Мова та релігія на території колишньої Югославії

Сал описує територію, відому раніше як держава Югославія, і пояснює, як саме Югославія взяла участь у розв’язанні Першої світової війни.

Досить непросто зрозуміти етнічні та
релігійні спільні риси та відмінності

регіону (держави), який раніше
називався Югославія.

Сподіваюсь, це відео допоможе
вам їх усвідомити.

Це відео — ключ до розуміння
основних причин Першої світової війни

і розвалу Югославії, яка
була досить нестабільною

в часи падіння комунізму
в пізні 80-ті та ранні 90-ті.

Тож перш за все давайте дізнаємось,

звідки походить слово "Югославія".

Дослівно під цим словом маються на
увазі південно-слов’янські держави.

Тобто "юго" означає південний,

а "славія" — слов’янський.

Слов’янські мови — це не тільки мови

цієї території, а й мови,
якими розмовляють

у Східній Європі та Росії.

На карті синім позначено

територію, на якій говорять
сербсько-хорватською мовою.

Ця мова найбільше
поширена в цьому регіоні.

Існує також кілька її діалектів.
Місцеві жителі називають

їх хорватською, чорногорською,
або сербською мовами.

Та більшість мовознавців стверджують,
що ці мови дуже схожі.

Тому їх можна класифікувати як одну мову —

сербсько-хорватську.

Цією мовою зараз говорять

у Хорватії, Боснії та Герцоговині
та в Чорногорії.

Це спільна риса, яка об’єднує всю
територію колишньої Югославії.

Крім того, словенська мова теж
відноситься до слов’янських мов,

вона також близька до
сербсько-хорватської.

І в Македонії розмовляють
слов’янською мовою.

Вона більше схожа
на болгарську, але не

дуже відрізняється від
сербсько-хорватської.

Отже, схожість мов — це спільна
цих територій.

А от відмінності спостерігаються
в релігії та історії.

Якщо заглибитись в історію,
то можна побачити,

що ці землі протягом століть перебували
під владою різних імперій.

Австро-угорська та Османська імперії.

Якщо говорити про Австро-угорську імперію, не можна не згадати

Священну Римську імперію.

Османці, у свою чергу невіддільні

від мусульманської імперії.

Століттями цим імперіям належали різні
частини території колишньої Югославії.

Звичайно ж це призвело
до появи різних релігій,

з якими місцеві жителі пов’язують
свою етнічну приналежність.

Отже, у колишній Югославії

існує релігійний розкол.

На карті рожевим кольором
відмічено території,

на яких переважно сповідують католицтво.

Слово "переважно" вказано не випадково,

тому що в будь-якій частині цього регіону
населення сповідує кілька релігій.

Словенія та Хорватія належать до
римсько-католицької церкви.

Сербія та Чорногорія
переважно православні.

У Косово переважають мусульмани.

До розпаду Сербії та Чорногорії

Косово було частиною цієї країни, хоча релігія
на різних її територіях відрізнялася.

Та найбільше релігій змішалося
у Боснії та Герцеговині.

Близько половини всього населення,
релігія якого змінювалась століттями,

сповідує іслам.

А ще важко не заплутатися,

коли мова йде про босняків,

адже маються на увазі боснійські
мусульмани.

Але в Боснії та Герцеговині
також є великі громади

православних сербів, вони
становлять третину населення і

тому я відмічаю цю територію
коричневим кольором.

Також значна частина населення
цих земель сповідує

римсько-католицьку віру, це
боснійські хорвати.

Часто можна заплутатись,
навіть ознайомившись з історією

чи проглянувши новини.
Пам’ятаю, як у дев’яностих роках

важко було зрозуміти новини з Югославії.

Коли йдеться про боснійських
мусульман, або босняків,

маються на увазі мусульмани,
які проживають у Боснії

і відносяться до її корінного населення.

Коли йдеться про боснійських хорватів,

маються на увазі етнічні хорвати, які
проживають у Боснії і сповідують католицтво.

А боснійськими сербами називають людей,

які вважають себе етнічними сербами.

Сербів, які проживають у
Боснії та Герцеговині,

слід вважати православними.

Уявіть собі такі сильні
мовні й етнічні зв’язки

і водночас такі різкі відмінності
в релігії та діалекті.

Ці відмінності добре відчуваються,

у складних ситуаціях,

наприклад, при падінні комунізму.

Сподіваюся, це допоможе проаналізувати

спільні риси й відмінності,

і зрозуміти причини Першої світової війни,

та дослідити причини труднощів,

які виникли у ранніх 90-тих роках.

На завершення додам, що

до Першої світової ці територї не
були єдиною державою,

і в деякій мірі війну спричинило
бажання об’єднати ці землі.

Етнічну та мовну єдність
було майже знищено

Австро-угорською та Османською імперіями,

які увійшли в Першу світову війну

в період занепаду Османської імперії,

коли наростало бажання об’єднати
ці землі в одну державу.

Перша світова війна стала
каталізатором, який

дав змогу Югославії об’єднатися.

І вона проіснувала до занепаду комунізму.

І, хоча це була соціалістична
(комуністична) держава,

під час "холодної війни"
відносини між Югославією

та Радянським Союзом були досить дивними.

Після падіння комунізму, який підтримував
єдність цих територій,

релігійні та етнічні відмінності

спричинили розпад Югославії.