Нехай мої дані змінять хід ваших думок

Виступаючи в Державному департаменті США цього літа, Ганс Рослінґ використовує його захоплюючу програму для розвінчання міфів про світ, що розвивається. Подивіться на новий аналіз Китаю і світу, що пережив банкрутство, разом із класичними графіками даних.

Поговоримо про хід ваших думок.

Чи відповідає хід ваших думок
ходу моїх даних?

(Сміх)

Якщо ні, одне чи інше потребує модернізації,
чи не так?

Коли я розповідаю своїм студентам
про глобальні процеси

і слухаю їх під час перерви на каву,

вони завжди говорять про "нас" та "них".

І коли вони повертаються в аудиторію,

я питаю у них: "Що ви маєте на увазі
під цим "ми" та "вони"?"

"О, це дуже просто. Це західний світ
і світ, що розвивається, - кажуть вони.

- Ми це вчили в коледжі".

І яке ж тоді визначення? "Визначення?

Та кожен його знає," - відповідають вони.

Але потім, знаєте, я тисну на них далі.

І от одна дівчинка дуже розумно каже:
"Це дуже просто.

Західний світ - це довге життя
в маленькій родині.

Світ, що розвивається - це коротке життя
у великій родині".

І мені сподобалось це визначення,
бо воно дало мені змогу

перенести набір їхніх думок

в набір даних.

І тут якраз цей набір даних.

Отже, бачимо, що на цій осі тут

зазначено розмір родин.
Один, два, три, чотири, п'ять

дітей на одну жінку на цій осі.

А тут - тривалість життя,
очікувана тривалість життя,

30, 40, 50.

Саме те, що сказали студенти,
і було їхнім уявленням про світ.

І справді, йдеться про спальню.

Де чоловік і дружина вирішують
мати маленьку сім'ю,

виховувати своїх дітей, і те,
наскільки довго вони будуть жити.

Йдеться про ванну і кухню. Якщо є достатньо мила,
води та продуктів харчування, як відомо,

можна прожити довше.

І студенти мали рацію.
Це було не те, з чого складався світ -

світ тут складався з набору країн,
розташованих ось тут,

в яких були великі сім'ї і коротке життя.
Світ, що розвивається.

І в нас був один набір країн ось тут,

які й були західним світом.

В них були маленькі родини і довге життя.

А зараз ви тут побачите

захоплюючі речі, які відбулися в світі
протягом одного мого життя.

У країнах, що розвиваються,
почали використовувати

мило і воду, вакцини.

І весь світ, що розвивається,
почав планування сім'ї.

І частково в США, які допомагають забезпечити

технічну підтримку та інвестиції.

Як бачимо, весь світ рухається
до родини з двома дітьми

і життя від 60 до 70 років.

Але певні країни все ще
залишаються в цій зоні.

Як видно, тут досі є Афганістан.

Тут залишається Ліберія.
Тут залишається Конго.

Отже, у нас є країни, які живуть там.

Тож проблема, з якою я стикнувся,

полягала в тому,
що світогляд моїх студентів

відповідав реаліям того світу,

що існував тоді,
коли народилися їхні вчителі.

(Сміх)

(Оплески)

І ми, насправді, коли ми прокручували
це по всьому світу.

Минулого тижня я був на Всесвітній конференції
з проблем здоров'я, у Вашингтоні,

і міг спостерігати за хибними поняттями,

які були притаманні навіть
активним людям у Сполучених Штатах,

що вони не уявляють масштабів покращення,

яке відбулось у Мексиці чи в Китаї по відношенню до Сполучених Штатів.

Погляньте сюди, як я буду рухати їх вперед.

Рухаємось ось так.

Вони наздогнали. Ось Мексика.

Вона на одному рівні зі США в цих двох соціальних аспектах.

І це було відомо менш, аніж п'ятьом відсоткам

фахівців зі Всесвітньої охорони здоров'я.

Ця велика нація, Мексика,

має проблему, руки якої тягнуться з Півночі,

через кордони, і їм потрібно це зупинити,

тому що, як ви знаєте, у них дивні стосунки зі США.

Але якщо я зміню цю вісь тут,

а натомість поставлю дохід на одну людину.

Дохід на одну людину. Я можу його тут поставити.

І тоді ми побачимо

діаметрально протилежну картину.

До речі, я вчу вас,

як користуватися нашим сайтом, Gapminder World,

коли я роблю такі коригування,

тому що це безкоштовний інструмент у мережі.

І коли нарешті у мене все вийшло,

я можу повернутися на 200 років назад в історію.

І можу знайти тут Сполучені Штати.

Можу продемонструвати й інші країни.

Зараз у мене є дохід на одну людину на цій осі.

І лише в Сполучених Штатах була одна, дві тисячі доларів на той час.

А очікувана тривалість життя була від 35 до 40 років,

на рівні сучасного Афганістану.

Зараз я покажу те, що відбулося у світі.

Це замість вивчення історії

в університеті протягом одного року.

Ви спостерігаєте за мною одну хвилину і отримуєте цілу картину.

(Сміх)

Ви можете спостерігати, як коричневі кульки, що є Західною Європою,

і жовта, яка є Сполученими Штатами,

стають все заможнішими і заможнішими,

та ще й починають ставати все здоровішими та здоровішими.

А ось 100 років назад,

коли решта світу залишається позаду.

Тут підходимо ми. І це був грип.

І саме тому ми так боїмося грипу, чи не так?

Ми все ще пам'ятаємо. Падіння тривалості життя.

І тоді ми пішли вгору. Не раніше,

аніж почалася незалежність.

Подивіться сюди: ось Китай,

а ось Індія,

ось, що відбулося.

Ви помітили, що Мексика вже тут?

Мексика ще не на одному рівні зі Сполученими Штатами,

але вони досить близько.

І особливо, дуже цікаво поспостерігати

за Китаєм та Сполученими Штатами

протягом 200 років,

тому що мій старший син зараз працює на Google,

після того, як Google придбав це програмне забезпечення.

Тому що насправді, це дитяча праця. Мій син з дружиною сиділи в комірчині

протягом багатьох років і розробляли це.

І мій молодший син, який навчався китайської в Пекіні.

Таким чином, вони розглядають це з двох перспектив.

І мій син, молодший син, який навчався в Пекіні,

в Китаї, отримав довгострокову перспективу.

В той час, коли мій старший син, який працював на Google,

повинен був удосконалюватися щоквартально, чи раз на півроку.

Або Google досить щедрий, і тому у нього може бути один або два роки, щоб піти.

Але в Китаї дивляться з покоління в покоління,

тому що вони пам'ятають

дуже скрутний період в 100 років,

коли вони рухались назад.

А потім вони будуть пам'ятати першу частину

останього століття, яка була дійсно поганою,

і з якої вдалося перейти у так званий Великий Прорив.

Але це був 1963 рік.

Мао Цзедун, зрештою, приніс здоров'я в Китай,

а потім він помер, і тоді Ден Сяопін розпочав

цей вражаючий поступ вперед.

Чи не дивно спостерігати те, що Сполучені Штати

спершу розвинули економіку, а потім поступово розбагатіли?

У той час, як Китай спромігся стати здоровішим раніше,

тому що застосував знання щодо харчування,

а потім ще й переваги пеніциліну,

вакцини й планування сім'ї.

І в Азії соціальний розвиток відбувся

до того, як відбувся економічний розвиток.

Мене, професора з питань суспільного здоров'я,

не дивує, що всі ці країни так швидко зараз розвиваються.

Тому що те, що ви тут бачите,

це плоский світ Томаса Фрідмана,

чи не так?

Він зовсім, зовсім не плоский.

А країни з середнім рівнем доходу -

і тут я би пропонував моїм студентам

перестати використовувати термін "країни, що розвиваються".

Тому що, врешті-решт, розмови про країни, що розвиваються,

схожі на історію Сполучених Штатів у двох частинах.

Остання частина про сучасне і президента Обаму,

а інша - про минуле,

що охоплює все від Вашингтона

до Ейзенгауера.

Тому що період від Вашингтона до Ейзенгауера,

це те, що ми бачимо в країнах, що розвиваються.

І насправді можна об'єднати все від Мейфлауера (корабель з першими британськими поселенцями)

до Ейзенгауера,

і все це об'єднати терміном "країни, що розвиваються",

як ті, де чудовим чином зростають міста,

і які мають великих підприємців,

так і ті, що руйнуються.

Отже, яким чином можна було би зробити це зрозумілішим?

Ну, один зі способів - це поглянути, чи можемо ми

оцінити розподіл доходів.

Розподіл доходів людей у світі,

від 1$. Від того значення, коли є їжа на вечерю.

Ці люди лягають спати голодними.

І це досить багато людей.

Це 10$, коли є суспільна чи приватна

система охорони здоров'я. Коли можна

забезпечити послуги лікаря для родини чи шкільне навчання для своїх дітей,

і це країни організації економічного розвитку та співробітництва:

Греція, Латинська Америка, Східна Європа.

Це Східна Азія, а блакитним - Південна Азія.

А це те, як змінився світ.

Він змінився якось так.

Ви бачите, як він росте? І як сотні мільйонів

і мільярди вириваються з бідності в Азії?

І він рухається сюди?

А зараз я підійшов до прогнозів,

але я повинен тут зупинитися на порозі дверей Леман Бразерс, тому що -

(Сміх)

це місце, від якого прогнози вже не вартують нічого.

Можливо, світ зробить це.

А потім він продовжить якось так.

Але в тій чи іншій мірі, це те, що відбудеться,

і ми маємо світ, який неможливо розділити.

Є країни з високим рівнем доходу тут,

зі Сполученими Штатами в якості лідера;

є економіки, що розвиваються, всередині,

які багато інвестують у розвиток;

і ми маємо країни з низьким рівнем доходів тут.

Так, це факт, що там, звідки йдуть гроші,

їх економили протягом останнього десятиліття.

А тут у нас країни з низьким рівнем доходу,

де є бізнес.

А тут ми маємо країни в стані рецесії і війни,

на кшталт Афганістану, Сомалі, частини Конго, Дарфур.

Ми маємо все це одночасно.

Саме тому так важко описати все те, що відбувається

в країнах, що розвиваються.

Тому що те, що тут відбувається, настільки різноманітне.

І тому я пропоную

дещо відмінний підхід щодо того, як їх називати.

Також є величезні відмінності усередині країни.

Я чув, що ваші підрозділи тут поділені по регіонах.

Тут є Африка на південь від Сахари, Південна Азія,

Східна Азія, арабські держави,

Східна Європа, Латинська Америка, та ОЕСР.

А на цій вісі, ВВП.

А на цій, рівень здоров'я, дитячої смертності,

і ні для кого не є сюрпризом,

що Африка на південь від Сахари знаходиться внизу.

Але коли я розділив її, поділив

на кульки, що відповідають країнам,

розмір кульки тут відповідає населенню.

Тоді стає видно, що С'єрра Леоне та Маврикій абсолютно різні.

Існує величезна різниця між країнами Африки на південь від Сахари.

Я можу розділити і решту. Ось Південна Азія,

арабський світ.

А ось всі ваші різні підрозділи.

Східна Європа, Латинська Америка, і країни ОЕСР.

Ось і ми. У світі існує безперервний континуум.

І не можна розділити його на дві частини.

Ось тут Мейфлауер. А ось тут Вашингтон,

країни, що будуються і розбудовуються.

Ось тут Лінкольн попереду них.

Ось Ейзенгауер, який осучаснює країни.

А ось і Сполучені Штати сьогодні, тут нагорі.

І всі ці країни розташовані таким чином.

Це є важливо

для усвідомлення того, як змінився світ.

А в цій точці я вирішив зробити паузу.

(Сміх)

Це моє завдання, від імені решти світу,

висловити подяку платникам податків у США,

за Демографічні дослідження у сфері здоров'я (DHS).

Багатьом з них навіть не відомі результати - ні, це не жарт.

Це дуже серйозно.

Це все завдяки тому, що США постійно спонсорує,

ось уже 25 років, дуже гарну методологію

визначення рівня дитячої смертності,

щоб зрозуміти, що відбувається у світі.

(Оплески)

І це уряд США і найкраще від нього,

без пропаганди, забезпечення даними,

що корисні суспільству.

І забезпечення цих даних безкоштовно

в інтернеті, для того, щоб ними могли користуватися у всьому світі. Велике Вам спасибі.

Зовсім не так, як у Світовому банку,

який узагальнює дані щодо урядових коштів,

податкові надходження, а потім продає їх з невеликим прибутком,

в дуже неефективний спосіб Ґутенберґа.

(Оплески)

Але люди, які роблять це у Світовому банку,

вважаються найкращими в світі.

І вони висококваліфіковані професіонали.

Ми просто хотіли б оновити наші міжнародні організації,

щоб працювати зі світом сучасними методами: так, як робимо це ми.

І коли мова заходить про безкоштовні дані і прозорість,

Сполучені Штати Америки - одні з найкращих.

І це не просто свавільне висловлювання шведського професора з питань суспільного здоров'я.

(Сміх)

І мені не платили за те, щоб я прийшов сюди, ні.

Я хотів би продемонструвати вам, що стається з даними,

і як можна їх продемонструвати.

Погляньте. Це - світ.

З рівнем доходу ось там і рівнем дитячої смертності.

І що ж відбулося у світі?

З 1950, протягом останніх 50-ти років

відбувалося падіння дитячої смертності.

І саме DHS (Демографічні дослідження у сфері здоров'я) дали змогу дізнатися про це.

Відбулось зростання доходів.

І колишні блакитні країни, що розвивалися,

вже змішані з колишнім індустріалізованим західним світом.

Ми маємо континуум. Але ми все ще маємо, звичайно,

Конго, ось там. Ми все ще маємо бідні країни,

як це завжди було в історії.

Ось нижній мільярд, про який ми сьогодні вже чули,

щодо абсолютно нового підходу до його оцінки.

І як швидко це все відбулося?

Отже, MDG 4 (Ціль розвитку тисячоліття №4 - зменшити дитячу смертність).

Сполучені Штати були не настільки енергійними,

щоб користуватися MDG 4.

Але Ви стали найбільшим спонсором, який дав змогу вимірювати її,

тому що єдине, що ми можемо виміряти, це дитяча смертність.

І ми говоримо, що вона повинна зменшитись на чотири відсотки за рік.

Погляньмо, чого досягла Швеція.

Ми звикли вихвалятися швидким соціальним прогресом.

Ось де ми були, 1900.

1900, Швеція була ось тут.

Такий самий рівень дитячої смертності, як і в Бангладеші у 1990,

хоча вони мали нижчі доходи.

Вони стартували дуже добре. Вони добре користуються медициною.

Вакцинують дітей, користуються кращою водою.

І вони зменшили рівень дитячої смертності,

з вражаючих 4,7 відсотків на рік. Вони обігнали Швецію.

Я прокручу Швецію за такий самий 16-річний проміжок.

Друге коло - це Швеція 1916 року.

проти Єгипту 1990 року.

Ось де ми. І ще раз США тут є частково причиною.

Вони отримують безпечну воду, отримують їжу для бідних,

вони подолали малярію.

5,5 відсотки. Вони швидші, аніж цілі розвитку тисячолітття.

І третій шанс для Швеції, проти Бразилії.

В Бразилії відбулися вражаючі соціальні покращення

протягом останніх 16 років,

і вони відбувалися швидше, аніж у Швеції.

Це означає, що світ сходиться докупи.

Країни з середнім рівнем доходу,

економіки, що розвиваються, вони наздоганяють.

Вони переміщаються у міста,

що також сприяє цьому.

Ну, шведські студенти протестують у цьому місці.

Вони кажуть: "Це не чесно,

тому що у цих країн є вакцини та антибіотики,

які були недоступними для Швеції.

Необхідно провести порівняння у реальному часі".

Добре. Візьмемо Сингапур у рік мого народження.

В Сингапурі рівень дитячої смертності вдвічі перевищував шведський.

Це найбільш тропічна країна світу,

країна боліт на екваторі.

І ось, що ми маємо. Трохи часу вони витратитили, щоб стати незалежними.

Але потім вони почали розбудовувати свою економіку.

І вони зробили соціальну інвестицію. Вони подолали малярію.

Створили чудову систему охорони здоров'я,

яка перевершила і США, і Швецію.

Ми навіть не могли подумати, що вони перевершать Швецію!

(Оплески)

Всі ці зелені країни працюють над Цілями розвитку тисячоліття.

Ці жовті лише на порозі цієї роботи.

Червоні, це країни, які не працюють над цим, і їхню політику треба вдосконалити.

Непроста екстраполяція.

Нам дійсно потрібно знайти спосіб,

як краще підтримати ці країни.

Необхідно поважати країни з середнім рівнем доходів

за те, що вони роблять.

І ми повинні покласти масиви фактичних даних в основу погляду на світ.

Це долар на особу. Це рівень ВІЛ у країнах.

Блакитна Африка.

Розмір бульбашок - це кількість ВІЛ-інфікованих.

Ви бачите масштаб трагедії у Південній Африці.

Біля 20 відсотків дорослого населення інфіковане.

І попри досить високий дохід,

у них величезна кількість ВІЛ-інфікованих.

Але ви також бачите, що тут є африканські країни.

Не існує такої штуки, як епідемія ВІЛ у Африці.

Існує цифра, від п'яти до десяти країн у Африці,

в яких той самий рівень, що і в Швеції чи Сполучених Штатах.

Є й інші, де рівень надзвичайно високий.

І я покажу вам, що ж відбулося

в одній з найкращих країн з найбільш яскравою економікою

в Африці і добрим керівництвом, Ботсвані.

У них дуже високий рівень. Він іде вниз.

Але провалу зараз немає,

тому що там, з допомогою від PEPFAR (Надзвичайний план по боротьбі зі СНІДом).

працюють над лікуванням. і люди не вмирають.

І, як бачите, це не легко,

оскільки це спричинено війною.

Тому що тут, у Конго, йде війна.

А тут, у Замбії - мир.

І це не пов'язано з економікою. У багатших країнах він трошки вищий.

Якщо поділити Танзанію по рівню доходів,

то найбагатші 20% у Танзанії

мають більше ВІЛ, аніж найбідніші.

Але насправді в кожній країні по-своєму.

Погляньмо на провінції Кенії. Вони дуже різні.

І ось, бачите, яка там ситуація.

Це не глибока бідність. Це особливе становище,

ймовірно, повязане з чисельними статевими зв'язками,

у частини гетеросексуального населення

в певних країнах, чи певних частинах країн,

у південній та східній Африці.

Але не пов'язуйте це лише з Африкою. Не пов'язуйте це з расовою ознакою.

Пов'язуйте це з місцевими проблемеми. І займайтеся профілактикою в кожному місці,

у той спосіб, який прийнятний на локальному рівні.

Для підсумку,

є речі, від яких страждає

один мільярд бідних, про які нам невідомо.

Ті, хто живе без мобільного телефона,

хто ще не бачив комп'ютера,

у кого немає електрики вдома.

Це хвороба, конзо, я провів 20 років

досліджуючи її в Африці.

Вона виникає від швидкого споживання токсичного кореня маніоки в період голодування.

Симптоми подібні до епідемії пелагри в районі Міссісіпі у 30-х роках.

Подібні до інших захворювань травної системи.

Такою хворобою ніколи не захворіє багата людина.

Ми бачили це тут у Мозамбіку.

Ось епідемія у Мозамбіку. Це епідемія у північній Танзанії.

Ви ніколи не чули про таку хворобу.

А кількість її жертв вища,

ніж від лихоманки Ебола.

Спричиняє параліч.

І за останні два роки

2000 людей були паралізовані

у південній частині регіону Бандунду.

Тут проводилась незаконна торгівля наркотиками,

із зони, яку контролювала політична організація UNITA в Анголі.

Зараз торгівля зникла,

і вони мають великі проблеми з економікою.

Тиждень тому вперше

було проведено чотири лінії Інтернету.

Хай вас не знічує прогрес економіки, що розвивається,

і великі можливості

людей у країнах із середнім прибутком

та мирних країнах із низьким прибутком.

Таємниця одного мільярда все ще не розкрита.

Нам варто оперувати більшою кількістю понять,

ніж просто "країни, що розвиваються" та "світ, що розвивається".

Нам потрібен певний хід думок. Світ сходиться в одну точку,

але - але - але не останній мільярд.

Бідні є, як і раніше.

Так не повинно бути, але один супермен не змінить все враз.

Та ви залишатиметесь

одним з таких суперменів,

який подає найбільшу надію на майбутнє.

І ця інституція

відіграє ключову роль

не тільки для Сполучених Штатів, а й для всього світу.

Тож ви обрали погане ім'я,

Державний департамент. Це не Державний департамент.

Це Світовий департамент.

Ми покладаємо на вас великі надії. Дуже Вам дякую.

(Оплески)