Aldosterone and ADH | Renal system physiology | NCLEX-RN | Khan Academy

Порвівняємо Альдостерон та АДГ
(Антидіуретичний гормон) крок за кроком.

Я гадаю, нам буде корисно
зробити

маленьке резюме як ці двоє працюють,
бо воно підкаже нам,

що саме вони роблять.

Маємо маленький нефрон, маленькі
канальця, та клітини, що вкривають їх

і в кінці сеча виводиться
цим шляхом назовні. Поряд з ними знаходяться маленькі

кровоносні судини, і щоб не малювати двічі
я просто обріжу та вставлю

цей малюнок збоку ось тут.

В цьому канальці, ми знаємо, що з однієї сторони, з сторони альдостерону, знаходиться водонепроникна мембрана.

Ця мембрана, що відокремлює ці два шари
клітин є водопроникною.

Тут, на стороні АДГ, ми знаємо, що
вони НЕ водопроникні.

Причина того, чому я так кажу, є те, що хоча вони і виглядають схожими,

це різні частини нефрону.

Як працює альдостерон,
яку головну дію він чинить?

Він притягує натрій та
виштовхує в сечу калій.

Це і є головна дія альдостерону -
поглинати натрій,

не даючи легко проходити мембрани.

і натрій, ми знаємо,
не є водопроникним для мембран.

Насправді, це дуже важливо, бо якщо він не
здатний пройти крізь мембрани,

тоді, це означає, що він буде сприяти
нормальному тонусу м'язів, бо нам відомо,

що іони, що не здатні пройти
через мембрани,

найбільше сприяють нормальному тонусу м'язів.

Навправді, це дуже важливо, бо
калій,

в порівнянні з натрієм, може "легко"
пройти через мембрани.

Тож, якщо ви маєте один іон,
який зовсім не може перетнути мембрану

і вивільняєте іон, що може легко
перетнути мембрану,

тоді ваш тонус збільшиться, бо все,
що ви отримаєте

це більше іонів, які можуть залишитися
в кровоносних судинах.

І оскільки вони можуть залишитися в
кровоносних судинах, це буде сприяти тонусу.

Вода, потраплятиме в кровоносні судини.

Саме так альдостерон
затягує воду в кровоносні судини,

збільшуючи тонус м'язів.

Для порівняння, АДГ просто
використовує водяні канали

в тому випадку, якщо вода не здатна пройти інакше,

тоді, ви не маєте проблем з
накопиченням води.

Тож, тут є ключова відмінність: один з них
використовує осмоль

для затягування води, тому ми завжди кажемо
"Вода йде за натрієм".

А інший просто використовуює канали.

Я звільню трішки простору тут...

Я створю дві категорії: одна категорія це "Об'єм",

а інша - "Осмолярність".

Ми знаємо, що осмолярність це простий дріб.
Це осмолі поділені на об'єм.

Ми маємо те саме в іншій колонці, я зроблю те саме
і для цієї сторони:

осмолярність - це осмолі поділені на об'єм.

Ми побачимо, як ці два гормони діють,
чи вони будуть впливати на одну чи обидві частини дробу.

Ми знаємо, що шлях, яким діє альдостерон,
це збільшення осмолів.

Він змінить це, збільшить число осмолів

та, як результат, збільшить об'єм.

Тож, фактично, гормони впливають як на осмолі,
так і на об'єм.

Давайте розпочнемо, я тільки обведу це слово в таблицю, бо ми знаємо, що об'єм знаходиться під впливом.

Оскільки і осмолі, і об'єм знаходяться під впливом
і вони пропорційні один до одного

переважно, ми не вважаємо, що осмолярність
буде під впливом альдостерона, бо обидва

числівник та знаменник будуть
збільшуватися, якщо альдостерон збільшиться

або зменшаться, якщо навколо
немає альдлостерону.

Тож, альдостерон, насправді, не
впливає на осмолярність.

Тепер, дія АДГ є іншою.

У випадку АДГ ми маємо об'єм, що зростає,
це насправді важлива річ, що відбувається.

Тож, ми мали б сказати, що ми маємо
зміну об'єму тут.

Але по відношенню до осмолів
ми, фактично, не маємо цієї

зміни осмолів з АДГ.

Якщо ми не змінюємо осмолі, а змінюємо
об'єм,

тоді осмолярність змінюється.

Якщо ви зміните знаменник, а не числівник,
то число зміниться.

Отже, саме тому АДГ впливає на осмолярність,
не впливаючи на осмолі.

Є одна хитрість, вона полягає в тому, що...
і я думаю ви зможете побачити це зараз,

що числівник не змінюється,
але в цілому змінюється дріб.

Тож, ви маєте збільшений об'єм з цієї сторони

та збільшений об'єм з цієї сторони,

а також маєте зменшення осмолярності.

Тож, це головні відмінності
між цими гормонами.

Я звільню трішки місця і ми продовжимо цю лінію роздумів.

Тож, якщо вони змінюються,
зараз уявіть собі сценарій

в якому ви бажаєте збільшити об'єм,
але зберегти осмолярність.

Отже, якщо ви хочете збільшити об'єм,
при цьому зберігаючи осмолярність

який гормон ви б використали?

Оскільки ми не можемо бачити гормон [малює зверху], просто давайте застосуємо альдостерон та АДГ.

Я тільки намалюю стрілки "вверх" та "вниз".

Це два гормони, я хочу збільшити об'єм.

Я безсумнівно застосую альдостерон, бо він

не впливає на осмолярність,
але я НЕ використаю АДГ.

Я намалюю маленьке коло
з лінією, що проходить через нього.

Я НЕ буду використовувати АДГ знову,тому що
я хочу зберегти осмолярність.

Я б не хотів використовувати АДГ в цьому випадку.

Тепе, скажімо, ви хотіли б збільшити об'єм,
НЕЗВАЖАЮЧИ на осмолярність.

Мається на увазі, що вам байдуже, чи зміниться осмолярність.

Скажімо, ви потрапили у
велику автомобільну аварію

і стікаєте кров'ю, і вас, насправді, турбує лише одна річ

чи збільшується ваш об'єм крові.

Це єдина річ, що

має для вас значення. Тож ви дійсно бажаєте
збільшити об'єм і хочете зробити це швидко.

В цьому випадку, ви звісно
хочете застосувати

все, що вам доступно, альдостерон та АДГ.

Той факт, що осмолярність знизиться з АДГ,
справді не має значення.

Тому що в цьому випадку, ми сказали,
НЕЗВАЖАЮЧИ на осмолярність.

Тож тому, я застосую АДГ цього разу.

Ви мабуть усвідомлюєте
як це все має працювати, чи не так?

Тепер, скажімо, ви хотіли б
зменшити осмолярність

незважаючи на об'єм, вам байдуже чи

зміниться об'єм трішки тут чи ось тут.

Отже, в цьому випадку, незважаючи на об'єм, що б
я робив?

Якщо б я не зважав на об'єм та хотів лише
зменшити осмолярність...

Це здається безглуздям, так?

Це те, що саме буде робити АДГ, він буде
зменшувати осмолярність.

І в цьому випадку мені, насправді,
не потрібен альдостерон.

Тому, що я сказав, що я не турбуюсь про зміни
в об'ємі, тож це чудово.

Я просто застосую АДГ та визнаю збільшення
в об'ємі.

В четвертому випадку, скажімо ви хочете
зменшити осмолярність та зберегти об'єм.

Ви не хочете, щоб він збільшувався чи
зменшувався.

Це хитрість, чи не так? Бо для
зменшення осмолярності потрібен лише один гормон.

Лише один гормон зможе це зробити.
Тож ви розпочнете з АДГ.

Проте, якщо ви хочете зберегти об'єм...

ви знаєте, що АДГ спричинить
невелике зростання об'єму...

Якщо ви не хочете, щоб він зріс,
а хочете зберегти об'єм,

в такому випадку вам, фактично, потрібно лише трішечки зменшити рівень альдостерону.

Так, щоб це зберегло б ваш об'єм.

Тепер ви можете побачити як два гормони

мають працювати разом, щоб ви могли
отримати різні результати.

В залежності від статусу вашого об'єму

та статусу вашої осмолярності.

Я можу відобразити всі стрілки по іншому або можу
сказати:

"Добре, а як на рахунок зменшення
об'єму та збереження осмолярністі,

або зменшення об'єму
незалежно від осмолярності?"

І ви, по суті, могли б зробити
протилежні дії до всіх цих речей.

Будь-яка незначна зміна в об'ємі
та в осмолярності може допомогти вам

передбачити як будуть діяти альдостерон та АДГ.

Переклад на українську мову: Ольга Арабська,
рев'ювер: Юлія Білаш, благодійний фонд "Magneticone.org"