Ален де Ботон: Добріша, м'якша філософія успіху
-
0:00 - 0:03У мене кар'єрні кризи зазвичай бувають
-
0:03 - 0:05недільними вечорами,
-
0:05 - 0:07коли заходить сонце
-
0:07 - 0:10і прірва між моїми сподіваннями
-
0:10 - 0:14і реальністю мого життя розширюється так болюче,
-
0:14 - 0:17що я починаю ридати в подушку.
-
0:17 - 0:19Я все це говорю,
-
0:19 - 0:22бо мені здається, що це не лише моя особиста проблема.
-
0:22 - 0:24Можливо, ви скажете, що це не так.
-
0:24 - 0:26Але я думаю, що в нашому з вами житті регулярно
-
0:26 - 0:28відбуваються кар'єрні кризи,
-
0:28 - 0:30і наші уявлення
-
0:30 - 0:32про життя, про кар'єру,
-
0:32 - 0:36зіштовхуються з жорстокою правдою життя.
-
0:36 - 0:39Зараз легше, ніж будь-коли, добре заробляти.
-
0:39 - 0:42Але важче, ніж будь-коли,
-
0:42 - 0:45бути вільним від кар'єрних переживань.
-
0:45 - 0:47Я хотів би розглянути
-
0:47 - 0:49деякі причини, через які
-
0:49 - 0:52ми переживаємо за свою кар'єру,
-
0:52 - 0:54стаємо жертвами кар'єрних криз
-
0:54 - 0:58і тихо ридаємо в подушку.
-
0:58 - 1:01Одна з причин наших страждань –
-
1:01 - 1:03це те, що нас оточують сноби.
-
1:03 - 1:06Тут у мене погані новини,
-
1:06 - 1:09зокрема для тих, хто приїхав до Оксфорду з-за кордону.
-
1:09 - 1:11Зі снобізмом реальна проблема.
-
1:11 - 1:13Іноді люди за межами Британії вважають,
-
1:13 - 1:15що снобізм – суто британське явище
-
1:15 - 1:18довкола садиб і титулів.
-
1:18 - 1:20Погана новина – це неправда.
-
1:20 - 1:22Снобізм – явище глобальне.
-
1:22 - 1:24Ми – глобальна організація. Це глобальне явище.
-
1:24 - 1:26Хто такий сноб?
-
1:26 - 1:29Сноб – це людина, яка бере маленьку частинку вас
-
1:29 - 1:32і використовує її, щоб скласти повний образ того, ким ви є.
-
1:32 - 1:34Це – снобізм.
-
1:34 - 1:36Найпоширеніший вид снобізму
-
1:36 - 1:38нашого часу – кар'єрний снобізм.
-
1:38 - 1:40З ним можна мати справу на вечірці,
-
1:40 - 1:43коли вам задають знамените питання
-
1:43 - 1:46початку 21-го сторіччя – «Чим ти займаєшся?»
-
1:46 - 1:48Залежно від відповіді
-
1:48 - 1:50людям або дуже приємно познайомитися,
-
1:50 - 1:52або вони поглядають на годинник і відпрошуються.
-
1:52 - 1:53(сміх)
-
1:53 - 1:56Протилежність сноба – це ваша мама.
-
1:56 - 1:58(сміх)
-
1:58 - 2:01Не конче конкретно ваша мама, чи моя.
-
2:01 - 2:03Але, так би мовити, ідеальна мама.
-
2:03 - 2:05Людина, яка не зважає на ваші досягнення.
-
2:05 - 2:07На жаль, більшість людей нам не мама.
-
2:07 - 2:10Більшість людей вбачає чіткий зв'язок між тим, скільки часу,
-
2:10 - 2:12і любові, не кохання,
-
2:12 - 2:14хоча це було б щось,
-
2:14 - 2:16а посто любові, поваги,
-
2:16 - 2:19вони готові приділити нам, і це чітко визначено
-
2:19 - 2:21нашою позицією у соціальній ієрархії.
-
2:21 - 2:24Це – одна з причин, чому ми так переживаємо за кар'єру
-
2:24 - 2:28і чому для нас стають важливими матеріальні речі.
-
2:28 - 2:31Часто говорять, що ми живемо у матеріалістичні часи,
-
2:31 - 2:33що ми всі жадібні.
-
2:33 - 2:35Не думаю, що ми матеріалістичні.
-
2:35 - 2:37Ми просто живемо в суспільстві,
-
2:37 - 2:39яке встановлює певні емоційні винагороди
-
2:39 - 2:42за придбання матеріальних речей.
-
2:42 - 2:45Ми хочемо не матеріальних речей, а винагороди.
-
2:45 - 2:47Це – новий погляд на предмети розкоші.
-
2:47 - 2:49Тепер, коли ви побачите когось за кермом Ferarri,
-
2:49 - 2:51то не думайте: «От жаднюга!»,
-
2:51 - 2:54а краще: «Чувак вразливий, його недолюбили».
-
2:54 - 2:59Інакше кажучи... (сміх)
-
2:59 - 3:01Поспівчувайте йому замість ненавидіти його.
-
3:01 - 3:03Є інші причини,
-
3:03 - 3:04(сміх)
-
3:04 - 3:06є інші причини, чому зараз важче
-
3:06 - 3:08зберігати душевний спокій.
-
3:08 - 3:11Одна з них, і це парадокс, бо вона пов'язана з чимось приємним,
-
3:11 - 3:14це наші з вами кар'єрні сподівання.
-
3:14 - 3:16Ніколи сподівання не були такими високими
-
3:16 - 3:19щодо того, чого людина може досягти за своє життя.
-
3:19 - 3:22Всі говорять, що кожен здатен досягти всього.
-
3:22 - 3:24Ми відмовилися від кастової системи.
-
3:24 - 3:26Тепер маємо систему, де кожен може піднятися
-
3:26 - 3:28на будь-яку посаду.
-
3:28 - 3:30Це прекрасно.
-
3:30 - 3:34Це – певний дух рівності. Ми всі рівні.
-
3:34 - 3:36Немає чітко визначених
-
3:36 - 3:38ієрархій.
-
3:38 - 3:40Є лише одна проблема.
-
3:40 - 3:42А саме – заздрість.
-
3:42 - 3:45Говорити про заздрість – справжнє табу.
-
3:45 - 3:48Але якщо в сучасному суспільстві є домінуюче почуття, то це заздрість.
-
3:48 - 3:52І це пов'язано з духом рівності. Зараз поясню.
-
3:52 - 3:55Скоріш за все, ніхто з присутніх чи глядачів
-
3:55 - 3:57не заздрить королеві Англії.
-
3:57 - 4:00Хоча вона набагато заможніша за вас.
-
4:00 - 4:03У неї дуже великий дім.
-
4:03 - 4:07А не заздримо ми їй, бо вона надто дивна.
-
4:07 - 4:09Вона надто своєрідна.
-
4:09 - 4:11Ми не відчуваємо зв'язку з нею. Вона дивно розмовляє.
-
4:11 - 4:13Вона живе в інших умовах.
-
4:13 - 4:17Ми не пов'язуємо себе з нею. Коли не пов'язуєш себе з кимось, то й не заздриш.
-
4:17 - 4:20Чим ближчі люди за віком, за походженням,
-
4:20 - 4:23за процесом самоідентифікації, тим більша небезпека заздрості.
-
4:23 - 4:26Тому не варто ходити на зустрічі однокласників.
-
4:26 - 4:29Немає потужнішого орієнтиру,
-
4:29 - 4:31ніж люди, з якими разом вчився.
-
4:31 - 4:34Проблема сучасного суспільства в тому, що воно перетворює весь світ
-
4:34 - 4:36на школу. Всі ходять в джинсах, всі однакові.
-
4:36 - 4:38Але й не однакові.
-
4:38 - 4:41Отже, маємо дух рівності, поєднаний з суттєвими нерівностями.
-
4:41 - 4:44Це може призвести до дуже напруженої ситуації.
-
4:44 - 4:46Сьогодні так само неймовірно
-
4:46 - 4:48стати багатим і знаменитим, як Білл Гейтс,
-
4:48 - 4:50як у 17-му столітті
-
4:50 - 4:53стати французьским аристократом.
-
4:53 - 4:55Але воно не відчувається.
-
4:55 - 4:58Журнали та ЗМІ дають відчуття,
-
4:58 - 5:01що, якщо ти енергійний, трохи розбираєшся в техніці
-
5:01 - 5:05і маєш гараж, то з тебе також будуть люди.
-
5:05 - 5:06(сміх)
-
5:06 - 5:09Наслідки цієї проблеми відчуваються у книгарнях.
-
5:09 - 5:12Коли заходиш у велику книгарню, у відділ про особистісний ріст,
-
5:12 - 5:14як я інколи роблю,
-
5:14 - 5:16коли аналізуєш ці підручники, що друкуються
-
5:16 - 5:18у світі сьогодні, то фактично маємо дві категорії.
-
5:18 - 5:21Перша категорія каже тобі: «Ти вмієш! Ти можеш! Усе можливо!»
-
5:21 - 5:24А друга розповідає, як впоратись з тим,
-
5:24 - 5:27що називається заниженою самооцінкою,
-
5:27 - 5:29або «почуватися нікчемою».
-
5:29 - 5:31Насправді є реальний зв'язок
-
5:31 - 5:35між суспільством, яке каже людям, що вони спроможні зробити будь-що,
-
5:35 - 5:37та наявністю низької самооцінки.
-
5:37 - 5:39Це – черговий випадок, коли щось позитивне
-
5:39 - 5:41може вилізти боком.
-
5:41 - 5:44Є ще одна причина, чому ми тепер більш напружені
-
5:44 - 5:48щодо своєї кар'єри, свого статусу у світі, ніж будь-коли раніше.
-
5:48 - 5:50І це, знову ж таки, пов'язано з чимось приємним.
-
5:50 - 5:53Ця приємна річ називається «меритократія».
-
5:53 - 5:55Зараз кожен, всі політики, ліві і праві,
-
5:55 - 5:57погоджуються, що меритократія – це добре,
-
5:57 - 6:01що ми всі маємо робити суспільство меритократичним.
-
6:01 - 6:05Що таке меритократичне суспільство?
-
6:05 - 6:07Меритократичне суспільство – це
-
6:07 - 6:09коли у вас є талант, енергія та вміння,
-
6:09 - 6:11ви підніметесь нагору. Ніщо не повинно вас спинити.
-
6:11 - 6:14Це прекрасна думка. Проблема в тому,
-
6:14 - 6:16що якщо ви вірите в суспільство,
-
6:16 - 6:19де достойний дістається вершини,
-
6:19 - 6:22то ви автоматично, і це набагато неприємніше,
-
6:22 - 6:25вірите у суспільство, де той, хто заслуговує опуститись на дно,
-
6:25 - 6:28опускається і там залишається.
-
6:28 - 6:31В результаті положення в житті стає не випадковим,
-
6:31 - 6:33а закономірним і заслуженим.
-
6:33 - 6:36І тут невдача вже видається набагато більш нищівною.
-
6:36 - 6:38У середньовічній Англії,
-
6:38 - 6:40коли бачили дуже бідну людину,
-
6:40 - 6:43то казали про неї, що це «невдаха».
-
6:43 - 6:47Буквально – людина, яку не благословила доля, якій не щастить.
-
6:47 - 6:49Сьогодні, зокрема в США,
-
6:49 - 6:51коли бачать когось із низів суспільства,
-
6:51 - 6:54то часто кажуть, що це «лузер».
-
6:54 - 6:57Є велика різниця між невдахою і лузером.
-
6:57 - 7:00І це показує 400 років еволюції у суспільстві
-
7:00 - 7:03і нашому розумінні щодо відповідальності за життя.
-
7:03 - 7:06Це вже не боги, а ми самі. Ми сидимо за кермом.
-
7:06 - 7:08Це може буде неймовірно захопливо, коли все вдається,
-
7:08 - 7:10і дуже ніщівно, коли ні.
-
7:10 - 7:13У найгіршому випадку це призводить, згідно аналізу соціологів,
-
7:13 - 7:17таких як Еміль Дуркгейм, до більшої кількості самогубств.
-
7:17 - 7:20У розвинутих, індивідуалістських країнах самогубств більше,
-
7:20 - 7:22ніж деінде у світі.
-
7:22 - 7:24Це частково пояснюється тим, що люди все беруть
-
7:24 - 7:26дуже близько до серця.
-
7:26 - 7:30Вони ототожнюють себе зі своїми успіхами та провалами.
-
7:30 - 7:32Чи можна звільнитися від тиску,
-
7:32 - 7:34який я описав?
-
7:34 - 7:36Вважаю, що так. Хотів би вказати деякі можливості.
-
7:36 - 7:38Візьмемо меритократію.
-
7:38 - 7:41Концепція, згідно якій кожен заслуговує мати те, що має.
-
7:41 - 7:44На мою думку, це просто божевільно.
-
7:44 - 7:46Я підтримаю будь-якого політика, як лівого, так і правого,
-
7:46 - 7:48з прийнятними уявленнями про меритократію.
-
7:48 - 7:50У цьому розумінні я меритократ.
-
7:50 - 7:52Але я думаю, що божевільно вірити, що ми зможемо
-
7:52 - 7:56зробимо суспільство по-справжньому меритократичним. Це нежиттєздатна мрія.
-
7:56 - 7:58Думка, що буде суспільство,
-
7:58 - 8:00де всі оцінюються за достоїнством,
-
8:00 - 8:02хороші – зверху, погані – знизу,
-
8:02 - 8:04точно так, як треба – нереалістична.
-
8:04 - 8:06Тут надто багато випадкових факторів.
-
8:06 - 8:08Випадковості, випадковості народження,
-
8:08 - 8:11випадковості предметів, падаючих на голову, хвороб тощо.
-
8:11 - 8:13Ми ніколи не оцінимо їх.
-
8:13 - 8:15Ніколи не відранжируємо людей.
-
8:15 - 8:18Мені сподобалась цитата Св. Августина з «Міста Бога»:
-
8:18 - 8:22«Судити людину за посадою – гріх».
-
8:22 - 8:24Сьогодні ми б сказали, що
-
8:24 - 8:26гріх робити висновки, з ким варто розмовляти, а з ким ні,
-
8:26 - 8:28залежно від його візитної картки.
-
8:28 - 8:30Не посада повинна мати значення.
-
8:30 - 8:32І, згідно зі Св. Августином,
-
8:32 - 8:34тільки Господь може розставити всіх по місцях.
-
8:34 - 8:36І він зробить це у Судний день
-
8:36 - 8:38з янголами, трубами, і небом, що розверзається.
-
8:38 - 8:41Це божевільна думка, якщо ви атеїст, як я.
-
8:41 - 8:43Втім, є в цьому щось дуже цінне.
-
8:43 - 8:47Отож, не поспішайте судити людей.
-
8:47 - 8:50Важко сказати, яку цінність має конкретна людина.
-
8:50 - 8:52Ця її складова – невідома.
-
8:52 - 8:55І не треба поводитись так, наче вона відома.
-
8:55 - 8:58Існує ще одне джерело заспокоєння.
-
8:58 - 9:01Коли ми думаємо про провали, поразки,
-
9:01 - 9:03то одна з причин, чому ми їх боїмося – це не просто
-
9:03 - 9:05втрата доходу, втрата статусу.
-
9:05 - 9:09Ми боїмося осуду та кпинів з боку оточуючих.
-
9:09 - 9:11Орган глузування №1
-
9:11 - 9:13на сьогодні – це газета.
-
9:13 - 9:15Якщо в будь-який день відкрити газету,
-
9:15 - 9:17то в ній буде повно людей, які занапастили своє життя.
-
9:17 - 9:20Не з тим переспали, не те курили,
-
9:20 - 9:22не той закон ухвалили. Що б там не було.
-
9:22 - 9:25І тепер вони – об'єкт для висміювання.
-
9:25 - 9:28Вони зазнали поразки. Про них кажуть «лузери».
-
9:28 - 9:30Чи є альтернатива?
-
9:30 - 9:32Західна традиція надає прекрасну альтернативу.
-
9:32 - 9:35А саме – трагедію.
-
9:35 - 9:38Трагічне мистецтво театрів стародавньої Греції,
-
9:38 - 9:405-го століття до н.е. було по суті видом мистецтва,
-
9:40 - 9:43присвяченим розбору людських невдач.
-
9:43 - 9:47А також надання їм співчуття,
-
9:47 - 9:51яке вони б не відчули у звичайному житті.
-
9:51 - 9:52Пам'ятаю, пару років тому я думав про це.
-
9:52 - 9:54І я пішов на зустріч із «The Sunday Sport»,
-
9:54 - 9:57таблоїдом, який я не раджу читати,
-
9:57 - 9:59якщо ви з ним не знайомі.
-
9:59 - 10:01Я пішов поговорити з ними
-
10:01 - 10:04про деякі великі трагедії західного мистецтва.
-
10:04 - 10:06Я хотів подивитись, як би вони охарактеризували суть
-
10:06 - 10:09деяких історій, якби вони надійшли
-
10:09 - 10:12у відділ новин суботнім вечором.
-
10:12 - 10:14Отже, я розказав їм про Отелло. Вони про це не знали, але були в захваті.
-
10:14 - 10:15(Сміх)
-
10:15 - 10:18Я попросив їх написати заголовок до історії Отелло.
-
10:18 - 10:21Вони видали: «Закоханий емігрант вбив доньку сенатора»
-
10:21 - 10:23на всю першу полосу.
-
10:23 - 10:25Тоді я їм переповів сюжет «Мадам Боварі».
-
10:25 - 10:27Книжки, яка стала для них черговим відкриттям.
-
10:27 - 10:32Вони написали: «Шопоголічка-зрадниця отруїлась миш'яком після кредитних махінацій»
-
10:32 - 10:33(Сміх)
-
10:33 - 10:35А тепер мій улюблений приклад.
-
10:35 - 10:37У хлопців є своєрідний геній.
-
10:37 - 10:39Мій улюблений, це – «Цар Едіп» Софокла.
-
10:39 - 10:42«Секс із мамою був засліплючим»
-
10:42 - 10:45(сміх)
-
10:45 - 10:47(оплески)
-
10:47 - 10:50Можна сказати, що на одному кінці спектру співчуття
-
10:50 - 10:52знаходиться газета-таблоїд.
-
10:52 - 10:55З іншого боку спектру у нас трагедія і трагічне мистецтво.
-
10:55 - 10:57Я веду до того, що ми маємо дечому повчитись
-
10:57 - 10:59у трагічному мистецтві.
-
10:59 - 11:02Було б безглуздо назвати Гамлета лузером.
-
11:02 - 11:05Він не лузер, хоч і зазнав поразки.
-
11:05 - 11:07Напевно, саме це нам хоче сказати трагедія,
-
11:07 - 11:10і тому це настільки важливо.
-
11:10 - 11:12Ще одна річ про сучасне суспільство,
-
11:12 - 11:14і чому воно викликає такі переживання,
-
11:14 - 11:17це те, що нема нічого в його центрі не-людського.
-
11:17 - 11:19Ми – найперше суспільство, яке живе у світі,
-
11:19 - 11:22в якому ми не поклоняємося нікому, крім нас самих.
-
11:22 - 11:24Ми дуже високої думки про себе. І це добре.
-
11:24 - 11:27Ми відправили людину на місяць. У нас є неабиякі досягнення.
-
11:27 - 11:29Тому ми схильні поклонятися собі.
-
11:29 - 11:31Наші герої – це люди.
-
11:31 - 11:33Це зовсім нова ситуація.
-
11:33 - 11:35У центрі інших суспільств стояло
-
11:35 - 11:37поклоніння чомусь трансцендентному. Богу,
-
11:37 - 11:39духові, природній стихії, всесвіту.
-
11:39 - 11:42Тобто поклонялися чомусь іншому.
-
11:42 - 11:44Ми трохи розівчилися це робити.
-
11:44 - 11:46Тому нас і тягне так до природи.
-
11:46 - 11:49Не заради нашого здоров'я, хоча це часто так подається.
-
11:49 - 11:53А тому, що це втеча з людського мурашника.
-
11:53 - 11:55Це втеча від власного суперництва
-
11:55 - 11:57і власних драм.
-
11:57 - 11:59Тому ми любимо дивитися на льодовики та океани,
-
11:59 - 12:03споглядати Землю ззовні, і таке інше.
-
12:03 - 12:07Нам подобається контакт з не-людським.
-
12:07 - 12:11Це для нас надзвичайно важливо.
-
12:11 - 12:14Насправді, я говорю про успіх і невдачу.
-
12:14 - 12:17Один із цікавих аспектів успіху
-
12:17 - 12:19це те, що ми вважаємо, що знаємо, що він означає.
-
12:19 - 12:21Якщо я вам скажу, що за екраном людина, яка
-
12:21 - 12:24дуже успішна, то у вас відразу виникнуть асоціації.
-
12:24 - 12:26Ви подумаєте, що у неї, мабуть, багато грошей,
-
12:26 - 12:29що вона визнана в якійсь сфері.
-
12:29 - 12:31Моя власна теорія успіху, а я належу до тих,
-
12:31 - 12:34кому успіх цікавий. Я хочу бути успішним.
-
12:34 - 12:36Я завжди думаю: «Як мені стати більш успішним?»
-
12:36 - 12:38Але з віком я починаю відрізняти різні відтінки
-
12:38 - 12:40поняття «успішність».
-
12:40 - 12:42Ось яке відкриття я зробив для себе про успіх.
-
12:42 - 12:45Не можна бути успішним у всьому.
-
12:45 - 12:47Ми багато чуємо про баланс роботи та особистого життя.
-
12:47 - 12:50Дурниці. Нереально можна мати все. Нереально.
-
12:50 - 12:52Будь-яка концепція успіху
-
12:52 - 12:54має передбачати недоліки,
-
12:54 - 12:56елемент втрати.
-
12:56 - 12:59Вважаю, що кожне мудре життя розуміє,
-
12:59 - 13:02що завжди присутня яка сфера, в якій ми не успішні.
-
13:02 - 13:04І ще про успішне життя:
-
13:04 - 13:06досить часто наше уявлення про те,
-
13:06 - 13:09що означає бути успішним, – не наші власне.
-
13:09 - 13:11Воно перейняте в інших.
-
13:11 - 13:13Якщо ви чоловік, то передусім від батька.
-
13:13 - 13:15Якщо ви жінка, то від матері.
-
13:15 - 13:18Психоаналіз нам це втовкмачує вже 80 років.
-
13:18 - 13:21Ніхто не приділяє цьому достатньо уваги. Але я дуже в це вірю.
-
13:21 - 13:23Ми переймаємо посилання
-
13:23 - 13:25звідусіль – з телевізора, реклами,
-
13:25 - 13:27маркетингу...
-
13:27 - 13:29Це дуже потужні сили,
-
13:29 - 13:33які визначають наші бажання, наше бачення самих себе.
-
13:33 - 13:36Коли нам кажуть, що банкір – це дуже престижна професія,
-
13:36 - 13:38то багато з нас хоче стати банкіром.
-
13:38 - 13:41Коли бути банкіром стає вже не так престижно, нам стає нецікаво.
-
13:41 - 13:44На нас легко можна вплинути.
-
13:44 - 13:47Я не кажу, що ми мусимо відмовитися
-
13:47 - 13:49від свого уявлення про успіх.
-
13:49 - 13:51Але маємо переконатись, що воно – наше власне.
-
13:51 - 13:53Треба зосередитися на власному баченні.
-
13:53 - 13:56І переконатись, що ми ототожнюємо себе з ним,
-
13:56 - 13:58і що ми дійсно є авторами своїх амбіцій.
-
13:58 - 14:00Бо й так досить погано не отримувати, чого хочеш.
-
14:00 - 14:03Але ще гірше – мати уявлення
-
14:03 - 14:06про те, чого хочеш, і дізнатись у кінці шляху,
-
14:06 - 14:09що це, насправді, не те, до чого прагнув.
-
14:09 - 14:11На цьому завершу.
-
14:11 - 14:14Я тільки хочу підкреслити, що
-
14:14 - 14:16успіх – не зло.
-
14:16 - 14:18Але давайте приймемо дивність деяких наших уявлень.
-
14:18 - 14:21Давайте випробуємо наші уявлення про успіх.
-
14:21 - 14:25Переконаймося, що наше уявлення про успішність – дійсно наше.
-
14:25 - 14:27Дякую.
-
14:27 - 14:43(оплески)
-
14:43 - 14:45Кріс Андерсон: Дуже захопливо. Але як ти поєднуєш
-
14:45 - 14:50концепцію, що...
-
14:50 - 14:53що погано вважати людину лузером,
-
14:53 - 14:57з концепцією, яка багатьом подобається, про контроль над власним життям?
-
14:57 - 15:00І що суспільство, яке це заохочує,
-
15:00 - 15:03мусить мати переможців і переможених.
-
15:03 - 15:06Ален де Боттон: Мабуть, тут ідеться просто про випадковість
-
15:06 - 15:08перемог і поразок.
-
15:08 - 15:10Акцент у наш час постійно
-
15:10 - 15:12на справедливості.
-
15:12 - 15:14Політики весь час говорять про справедливість.
-
15:14 - 15:17Я теж за справедивість. Я просто вважаю її неможливою.
-
15:17 - 15:19Тому ми маємо робити все можливе,
-
15:19 - 15:21щоб її досягти.
-
15:21 - 15:23Але треба завжди пам'ятати,
-
15:23 - 15:26що, хто б не стояв перед нами, щоб не сталося у їхньому житті,
-
15:26 - 15:29у цьому є суттєвий фактор випадковості.
-
15:29 - 15:31І для цього я б хотів залишити місце.
-
15:31 - 15:33Бо інакше може виникнути відчуття клаустрофобії.
-
15:33 - 15:35Кріс Андерсон: Як ти вважаєш, чи можна поєднати
-
15:35 - 15:37твою добрішу, м'якшу філософію роботи
-
15:37 - 15:41з успішною економікою?
-
15:41 - 15:43Чи думаєш, що неможливо?
-
15:43 - 15:45Чи це не має такого значення, що ми так акцентуємо на цьому увагу?
-
15:45 - 15:48Ален де Боттон: Найжахливіша думка – це те,
-
15:48 - 15:52що залякування людей – найкращий спосіб змусити їх працювати.
-
15:52 - 15:55І, що чим жорстокіше оточення,
-
15:55 - 15:57тим більше людей прийме цей виклик.
-
15:57 - 16:01Уявіть собі, яким би мав бути ваш ідеальний тато.
-
16:01 - 16:04Ідеальний тато одночасно і строгий, і м'який.
-
16:04 - 16:06І це дуже складна грань.
-
16:06 - 16:10Нам потрібні, так би мовити, зразкові тати в суспільстві,
-
16:10 - 16:12без крайнощів.
-
16:12 - 16:16Тобто, з одного боку, авторитарний, прибічник дисципліни.
-
16:16 - 16:20А з іншого боку, безвільний, без правил.
-
16:20 - 16:22Кріс Андерсон: Ален де Боттон.
-
16:22 - 16:24Алан де Боттон: Дякую.
-
16:24 - 16:34(оплески)
- Title:
- Ален де Ботон: Добріша, м'якша філософія успіху
- Speaker:
- Alain de Botton
- Description:
-
Ален де Боттон розглядає наші уявлення про успіх та поразку і ставить під питання припущення, що стоять за цими двома судженнями. Чи наші успіхи завжди заслужені? А поразки? Він красномо й дотепно аргументує, що для того, щоб віднайти справжнє задоволення в роботі, нам варто переступити через снобізм.
- Video Language:
- English
- Team:
closed TED
- Project:
- TEDTalks
- Duration:
- 16:39