Свамі Даянанда Сарасваті: У пошуках милосердя

Свамі Даянанда Сарасваті розповідає, як, працюючи над особистісним розвитком, ми можемо досягнути справжнього милосердя. Він проводить нас через увесь шлях самореалізації: від безпомічного дитинства до саможертовної турботи про інших.

Дитина народжується

і доволі довгий час

є залежною.

Вона не може бути утримувачем.

Вона є безпомічна.

І навіть не знає, як виживати,

хоча й наділена інстинктом самозбереження.

Їй необхідна допомога матері чи опікуна, для того щоб вижити.

Вона не може дозволити собі сумніватись в людині, яка про неї піклується.

Їй необхідно повністю підкоритись,

як підкоряються анестезіологу.

Їй необхідно повністю підкоритись.

А це передбачає повну довіру.

Це передбачає, що людина, котрій довіряють

не підведе.

Дитина виростає

і починає розуміти,

що людина, котрій вона довіряє, може і підвести її.

Хоча, вона навіть не знає слова "підводити".

А отже, дитина винить себе.

Безмовне звинувачення,

від якого дуже важко позбавитись,

безмовне самозвинувачення.

Дитина виростає і стає дорослою,

досі, вона була залежною,

але зрілість людини

полягає у вмінні вносити свій вклад,

бути самостійною.

Людина не може вносити свій вклад допоки не почуватиме себе впевнено,

не почуватиме себе дорослою

не почуватиме себе самодостатньою.

Бути милосердним - це не жарти.

Це не так просто.

Необхідно усвідомити свою власну значимість.

Значимість, зосереджену на самому собі,

не в плані грошей,

не в плані влади,

і не в плані соціального статусу,

а в значимості самого себе.

Усвідомлення самого себе.

Зосередженість на своїй значимості, цілісності,

в іншому випадку, милосердя - це пусте слово, мильна бульбашка.

Ви іноді можете проявляти милосердя,

керуючись емпатією,

а не милосердям.

Дякувати Богу, ми всі наділені емпатією.

Коли хтось відчуває біль, ми співпереживаємо.

Вімблдонський турнір, фінал,

двоє змагаються за перемогу.

У кожного по два гейма.

Перемогу може отримати кожен.

Їх боротьба до цього моменту вже не має значення.

Перемагає один.

Згідно тенісному етикету, обидва гравці повинні підійти до сітки

і потиснути один одному руку.

Переможець махає руками

і цілує землю,

кидає свою футболку, наче вона комусь потрібна.

(Сміх)

І йому потрібно підійти до сітки.

Коли він підходить до сітки,

ми бачимо, як його обличчя повністю змінюється.

І виглядає так, наче він не хотів цієї перемоги

Чому? Емпатія.

Людське серце.

Жодне людське серце не позбавлене цієї емпатії.

Жодній релігії не знищити її своєю доктриною.

Жодна культура, нація чи націоналізм

не може зачепити її,

тому що це емпатія.

І це вміння співпереживати

є вікном через яке ми можемо допомогти іншим людям,

ми можемо зробити щось, що змінить їх життя.

Навіть слова, навіть час.

Милосердя не обмежується однією формою.

Немає індійського милосердя,

як немає і американського милосердя.

Воно знаходиться поза межами нації, статі, віку.

Чому? Тому що воно є у кожному.

І кожен проявляє його час від часу.

Але ми зараз не говоримо про такі

випадкові прояви милосердя.

Воно не повинно бути випадковим.

Ви не можете наказати людині бути милосердною.

Ви не можете сказати: "Будь ласка, люби мене."

Любов - це дещо, що ви знаходите.

Це не дія,

хоча, в англійській мові це також і дія.

Ми повернемось до цього пізніше.

Отже, необхідно усвідомити власну цілісність

Я хочу нагадати про можливість бути цілісним,

яка є закладена у нас, у кожному з нас.

Незважаючи на життєві перипетії,

ми переживаємо ці рідкісні моменти щастя.

І той, хто є щасливим,

попри усі насмішки,

приймає себе таким, яким він є і здатен знайти своє місце у цьому світі.

Це включає увесь всесвіт,

відомі і невідомі речі.

Усе повністю приймається,

тому що ви знаходите свою цілісність у самому собі.

Суб'єкт - я,

і об'єкт - порядок речей,

зливаються в одне ціле,

у стан, коли ніхто не може сказати: "Мене відкидають",

стан, спільний для усіх і кожного.

Цей досвід підтверджує, що попри усі наші обмеження,

усі примхи, нездійснені бажання, кредити

і звільнення,

і, навіть, облисіння

ви можете бути щасливими.

Проте продовженням цієї думки є те,

що вам не потрібно здійснювати свої бажання, щоб бути щасливими.

Ви самі являєтесь щастям і цілісністю, яку прагнете знайти.

Це єдиний вибір.

Це лише підтверджує той факт,

що цілісність є невід'ємною частиною вас,

і не існує без вас.

Вона мусить бути вами.

Ви не можете бути частиною цілісності

і залишатись цілісними.

В той момент, коли ви щасливі - відкривається ця реальність,

це усвідомлення, це визнання.

Можливо, я є цілісним.

Можливо, вчитель правий.

Можливо, вчитель правий. Ви розпочинаєте нове життя.

І все набуває змісту.

У мене більше немає причин звинувачувати себе.

Якщо хтось хоче звинувачувати себе - він знайде тисячу й одну причину на це,

але якщо я скажу, попри обмеженість мого тіла,

якщо воно є чорним, воно не є білим; якщо воно є білим, то воно не є чорним,

тіло є обмеженим, з якого б ракурсу ми його не розглядали.

Ваші знання є обмеженими, здоров'я є обмеженим,

і сила, відповідно, обмежена

і життєрадісність теж буде обмежена.

Милосердя буде обмежене.

Усе буде обмежене.

Ви не зможете керувати милосердям

якщо не станете вільним, і ніхто не зробить вас вільним,

або ви є таким, або ні. Крапка.

І ви не зможете жити по-справжньому не будучи вільним.

Ваш досвід свідчить про те, що попри усі обмеженості, ви є цілісними.

І цілісність є реальністю вашого існування

у цьому світі.

В основі усього є любов.

Коли ви розглядаєте себе як частину світу -

динамічним проявом цілісності

є те, що ми називаємо любов'ю.

І котра перетворюється у милосердя,

якщо хтось викликає у вас це переживання.

І потім вона перетворюється у жертовність, бажання поділитись з ближнім.

Ви виражаєте себе тому, що ви наділені милосердям.

Для того, щоб знайти милосердя - ви повинні бути милосердними.

Щоб відкрити у собі вміння давати і ділитись,

вам необхідно давати і ділитись.

Короткого шляху не існує. Це як плавання.

Ви вчитесь плавати, плаваючи.

Ви не можете навчитись плавати на матраці і потім піти у воду.

(Сміх)

Ви вчитесь плавати, плаваючи. Ви вчитесь їздити на велосипеді коли їздите на ньому.

Ви вчитесь готувати, готуючи

і маючи співчутливих товаришів навколо, котрі

їстимуть те, що ви наготували.

(Сміх)

І, отже, до чого я веду,

ви повинні вчитись, імпровізуючи.

(Сміх)

Так треба.

Мої попередники мали на увазі саме це.

Ви повинні діяти.

Ви повинні поступати милосердно.

Немає дієслова для слова "милосердя",

зате є прислівник.

Хіба ж не цікаво?

Ви дієте милосердно.

Проте, як діяти милосердно, якщо у вас немає милосердя?

Саме тут потрібно вдавати.

Вдавайте і робіть. Це мантра Сполучених Штатів Америки.

(Сміх)

Вдавайте і робіть.

Дійте милосердно, начебто ви і є милосердними,

зціпивши зуби,

і користуючись усією можливою підтримкою,

і якщо ви вмієте молитись - моліться!

Просіть милосердя.

"Дозволь мені бути милосердним!"

Дійте так!

Ви відкриєте для себе милосердя

і, поступово, все, що з ним пов'язано,

і згодом, якщо у вас буде хороший учитель,

ви відкриєте для себе, що милосердя є динамічним проявом

вашого буття, це ваша цілісність і єдність,

і це є те, чим ви являєтесь.

І на цьому я закінчу, дуже вам дякую.

(Аплодисменти)