Раджеш Рао: Розетський камінь Індської писемності

Раджеш Рао захоплюється розшифруванням "кросворда усіх кросвордів" -- прадавнього 4000-літнього Індського письма. У своєму виступі на TED у 2011 році він розповідає про залучення сучасних комп'ютерних технологій для аналізу Індської мови, яка є ключем до розгадки цієї давньої цивілізації.

Я б хотів розпочати з уявного експерименту.

Уявіть, що ми перенеслися в майбутнє на 4 000 років.

Наша теперішня цивілізація

припинила своє існування --

немає ані книжок,

ані електронних пристроїв,

ані Фейсбука чи Твіттера.

Усі знання про англійську мову, чи навіть абетку

втрачено.

А тепер уявіть археологів,

що проводять розкопки на руїнах одного з наших міст.

Як гадаєте, що вони знайдуть?

Можливо, якісь прямокутні шматочки пластика

з дивними символами,

або металеві кружальця,

чи циліндричні контейнери

з певними символами.

Якійсь археолог, можливо, прославиться,

коли відшукає

десь на пагорбах Північної Америки

величезні символи, подібні до вищезгаданих.

А тепер спитаємо себе:

"Що ці артефакти зможуть розповісти про нас

людям, що житимуть через 4 000 років?"

І це не гіпотетичне питання.

Насправді, саме з такими питаннями ми стикаємося,

коли намагаємося зрозуміти Індську цивілізацію,

що існувала понад 4 000 років тому.

Індська цивілізація існувала приблизно в той самий час,

що й відоміші за неї Єгипетська та Месопотамська,

але вона охоплювала набагато ширший регіон.

Регіон її поширення --

приблизно один мільйон кв. км,

територія сучасного Пакистану,

Північно-Західної Індії,

а також частина Афганістану та Ірану.

Позаяк цивілізація була такою величезною,

ми сподівалися, що знайдемо згадки про могутніх правителів, царів,

а також величні монументи, що уславлюють цих володарів.

Насправді

археологи нічого такого не знайшли.

Вони відкопали невеликі предмети, схожі на ці.

Ось один із них.

Звісно ж це -- репродукція.

Але хто ця людина?

Цар? Бог?

Жрець?

Чи, можливо, звичайна людина,

як ви чи я?

Невідомо.

Однак люди Індської цивілізації також залишили артефакти з написами.

Це, звичайно, не шматки пластику,

а кам'яні печатки, мідні таблички,

горщики та, як не дивно,

велика вивіска,

що її відкопали біля воріт міста.

Зараз ми ще не знаємо, чи там написано "Голівуд",

чи "Болівуд", що було б доречніше в нашій ситуації.

Насправді невідомо,

що взагалі ці предмети означають,

а тому Індське письмо досі не розшифроване.

Ми не знаємо значення жодного з цих символів.

Найчастіше символи знаходять на печатках.

Ось тут зверху ви бачите один з таких предметів.

Він квадратної форми, на ньому тварина, подібна до єдинорога.

Чудовий витвір мистецтва.

Як гадаєте, якого він розміру?

Можливо такого?

А може такого?

Зараз я вам покажу.

Ось копія однієї такої печатки.

За розміром усього 2,5 см на 2,5 см,

доволі маленька.

Яке було її призначення?

Ми знаємо, що їх використовували для відтискання глиняних ярликів,

які чіпляли на товар, що відсилали з одного місця в інше.

Бачили пакувальні ярлики на поштових пакунках?

За допомогою таких предметів тоді робили пакувальні ярлики.

Вам, мабуть, цікаво, що

написано на цих предметах.

Можливо, це ім'я відправника,

або якась інформація про товар,

який пересилають з одного місця в інше -- ми не знаємо.

Необхідно розшифрувати написи, щоб відповісти на питання.

Розшифровка письма --

не просто задачка на інтелект.

Насправді це питання

тісно переплелося

з політикою та культурною спадщиною Південної Азії.

Ця писемність викликала суперечки

між трьома різними групами людей.

Перша група

щиро вірить, що

написи часів Індської цивілізації

взагалі не є мовою.

Вони вважають, що ці символи

дуже подібні до наших дорожніх знаків,

або до емблем на щитах.

Існує друга група, яка вважає,

що Індське письмо належить до індо-європейської сім'ї мов.

Якщо подивитися на карту сьогоднішньої Індії,

побачимо, що більшість мов Північної Індії

належать до індо-європейської сім'ї.

Отже, є думка, що Індське письмо

є давньою індо-європейською мовою на кшталт санскриту.

І остання група людей

вважає, що Індський народ

є пращурами сучасних жителів Південної Індії.

Ця група вважає, що Індське письмо

є древньою формою

дравідської сім'ї мов,

мовами якої спілкується сьогодні майже весь Південь Індії.

Прихильники цієї теорії

вказують на маленький острівець дравідських мов на Півночі,

біля Афганістану,

і зауважують, що, можливо, колись у минулому,

дравідськими мовами говорила вся Індія.

А це наштовхує на думку,

що Індська цивілізація, можливо, теж дравідська.

Яка з цих гіпотез правдива?

Цього ніхто не знає, але якщо б вдалось розшифрувати це письмо,

ми б дізналися відповідь.

Проте розшифрувати його дуже складно.

По-перше, немає Розетського каменя.

Я маю на увазі не програму з такою назвою,

а древній артефакт,

на якому міститься один текст,

вибитий відомою і невідомою мовами.

Для Індського письма немає такого артефакту.

Більш того, ми не знаємо, якою мовою вони говорили.

І що гірше, більшість

наявних текстів дуже короткі.

Як я вже показував, вони знаходяться на таких печатках -

дуже-дуже маленьких.

Через такі серйозні перешкоди

існують побоювання, що

взагалі не вдасться розшифрувати Індське письмо.

Далі у своїй промові

я розповім, як перестав непокоїтися

і зацікавився проблемою Індського письма.

Вона завжди мене приваблювала,

ще за шкільними підручниками.

А чому ж я так захопився?

Тому що це остання нерозшифрована писемність давнього світу.

Я професійно займаюся обчислювальною нейробіологією,

тобто, я займаюся ось чим:

я створюю комп'ютерні моделі мозку,

щоб зрозуміти, як мозок робить передбачення,

як він приймає рішення,

як він навчається, і так далі.

Але 2007-го року я знову перетнувся з Індським письмом.

Тоді я був в Індії

і мав чудову нагоду

зустрітися з місцевими науковцями,

які за допомогою комп'ютерних моделей намагались аналізувати це письмо.

Саме тоді я і зрозумів,

що у мене є шанс співпраці з цими науковцями.

І я скористався цим шансом.

Мені б хотілося озвучити деякі результати нашої роботи.

А ще краще, розшифровуймо разом.

Готові?

Перше, що необхідно зробити при розшифруванні -

визначити напрямок письма.

Перед нами два тексти з символами.

Можете вказати напрямок?

Справа наліво чи зліва направо?

Дам вам декілька секунд.

Хто за "справа наліво"? Добре.

А тепер за "зліва направо"?

Майже 50/50. Є.

Відповідь така:

Якщо подивитися на ліву половинку обох текстів,

видно, що знаки там вужчі.

Здається, що 4 000 років тому,

коли писець писав це справа наліво,

йому забракло місця.

Тому йому довелося звузити значки.

А один із знаків написано під текстом.

Можна припустити, що напрямок письма

був справа наліво.

Отож, ми дізналися, що напрямок письма -

це найголовніша характеристика мовних систем письма.

Індські написи мають

саме таку властивість.

На які інші ознаки мови вказують ці написи?

Мовам притаманні певні комбінації знаків.

Якщо я назву літеру "Q"

і попрошу відгадати наступну, якою вона може бути?

Більшість з вас скаже літера "U", і це правильно.

Якщо я попрошу відгадати ще одну букву,

що б це могло бути?

В англійській мові існує кілька варіантів - літери "E", "I", "A",

але аж ніяк не "В", "С" чи "D", правильно?

Індське письмо також виявляє подібні закономірності.

Багато текстів починаються з такого ромбовидного символу.

А за ним завжди йде символ

схожий на наші "лапки".

Це подібно до прикладу з літерами "Q" та "U".

За цим символом, своєю чергою, йдуть

такі рибоподібні символи та деякі інші,

але ніколи не зустрічаються символи, показані внизу.

Крім того, існують знаки,

що зустрічаються переважно в кінці тексту,

такі, як цей глекоподібний знак;

фактично, цей знак

найчастіше зустрічається в текстах.

Повторюваність мовних комбінацій

наштовхнула на думку використати комп'ютер

для їхнього вивчення;

отже, ми ввели всі тексти в пам'ять комп'ютера,

комп'ютер вивів статистичну модель

комбінування символів між собою

і тенденції послідовності певних символів.

Коли існує комп'ютерна модель,

ми можемо практично її перевірити.

Наприклад, стерти декілька символів

і подивитися, чи програма передбачила випущені знаки.

Ось кілька прикладів.

Можете вважати це

найдревнішою грою

в "Поле Чудес".

Ми визначили,

що комп'ютер давав 75% правильних відповідей,

передбачаючи потрібний символ.

У решті випадків,

правильними були друга чи третя спроби.

Цей метод має важливе

практичне застосування.

Багато з цих текстів пошкоджено.

Ось один із прикладів.

Тепер ми можемо скористатися комп'ютерною моделлю,

щоб знайти найвірогідніший варіант.

Ось як було відгадано один із символів.

Цей метод дуже корисний для розшифровування письма,

він дає більше даних для аналізу.

Ця комп'ютерна модель має ще одне застосування.

Уявіть мавпу,

що бавиться з клавіатурою.

Гадаю, ми побачимо випадковий набір літер на зразок цього.

Такий випадковий набір літер

має дуже високий ступінь ентропії.

Цей термін використовується у фізиці та теорії інформації.

Тепер уявимо ще більшу ступінь випадковості.

Ви проливали коли-небудь каву на клавіатуру?

У вас, можливо, "заїдало" клавішу --

тоді один символ повторювався безліч разів.

Така послідовність має дуже низьку ентропію,

тому що варіацій взагалі немає.

Мова має середній рівень ентропії - вона не є

ані занадто передбачуваною,

ані занадто випадковою.

А який рівень у Індського письма?

Перед вами діаграма, що відображає рівень ентропії цілої низки послідовностей.

Найвищий рівень має рівномірна випадкова послідовність,

тобто, випадковий набір літер.

Цікаво, що в цьому спектрі розташовані

послідовність (геном) ДНК людини та інструментальна музика.

Ці обидві послідовності надзвичайно гнучкі,

тому вони й розташовані найвище в спектрі.

На найнижчому рівні цієї шкали

бачимо жорстку послідовність (з одних літер "а"),

а також комп'ютерну програму,

у нашому випадку мову Фортран,

яка має дуже жорсткі правила.

Мовні послідовності

знаходяться посередині спектру.

А де ж опиниться Індське письмо?

Ми виявили, що Індське письмо

знаходиться якраз у діапазоні мовних систем.

Коли результати було вперше оприлюднено,

вони спричинили шалену суперечку.

Дехто відкрито протестував -

це була група людей, що не вважала

Індське письмо мовою.

Мені навіть надходили листи з погрозами.

Мої студенти радили

серйозно подумати про власну безпеку.

Хто б міг подумати,

що розшифрування мови виявиться небезпечною справою?

Про що ж насправді свідчить цей результат?

Він показує, що Індське письмо

володіє однією з важливих властивостей мови.

Як вчить нас стара приказка,

якщо ці символи схожі на мовні знаки

і поводяться, як знаки мови,

очевидно, маємо справу з мовною системою.

Які ще є ознаки того, що

ці знаки насправді є якоюсь мовою?

Певні лінгвістичні знаки можуть належати багатьом мовам.

Наприклад, ось речення написане англійською,

а це, те саме речення голландською

з використанням тих самих літер латинської абетки.

Якщо ви знаєте англійську, але не знаєте голландської,

побачивши написане,

ви скажете, що в цих словах

якісь незвична послідовність літер.

Щось не так,

і, напевно, це не англійські слова.

Подібне трапляється і у випадку з Індським письмом.

Комп'ютер знайшов кілька текстів --

два з них бачимо на екрані, --

в яких зафіксовано незвичайні послідовності.

Подивіться на перший текст:

бачимо подвоєння глекоподібного символу.

Це найпоширеніший символ

в Індському письмі,

але тільки в цьому тексті

його вжито двічі поспіль.

У чому справа?

Ми уточнили, де саме було знайдено ці два тексти,

і виявилося, що їх знайшли

дуже далеко від Індської долини,

на території сучасного Іраку та Ірану.

Чому їх там знайшли?

Я ще не казав, що

Індський народ був дуже підприємливий.

Його представники торгували далеко від власних земель.

У згаданому випадку їм довелося подорожувати морем,

аби дістатися Месопотамії (сучасний Ірак).

Існує припущення, що в цьому конкретному випадку

Індські торговці -- купці --

використовували свою писемність для запису іноземної мови.

Подібно до прикладу з англійською та голландською мовами.

Це може пояснити незвичні послідовності,

що різняться від решти комбінацій знаків,

що їх знайшли в текстах з Індської долини.

Можна припустити, що одне й те саме письмо -- Індське --

використовували для різних мов.

Отримані результати свідчать про те,

що Індське письмо, найімовірніше, є мовою.

Якщо це мова,

як читати ці символи?

Це наступна велика проблема.

Ви помітили, що символи

нагадують зображення людей, комах,

риб, птахів.

У більшості прадавніх мов

використовувався принцип ребуса,

коли малюнки заміщували слова.

Ось, наприклад, слово belief [англ., віра, звучить як "біліф"].

Можете записати його за допомогою малюнків?

Дам вам кілька секунд.

Написали?

Чудово.

А ось моє рішення.

Можна намалювати бджолу (англійською звучить "бі") та листок (англійською звучить "ліф"),

і вийде "біліф", тобто віра.

Можна знайти й інші рішення.

У випадку з Індським письмом

маємо протилежну проблему.

Треба зрозуміти, як "звучали" всі ці малюнки,

щоби вся послідовність мала сенс.

Це подібно до кросворда,

але маємо справу з кросвордом усіх кросвордів,

тому що ставки його розв'язку неймовірно високі.

Мої колеги, Іраватам Магадеван та Аско Парпола

вже досягли деяких успіхів у розв'язанні цієї проблеми.

Я хочу навести вам приклад з роботи Парполи.

Ось коротенький текст,

що складається з семи вертикальних ліній, за якими йде рибоподібний знак.

Хочу нагадати, що ці печатки використовували

для відтиску глиняних ярликів,

що їх кріпили на товар.

Отже, є ймовірність, що деякі з ярликів

містять імена купців.

Виявилося, що в Індії

існує давня традиція

давати імена за гороскопом

та сузір'ям, під яким народилася людина.

У дравидських мовах

слово "риба" -- "meen" --

звучить так само, як слово "зірка".

Отже сім зірок

буде звучати як "elu meen",

що одночасно є дравидським словом

для позначення сузір'я Великої Ведмедиці.

Сполучення символів для позначення 6-ти зірок

звучить як "aru meen",

що є древньою дравідською назвою

сузір'я Плеяд.

І, насамкінець, є ще кілька комбінацій знаків,

таких, як сполучення рибоподібного знака із знаком, увінчаним чимось на кшталт даху.

Це звучить як "mey meen",

і відповідає давній дравідській назві планети Сатурн.

Все це доволі цікаво --

здається, ми намацали шлях.

Але чи це остаточно доводить,

що згадані печатки містять дравідські імена,

в основі яких лежать назви планет і сузір'їв?

Поки що ні.

Такий спосіб читання текстів

ще не можна вважати остаточним,

проте якщо дедалі більше таких відкриттів матимуть сенс,

і якщо дедалі довші комбінації знаків

виявлятимуться правильними,

ми будемо впевнені, щодо вірності нашого шляху.

Сьогодні

ми можемо написати слова, як-от TED,

єгипетськими ієрогліфами і клинописом,

тому що вони вже були розшифровані

ще у 19-му столітті.

Розшифровка цих писемностей

дала нам змогу спілкуватися з давніми цивілізаціями напряму.

Цивілізація Майя

озвалася до нас у 20-му столітті,

а Індська все ще мовчить.

Навіщо вона нам потрібна?

Індська цивілізація не належить

виключно південним чи північним індусам,

або ж пакистанцям.

Вона належить усім нам.

Це наші пращури -

мої і ваші.

Вони стали мовчазними

через прикрі історичні непорозуміння.

Але якщо ми розшифруємо їхню мову,

вони зможуть знову заговорити.

Про що вони нам розкажуть?

Що ми про них дізнаємося? А про нас?

Не можу дочекатися!

Дякую.

(Оплески)