< Return to Video

Раджеш Рао: Розетський камінь Індської писемності

  • 0:00 - 0:03
    Я б хотів розпочати з уявного експерименту.
  • 0:04 - 0:07
    Уявіть, що ми перенеслися в майбутнє на 4 000 років.
  • 0:07 - 0:09
    Наша теперішня цивілізація
  • 0:09 - 0:11
    припинила своє існування --
  • 0:11 - 0:13
    немає ані книжок,
  • 0:13 - 0:16
    ані електронних пристроїв,
  • 0:16 - 0:19
    ані Фейсбука чи Твіттера.
  • 0:19 - 0:22
    Усі знання про англійську мову, чи навіть абетку
  • 0:22 - 0:24
    втрачено.
  • 0:24 - 0:26
    А тепер уявіть археологів,
  • 0:26 - 0:28
    що проводять розкопки на руїнах одного з наших міст.
  • 0:28 - 0:30
    Як гадаєте, що вони знайдуть?
  • 0:30 - 0:33
    Можливо, якісь прямокутні шматочки пластика
  • 0:33 - 0:36
    з дивними символами,
  • 0:36 - 0:39
    або металеві кружальця,
  • 0:39 - 0:41
    чи циліндричні контейнери
  • 0:41 - 0:43
    з певними символами.
  • 0:43 - 0:46
    Якійсь археолог, можливо, прославиться,
  • 0:46 - 0:48
    коли відшукає
  • 0:48 - 0:50
    десь на пагорбах Північної Америки
  • 0:50 - 0:53
    величезні символи, подібні до вищезгаданих.
  • 0:55 - 0:57
    А тепер спитаємо себе:
  • 0:57 - 1:00
    "Що ці артефакти зможуть розповісти про нас
  • 1:00 - 1:03
    людям, що житимуть через 4 000 років?"
  • 1:03 - 1:05
    І це не гіпотетичне питання.
  • 1:05 - 1:08
    Насправді, саме з такими питаннями ми стикаємося,
  • 1:08 - 1:11
    коли намагаємося зрозуміти Індську цивілізацію,
  • 1:11 - 1:13
    що існувала понад 4 000 років тому.
  • 1:13 - 1:16
    Індська цивілізація існувала приблизно в той самий час,
  • 1:16 - 1:19
    що й відоміші за неї Єгипетська та Месопотамська,
  • 1:19 - 1:22
    але вона охоплювала набагато ширший регіон.
  • 1:22 - 1:24
    Регіон її поширення --
  • 1:24 - 1:26
    приблизно один мільйон кв. км,
  • 1:26 - 1:28
    територія сучасного Пакистану,
  • 1:28 - 1:30
    Північно-Західної Індії,
  • 1:30 - 1:32
    а також частина Афганістану та Ірану.
  • 1:32 - 1:34
    Позаяк цивілізація була такою величезною,
  • 1:34 - 1:38
    ми сподівалися, що знайдемо згадки про могутніх правителів, царів,
  • 1:38 - 1:41
    а також величні монументи, що уславлюють цих володарів.
  • 1:41 - 1:43
    Насправді
  • 1:43 - 1:45
    археологи нічого такого не знайшли.
  • 1:45 - 1:48
    Вони відкопали невеликі предмети, схожі на ці.
  • 1:48 - 1:51
    Ось один із них.
  • 1:51 - 1:53
    Звісно ж це -- репродукція.
  • 1:53 - 1:56
    Але хто ця людина?
  • 1:56 - 1:58
    Цар? Бог?
  • 1:58 - 2:00
    Жрець?
  • 2:00 - 2:02
    Чи, можливо, звичайна людина,
  • 2:02 - 2:04
    як ви чи я?
  • 2:04 - 2:06
    Невідомо.
  • 2:06 - 2:09
    Однак люди Індської цивілізації також залишили артефакти з написами.
  • 2:09 - 2:11
    Це, звичайно, не шматки пластику,
  • 2:11 - 2:14
    а кам'яні печатки, мідні таблички,
  • 2:14 - 2:16
    горщики та, як не дивно,
  • 2:16 - 2:18
    велика вивіска,
  • 2:18 - 2:20
    що її відкопали біля воріт міста.
  • 2:20 - 2:22
    Зараз ми ще не знаємо, чи там написано "Голівуд",
  • 2:22 - 2:24
    чи "Болівуд", що було б доречніше в нашій ситуації.
  • 2:24 - 2:26
    Насправді невідомо,
  • 2:26 - 2:28
    що взагалі ці предмети означають,
  • 2:28 - 2:31
    а тому Індське письмо досі не розшифроване.
  • 2:31 - 2:33
    Ми не знаємо значення жодного з цих символів.
  • 2:33 - 2:36
    Найчастіше символи знаходять на печатках.
  • 2:36 - 2:38
    Ось тут зверху ви бачите один з таких предметів.
  • 2:38 - 2:41
    Він квадратної форми, на ньому тварина, подібна до єдинорога.
  • 2:41 - 2:43
    Чудовий витвір мистецтва.
  • 2:43 - 2:45
    Як гадаєте, якого він розміру?
  • 2:45 - 2:47
    Можливо такого?
  • 2:47 - 2:49
    А може такого?
  • 2:49 - 2:51
    Зараз я вам покажу.
  • 2:52 - 2:55
    Ось копія однієї такої печатки.
  • 2:55 - 2:57
    За розміром усього 2,5 см на 2,5 см,
  • 2:57 - 2:59
    доволі маленька.
  • 2:59 - 3:01
    Яке було її призначення?
  • 3:01 - 3:04
    Ми знаємо, що їх використовували для відтискання глиняних ярликів,
  • 3:04 - 3:07
    які чіпляли на товар, що відсилали з одного місця в інше.
  • 3:07 - 3:10
    Бачили пакувальні ярлики на поштових пакунках?
  • 3:10 - 3:13
    За допомогою таких предметів тоді робили пакувальні ярлики.
  • 3:13 - 3:16
    Вам, мабуть, цікаво, що
  • 3:16 - 3:18
    написано на цих предметах.
  • 3:18 - 3:20
    Можливо, це ім'я відправника,
  • 3:20 - 3:22
    або якась інформація про товар,
  • 3:22 - 3:25
    який пересилають з одного місця в інше -- ми не знаємо.
  • 3:25 - 3:27
    Необхідно розшифрувати написи, щоб відповісти на питання.
  • 3:27 - 3:29
    Розшифровка письма --
  • 3:29 - 3:31
    не просто задачка на інтелект.
  • 3:31 - 3:33
    Насправді це питання
  • 3:33 - 3:35
    тісно переплелося
  • 3:35 - 3:38
    з політикою та культурною спадщиною Південної Азії.
  • 3:38 - 3:41
    Ця писемність викликала суперечки
  • 3:41 - 3:43
    між трьома різними групами людей.
  • 3:43 - 3:45
    Перша група
  • 3:45 - 3:47
    щиро вірить, що
  • 3:47 - 3:49
    написи часів Індської цивілізації
  • 3:49 - 3:51
    взагалі не є мовою.
  • 3:51 - 3:53
    Вони вважають, що ці символи
  • 3:53 - 3:56
    дуже подібні до наших дорожніх знаків,
  • 3:56 - 3:59
    або до емблем на щитах.
  • 3:59 - 4:01
    Існує друга група, яка вважає,
  • 4:01 - 4:04
    що Індське письмо належить до індо-європейської сім'ї мов.
  • 4:04 - 4:06
    Якщо подивитися на карту сьогоднішньої Індії,
  • 4:06 - 4:09
    побачимо, що більшість мов Північної Індії
  • 4:09 - 4:12
    належать до індо-європейської сім'ї.
  • 4:12 - 4:14
    Отже, є думка, що Індське письмо
  • 4:14 - 4:17
    є давньою індо-європейською мовою на кшталт санскриту.
  • 4:17 - 4:19
    І остання група людей
  • 4:19 - 4:22
    вважає, що Індський народ
  • 4:22 - 4:25
    є пращурами сучасних жителів Південної Індії.
  • 4:25 - 4:27
    Ця група вважає, що Індське письмо
  • 4:27 - 4:29
    є древньою формою
  • 4:29 - 4:31
    дравідської сім'ї мов,
  • 4:31 - 4:34
    мовами якої спілкується сьогодні майже весь Південь Індії.
  • 4:34 - 4:36
    Прихильники цієї теорії
  • 4:36 - 4:39
    вказують на маленький острівець дравідських мов на Півночі,
  • 4:39 - 4:41
    біля Афганістану,
  • 4:41 - 4:44
    і зауважують, що, можливо, колись у минулому,
  • 4:44 - 4:47
    дравідськими мовами говорила вся Індія.
  • 4:47 - 4:49
    А це наштовхує на думку,
  • 4:49 - 4:52
    що Індська цивілізація, можливо, теж дравідська.
  • 4:52 - 4:55
    Яка з цих гіпотез правдива?
  • 4:55 - 4:57
    Цього ніхто не знає, але якщо б вдалось розшифрувати це письмо,
  • 4:57 - 4:59
    ми б дізналися відповідь.
  • 4:59 - 5:01
    Проте розшифрувати його дуже складно.
  • 5:01 - 5:03
    По-перше, немає Розетського каменя.
  • 5:03 - 5:05
    Я маю на увазі не програму з такою назвою,
  • 5:05 - 5:07
    а древній артефакт,
  • 5:07 - 5:09
    на якому міститься один текст,
  • 5:09 - 5:12
    вибитий відомою і невідомою мовами.
  • 5:12 - 5:15
    Для Індського письма немає такого артефакту.
  • 5:15 - 5:18
    Більш того, ми не знаємо, якою мовою вони говорили.
  • 5:18 - 5:20
    І що гірше, більшість
  • 5:20 - 5:22
    наявних текстів дуже короткі.
  • 5:22 - 5:24
    Як я вже показував, вони знаходяться на таких печатках -
  • 5:24 - 5:26
    дуже-дуже маленьких.
  • 5:26 - 5:28
    Через такі серйозні перешкоди
  • 5:28 - 5:30
    існують побоювання, що
  • 5:30 - 5:33
    взагалі не вдасться розшифрувати Індське письмо.
  • 5:33 - 5:35
    Далі у своїй промові
  • 5:35 - 5:37
    я розповім, як перестав непокоїтися
  • 5:37 - 5:39
    і зацікавився проблемою Індського письма.
  • 5:39 - 5:42
    Вона завжди мене приваблювала,
  • 5:42 - 5:44
    ще за шкільними підручниками.
  • 5:44 - 5:46
    А чому ж я так захопився?
  • 5:46 - 5:50
    Тому що це остання нерозшифрована писемність давнього світу.
  • 5:50 - 5:53
    Я професійно займаюся обчислювальною нейробіологією,
  • 5:53 - 5:55
    тобто, я займаюся ось чим:
  • 5:55 - 5:57
    я створюю комп'ютерні моделі мозку,
  • 5:57 - 6:00
    щоб зрозуміти, як мозок робить передбачення,
  • 6:00 - 6:02
    як він приймає рішення,
  • 6:02 - 6:04
    як він навчається, і так далі.
  • 6:04 - 6:07
    Але 2007-го року я знову перетнувся з Індським письмом.
  • 6:07 - 6:09
    Тоді я був в Індії
  • 6:09 - 6:11
    і мав чудову нагоду
  • 6:11 - 6:13
    зустрітися з місцевими науковцями,
  • 6:13 - 6:16
    які за допомогою комп'ютерних моделей намагались аналізувати це письмо.
  • 6:16 - 6:18
    Саме тоді я і зрозумів,
  • 6:18 - 6:21
    що у мене є шанс співпраці з цими науковцями.
  • 6:21 - 6:23
    І я скористався цим шансом.
  • 6:23 - 6:25
    Мені б хотілося озвучити деякі результати нашої роботи.
  • 6:25 - 6:28
    А ще краще, розшифровуймо разом.
  • 6:28 - 6:30
    Готові?
  • 6:30 - 6:33
    Перше, що необхідно зробити при розшифруванні -
  • 6:33 - 6:35
    визначити напрямок письма.
  • 6:35 - 6:38
    Перед нами два тексти з символами.
  • 6:38 - 6:40
    Можете вказати напрямок?
  • 6:40 - 6:43
    Справа наліво чи зліва направо?
  • 6:43 - 6:46
    Дам вам декілька секунд.
  • 6:46 - 6:49
    Хто за "справа наліво"? Добре.
  • 6:49 - 6:51
    А тепер за "зліва направо"?
  • 6:51 - 6:53
    Майже 50/50. Є.
  • 6:53 - 6:55
    Відповідь така:
  • 6:55 - 6:57
    Якщо подивитися на ліву половинку обох текстів,
  • 6:57 - 7:00
    видно, що знаки там вужчі.
  • 7:00 - 7:02
    Здається, що 4 000 років тому,
  • 7:02 - 7:04
    коли писець писав це справа наліво,
  • 7:04 - 7:06
    йому забракло місця.
  • 7:06 - 7:08
    Тому йому довелося звузити значки.
  • 7:08 - 7:10
    А один із знаків написано під текстом.
  • 7:10 - 7:12
    Можна припустити, що напрямок письма
  • 7:12 - 7:14
    був справа наліво.
  • 7:14 - 7:16
    Отож, ми дізналися, що напрямок письма -
  • 7:16 - 7:19
    це найголовніша характеристика мовних систем письма.
  • 7:19 - 7:21
    Індські написи мають
  • 7:21 - 7:23
    саме таку властивість.
  • 7:23 - 7:25
    На які інші ознаки мови вказують ці написи?
  • 7:25 - 7:27
    Мовам притаманні певні комбінації знаків.
  • 7:27 - 7:29
    Якщо я назву літеру "Q"
  • 7:29 - 7:32
    і попрошу відгадати наступну, якою вона може бути?
  • 7:32 - 7:34
    Більшість з вас скаже літера "U", і це правильно.
  • 7:34 - 7:36
    Якщо я попрошу відгадати ще одну букву,
  • 7:36 - 7:38
    що б це могло бути?
  • 7:38 - 7:41
    В англійській мові існує кілька варіантів - літери "E", "I", "A",
  • 7:41 - 7:44
    але аж ніяк не "В", "С" чи "D", правильно?
  • 7:44 - 7:47
    Індське письмо також виявляє подібні закономірності.
  • 7:47 - 7:50
    Багато текстів починаються з такого ромбовидного символу.
  • 7:50 - 7:52
    А за ним завжди йде символ
  • 7:52 - 7:54
    схожий на наші "лапки".
  • 7:54 - 7:56
    Це подібно до прикладу з літерами "Q" та "U".
  • 7:56 - 7:58
    За цим символом, своєю чергою, йдуть
  • 7:58 - 8:01
    такі рибоподібні символи та деякі інші,
  • 8:01 - 8:03
    але ніколи не зустрічаються символи, показані внизу.
  • 8:03 - 8:05
    Крім того, існують знаки,
  • 8:05 - 8:07
    що зустрічаються переважно в кінці тексту,
  • 8:07 - 8:09
    такі, як цей глекоподібний знак;
  • 8:09 - 8:11
    фактично, цей знак
  • 8:11 - 8:13
    найчастіше зустрічається в текстах.
  • 8:13 - 8:16
    Повторюваність мовних комбінацій
  • 8:16 - 8:18
    наштовхнула на думку використати комп'ютер
  • 8:18 - 8:20
    для їхнього вивчення;
  • 8:20 - 8:23
    отже, ми ввели всі тексти в пам'ять комп'ютера,
  • 8:23 - 8:25
    комп'ютер вивів статистичну модель
  • 8:25 - 8:27
    комбінування символів між собою
  • 8:27 - 8:29
    і тенденції послідовності певних символів.
  • 8:29 - 8:31
    Коли існує комп'ютерна модель,
  • 8:31 - 8:34
    ми можемо практично її перевірити.
  • 8:34 - 8:36
    Наприклад, стерти декілька символів
  • 8:36 - 8:39
    і подивитися, чи програма передбачила випущені знаки.
  • 8:39 - 8:42
    Ось кілька прикладів.
  • 8:45 - 8:47
    Можете вважати це
  • 8:47 - 8:49
    найдревнішою грою
  • 8:49 - 8:52
    в "Поле Чудес".
  • 8:53 - 8:55
    Ми визначили,
  • 8:55 - 8:57
    що комп'ютер давав 75% правильних відповідей,
  • 8:57 - 8:59
    передбачаючи потрібний символ.
  • 8:59 - 9:01
    У решті випадків,
  • 9:01 - 9:04
    правильними були друга чи третя спроби.
  • 9:04 - 9:06
    Цей метод має важливе
  • 9:06 - 9:08
    практичне застосування.
  • 9:08 - 9:10
    Багато з цих текстів пошкоджено.
  • 9:10 - 9:12
    Ось один із прикладів.
  • 9:12 - 9:15
    Тепер ми можемо скористатися комп'ютерною моделлю,
  • 9:15 - 9:17
    щоб знайти найвірогідніший варіант.
  • 9:17 - 9:20
    Ось як було відгадано один із символів.
  • 9:20 - 9:22
    Цей метод дуже корисний для розшифровування письма,
  • 9:22 - 9:25
    він дає більше даних для аналізу.
  • 9:25 - 9:28
    Ця комп'ютерна модель має ще одне застосування.
  • 9:28 - 9:30
    Уявіть мавпу,
  • 9:30 - 9:32
    що бавиться з клавіатурою.
  • 9:32 - 9:35
    Гадаю, ми побачимо випадковий набір літер на зразок цього.
  • 9:35 - 9:37
    Такий випадковий набір літер
  • 9:37 - 9:39
    має дуже високий ступінь ентропії.
  • 9:39 - 9:41
    Цей термін використовується у фізиці та теорії інформації.
  • 9:41 - 9:44
    Тепер уявимо ще більшу ступінь випадковості.
  • 9:44 - 9:48
    Ви проливали коли-небудь каву на клавіатуру?
  • 9:48 - 9:50
    У вас, можливо, "заїдало" клавішу --
  • 9:50 - 9:53
    тоді один символ повторювався безліч разів.
  • 9:53 - 9:56
    Така послідовність має дуже низьку ентропію,
  • 9:56 - 9:58
    тому що варіацій взагалі немає.
  • 9:58 - 10:01
    Мова має середній рівень ентропії - вона не є
  • 10:01 - 10:03
    ані занадто передбачуваною,
  • 10:03 - 10:05
    ані занадто випадковою.
  • 10:05 - 10:07
    А який рівень у Індського письма?
  • 10:07 - 10:11
    Перед вами діаграма, що відображає рівень ентропії цілої низки послідовностей.
  • 10:11 - 10:13
    Найвищий рівень має рівномірна випадкова послідовність,
  • 10:13 - 10:15
    тобто, випадковий набір літер.
  • 10:15 - 10:17
    Цікаво, що в цьому спектрі розташовані
  • 10:17 - 10:20
    послідовність (геном) ДНК людини та інструментальна музика.
  • 10:20 - 10:22
    Ці обидві послідовності надзвичайно гнучкі,
  • 10:22 - 10:24
    тому вони й розташовані найвище в спектрі.
  • 10:24 - 10:26
    На найнижчому рівні цієї шкали
  • 10:26 - 10:28
    бачимо жорстку послідовність (з одних літер "а"),
  • 10:28 - 10:30
    а також комп'ютерну програму,
  • 10:30 - 10:32
    у нашому випадку мову Фортран,
  • 10:32 - 10:34
    яка має дуже жорсткі правила.
  • 10:34 - 10:36
    Мовні послідовності
  • 10:36 - 10:38
    знаходяться посередині спектру.
  • 10:38 - 10:40
    А де ж опиниться Індське письмо?
  • 10:40 - 10:42
    Ми виявили, що Індське письмо
  • 10:42 - 10:44
    знаходиться якраз у діапазоні мовних систем.
  • 10:44 - 10:46
    Коли результати було вперше оприлюднено,
  • 10:46 - 10:49
    вони спричинили шалену суперечку.
  • 10:49 - 10:52
    Дехто відкрито протестував -
  • 10:52 - 10:54
    це була група людей, що не вважала
  • 10:54 - 10:57
    Індське письмо мовою.
  • 10:57 - 10:59
    Мені навіть надходили листи з погрозами.
  • 10:59 - 11:01
    Мої студенти радили
  • 11:01 - 11:04
    серйозно подумати про власну безпеку.
  • 11:04 - 11:06
    Хто б міг подумати,
  • 11:06 - 11:08
    що розшифрування мови виявиться небезпечною справою?
  • 11:08 - 11:10
    Про що ж насправді свідчить цей результат?
  • 11:10 - 11:12
    Він показує, що Індське письмо
  • 11:12 - 11:14
    володіє однією з важливих властивостей мови.
  • 11:14 - 11:16
    Як вчить нас стара приказка,
  • 11:16 - 11:18
    якщо ці символи схожі на мовні знаки
  • 11:18 - 11:20
    і поводяться, як знаки мови,
  • 11:20 - 11:23
    очевидно, маємо справу з мовною системою.
  • 11:23 - 11:25
    Які ще є ознаки того, що
  • 11:25 - 11:27
    ці знаки насправді є якоюсь мовою?
  • 11:27 - 11:30
    Певні лінгвістичні знаки можуть належати багатьом мовам.
  • 11:30 - 11:33
    Наприклад, ось речення написане англійською,
  • 11:33 - 11:35
    а це, те саме речення голландською
  • 11:35 - 11:37
    з використанням тих самих літер латинської абетки.
  • 11:37 - 11:40
    Якщо ви знаєте англійську, але не знаєте голландської,
  • 11:40 - 11:42
    побачивши написане,
  • 11:42 - 11:44
    ви скажете, що в цих словах
  • 11:44 - 11:46
    якісь незвична послідовність літер.
  • 11:46 - 11:48
    Щось не так,
  • 11:48 - 11:51
    і, напевно, це не англійські слова.
  • 11:51 - 11:53
    Подібне трапляється і у випадку з Індським письмом.
  • 11:53 - 11:55
    Комп'ютер знайшов кілька текстів --
  • 11:55 - 11:57
    два з них бачимо на екрані, --
  • 11:57 - 11:59
    в яких зафіксовано незвичайні послідовності.
  • 11:59 - 12:01
    Подивіться на перший текст:
  • 12:01 - 12:04
    бачимо подвоєння глекоподібного символу.
  • 12:04 - 12:06
    Це найпоширеніший символ
  • 12:06 - 12:08
    в Індському письмі,
  • 12:08 - 12:10
    але тільки в цьому тексті
  • 12:10 - 12:12
    його вжито двічі поспіль.
  • 12:12 - 12:14
    У чому справа?
  • 12:14 - 12:17
    Ми уточнили, де саме було знайдено ці два тексти,
  • 12:17 - 12:19
    і виявилося, що їх знайшли
  • 12:19 - 12:21
    дуже далеко від Індської долини,
  • 12:21 - 12:24
    на території сучасного Іраку та Ірану.
  • 12:24 - 12:26
    Чому їх там знайшли?
  • 12:26 - 12:28
    Я ще не казав, що
  • 12:28 - 12:30
    Індський народ був дуже підприємливий.
  • 12:30 - 12:33
    Його представники торгували далеко від власних земель.
  • 12:33 - 12:36
    У згаданому випадку їм довелося подорожувати морем,
  • 12:36 - 12:39
    аби дістатися Месопотамії (сучасний Ірак).
  • 12:39 - 12:41
    Існує припущення, що в цьому конкретному випадку
  • 12:41 - 12:44
    Індські торговці -- купці --
  • 12:44 - 12:47
    використовували свою писемність для запису іноземної мови.
  • 12:47 - 12:49
    Подібно до прикладу з англійською та голландською мовами.
  • 12:49 - 12:51
    Це може пояснити незвичні послідовності,
  • 12:51 - 12:54
    що різняться від решти комбінацій знаків,
  • 12:54 - 12:57
    що їх знайшли в текстах з Індської долини.
  • 12:57 - 12:59
    Можна припустити, що одне й те саме письмо -- Індське --
  • 12:59 - 13:02
    використовували для різних мов.
  • 13:02 - 13:05
    Отримані результати свідчать про те,
  • 13:05 - 13:08
    що Індське письмо, найімовірніше, є мовою.
  • 13:08 - 13:10
    Якщо це мова,
  • 13:10 - 13:12
    як читати ці символи?
  • 13:12 - 13:14
    Це наступна велика проблема.
  • 13:14 - 13:16
    Ви помітили, що символи
  • 13:16 - 13:18
    нагадують зображення людей, комах,
  • 13:18 - 13:21
    риб, птахів.
  • 13:21 - 13:23
    У більшості прадавніх мов
  • 13:23 - 13:25
    використовувався принцип ребуса,
  • 13:25 - 13:28
    коли малюнки заміщували слова.
  • 13:28 - 13:31
    Ось, наприклад, слово belief [англ., віра, звучить як "біліф"].
  • 13:31 - 13:33
    Можете записати його за допомогою малюнків?
  • 13:33 - 13:35
    Дам вам кілька секунд.
  • 13:35 - 13:37
    Написали?
  • 13:37 - 13:39
    Чудово.
  • 13:39 - 13:41
    А ось моє рішення.
  • 13:41 - 13:43
    Можна намалювати бджолу (англійською звучить "бі") та листок (англійською звучить "ліф"),
  • 13:43 - 13:45
    і вийде "біліф", тобто віра.
  • 13:45 - 13:47
    Можна знайти й інші рішення.
  • 13:47 - 13:49
    У випадку з Індським письмом
  • 13:49 - 13:51
    маємо протилежну проблему.
  • 13:51 - 13:54
    Треба зрозуміти, як "звучали" всі ці малюнки,
  • 13:54 - 13:56
    щоби вся послідовність мала сенс.
  • 13:56 - 13:59
    Це подібно до кросворда,
  • 13:59 - 14:02
    але маємо справу з кросвордом усіх кросвордів,
  • 14:02 - 14:06
    тому що ставки його розв'язку неймовірно високі.
  • 14:06 - 14:09
    Мої колеги, Іраватам Магадеван та Аско Парпола
  • 14:09 - 14:11
    вже досягли деяких успіхів у розв'язанні цієї проблеми.
  • 14:11 - 14:13
    Я хочу навести вам приклад з роботи Парполи.
  • 14:13 - 14:15
    Ось коротенький текст,
  • 14:15 - 14:18
    що складається з семи вертикальних ліній, за якими йде рибоподібний знак.
  • 14:18 - 14:20
    Хочу нагадати, що ці печатки використовували
  • 14:20 - 14:22
    для відтиску глиняних ярликів,
  • 14:22 - 14:24
    що їх кріпили на товар.
  • 14:24 - 14:27
    Отже, є ймовірність, що деякі з ярликів
  • 14:27 - 14:29
    містять імена купців.
  • 14:29 - 14:31
    Виявилося, що в Індії
  • 14:31 - 14:33
    існує давня традиція
  • 14:33 - 14:35
    давати імена за гороскопом
  • 14:35 - 14:38
    та сузір'ям, під яким народилася людина.
  • 14:38 - 14:40
    У дравидських мовах
  • 14:40 - 14:42
    слово "риба" -- "meen" --
  • 14:42 - 14:45
    звучить так само, як слово "зірка".
  • 14:45 - 14:47
    Отже сім зірок
  • 14:47 - 14:49
    буде звучати як "elu meen",
  • 14:49 - 14:51
    що одночасно є дравидським словом
  • 14:51 - 14:53
    для позначення сузір'я Великої Ведмедиці.
  • 14:53 - 14:56
    Сполучення символів для позначення 6-ти зірок
  • 14:56 - 14:58
    звучить як "aru meen",
  • 14:58 - 15:00
    що є древньою дравідською назвою
  • 15:00 - 15:02
    сузір'я Плеяд.
  • 15:02 - 15:05
    І, насамкінець, є ще кілька комбінацій знаків,
  • 15:05 - 15:08
    таких, як сполучення рибоподібного знака із знаком, увінчаним чимось на кшталт даху.
  • 15:08 - 15:11
    Це звучить як "mey meen",
  • 15:11 - 15:14
    і відповідає давній дравідській назві планети Сатурн.
  • 15:14 - 15:16
    Все це доволі цікаво --
  • 15:16 - 15:18
    здається, ми намацали шлях.
  • 15:18 - 15:20
    Але чи це остаточно доводить,
  • 15:20 - 15:22
    що згадані печатки містять дравідські імена,
  • 15:22 - 15:24
    в основі яких лежать назви планет і сузір'їв?
  • 15:24 - 15:26
    Поки що ні.
  • 15:26 - 15:28
    Такий спосіб читання текстів
  • 15:28 - 15:30
    ще не можна вважати остаточним,
  • 15:30 - 15:33
    проте якщо дедалі більше таких відкриттів матимуть сенс,
  • 15:33 - 15:35
    і якщо дедалі довші комбінації знаків
  • 15:35 - 15:37
    виявлятимуться правильними,
  • 15:37 - 15:39
    ми будемо впевнені, щодо вірності нашого шляху.
  • 15:39 - 15:41
    Сьогодні
  • 15:41 - 15:44
    ми можемо написати слова, як-от TED,
  • 15:44 - 15:47
    єгипетськими ієрогліфами і клинописом,
  • 15:47 - 15:49
    тому що вони вже були розшифровані
  • 15:49 - 15:51
    ще у 19-му столітті.
  • 15:51 - 15:53
    Розшифровка цих писемностей
  • 15:53 - 15:56
    дала нам змогу спілкуватися з давніми цивілізаціями напряму.
  • 15:56 - 15:58
    Цивілізація Майя
  • 15:58 - 16:00
    озвалася до нас у 20-му столітті,
  • 16:00 - 16:03
    а Індська все ще мовчить.
  • 16:03 - 16:05
    Навіщо вона нам потрібна?
  • 16:05 - 16:07
    Індська цивілізація не належить
  • 16:07 - 16:09
    виключно південним чи північним індусам,
  • 16:09 - 16:11
    або ж пакистанцям.
  • 16:11 - 16:13
    Вона належить усім нам.
  • 16:13 - 16:15
    Це наші пращури -
  • 16:15 - 16:17
    мої і ваші.
  • 16:17 - 16:19
    Вони стали мовчазними
  • 16:19 - 16:21
    через прикрі історичні непорозуміння.
  • 16:21 - 16:23
    Але якщо ми розшифруємо їхню мову,
  • 16:23 - 16:25
    вони зможуть знову заговорити.
  • 16:25 - 16:28
    Про що вони нам розкажуть?
  • 16:28 - 16:31
    Що ми про них дізнаємося? А про нас?
  • 16:31 - 16:34
    Не можу дочекатися!
  • 16:34 - 16:36
    Дякую.
  • 16:36 - 16:40
    (Оплески)
Title:
Раджеш Рао: Розетський камінь Індської писемності
Speaker:
Rajesh Rao
Description:

Раджеш Рао захоплюється розшифруванням "кросворда усіх кросвордів" -- прадавнього 4000-літнього Індського письма. У своєму виступі на TED у 2011 році він розповідає про залучення сучасних комп'ютерних технологій для аналізу Індської мови, яка є ключем до розгадки цієї давньої цивілізації.

more » « less
Video Language:
English
Team:
closed TED
Project:
TEDTalks
Duration:
16:41

Ukrainian subtitles

Revisions