French Revolution (Part 2)

В останньому відео ми
зупинились на 1789 році.

Бастилію штурмували в липні,
коли парижани хотіли

дістати зброю з Бастилії,
а також пару безкоштовних

політичних в'язнів,
які на їх думку захищали

себе від будь-якого прояву
тиранії з боку Людовика 16.

Людовик 16 неохоче пішов за лаштунки та

сказав, "добре, Національна Асамблея, я не
збираюся більше стояти на вашому шляху"

Тому що він бачив написи на
стіні - кожного разу

як він робив щось, це призводило
до більш надзвичайних наслідків.

Тож, ми зупинились на кінці 1789. Наразі,
хаос панував майже на всій території

Франції. Національна Асамблея була
в процесі створення

конституції, яка не була повністю
завершена аж до 1791.

Вони почали все компанувати
з метою створення

першого проекту конституції.

Але в серпні 1789, вони вже
зробили першу версію

Декларації за Незалежність.

Декларація прав людини і громадянина.

Тож, якщо б все йшло добре, ми
би просто почекали пару

років, мали б конституцію, та, можливо, ми

мали б щось типу конституційної монархії.

Але, нажаль, особливо для Людовика 16,

все пішло не добре.

Як ми згадували раніше, все це було
поширено

почалось через людей, які були голодні.

У нас була фіскальна криза,
у нас був голод.

Так в жовтні 1789 - ми все ще
про 1789 - жовтень

1789 - почали поширюватись чутки,
що Марія-Антуанетта,

дружина короля, накопичувала
зерно в Версалі.

Тож люди почали уявляти ці великі
стоги зерна в

Версалі, і це під час того, як
люди не могли отримати

собі хліба.

А хліб був основним продуктом дієти.

Тому і відбувся той марш селянок у

Версалі.

Вони були озброєні.

Це зображені селяни, що йдуть

на Версаль.

І вони пішли на Версаль,
та, справді, змогли

зайти в саму будівлю.

Та вони жадали - тому, що
вони підозоювали

Людовика 16 та Марію-Антуанетту,
політику Версаля -

тож вони вимагали, щоб
вони поїхали до Парижу.

Тож, марш жінок...

(пише) "Марш жінок"

В результаті...

Вони змогли задовільнити свої вимоги.

В результаті, Людовик 16 та його дружина,
Марія-Антуанетта, повернулись

назад в Париж, де вони не мали змоги

робити речі накшталт збирання зерна.

Вони були оточені всіма тими, можливо,

не надто дружніми людьми,
котрі могли спостерігати

за їх діями.

І були також...

Я думаю, що важливим був той фактор,
що люди були голодні, чутки

про те, що Король збирає зерно,
поширювалися.

Але були також чутки, що Король ставився

нешанобливо до деяких
символів нової Франції,

нової Національної Асамблеї.

Тому, це також розізлило людей.

По обидва боки кордону всі
знали, включаючи

Людовика 16, що він насправді не
занурювався в ті події, що відбувалися.

Він повністю був зосереджений на цій
конституційній монархії, яка

якраз формувалася, на тій
владі, яка втрачалася на користь

Національної Асамблеї.

Тому, виникає незручна ситуація

в 1790, коли Король та Королева, по суті,

були під домашнім арештом в будівлі
під назвою Тюїльрі в Парижі.

Ми маємо цю Національну
Асамблею, створюючу ескіз

конституції.

Вони намітили проект конституції там.

Всі вони склали присягу в
залі для гри у м'яч.

В той самий час, по всій Франції, були

деякі зустрічні бунти.

Це Франція ось тут.

По всій Франції були
зустрічні заколоти, люди,

які не хотіли щоб Революція відбувалася.

В результаті вони будуть пригніченими.

І люди планували дії один проти одного.

Також були прояви шляхетності,

казали, Боже, знаете що?

Мені не подобається як воно проходить.

Ми вже бачили багато насилля.

Люди злі.

Я візьму свої гроші, речі
які можу спакувати,

і просто виїду з країни.

Я збираюсь виїхати з країни.

У Вас проявляється благородство, Ви
покидаєте Францію.

Вони називаються емігрантами.

я знаю, що не вимовив правильно.

Але бачите, тут є поняття певного
ладу, я мав його у

Франції та не збираюся бути тут довше, я

краще поїду. І це така ж ідея,
зараз ми дібралися до 1791.

Тож, 1790 був роком купи незручностей.

Зараз ми в 1791, така сама ідея
спроби вирватися

геть від небезпеки втрати голови від
Людовіка 16 та

Марії-Антуанетти.

Але вони не могли покинути країну.

Вони не довіряли Великій Британії.

Вони не довіряли нікому з цих
країн свою безпеку

та свій притулок.

Тому, один з їх генералів, який
співчував їм

сказав, хей, принаймі можете приїхати сюди
в прикордонні

райони і сховатися від всіх заворушень,

які відбувалися.

Вони одягнені як справжні слуги -
це показує Вам

який тип людей то був -

вони одягнені як слуги.

(пише) "Одягнені як слуги".

І вони заставили своїх слуг одягтися
як дворяни,

зробити їх ціллю якщо буде
засідка на їх шляху,

виїзді з Парижу.

Одягнені як слуги, Король і Королева -
Король намагався

втікти до цього маєтку генерала.

Але коли вони були в Варенні,
ось тут, вони

насправді були зупинені.

Люди, по суті, взяли їх в полон

та повернули назад до Парижу.

Це називається, чи ви можете уявити цей

політ до Варенні, або політ назад
до Парижу, або

як Ви там хочете назвати.

Отож нарешті, Людовік 16 побачив

написи на стіні.

Вони намагались втікти.

Але люди повертали їх.

Зараз ви вже уявляете, що багато людей вже

не любили Короля.

Їм не подобався навіть
факт його наявності.

Найбільш революційні, найбільш
радикальні елементи

називалися Якобінцями.

(пише) "Якобінцями"

Після того як Король і Королева
намагались втікти і повернулись,

вони були такі Хей, оце так, яка

користь від короля?

Ви Національна Асамблея, чому Ви
навіть намагаєтесь написати

якусь конституцію, що дає владу

якомусь королю?

Нам потрібна республіка.

(пише) "Нам потрібна республіка"

Що насправді має багато аспектів

визначення що ж таке республіка є,
але більш просте є таке -

це держава без короля, без

імператора, без королеви.

Тож вони кажуть, нам
не потрібні, знаєте

Національна Асамблея, Ви думаєте
що ви були радикальними.

Але Ви не були достатньо радикальними.

Ми хочемо позбутись ідеї
наявності монархії

в цілому.

І той факт, що Людовік 16 насправді
намагався втікти

було як зречення ним трону.

Зречення, або насправді звільнення.

(пише) "Зречення трону".

І вони почали організовувати Париж.

Ось це, тут, це Марсове поле.

Я знаю що кажу це взагалі неправильно.

Це його сучасне фото.

(пише) "Марсове поле".

І вони почали збирати підписи з приводу

цього публічного парку в Парижі,
щоб, зрештую, сказати нам

не потрібен король.

Ми хочемо нарешті створити
нашу власну республіку.

Ця Національна Асамблея не
достатньо радикальна.

І люди почали збиратися ось тут на

Марсовому Полі і почалося щось огидне.

Тож фактично війська бели послані для

заспокоєння всіх.

І ці війська були підконтрольні

Національній Асамблеї.

Люди, котрими керували, в основному,

Третій Стан.

Але все стало насправді диким.

Кидали каміння в війська.

Спершу, деякі військові
відкрили вогонь

в повітря.

Але, зрештую, коли почалося божевілля

вони стріляли вже в натовп.

Приблизно 50 чоловік померло.

І це було масове вбивство.

Або Розтріл на Марсовому Полі.

Я знаю, що вимовив неправильно.

Це ж не відео французької вимови.

Але Ви вже можете уявити, що
люди стали ще більш злими.

Люди все ще голодують.

Ця проблема нікуди не зникла.

Король і Королева були дуже незадоволені -

у всіх виникала підозра, що вони, можливо,

спробують повернути владу.

Вони намагались втікти.

Коли Якобінці, або, вцілому,

революціонери, але їх привели
якобінці, коли вони

почали припускати, що, хей,
нам потрібна республіка.

Нам не потрібен король.

І вони зібрали тут людей,
раптом, військові, що

були підконтрольними
тогочасній Національній

Асамблеї, насправді відкрили вогонь по
натовпу, вбили жителів

за кинуте каміння.

І то були великі камні.

Але Ви можете уявити, це
розгнівало вже голодних

і вже пригнічених людей ще більше.

Щоб зробити людей параноїками, з приводу
повернення Короля і

Королеви до влади, вам необхідно дві

головні сили, що раптом
намагаються вклинитися

в Французьку Революцію.

Я хочу зробити тут маленьке зауваження.

Тому що це щось, у крайньому
випадку коли я вперше вивчав

історію Європи, що мене заплутало.

Ви маєте ці країни, Ви називаєте їх.

Є Австрія, Яка позначена помаранчевим.

Ось тут карта - це сучасна карта.

Але помаранчеве, я начебто
показав, що Австрія була

ось тут в той час.

Близько 1789, 1790, 1791.

Червоним кольором зображеня Пруссія.

Я хочу показати Вам, що це
дуже відрізняється від

нашого сучасного поняття Австрії.

Сучасна Австрія - це країна ось тут.

І Пруссія навіть не існує вже.

Потім у вас було поняття
Священної Римської Імперії,

яке перетинається з цими іншими
королівствами, або імеріями, або

як ви їх хочете назвати.

Хочу зроби маленьку помітку.

Священна Римаська Імперія, згідно з
відомою цитатою Вольтера

не Священна, не Римаська, не імперя.

І він був правий.

Це було дійсно, щось типу, значної втрати
конфедерації Німецьким королівством

і державами - в основному
Німецьким королівством і державами.

Як Ви можете бачити, це схоже
на сучасну Німеччину.

І дві найпливовіші сили Священної Римської

Імперії, або насправді, найвпливовіша
сила Священної

Римської Імперії, були австрійці.

І правитель австрійців мав титул

Священного Римського Імператора.

То був Леопольд 2.

(пише) Леопольд 2

був Священним Римським Імператором.

Не те щоб він був схожим на
старих Римських Імператорів.

Попередні Римські Імператори насправді
були виходцями з Риму.

Бачите, нічого в Святій Римській
Імперії того часу

не контролювалося Римом.

Тож вона була не римська, мова йде не про

людей котрі розмовляли латинською.

Мова йде про людей, що спілкувались
німецькими мовами.

І це була не імперія.

Це був не згрупований вид
структури управління.

Це була втрата конфедерації державами.

Що ж було самим впливовим, ним був регіон,

що був під контролем
австрійського Габсбурга або

Леопольда 2.

Не тільки він був під контролем,
або не тільки він

мав титул Священного Римського
Імператора, а насправді

контролював Австрію, я вважаю можна
сказати Імперію, на

той час.

Він був також братом Марії-Антуанетти.

Леопольд 2 її брат.

Отож Леопольд 2 і Фрідріх-Вільям з
Пруссії, котра

є іншою головною німецькою державою.

Давайте розмалюю в інший колір.

(пише) Фредріх-Вільям 2

Вони випустили Пільницьку Декларацію.

Давайте я це тут запишу.

Тож це додасть ще більше образ, травм

всьому населенню Франції.

Пільницька Декларація.

(пише) "Пільницька Декларація."

Це було зроблено в серпні,
і я хочу прояснити

те що відбулося.

В Червні 1791, вони намагалися
втікти, вони

бели захоплені в полон у Вараннасі.

Потів в липні 1791, був Розстріл
на Марсовому полі .

Тому люди вже насторожено відносилися
до королівської сім'ї.

Ідея що вони не потрібні поширювалася.

І люди ставали все злішими.

І потім була Пільницька Декларація,

створена тими іноземними
силами, одна з яких

брат тогочасної французької
королівської сім'ї.

І ця декларація по суті казала, що вони

мають намір повернути французьку
монархію назад до життя.

Вони не казали, що точно
збираються робити

військові дії або щось інше.

Але ця Декларація не схвалювала події, що

відбувались в Франції.

Але не дивлячсь на все, вони

не сприйняли це серйозно, люди
Франції ж сприйняли дуже

серйозно.

Ви маєте ці величезні сили
на кордонах ось тут.

У Вам є і австрійці і прусси.

Це не було чимось, що люди

могли взяли дуже легко.

Воно тільки підсилювало страх, що
королівська сім'я збирається

щось зробити для повернення всієї влади

і це дійсно пригнічувало людей.

І це справді підлвало більше
пального Якобінцям для

суперечок за якийсь тип республіки.

Я збираюся вам залишити в цьому відео.

Як Ви можете бачити в першому відео,
все стало дійсно погано.

Зараз же все стає ще гірше. Хаос

розколює Францію.

Люди питають чи потрібен

їм король чи королева.

Іноземні сили залучаються, кажучи, хей, їм

не подобається те, що вони бачать тут
короля і королеву,

скидають їх з престолу.

Можливо це дасть ідею їх людям.

І, між іншим, я твій брат, тож я хочу

допомогти тобі.

Це лякає людей навіть ще більше.

Тогочасна Національна Асамблея,
яка начебто почала

Революцію, сама знаходиться на рівні

знищення людей.

Тому це дійсно веде до насправді
напружених і жахливих часів в

історії Франції.

І ми побачимо , що буде останньою крапкою

під назвою Епоха терору.

І ми побачимо це в наступному відео.