Що робить слово "справжнім"?

Дехто каже, що такі сленгові слова, як "hangry" (злий, тому що голодний), "defriend" (відфрендити) і "adorkable" (класний і дивний водночас) заповнюють важливі прогалини в англійській мові, навіть якщо їх немає в словнику. Зрештою, хто насправді вирішує, які слова варті того, щоб потрапити до тих шанованих книг? Історик мови Енн Курзан розповідає про людей, які укладають словники, та рішення, що їх вони мусять повсякчас приймати.

Почну з коротенької розповіді

про моє соціальне життя,

котре, я знаю, не виглядає значущим,

але воно таким є.

Коли люди зустрічають мене на вечірках

і дізнаються, що я професор

англійської мови,

вони, як правило, проявляють
одну з двох реакцій.

Одні люди лякаються. (Сміх)

І часто говорять щось на кшталт:

"О, мені краще уважно добирати слова.

Я впевнений, що ви почуєте
кожну помилку, яку я зроблю".

А потім вони замовкають. (Сміх)

І чекають, доки я піду геть

та заговорю з кимось іншим.

В інших людей

загоряються очі,

і вони кажуть:

"Ви саме та людина, з я якою
я хочу поговорити".

А потім розповідають мені про все, що

на їхню думку, йде не так
з англійською мовою.

(Сміх)

Кілька тижнів тому я була
на званій вечері,

і чоловік праворуч від мене

почав розповідати мені про те,

як англійська мова деградує
через Інтернет.

Він порушив тему про Фейсбук, запитавши:

"Відфрендити?! Хіба це справжнє слово?"

На цьому питанні я хочу зупинитися:

що робить слово справжнім?

Мій співрозмовник та я обоє знаємо,

що означає дієслово "відфрендити",

то коли ж нове слово "відфрендити"

стало справжнім?

Хто має право приймати такі

офіційні рішення про слова?

Це питання, які я хочу
сьогодні обговорити.

Коли більшість людей кажуть,
що слово несправжнє,

вони, мабуть, мають на увазі те,
що його немає

у нормативному словнику.

Це, звичайно, зачіпає низку інших питань,

зокрема, хто укладає словники?

Перш ніж я продовжу,

дозвольте мені прояснити свою роль
у цій справі.

Я не укладаю словників.

Однак я збираю нові слова

так, як це роблять редактори словників,

і найпрекраснішим у роботі

історика англійської мови

є те, що я називаю свою
працю "дослідженням".

Коли я викладаю історію англійської мови,

я вимагаю, щоб студенти навчили мене

двом новим жаргонним словам,
перш ніж я почну заняття.

За ці роки я вивчила

багато нового сленгу таким шляхом,

зокрема й те, що "hangry"

(Оплески)

означає, що ти роздратований або злий

тому, що ти голодний,

а "adorkable" -

це коли ти класний

і заразом трохи чудний.

Фантастичні слова, що заповнюють

важливі прогалини в англійській мові.

(Сміх)

Але наскільки справжніми вони є,

якщо ми використовуємо їх
насамперед як сленг,

і вони ще не з'явилися у словнику?

А тепер поговоримо про словники.

У відповідь на мої запитання, будь ласка,
підніміть руки.

Як багато з вас досі регулярно

звертаються до словника -
паперового або онлайн?

Добре, більшість з вас.

Питання номер два. Знову прошу
підняти руки.

Як багато з вас коли-небудь дивилися,

хто редагував словник,
яким ви користуєтесь?

Ага, набагато менше.

Підсвідомо ми розуміємо, що словники

створено руками людей,

але ми не зовсім упевнені,
кому ці руки належать.

Мені це страшенно цікаво.

Навіть люди, що до всього
ставляться критично,

виявляють поблажливість
до словників -

не завдають собі клопоту
їх розрізняти

і не надто цікавляться,

хто їх укладав.

Тільки-но задумайтесь
над фразою:

"Подивись у словнику".

Звучить так, наче всі словники

однаковісінькі.

Згадайте собі університетську бібліотеку:

ви заходите в читальний зал,

і там на п'єдесталі пошани й честі

лежить товстезний, повний словник,

уже розгорнутий, щоб
ми могли підійти до нього

і дістати відповіді на всі запитання.

Зрозумійте мене правильно:

словники - це прекрасний ресурс,

але він створений людиною

і теж не є вічним.

Мене як викладача дивує те,

що ми кажемо студентам
критично сприймати

кожен прочитаний текст
чи відвіданий сайт,

усе, крім словників,

до яких ми ставимось так,
наче вони не мають авторів,

наче вони зійшли до нас із небес,
щоб відповісти,

що ж насправді означають слова.

Але річ ось у чому:
запитайте словникових редакторів,

і вони скажуть вам,

що всього лиш намагаються
поспіти за тим,

як ми змінюємо мову.

Вони стежать за тим, як ми говоримо
і що пишемо,

і намагаються збагнути,
яке слово залишиться в мові,

а яке - ні.

Вони мусять ризикувати,

бо хочуть йти в ногу з часом

і зловити слова, які, скоріш за все,
вживатимуться довший час,

наприклад, LOL
[сміюсь, аж за боки хапаюсь].

Проте вони не хочуть
виглядати по-дурному

й вписати до словника
слова-одноденки.

На даний момент вони стежать
за словом

YOLO, тобто "you only live once".
[Живеш тільки раз]

Я часто спілкуюся з редакторами словників.

І ви мабуть здивуєтесь,
коли почуєте,

де саме ми любимо збиратися.

Кожного січня ми йдемо

на щорічне зібрання
Американського товариства діалектів,

де, серед іншого,

голосуємо за Слово року.

Збирається 200 чи 300 людей,

найвідоміші мовознавці США.

Щоб ви відчули, як це виглядає, скажу,

що зустріч відбувається перед фуршетом.

Голосувати може кожен, хто прийде.

Найважливіше правило -

можна голосувати тільки
однією рукою.

У минулому переможцями
були такі слова:

2009 року - "tweet" ["твіт"],

2012 - "hashtag" ["хештеґ"].

Словом 2000 року було "chad",
[шматочок паперу, видавлений з бюлетеня (про виборчі баталії Буша й Ґора)]

бо до 2000 року ніхто й гадки не мав,
що це слово означає.

А переможцем 2002 року стало "WMD".
[зброя масового ураження]

Ми голосуємо і за інші категорії.

Моя улюблена -

найбільш творче слово року.

Раніше в цій категорії перемогло слово

"recombobulation area" -
[зона зберись-докупи]

зона, в яку ви потрапляєте,
пройшовши контроль в аеропорту Мілвокі

і де ви можете зібрати свої речі -
і себе самого - докупи.

(Сміх)

Надягнути назад свій ремінь,

покласти до сумки ноутбук.

А моє найулюбленіше слово
всіх часів у цій категорії -

"multi-slacking".
[вдавати, ніби ти працюєш]

(Сміх)

Це коли ви

відкриваєте на екрані багато вікон,

щоб виглядало так,
ніби ви працюєте,

коли насправді ви просто
сидите в Інтернеті.

(Сміх) (Оплески)

Чи втримаються всі ці слова в мові?
Звісно, що ні.

Ми не раз вибирали
дещо сумнівні слова,

наприклад, у 2006 році,

коли словом року стало "Plutoed" -
той, кого скинули з посади,

наче бідолашного Плутона, що його
перестали вважати планетою.

(Сміх)

Натомість деякі з минулих
слів-переможців

тепер здаються цілком звичними,

як-от "app",
[додаток]

"е" у ролі префікса

і "google" [ґуґлити]
як дієслово.

А ще за кілька тижнів до голосування

американський університет
Lake Superior State University

публікує свій список жаргонних слів,
вартих заборони.

Найдивовижніше,

що багато слів з їхнього списку

співпадають зі словами, які ми
розглядаємо,

як кандидатів у номінації
Слово року.

Річ у тім, що ми помічаємо
ті самі слова -

слова, що стають щораз
популярніші.

Усе залежить від ставлення до них.

Дратують вас мовні витребеньки
і мовленнєві зміни,

чи ви вважаєте їх
кумедними, цікавими

і вартими дослідження,

бо вони є частиною
живої мови?

Список Lake Superior State University

продовжує доволі давній
звичай англійців -

скаржитися на нові слова.

Ось, наприклад, 1875 року
священик Генрі Алфорд

страх як переймався, що
"desirability" ["бажаність"] -

то просто жахливе слово.

Року 1760 Бенджамін Франклін

написав листа до Девіда Г'юма,

заявляючи, що слово "colonize"
["колонізувати"] - погане.

Впродовж багатьох років
люди хвилювалися

щодо нової вимови.

Ось, наприклад, 1855 року
Семюель Роджерс

непокоївся щодо певних
модних способів вимови,

яких він вважав образливими.

Він казав: "Якщо "contemplate" [споглядати] -
ще можна якось стерпіти,

то від "balcony" [балкон] мене
просто таки нудить".

(Сміх)

Це слово запозичено з італійської

і вимовлялось як "балкОні".

Сьогодні ці скарги
звучать дивно,

якщо не по-дурному дивно -- (Сміх) --

але річ у тому,

що нас досі турбують
мовні зміни.

У своєму кабінеті я маю
величезну підбірку

газетних статей,

сповнених стурбованості
щодо "неправильних" слів,

яких би не мало бути
в словнику,

таких як "LOL"
[сміюсь аж за боки хапаюсь],

яке потрапило до Оксфордського
словника англійської мови,

та "defriend" [відфрендити],

що потрапило до Оксфордського
словника американської англійської мови.

А ще я маю статті, автори яких
стурбовані словами

"invite" [запрошувати] у формі
іменника

та "impact" [пошкодження]
у формі дієслова,

бо в англійській так можна сказати
тільки про зуби (teeth can be impacted),

а слово "incentivize"
[мотивувати]

вони називають "обурливою,
бюрократичною обмовкою".

Не подумайте, що укладачі словників

нехтують такими думками.

Вони намагаються дати нам поради
щодо вживання слів,

які вважаються жаргонними,
розмовними

чи образливими, позначаючи ці слова
відповідними мітками.

Водночас, вони перебувають
у складному становищі,

бо стараються описати, як ми
вживаємо слова,

і при цьому знають, що ми
часто заглядаємо до словника,

щоб дізнатися, як правильно

вживати те чи те слово.

Через це Словник американської спадщини
англійської мови

містить поради щодо вживання слів.

Ці поради подано зі словами,

які можуть викликати труднощі,

зокрема через те,

що вони змінюють значення.

Утім поради щодо вживання
укладаються живими людьми,

і, на мою думку, ми,
користувачі словників,

не завжди на це

звертаємо увагу.

Наведу вам приклад,

щоб ви зрозуміли, що я маю на увазі,

але спершу поясню, навіщо

редактори словників
пишуть поради щодо вживання.

Візьмемо слово "peruse"
[уважно читати]

і поміркуймо, як ми його
використовуємо.

Мабуть, багато з вас подумали,

що це означає швидко прочитати,
переглянути, пробігти очима.

Дехто, може, навіть подумав
про ходьбу,

про розглядання полиць
у супермаркеті

чи щось у тому дусі.

Ви здивуєтесь, але

зазирнувши до першого-ліпшого
нормативного словника,

перше ж визначення скаже вам,
що це значить "уважно читати"

або "уважно розглядати".

Словник американської спадщини
подає це як перше визначення.

А після нього йде друге визначення -
"швидко прочитати" -

і відразу ж поруч мітка -
"проблема з вживанням".

(Сміх)

А далі йде порада
щодо використання цього слова,

яку варто прочитати.

Ось що там пише:

"Слово "peruse" довгий час
означало "уважно читати"...

Але часто це слово
вживається у ширшому значенні -

просто "читати"...

Вживання слова в розширеному
значенні - "проглянути, швидко прочитати" -

зазвичай вважалося помилкою,

але результати нашого голосування
свідчать, що воно стає

дедалі прийнятнішим.

Речення "I only had a moment
to peruse the manual quickly"

[У мене була хвилина на те,
щоб швидко проглянути інструкцію]

66 відсотків членів
Ради зі слововживання

визнали 1998 року неприйнятним.

У 1999 році неприйнятним
його вважали вже 58 відсотків,

а 2011 - 48 відсотків".

Ох, та Рада зі слововживання,

авторитетний орган мовознавців,

які стають щораз терпиміші.

Тепер, я сподіваюсь, ви подумали:

"Стривайте, а хто входить
до тієї Ради?

І що мені робити з їхніми заявами?"

Якщо ви подивитесь на титульну сторінку

Словника американської спадщини,

то знайдете там імена

людей, які входять до Ради
зі слововживання.

Але ж хто тепер читає
титульні сторінки?

До Ради входять
близько 200 людей.

Академіки,

журналісти, письменники.

Там є навіть один суддя
Верховного суду

і кілька мовознавців.

У 2005 році до Ради
увійшла і я.

(Оплески)

І ось чим ми можемо
вам допомогти.

Ми можемо познайомити вас

із різними думками щодо
вживання конкретних слів.

На цьому наші повноваження
закінчуються.

Ми - не мовознавча академія.

Раз на рік мені надсилають анкету,

де я маю відповісти, чи нові способи
вживання слова,

нова вимова, нові значення
є прийнятними.

І ось що я роблю перед тим,
як заповнити анкету.

Я слухаю, що говорять
і пишуть інші люди.

Я не дослухаюсь до власних

уподобань в англійській мові.

Зізнаюсь вам чесно:

я не люблю слова "impactful"
[ефективний],

але воно не має
жодного стосунку до того,

стає це слово загальновживаним

і прийнятним у письмі, чи ні.

Тому я роблю відповідально -

аналізую, як інші вживають
це слово.

Для цього я часто звертаюсь

до баз даних онлайн,
наприклад, до сервісу Google Books.

І якщо задати на пошук слово
"impactful" у Google Books,

то ось що ви знайдете.

Очевидно, що слово "impactful"

стало в пригоді

багатьом письменникам,

і використовується
щораз активніше

впродовж останніх 20 років.

Зміни в мові, які не всім нам
до вподоби,

так чи інакше відбудуться.

Будуть зміни, які викличуть
реакцію на кшталт:

"Справді?

Хіба мова мусить так змінюватися?"

І тут я хочу наголосити,

що не треба поспішати

й заявляти, що ось та
зміна - жахлива,

не треба спішити

і накидати власні вподобання
іншим людям,

і в жодному разі не треба

говорити, мовляв, англійська мова
переживає не найліпші часи.

Це не так. Вона багата, яскрава

й сповнена творчого духу
людей, які нею розмовляють.

Озираючись назад, нам смішно,

що колись слово "nice" [гарний]
означало "дурний",

а "decimate" [знищувати]

значило "вбивати кожного десятого".

(Сміх)

Нам здається, що Бен Франклін
поводився дивно, коли

хвилювався, що слово "notice" [помічати]
вживається як дієслово.

Але знаєте, що я вам скажу?

Через сотню років
ми здаватимемось диваками,

бо хвилюємось, що слово "impact" [удар]
стає дієсловом,

а "invite" [запрошувати] - іменником.

Мова не змінюватиметься так стрімко,

що ми за нею не поспіватимемо.

Для неї це не властиво.

Сподіваюсь, що для вас

мовні зміни здаватимуться
не тривожними,

а кумедними й цікавими,

так само, як для редакторів словників.

Сподіваюсь, вам сподобається
бути частиною

творчої сили, що змінює

нашу мову й вдихає в неї
новий дух.

Отож, як слово потрапляє
до словника?

Воно потрапляє туди тому,

що ми часто вживаємо його,

а укладачі словників пильнують
за нами.

А якщо вам подумалось:
"Але ж тоді виходить, що саме ми

вирішуємо, що означає якесь слово",

то я підтверджу: "Так воно і є

і було завжди".

Словники - чудові порадники
й прекрасне джерело,

але не існує об'єктивного словника,

який би вирішував, що значить те чи те слово,
наче верховний суддя.

Якщо спільнота мовців вживає
якесь слово

і знає, що воно означає,
значить, це слово існує.

Можливо, це сленгове слово,

можливо, розмовне,

може, вам воно здається

нелогічним чи зайвим,

але якщо ми вживаємо це слово,

значить, воно справжнє.

Дякую.

(Оплески)