< Return to Video

Photosynthesis: Light Reactions 1

  • 0:00 - 0:02
    З останнього відео ми дізнались дещо
  • 0:02 - 0:04
    про фотосинтез.
  • 0:04 - 0:07
    Загалом це процес,
  • 0:07 - 0:13
    взаїмодії фотонів світла,
    води і вуглекисого газу,
  • 0:13 - 0:16
    Енергія фотонів застосовується
    для фіксування вуглецю.
  • 0:16 - 0:21
    Під фіксуванням мається на увазі процес ,
    в якому вуглець гозоподібного утворення
  • 0:21 - 0:24
    як наприклад вуглекислий газ,
  • 0:24 - 0:27
    фіксується у твердому утворенні.
  • 0:27 - 0:30
    На разі це карбогідрат.
  • 0:30 - 0:33
    Першим кінцевим продуктом фотосинтезу
  • 0:33 - 0:37
    є цей ланцюжок з 3 молекул вуглецю,
    що зветься глицеральдегид 3-фосфат .
  • 0:37 - 0:41
    З його допомогою можно отримати глюкозу,
  • 0:41 - 0:42
    або інший карбогідрат.
  • 0:42 - 0:46
    Тож давайте розберемо,
  • 0:46 - 0:49
    що саме відбувається
  • 0:49 - 0:49
    на цих етапах фотосинтезу.
  • 0:49 - 0:51
    Існує дві фази:
  • 0:51 - 0:54
    1)денна фаза
  • 0:54 - 0:55
    2)нічна фаза.
  • 0:55 - 0:57
    Хоча слово нічна не коректне,
  • 0:57 - 1:00
    тому що вона відбувається також і удень,
  • 1:00 - 1:01
    разом з денною,
  • 1:01 - 1:02
    просто не потребує
  • 1:02 - 1:05
    фотонів сонця.
  • 1:05 - 1:08
    Отже денна фаза.
  • 1:08 - 1:13
    Фаза, що потребує фотони сонця,
  • 1:13 - 1:17
    та навіть фотони інфракрасної лампи,
  • 1:17 - 1:19
    такі бувають у теплиці,тощо.
  • 1:19 - 1:24
    Фотони у сполученні з
    водою використовуються
  • 1:24 - 1:35
    для виготовлення АТФ і зниження НАДФ плюс
    до НАДФН.
  • 1:35 - 1:40
    А зниження це отримання електронів
    чи атомів водню
  • 1:40 - 1:42
    Це теж саме, тому що коли
    отримується
  • 1:42 - 1:45
    атом водню разом з його електроном,
    оскільки водень
  • 1:45 - 1:48
    не дуже електронегативний
    то потребує електрон.
  • 1:48 - 1:52
    Отже отримується і водень
    і електрон.
  • 1:52 - 1:54
    Але давайте розберемо це детальніше.
  • 1:54 - 1:57
    Та перед цим
  • 1:57 - 2:00
    трохи про будову рослин.
  • 2:00 - 2:04
    На екрані зображені клітини рослини.
  • 2:04 - 2:07
    Вони мають клітинні стінки,
  • 2:07 - 2:08
    тому і виглядають трохи квадратними.
  • 2:08 - 2:12
    Тож уявіть, що це рослинні клітини.
  • 2:12 - 2:15
    Кожний прямокутник -
  • 2:15 - 2:17
    - це клітина.
  • 2:17 - 2:20
    Всередині клітин є органелли,
    що звуться
  • 2:20 - 2:21
    хлоропласти.
  • 2:21 - 2:23
    Органели це ніби органи
    рослинних клітин.
  • 2:23 - 2:24
    Це субблоки,
  • 2:24 - 2:27
    субблоки клітин поєднані мембраною.
  • 2:27 - 2:30
    Тут є і ядро і ДНК,
  • 2:30 - 2:32
    тобто все що має бути у клітини.
  • 2:32 - 2:33
    Але я це не зображую,
  • 2:33 - 2:36
    я зображу лише хлоропласти.
  • 2:36 - 2:41
    Ця клітина разом з багатьма іншими
  • 2:41 - 2:44
    живими організмами виконують фотосинтез,
    та наразі
  • 2:44 - 2:45
    про рослини.
  • 2:45 - 2:48
    Те з чим фотосинтез асоціюють.
  • 2:48 - 2:54
    У кожній клітині від 10
    до 50 хлоропласт.
  • 2:54 - 2:56
    Зобразимо їх зеленими,
    тому що вони
  • 2:56 - 2:58
    містять хлорофіл.
  • 2:58 - 3:00
    Який наші очі сприймають як зелений.
  • 3:00 - 3:02
    Тобто вони зелені, тому що,
    відбивають зелений
  • 3:02 - 3:05
    колір і поглинають красний,
    голубий та решту
  • 3:05 - 3:06
    кольорів спектру.
  • 3:06 - 3:08
    Ось чому зображую зеленим.
  • 3:08 - 3:09
    Решта кольорів поглинається.
  • 3:09 - 3:12
    Розглянемо детальніше.
  • 3:12 - 3:16
    Отже 10 - 50 хлоропласт у клітині.
  • 3:16 - 3:20
    Збільшемо один хлоропласт.
  • 3:20 - 3:23
    Так з клітинами ясно.
  • 3:23 - 3:26
    Ось як виглядає
  • 3:26 - 3:30
    рослинна клітина.
  • 3:30 - 3:32
    Зелені кільця - це органели рослин.
  • 3:32 - 3:39
    Їх назва хлоропласти.
  • 3:39 - 3:42
    Тепер збільшемо хлоропласт.
  • 3:42 - 3:46
    При збільшенні можно
  • 3:46 - 3:49
    мобачити мембрану,
  • 3:53 - 3:57
    і також рідину
  • 3:57 - 4:00
    всередені хлоропласта.
  • 4:00 - 4:00
    Ця рідина
  • 4:00 - 4:02
    називається строма.
  • 4:02 - 4:06
    Строма хлоропласта.
    І у цій стромі
  • 4:06 - 4:10
    знаходяться складки мембрани,
  • 4:10 - 4:14
    ніби маленьки стопки.
  • 4:14 - 4:16
    Спробую їх зобразити.
  • 4:16 - 4:23
    На кшталт цього.
  • 4:23 - 4:25
    Трохи нагадують млинці.
  • 4:25 - 4:29
    Ще декілька.
  • 4:29 - 4:32
    Ось тут
  • 4:32 - 4:36
    і тут.
  • 4:36 - 4:39
    Отже усі ці млинці
  • 4:39 - 4:40
    називаються тілакоїди.
  • 4:40 - 4:45
    Ось так виглядає тілакоїд.
  • 4:48 - 4:50
    Талакоїди теж мають мембрану.
  • 4:50 - 4:52
    І вона дуже важлива.
  • 4:52 - 4:53
    Згодом ми її теж збільшемо.
  • 4:53 - 4:58
    Отже цей зелений контур - мембрана.
  • 4:58 - 5:02
    Рідина в середині тілакоїда,
  • 5:02 - 5:05
    ця рідина,
  • 5:05 - 5:06
    зафарбована жовтим
  • 5:06 - 5:10
    Це так званий простір тілакоїда,
    чи порожнина талакоїда.
  • 5:13 - 5:17
    І ще трохи термінології.
  • 5:17 - 5:22
    Група талакоїдів, ось як ця
  • 5:22 - 5:25
    має назву грана.
  • 5:25 - 5:27
    Тож як зветьсі група талакоїдів?
  • 5:27 - 5:30
    Саме так - грана.
  • 5:30 - 5:31
    А це органелла.
  • 5:31 - 5:35
    Еволюційні біологи вважають,
  • 5:35 - 5:38
    що колись вони були
    незалежними організмами,
  • 5:38 - 5:41
    а потім раптом згрупувались
    з іншими організмами, і почали
  • 5:41 - 5:42
    жити всередині
    їх кліток.
  • 5:42 - 5:45
    Тобто вони мають власне ДНК.
  • 5:45 - 5:48
    Мітохондрія - це ще один
    приклад органелли,
  • 5:48 - 5:51
    що вважається колись була
  • 5:51 - 5:54
    незалежним організмом.
  • 5:54 - 5:56
    Вони домовились з іншими клітинами,
    на кшталт:
  • 5:56 - 5:58
    "Привіт, може я вироблю тобі енергії
  • 5:58 - 6:01
    в обмін на їжу, чи ще щось".
  • 6:01 - 6:02
    Стали вони еволюціонувати разом
  • 6:02 - 6:04
    і перетворились в один організм.
  • 6:04 - 6:06
    Може ти запитуєш себе:
    " У що ж ми еволюціонуємо?"
  • 6:06 - 6:09
    Та це інша історія.
    Отже тут рібосоми.
  • 6:09 - 6:16
    Та всеж! Лише уявіть, що колись у минулому
  • 6:16 - 6:19
    предки цієї органелли
  • 6:19 - 6:20
    були незалежними організмами.
  • 6:20 - 6:23
    Та годі відволікатись.
  • 6:23 - 6:30
    Збільшемо знову мембрану
    одного з тілакоїдів.
  • 6:30 - 6:31
    Увага я збільшую
  • 6:31 - 6:32
    цю квадратну ділянку.
  • 6:35 - 6:37
    Ось тут.
  • 6:37 - 6:39
    Отже крупний план.
  • 6:39 - 6:42
    Дуже крупний.
  • 6:42 - 6:46
    Збільшую.
  • 6:46 - 6:49
    Великий квадрат це збільшений малий.
  • 6:49 - 6:53
    Крупний план мембрани тілакоїда.
  • 6:53 - 6:58
    Дві зелені лінії зображують мембрану.
  • 6:58 - 7:00
    Це фосфорно біліпідний прошарок.
  • 7:00 - 7:04
    Це гідрофобні хвости -
  • 7:04 - 7:06
    вони якось так виглядають.
  • 7:06 - 7:08
    Для фотосинтезу дуже важливу роль
  • 7:08 - 7:10
    відіграє ця мембрана.
  • 7:10 - 7:13
    Зовні її поверхні рідина,
  • 7:13 - 7:17
    що заповнює увесь хлоропласт.
  • 7:17 - 7:21
    Та сама строма
  • 7:21 - 7:23
    Цей простір вже у середині
  • 7:23 - 7:25
    нашого тілакоїда.
  • 7:25 - 7:26
    Це простір талакоїда.
  • 7:26 - 7:28
    Цей рожевий колір
  • 7:28 - 7:29
    і є так званий
  • 7:29 - 7:31
    простір талакоїда.
  • 7:31 - 7:33
    У цій мембрані, якщо порівняти,
  • 7:33 - 7:37
    може нагадувати мітохондрію
    і ланцюг переноса електронів
  • 7:37 - 7:40
    Саме це я і намагаюсь зобразити
    у цьому відео
  • 7:40 - 7:42
    -ланцюг переносу електронів.
    або ЛПЕ
  • 7:42 - 7:44
    Багато людей не погодяться
    тут зі мною,
  • 7:44 - 7:47
    але саме так воно і є.
  • 7:47 - 7:49
    По суті це і є ЛПЕ.
  • 7:49 - 7:51
    На мембрані ми маємо протеїни
  • 7:51 - 7:53
    і молекулярно протеїнові комплекси,
  • 7:53 - 7:55
    що оточують мембрану.
  • 7:55 - 7:58
    Виглядає приблизно так.
  • 7:58 - 8:02
    Назвимо це "Фотосистама-2"
  • 8:02 - 8:04
    Тому що це її справжня назва.
  • 8:04 - 8:06
    Фотосистема-2
  • 8:06 - 8:07
    Ще один тут.
  • 8:07 - 8:09
    Такі комплекси насправді
  • 8:09 - 8:11
    неймовірно складні, тож зважайте ,
    мої малюнки
  • 8:11 - 8:13
    дуже загальні.
  • 8:13 - 8:15
    Ось так Фотосистема-2 виглядає насправді.
  • 8:15 - 8:18
    Дійсно заплутано.
  • 8:18 - 8:20
    Ці циліндричні штуки - протеїни.
  • 8:20 - 8:24
    А зелені - молекули хлорофілу.
  • 8:24 - 8:25
    Та ще багато іншого.
  • 8:25 - 8:27
    І все це сплетене між собою.
  • 8:27 - 8:29
    Гадаю, комплекс, підходяще слово.
  • 8:29 - 8:32
    Це купа протеїнів, купа молекул
  • 8:32 - 8:35
    сплетених разом щоб виконувати
    спецефічну функцію.
  • 8:35 - 8:38
    Яку я згодом опишу.
  • 8:38 - 8:41
    Отже так виглядає фотосистема-2.
  • 8:41 - 8:44
    Існує також фотосистема-1
  • 8:44 - 8:48
    і тут вже будова відрізняється.
  • 8:48 - 8:52
    Існує цитохром Б6Ф , який я намалюю
  • 8:52 - 8:55
    іншим коліром.
  • 8:55 - 8:57
    Не хочу лізти поперед батька в пекло,
  • 8:57 - 8:59
    щоб не заплутати вас.
  • 8:59 - 9:03
    Тож ми маємо інші
    протеїново-молекулярні комплекси,
  • 9:03 - 9:06
    які також оточують мембрану.
  • 9:06 - 9:09
    Спочатку я поясню вам загалом,
  • 9:09 - 9:12
    а потім вже вдамся у деталі процессу
  • 9:12 - 9:23
    денної фази, чи як ще кажуть -
    світлозалежної.
  • 9:23 - 9:26
    Маємо фотони.
  • 9:26 - 9:27
    Фотони сонця.
  • 9:27 - 9:29
    Вони подолали 93 мілльйони миль.
  • 9:29 - 9:34
    Ці фотони ідуть сюди
  • 9:34 - 9:38
    і збуджують електрони молекул хлорофілу,
  • 9:38 - 9:40
    Молекул А- хлорофілу.
  • 9:40 - 9:43
    Теж саме відбувається у фотосистемі-2,
    якщо вже вдатися
  • 9:43 - 9:46
    у подробиці , тож фотони збуджують
    молекули хлорофілу,
  • 9:46 - 9:49
    електрони яких підвищують
    свій енерго-рівень.
  • 9:49 - 9:50
    Так от,
  • 9:50 - 9:52
    їх енерго-рівень підвищився.
  • 9:52 - 9:56
    Але подорожуючи від однієї
    молекули до іньшої, енерго-рівень
  • 9:56 - 9:58
    електронів падає.
  • 9:58 - 10:02
    В ході зниження енерго-рівня,
    атоми водню,
  • 10:02 - 10:05
    точніше протони водню,
    без електронів.
  • 10:05 - 10:08
    Ці протони водню
  • 10:08 - 10:13
    всмоктуються у порожнину тілакоїда.
  • 10:13 - 10:16
    Як вже згадувалось вище, у частині про
  • 10:16 - 10:17
    ланцюг переносу електронів.
  • 10:17 - 10:20
    Коли у ланцюгу електрони
    рухаються від
  • 10:20 - 10:24
    високого до низького енерго-рівня.
  • 10:24 - 10:27
    Енергія електронів була використана
    у транспортируванні
  • 10:27 - 10:29
    водня крізь мембрану.
  • 10:29 - 10:33
    У тому випадку була мітохондрія,
  • 10:33 - 10:36
    у цьому - тілакоїд.
  • 10:36 - 10:40
    Та кожний з випадків має
    цей перепад,коли за допомогою
  • 10:40 - 10:44
    енергії фотонів , електрони входять
    у високий енерго рівень,
  • 10:44 - 10:46
    а згодом переходять у низький
  • 10:46 - 10:47
    енерго рівень.
  • 10:47 - 10:50
    Потім входять у фотосистему-1,
    в якій бомбардуються
  • 10:50 - 10:51
    іншим фотоном.
  • 10:51 - 10:53
    Хоча це спрощення, але дає уявлення.
  • 10:53 - 10:55
    Знову набувають високий енерго рівень
  • 10:55 - 10:57
    і поступово його знижують.
  • 10:57 - 11:00
    Увесь час, енергія електронів
  • 11:00 - 11:03
    застосовується для перекачки
    протонів водня
  • 11:03 - 11:07
    у порожнину талакоїда.
  • 11:07 - 11:08
    Отже маємо
  • 11:08 - 11:11
    колосальне скупчення
    протонів водню.
  • 11:11 - 11:18
    Так само як у ланцюгу
    переносу електронів,
  • 11:18 - 11:22
    це скупчення протонів водню
  • 11:22 - 11:25
    застосовується для АТФ-сінтази.
  • 11:25 - 11:28
    Спробую намалювати
  • 11:28 - 11:29
    АТФ-сінтазу.
  • 11:29 - 11:31
    Якщо пам'ятаєте, то
    вона виглядає
  • 11:31 - 11:33
    приблизно так.
  • 11:33 - 11:36
    Тут скупчується сила силенна
  • 11:36 - 11:38
    протонів водню.
  • 11:38 - 11:41
    Всі вони хочуть повернутися
    з порожнини до строми.
  • 11:41 - 11:43
    Що вони і роблять.
  • 11:43 - 11:46
    І вони проходять скрізь АТФ-сінтазу.
  • 11:46 - 11:47
    Забарвимо це.
  • 11:47 - 11:52
    Протони водню тепер повертаються,
    що означає підвищення
  • 11:52 - 11:53
    енергорівня.
  • 11:53 - 11:57
    Цей процес дуже потужний.
  • 11:57 - 12:00
    Дозвольте поглибитися у деталі.
  • 12:00 - 12:04
    Це буквально провертає цю
    верхню частину АТФ -сінтази,
  • 12:04 - 12:07
    як я зобразив це на малюнку.
  • 12:07 - 12:12
    Що і з'єднує АДФ разом
    з фосфатною групою.
  • 12:12 - 12:16
    Таким чином
  • 12:16 - 12:20
    виробляється АТФ
  • 12:20 - 12:23
    Звісно все це узагальнено.
  • 12:23 - 12:25
    Тепер я поглиблюсь у деталі .
  • 12:25 - 12:30
    Процес я щойно пояснив зветься
  • 12:30 - 12:32
    фотофосфорилювання
  • 12:32 - 12:33
    Навіть напишу це.
  • 12:40 - 12:42
    Чому саме така назва.
  • 12:42 - 12:43
    Тому що задіяні фотони.
  • 12:43 - 12:44
    Фото - означає світло.
  • 12:44 - 12:45
    Саме так!
  • 12:45 - 12:49
    Фотони світла збуджують
    електрони хлорофілу,
  • 12:49 - 12:52
    які в свою чергу, мандрують від однієї
    молекули до іншої,
  • 12:52 - 12:56
    тим самим знижуючи
  • 12:56 - 12:57
    свій енерго-рівень.
  • 12:57 - 13:01
    Це спонукає перекачку протонів водню
  • 13:01 - 13:05
    із строми в порожнину тілакоїда.
  • 13:05 - 13:07
    Протони водню
  • 13:07 - 13:10
    хочуть повернутися до строми.
  • 13:10 - 13:13
    Цей процес зветься -хеміосмос.
  • 13:13 - 13:17
    Що і призводить до
  • 13:17 - 13:19
    АТФ-сінтази.
  • 13:19 - 13:22
    Позначу його стрілкою.
  • 13:22 - 13:26
    Отже відбувається реакція АДФ
    і фосфатної групи,
  • 13:26 - 13:30
    яка створює АТФ.
  • 13:30 - 13:34
    Коли я розповідав про світло-залежні
    і незалежні реакції,
  • 13:34 - 13:37
    то згадував, що світло-залежні
    реакції мають два
  • 13:37 - 13:38
    побічних продукта.
  • 13:38 - 13:43
    Взагалі три включно з АТФ.
  • 13:43 - 13:47
    А саме: АТФ, НАДФН
  • 13:47 - 13:49
    і НАДФ знижений.
  • 13:49 - 13:52
    Так здобуваються ці електрони
    і цей водень.
  • 13:52 - 13:53
    То до чого це я?
  • 13:53 - 13:57
    Якщо мова йдеться про нециклічне
    окислювальне фотофосфорилювання
  • 13:57 - 14:00
    чи про нециклічні світлові реакції,
    то це стосується
  • 14:00 - 14:02
    останнього акцептора електронів.
  • 14:02 - 14:05
    В ході зниження енергорівня електронів,
  • 14:05 - 14:07
    остаточним електронним акцептором
  • 14:07 - 14:12
    є НАДФ плюс.
  • 14:12 - 14:14
    Тож коли НАДФ плюс приймає
    електрони разом
  • 14:14 - 14:17
    з протонами водню, то він
    перетворюється на НАДФН.
  • 14:20 - 14:26
    Як я вже згадував, частина цього
    процеса - вода.
  • 14:26 - 14:30
    Так от вода окислюється до
  • 14:30 - 14:31
    молекулярного кисню.
  • 14:31 - 14:33
    Де це відбувається?
  • 14:33 - 14:37
    Коли у фотосистемі-1 молекула хлорофіла
  • 14:37 - 14:43
    має збуджений електрон, що переходить
  • 14:43 - 14:45
    у вищій енерго рівень,
  • 14:45 - 14:46
    і починає мандрувати від однієї
  • 14:46 - 14:50
    молекули до іньшої, з'являється питання -
  • 14:50 - 14:53
    "Як замінити той електрон?"
  • 14:53 - 14:56
    Виявляється що ми застосовуєм
  • 14:56 - 14:58
    електрони води.
  • 14:58 - 15:04
    Тобто тут у нас вода.
  • 15:04 - 15:08
    Вода віддає водень разом з електронами.
  • 15:08 - 15:11
    Отже електрон збуджений фотоном
  • 15:11 - 15:15
    замінюється двома протонами водню
    і двома електронами
  • 15:15 - 15:16
    молекули води.
  • 15:16 - 15:18
    Збуджений електрон пересувається до
  • 15:18 - 15:21
    фотосистеми-1 і фінішує у НАДФН.
  • 15:21 - 15:27
    Так розкуркулюють воду на електрони.
  • 15:27 - 15:29
    На прикінці коли електрони і водень
  • 15:29 - 15:30
    відібрані, залишається лише кисень.
  • 15:30 - 15:33
    Я хочу звернути вашу увагу на цей
  • 15:33 - 15:35
    досить вагомий процес.
  • 15:35 - 15:37
    Принаймні з точки зори хімії.
  • 15:37 - 15:40
    Зверніть увагу -
  • 15:40 - 15:44
    - окислюється вода!
  • 15:44 - 15:46
    Єдине місце в усій царені біології,
    де таке може трапитиись,
  • 15:46 - 15:49
    а саме окиснення води,
  • 15:49 - 15:53
    що означає забрати електрони
    у молекули води.
  • 15:53 - 15:55
    Це у буквально означає
  • 15:55 - 15:57
    забрати їх у кисня.
  • 15:57 - 15:59
    Окислюється кисень.
  • 15:59 - 16:02
    Так от єдине місце,де це можливо -
  • 16:02 - 16:07
    - це фотосистема-2.
  • 16:07 - 16:10
    Це дуже грунтовна ідея,
    тому що загалом електрони
  • 16:10 - 16:11
    не полишають воду, прекрасно
  • 16:11 - 16:15
    себе почуваючи , кружляючи навкруги кисню.
  • 16:15 - 16:17
    Кисень - дуже електронегативний атом.
  • 16:17 - 16:21
    Саме через те ми звемо кисень окислювачем.
  • 16:21 - 16:23
    Тому що він окислює.
  • 16:23 - 16:25
    Аж раптом, щось окислює його,
  • 16:25 - 16:29
    щось що може відібрати його електрони
  • 16:29 - 16:33
    і передати їх хлорофілу.
  • 16:33 - 16:35
    Фотони збуджують електрони,
  • 16:35 - 16:37
    які згодом понижають
  • 16:37 - 16:38
    свій енерго-рівень.
  • 16:38 - 16:40
    Збуджуються знову у фотосистемі-1
    новою порцією
  • 16:40 - 16:43
    фотонів, і знову знижують свій
  • 16:43 - 16:44
    енерго-рівень.
  • 16:44 - 16:48
    Допоки не дістаються НАДФН,
    де і залишаються.
  • 16:48 - 16:50
    Впродовж зниження енерго-рівня, їх енергія
  • 16:50 - 16:54
    була застосована для перекачки
    водню крізь мембрану,
  • 16:54 - 16:56
    із строми у простір тілакоїда.
  • 16:56 - 17:01
    А потім енерго-перепад застосовується
    для вироблення АТФ.
  • 17:01 - 17:04
    У наступному відео,
  • 17:04 - 17:07
    я залізу у дебрі енерго-рівней,
  • 17:07 - 17:11
    і поясню що означає
    високий чи низький енерго-рівень.
  • 17:11 - 17:13
    Але по-суті це все.
  • 17:13 - 17:14
    Електрони збуджуються.
  • 17:17 - 17:20
    І наприкінці опиняються у НАДФН.
  • 17:20 - 17:24
    Коли електрон збуджується,
    а потім поступово знижує
  • 17:24 - 17:25
    свій енерго-рівень, цей перепад
  • 17:25 - 17:27
    призводить до перекачки водню,
  • 17:27 - 17:31
    а потім провокує АТФ-сінтазу,
  • 17:31 - 17:32
    для виробництва АТФ.
  • 17:32 - 17:34
    Збуджений раніше електрон
  • 17:34 - 17:35
    потребує заміни.
  • 17:35 - 17:39
    Новий електрон витянутий з H2O.
  • 17:39 - 17:43
    Тож протони водню разом з електронами
  • 17:43 - 17:46
    висмикнуті з H2O, і залишається
    лише молекула кисню.
  • 17:46 - 17:49
    Хочу щоб ви оцінили всю складність
  • 17:49 - 17:52
    - я раніше це показував -
  • 17:52 - 17:55
    фотосистеми-2, але це її
    умовне зображення.
  • 17:55 - 17:56
    Авжеж насправді
  • 17:56 - 17:58
    немає таких циліндрів.
  • 17:58 - 18:01
    Це умовно зображені протеіни.
  • 18:01 - 18:07
    А зеленим зображені
  • 18:07 - 18:09
    молекули хлорофілу А.
  • 18:09 - 18:15
    І відбувається наступне - фотони
    зіштовхуються з хлорофілом А,
  • 18:15 - 18:18
    але не лише з ним, а також,
  • 18:18 - 18:20
    з так званими молекулами-антенами -
  • 18:20 - 18:23
    це також хлорофіл, але іншого типу -
  • 18:23 - 18:25
    самі ж молекули теж іншого типу.
  • 18:25 - 18:32
    Отже група фотонів зіштовхується
    з хлорофілом, таким чином
  • 18:32 - 18:36
    збуджуючи електрони, необов'язково
    в молекулі хлорофілу А,
  • 18:36 - 18:38
    Це можуть бути електрони інших
    типів хлорофілу,
  • 18:38 - 18:41
    чи навіть електрони, так званих,
    пігментних молекул
  • 18:41 - 18:45
    які поглинають фотони.
  • 18:45 - 18:46
    А потім їх електрони збуджуються.
  • 18:46 - 18:49
    Уявіть це як вібрацію.
  • 18:49 - 18:51
    Звісно, коли це на квантовому рівні, це
  • 18:51 - 18:52
    не найліпше порівняння,
  • 18:52 - 18:53
    але створює уявлення.
  • 18:53 - 18:56
    Таким чином вони пересуваються
    до хлорофілу А.
  • 18:56 - 18:59
    Це має назву енергія резонансу.
  • 19:05 - 19:07
    Вони "вібрують" у напрямку до
    хлорофілу А,
  • 19:07 - 19:12
    де і збуджують електрони.
  • 19:12 - 19:16
    Ця молекула основний -
    головний акцептор електронів.
  • 19:16 - 19:16
    Ось вона.
  • 19:16 - 19:17
    Феофітін,
  • 19:17 - 19:19
    чи просто Фео.
  • 19:19 - 19:22
    Звідси вже розпочинаються
    мандри від однієї молекули
  • 19:22 - 19:23
    до іньшої.
  • 19:23 - 19:26
    Детальніше у іньшому відео.
  • 19:26 - 19:27
    Чи це не чарівно.
  • 19:27 - 19:28
    Лише погляньте як все заплутано.
  • 19:28 - 19:32
    Щоб істотно збудити електрони,
    а потім їх використувати
  • 19:32 - 19:36
    для розпочатку процесу перекачки водню
  • 19:36 - 19:37
    крізь мембрану.
  • 19:37 - 19:39
    Це місце досить цікаве
  • 19:39 - 19:41
    Це ділянка окислення води.
  • 19:41 - 19:44
    Ідея окислення води мене
    шалено збуджує.
  • 19:44 - 19:48
    Саме на цій ділянці фотосистемі-2
  • 19:48 - 19:49
    окислюється вода.
  • 19:49 - 19:51
    Складний механізм.
  • 19:51 - 19:55
    Висмикувати електрони і водень
    з молекули води
  • 19:55 - 19:58
    - це не жарти.
  • 19:58 - 19:59
    Наразі це все.
  • 19:59 - 20:02
    Наступне відео буде посвячено
  • 20:02 - 20:03
    енергорівням.
  • 20:03 - 20:05
    Та ще звернемо увагу на інші молекули,
  • 20:05 - 20:11
    що діють як акцептори водню,
  • 20:12 - 20:12
    і звісно, як
  • 20:12 - 20:15
    акцептори електронів.
Title:
Photosynthesis: Light Reactions 1
Description:

more » « less
Video Language:
English
Duration:
20:16

Ukrainian subtitles

Incomplete

Revisions