнощі міжлюдської взаємодії.

more » « less
Video Language:
English
Team:
closed TED
Project:
TEDTalks
Duration:
13:23

Ukrainian subtitles

Revisions