< Return to Video

Ален де Ботон: Добріша, м'якша філософія успіху

  • 0:00 - 0:03
    У мене кар'єрні кризи зазвичай бувають
  • 0:03 - 0:05
    недільними вечорами,
  • 0:05 - 0:07
    коли заходить сонце
  • 0:07 - 0:10
    і прірва між моїми сподіваннями
  • 0:10 - 0:14
    і реальністю мого життя розширюється так болюче,
  • 0:14 - 0:17
    що я починаю ридати в подушку.
  • 0:17 - 0:19
    Я все це говорю,
  • 0:19 - 0:22
    бо мені здається, що це не лише моя особиста проблема.
  • 0:22 - 0:24
    Можливо, ви скажете, що це не так.
  • 0:24 - 0:26
    Але я думаю, що в нашому з вами житті регулярно
  • 0:26 - 0:28
    відбуваються кар'єрні кризи,
  • 0:28 - 0:30
    і наші уявлення
  • 0:30 - 0:32
    про життя, про кар'єру,
  • 0:32 - 0:36
    зіштовхуються з жорстокою правдою життя.
  • 0:36 - 0:39
    Зараз легше, ніж будь-коли, добре заробляти.
  • 0:39 - 0:42
    Але важче, ніж будь-коли,
  • 0:42 - 0:45
    бути вільним від кар'єрних переживань.
  • 0:45 - 0:47
    Я хотів би розглянути
  • 0:47 - 0:49
    деякі причини, через які
  • 0:49 - 0:52
    ми переживаємо за свою кар'єру,
  • 0:52 - 0:54
    стаємо жертвами кар'єрних криз
  • 0:54 - 0:58
    і тихо ридаємо в подушку.
  • 0:58 - 1:01
    Одна з причин наших страждань –
  • 1:01 - 1:03
    це те, що нас оточують сноби.
  • 1:03 - 1:06
    Тут у мене погані новини,
  • 1:06 - 1:09
    зокрема для тих, хто приїхав до Оксфорду з-за кордону.
  • 1:09 - 1:11
    Зі снобізмом реальна проблема.
  • 1:11 - 1:13
    Іноді люди за межами Британії вважають,
  • 1:13 - 1:15
    що снобізм – суто британське явище
  • 1:15 - 1:18
    довкола садиб і титулів.
  • 1:18 - 1:20
    Погана новина – це неправда.
  • 1:20 - 1:22
    Снобізм – явище глобальне.
  • 1:22 - 1:24
    Ми – глобальна організація. Це глобальне явище.
  • 1:24 - 1:26
    Хто такий сноб?
  • 1:26 - 1:29
    Сноб – це людина, яка бере маленьку частинку вас
  • 1:29 - 1:32
    і використовує її, щоб скласти повний образ того, ким ви є.
  • 1:32 - 1:34
    Це – снобізм.
  • 1:34 - 1:36
    Найпоширеніший вид снобізму
  • 1:36 - 1:38
    нашого часу – кар'єрний снобізм.
  • 1:38 - 1:40
    З ним можна мати справу на вечірці,
  • 1:40 - 1:43
    коли вам задають знамените питання
  • 1:43 - 1:46
    початку 21-го сторіччя – «Чим ти займаєшся?»
  • 1:46 - 1:48
    Залежно від відповіді
  • 1:48 - 1:50
    людям або дуже приємно познайомитися,
  • 1:50 - 1:52
    або вони поглядають на годинник і відпрошуються.
  • 1:52 - 1:53
    (сміх)
  • 1:53 - 1:56
    Протилежність сноба – це ваша мама.
  • 1:56 - 1:58
    (сміх)
  • 1:58 - 2:01
    Не конче конкретно ваша мама, чи моя.
  • 2:01 - 2:03
    Але, так би мовити, ідеальна мама.
  • 2:03 - 2:05
    Людина, яка не зважає на ваші досягнення.
  • 2:05 - 2:07
    На жаль, більшість людей нам не мама.
  • 2:07 - 2:10
    Більшість людей вбачає чіткий зв'язок між тим, скільки часу,
  • 2:10 - 2:12
    і любові, не кохання,
  • 2:12 - 2:14
    хоча це було б щось,
  • 2:14 - 2:16
    а посто любові, поваги,
  • 2:16 - 2:19
    вони готові приділити нам, і це чітко визначено
  • 2:19 - 2:21
    нашою позицією у соціальній ієрархії.
  • 2:21 - 2:24
    Це – одна з причин, чому ми так переживаємо за кар'єру
  • 2:24 - 2:28
    і чому для нас стають важливими матеріальні речі.
  • 2:28 - 2:31
    Часто говорять, що ми живемо у матеріалістичні часи,
  • 2:31 - 2:33
    що ми всі жадібні.
  • 2:33 - 2:35
    Не думаю, що ми матеріалістичні.
  • 2:35 - 2:37
    Ми просто живемо в суспільстві,
  • 2:37 - 2:39
    яке встановлює певні емоційні винагороди
  • 2:39 - 2:42
    за придбання матеріальних речей.
  • 2:42 - 2:45
    Ми хочемо не матеріальних речей, а винагороди.
  • 2:45 - 2:47
    Це – новий погляд на предмети розкоші.
  • 2:47 - 2:49
    Тепер, коли ви побачите когось за кермом Ferarri,
  • 2:49 - 2:51
    то не думайте: «От жаднюга!»,
  • 2:51 - 2:54
    а краще: «Чувак вразливий, його недолюбили».
  • 2:54 - 2:59
    Інакше кажучи... (сміх)
  • 2:59 - 3:01
    Поспівчувайте йому замість ненавидіти його.
  • 3:01 - 3:03
    Є інші причини,
  • 3:03 - 3:04
    (сміх)
  • 3:04 - 3:06
    є інші причини, чому зараз важче
  • 3:06 - 3:08
    зберігати душевний спокій.
  • 3:08 - 3:11
    Одна з них, і це парадокс, бо вона пов'язана з чимось приємним,
  • 3:11 - 3:14
    це наші з вами кар'єрні сподівання.
  • 3:14 - 3:16
    Ніколи сподівання не були такими високими
  • 3:16 - 3:19
    щодо того, чого людина може досягти за своє життя.
  • 3:19 - 3:22
    Всі говорять, що кожен здатен досягти всього.
  • 3:22 - 3:24
    Ми відмовилися від кастової системи.
  • 3:24 - 3:26
    Тепер маємо систему, де кожен може піднятися
  • 3:26 - 3:28
    на будь-яку посаду.
  • 3:28 - 3:30
    Це прекрасно.
  • 3:30 - 3:34
    Це – певний дух рівності. Ми всі рівні.
  • 3:34 - 3:36
    Немає чітко визначених
  • 3:36 - 3:38
    ієрархій.
  • 3:38 - 3:40
    Є лише одна проблема.
  • 3:40 - 3:42
    А саме – заздрість.
  • 3:42 - 3:45
    Говорити про заздрість – справжнє табу.
  • 3:45 - 3:48
    Але якщо в сучасному суспільстві є домінуюче почуття, то це заздрість.
  • 3:48 - 3:52
    І це пов'язано з духом рівності. Зараз поясню.
  • 3:52 - 3:55
    Скоріш за все, ніхто з присутніх чи глядачів
  • 3:55 - 3:57
    не заздрить королеві Англії.
  • 3:57 - 4:00
    Хоча вона набагато заможніша за вас.
  • 4:00 - 4:03
    У неї дуже великий дім.
  • 4:03 - 4:07
    А не заздримо ми їй, бо вона надто дивна.
  • 4:07 - 4:09
    Вона надто своєрідна.
  • 4:09 - 4:11
    Ми не відчуваємо зв'язку з нею. Вона дивно розмовляє.
  • 4:11 - 4:13
    Вона живе в інших умовах.
  • 4:13 - 4:17
    Ми не пов'язуємо себе з нею. Коли не пов'язуєш себе з кимось, то й не заздриш.
  • 4:17 - 4:20
    Чим ближчі люди за віком, за походженням,
  • 4:20 - 4:23
    за процесом самоідентифікації, тим більша небезпека заздрості.
  • 4:23 - 4:26
    Тому не варто ходити на зустрічі однокласників.
  • 4:26 - 4:29
    Немає потужнішого орієнтиру,
  • 4:29 - 4:31
    ніж люди, з якими разом вчився.
  • 4:31 - 4:34
    Проблема сучасного суспільства в тому, що воно перетворює весь світ
  • 4:34 - 4:36
    на школу. Всі ходять в джинсах, всі однакові.
  • 4:36 - 4:38
    Але й не однакові.
  • 4:38 - 4:41
    Отже, маємо дух рівності, поєднаний з суттєвими нерівностями.
  • 4:41 - 4:44
    Це може призвести до дуже напруженої ситуації.
  • 4:44 - 4:46
    Сьогодні так само неймовірно
  • 4:46 - 4:48
    стати багатим і знаменитим, як Білл Гейтс,
  • 4:48 - 4:50
    як у 17-му столітті
  • 4:50 - 4:53
    стати французьским аристократом.
  • 4:53 - 4:55
    Але воно не відчувається.
  • 4:55 - 4:58
    Журнали та ЗМІ дають відчуття,
  • 4:58 - 5:01
    що, якщо ти енергійний, трохи розбираєшся в техніці
  • 5:01 - 5:05
    і маєш гараж, то з тебе також будуть люди.
  • 5:05 - 5:06
    (сміх)
  • 5:06 - 5:09
    Наслідки цієї проблеми відчуваються у книгарнях.
  • 5:09 - 5:12
    Коли заходиш у велику книгарню, у відділ про особистісний ріст,
  • 5:12 - 5:14
    як я інколи роблю,
  • 5:14 - 5:16
    коли аналізуєш ці підручники, що друкуються
  • 5:16 - 5:18
    у світі сьогодні, то фактично маємо дві категорії.
  • 5:18 - 5:21
    Перша категорія каже тобі: «Ти вмієш! Ти можеш! Усе можливо!»
  • 5:21 - 5:24
    А друга розповідає, як впоратись з тим,
  • 5:24 - 5:27
    що називається заниженою самооцінкою,
  • 5:27 - 5:29
    або «почуватися нікчемою».
  • 5:29 - 5:31
    Насправді є реальний зв'язок
  • 5:31 - 5:35
    між суспільством, яке каже людям, що вони спроможні зробити будь-що,
  • 5:35 - 5:37
    та наявністю низької самооцінки.
  • 5:37 - 5:39
    Це – черговий випадок, коли щось позитивне
  • 5:39 - 5:41
    може вилізти боком.
  • 5:41 - 5:44
    Є ще одна причина, чому ми тепер більш напружені
  • 5:44 - 5:48
    щодо своєї кар'єри, свого статусу у світі, ніж будь-коли раніше.
  • 5:48 - 5:50
    І це, знову ж таки, пов'язано з чимось приємним.
  • 5:50 - 5:53
    Ця приємна річ називається «меритократія».
  • 5:53 - 5:55
    Зараз кожен, всі політики, ліві і праві,
  • 5:55 - 5:57
    погоджуються, що меритократія – це добре,
  • 5:57 - 6:01
    що ми всі маємо робити суспільство меритократичним.
  • 6:01 - 6:05
    Що таке меритократичне суспільство?
  • 6:05 - 6:07
    Меритократичне суспільство – це
  • 6:07 - 6:09
    коли у вас є талант, енергія та вміння,
  • 6:09 - 6:11
    ви підніметесь нагору. Ніщо не повинно вас спинити.
  • 6:11 - 6:14
    Це прекрасна думка. Проблема в тому,
  • 6:14 - 6:16
    що якщо ви вірите в суспільство,
  • 6:16 - 6:19
    де достойний дістається вершини,
  • 6:19 - 6:22
    то ви автоматично, і це набагато неприємніше,
  • 6:22 - 6:25
    вірите у суспільство, де той, хто заслуговує опуститись на дно,
  • 6:25 - 6:28
    опускається і там залишається.
  • 6:28 - 6:31
    В результаті положення в житті стає не випадковим,
  • 6:31 - 6:33
    а закономірним і заслуженим.
  • 6:33 - 6:36
    І тут невдача вже видається набагато більш нищівною.
  • 6:36 - 6:38
    У середньовічній Англії,
  • 6:38 - 6:40
    коли бачили дуже бідну людину,
  • 6:40 - 6:43
    то казали про неї, що це «невдаха».
  • 6:43 - 6:47
    Буквально – людина, яку не благословила доля, якій не щастить.
  • 6:47 - 6:49
    Сьогодні, зокрема в США,
  • 6:49 - 6:51
    коли бачать когось із низів суспільства,
  • 6:51 - 6:54
    то часто кажуть, що це «лузер».
  • 6:54 - 6:57
    Є велика різниця між невдахою і лузером.
  • 6:57 - 7:00
    І це показує 400 років еволюції у суспільстві
  • 7:00 - 7:03
    і нашому розумінні щодо відповідальності за життя.
  • 7:03 - 7:06
    Це вже не боги, а ми самі. Ми сидимо за кермом.
  • 7:06 - 7:08
    Це може буде неймовірно захопливо, коли все вдається,
  • 7:08 - 7:10
    і дуже ніщівно, коли ні.
  • 7:10 - 7:13
    У найгіршому випадку це призводить, згідно аналізу соціологів,
  • 7:13 - 7:17
    таких як Еміль Дуркгейм, до більшої кількості самогубств.
  • 7:17 - 7:20
    У розвинутих, індивідуалістських країнах самогубств більше,
  • 7:20 - 7:22
    ніж деінде у світі.
  • 7:22 - 7:24
    Це частково пояснюється тим, що люди все беруть
  • 7:24 - 7:26
    дуже близько до серця.
  • 7:26 - 7:30
    Вони ототожнюють себе зі своїми успіхами та провалами.
  • 7:30 - 7:32
    Чи можна звільнитися від тиску,
  • 7:32 - 7:34
    який я описав?
  • 7:34 - 7:36
    Вважаю, що так. Хотів би вказати деякі можливості.
  • 7:36 - 7:38
    Візьмемо меритократію.
  • 7:38 - 7:41
    Концепція, згідно якій кожен заслуговує мати те, що має.
  • 7:41 - 7:44
    На мою думку, це просто божевільно.
  • 7:44 - 7:46
    Я підтримаю будь-якого політика, як лівого, так і правого,
  • 7:46 - 7:48
    з прийнятними уявленнями про меритократію.
  • 7:48 - 7:50
    У цьому розумінні я меритократ.
  • 7:50 - 7:52
    Але я думаю, що божевільно вірити, що ми зможемо
  • 7:52 - 7:56
    зробимо суспільство по-справжньому меритократичним. Це нежиттєздатна мрія.
  • 7:56 - 7:58
    Думка, що буде суспільство,
  • 7:58 - 8:00
    де всі оцінюються за достоїнством,
  • 8:00 - 8:02
    хороші – зверху, погані – знизу,
  • 8:02 - 8:04
    точно так, як треба – нереалістична.
  • 8:04 - 8:06
    Тут надто багато випадкових факторів.
  • 8:06 - 8:08
    Випадковості, випадковості народження,
  • 8:08 - 8:11
    випадковості предметів, падаючих на голову, хвороб тощо.
  • 8:11 - 8:13
    Ми ніколи не оцінимо їх.
  • 8:13 - 8:15
    Ніколи не відранжируємо людей.
  • 8:15 - 8:18
    Мені сподобалась цитата Св. Августина з «Міста Бога»:
  • 8:18 - 8:22
    «Судити людину за посадою – гріх».
  • 8:22 - 8:24
    Сьогодні ми б сказали, що
  • 8:24 - 8:26
    гріх робити висновки, з ким варто розмовляти, а з ким ні,
  • 8:26 - 8:28
    залежно від його візитної картки.
  • 8:28 - 8:30
    Не посада повинна мати значення.
  • 8:30 - 8:32
    І, згідно зі Св. Августином,
  • 8:32 - 8:34
    тільки Господь може розставити всіх по місцях.
  • 8:34 - 8:36
    І він зробить це у Судний день
  • 8:36 - 8:38
    з янголами, трубами, і небом, що розверзається.
  • 8:38 - 8:41
    Це божевільна думка, якщо ви атеїст, як я.
  • 8:41 - 8:43
    Втім, є в цьому щось дуже цінне.
  • 8:43 - 8:47
    Отож, не поспішайте судити людей.
  • 8:47 - 8:50
    Важко сказати, яку цінність має конкретна людина.
  • 8:50 - 8:52
    Ця її складова – невідома.
  • 8:52 - 8:55
    І не треба поводитись так, наче вона відома.
  • 8:55 - 8:58
    Існує ще одне джерело заспокоєння.
  • 8:58 - 9:01
    Коли ми думаємо про провали, поразки,
  • 9:01 - 9:03
    то одна з причин, чому ми їх боїмося – це не просто
  • 9:03 - 9:05
    втрата доходу, втрата статусу.
  • 9:05 - 9:09
    Ми боїмося осуду та кпинів з боку оточуючих.
  • 9:09 - 9:11
    Орган глузування №1
  • 9:11 - 9:13
    на сьогодні – це газета.
  • 9:13 - 9:15
    Якщо в будь-який день відкрити газету,
  • 9:15 - 9:17
    то в ній буде повно людей, які занапастили своє життя.
  • 9:17 - 9:20
    Не з тим переспали, не те курили,
  • 9:20 - 9:22
    не той закон ухвалили. Що б там не було.
  • 9:22 - 9:25
    І тепер вони – об'єкт для висміювання.
  • 9:25 - 9:28
    Вони зазнали поразки. Про них кажуть «лузери».
  • 9:28 - 9:30
    Чи є альтернатива?
  • 9:30 - 9:32
    Західна традиція надає прекрасну альтернативу.
  • 9:32 - 9:35
    А саме – трагедію.
  • 9:35 - 9:38
    Трагічне мистецтво театрів стародавньої Греції,
  • 9:38 - 9:40
    5-го століття до н.е. було по суті видом мистецтва,
  • 9:40 - 9:43
    присвяченим розбору людських невдач.
  • 9:43 - 9:47
    А також надання їм співчуття,
  • 9:47 - 9:51
    яке вони б не відчули у звичайному житті.
  • 9:51 - 9:52
    Пам'ятаю, пару років тому я думав про це.
  • 9:52 - 9:54
    І я пішов на зустріч із «The Sunday Sport»,
  • 9:54 - 9:57
    таблоїдом, який я не раджу читати,
  • 9:57 - 9:59
    якщо ви з ним не знайомі.
  • 9:59 - 10:01
    Я пішов поговорити з ними
  • 10:01 - 10:04
    про деякі великі трагедії західного мистецтва.
  • 10:04 - 10:06
    Я хотів подивитись, як би вони охарактеризували суть
  • 10:06 - 10:09
    деяких історій, якби вони надійшли
  • 10:09 - 10:12
    у відділ новин суботнім вечором.
  • 10:12 - 10:14
    Отже, я розказав їм про Отелло. Вони про це не знали, але були в захваті.
  • 10:14 - 10:15
    (Сміх)
  • 10:15 - 10:18
    Я попросив їх написати заголовок до історії Отелло.
  • 10:18 - 10:21
    Вони видали: «Закоханий емігрант вбив доньку сенатора»
  • 10:21 - 10:23
    на всю першу полосу.
  • 10:23 - 10:25
    Тоді я їм переповів сюжет «Мадам Боварі».
  • 10:25 - 10:27
    Книжки, яка стала для них черговим відкриттям.
  • 10:27 - 10:32
    Вони написали: «Шопоголічка-зрадниця отруїлась миш'яком після кредитних махінацій»
  • 10:32 - 10:33
    (Сміх)
  • 10:33 - 10:35
    А тепер мій улюблений приклад.
  • 10:35 - 10:37
    У хлопців є своєрідний геній.
  • 10:37 - 10:39
    Мій улюблений, це – «Цар Едіп» Софокла.
  • 10:39 - 10:42
    «Секс із мамою був засліплючим»
  • 10:42 - 10:45
    (сміх)
  • 10:45 - 10:47
    (оплески)
  • 10:47 - 10:50
    Можна сказати, що на одному кінці спектру співчуття
  • 10:50 - 10:52
    знаходиться газета-таблоїд.
  • 10:52 - 10:55
    З іншого боку спектру у нас трагедія і трагічне мистецтво.
  • 10:55 - 10:57
    Я веду до того, що ми маємо дечому повчитись
  • 10:57 - 10:59
    у трагічному мистецтві.
  • 10:59 - 11:02
    Було б безглуздо назвати Гамлета лузером.
  • 11:02 - 11:05
    Він не лузер, хоч і зазнав поразки.
  • 11:05 - 11:07
    Напевно, саме це нам хоче сказати трагедія,
  • 11:07 - 11:10
    і тому це настільки важливо.
  • 11:10 - 11:12
    Ще одна річ про сучасне суспільство,
  • 11:12 - 11:14
    і чому воно викликає такі переживання,
  • 11:14 - 11:17
    це те, що нема нічого в його центрі не-людського.
  • 11:17 - 11:19
    Ми – найперше суспільство, яке живе у світі,
  • 11:19 - 11:22
    в якому ми не поклоняємося нікому, крім нас самих.
  • 11:22 - 11:24
    Ми дуже високої думки про себе. І це добре.
  • 11:24 - 11:27
    Ми відправили людину на місяць. У нас є неабиякі досягнення.
  • 11:27 - 11:29
    Тому ми схильні поклонятися собі.
  • 11:29 - 11:31
    Наші герої – це люди.
  • 11:31 - 11:33
    Це зовсім нова ситуація.
  • 11:33 - 11:35
    У центрі інших суспільств стояло
  • 11:35 - 11:37
    поклоніння чомусь трансцендентному. Богу,
  • 11:37 - 11:39
    духові, природній стихії, всесвіту.
  • 11:39 - 11:42
    Тобто поклонялися чомусь іншому.
  • 11:42 - 11:44
    Ми трохи розівчилися це робити.
  • 11:44 - 11:46
    Тому нас і тягне так до природи.
  • 11:46 - 11:49
    Не заради нашого здоров'я, хоча це часто так подається.
  • 11:49 - 11:53
    А тому, що це втеча з людського мурашника.
  • 11:53 - 11:55
    Це втеча від власного суперництва
  • 11:55 - 11:57
    і власних драм.
  • 11:57 - 11:59
    Тому ми любимо дивитися на льодовики та океани,
  • 11:59 - 12:03
    споглядати Землю ззовні, і таке інше.
  • 12:03 - 12:07
    Нам подобається контакт з не-людським.
  • 12:07 - 12:11
    Це для нас надзвичайно важливо.
  • 12:11 - 12:14
    Насправді, я говорю про успіх і невдачу.
  • 12:14 - 12:17
    Один із цікавих аспектів успіху
  • 12:17 - 12:19
    це те, що ми вважаємо, що знаємо, що він означає.
  • 12:19 - 12:21
    Якщо я вам скажу, що за екраном людина, яка
  • 12:21 - 12:24
    дуже успішна, то у вас відразу виникнуть асоціації.
  • 12:24 - 12:26
    Ви подумаєте, що у неї, мабуть, багато грошей,
  • 12:26 - 12:29
    що вона визнана в якійсь сфері.
  • 12:29 - 12:31
    Моя власна теорія успіху, а я належу до тих,
  • 12:31 - 12:34
    кому успіх цікавий. Я хочу бути успішним.
  • 12:34 - 12:36
    Я завжди думаю: «Як мені стати більш успішним?»
  • 12:36 - 12:38
    Але з віком я починаю відрізняти різні відтінки
  • 12:38 - 12:40
    поняття «успішність».
  • 12:40 - 12:42
    Ось яке відкриття я зробив для себе про успіх.
  • 12:42 - 12:45
    Не можна бути успішним у всьому.
  • 12:45 - 12:47
    Ми багато чуємо про баланс роботи та особистого життя.
  • 12:47 - 12:50
    Дурниці. Нереально можна мати все. Нереально.
  • 12:50 - 12:52
    Будь-яка концепція успіху
  • 12:52 - 12:54
    має передбачати недоліки,
  • 12:54 - 12:56
    елемент втрати.
  • 12:56 - 12:59
    Вважаю, що кожне мудре життя розуміє,
  • 12:59 - 13:02
    що завжди присутня яка сфера, в якій ми не успішні.
  • 13:02 - 13:04
    І ще про успішне життя:
  • 13:04 - 13:06
    досить часто наше уявлення про те,
  • 13:06 - 13:09
    що означає бути успішним, – не наші власне.
  • 13:09 - 13:11
    Воно перейняте в інших.
  • 13:11 - 13:13
    Якщо ви чоловік, то передусім від батька.
  • 13:13 - 13:15
    Якщо ви жінка, то від матері.
  • 13:15 - 13:18
    Психоаналіз нам це втовкмачує вже 80 років.
  • 13:18 - 13:21
    Ніхто не приділяє цьому достатньо уваги. Але я дуже в це вірю.
  • 13:21 - 13:23
    Ми переймаємо посилання
  • 13:23 - 13:25
    звідусіль – з телевізора, реклами,
  • 13:25 - 13:27
    маркетингу...
  • 13:27 - 13:29
    Це дуже потужні сили,
  • 13:29 - 13:33
    які визначають наші бажання, наше бачення самих себе.
  • 13:33 - 13:36
    Коли нам кажуть, що банкір – це дуже престижна професія,
  • 13:36 - 13:38
    то багато з нас хоче стати банкіром.
  • 13:38 - 13:41
    Коли бути банкіром стає вже не так престижно, нам стає нецікаво.
  • 13:41 - 13:44
    На нас легко можна вплинути.
  • 13:44 - 13:47
    Я не кажу, що ми мусимо відмовитися
  • 13:47 - 13:49
    від свого уявлення про успіх.
  • 13:49 - 13:51
    Але маємо переконатись, що воно – наше власне.
  • 13:51 - 13:53
    Треба зосередитися на власному баченні.
  • 13:53 - 13:56
    І переконатись, що ми ототожнюємо себе з ним,
  • 13:56 - 13:58
    і що ми дійсно є авторами своїх амбіцій.
  • 13:58 - 14:00
    Бо й так досить погано не отримувати, чого хочеш.
  • 14:00 - 14:03
    Але ще гірше – мати уявлення
  • 14:03 - 14:06
    про те, чого хочеш, і дізнатись у кінці шляху,
  • 14:06 - 14:09
    що це, насправді, не те, до чого прагнув.
  • 14:09 - 14:11
    На цьому завершу.
  • 14:11 - 14:14
    Я тільки хочу підкреслити, що
  • 14:14 - 14:16
    успіх – не зло.
  • 14:16 - 14:18
    Але давайте приймемо дивність деяких наших уявлень.
  • 14:18 - 14:21
    Давайте випробуємо наші уявлення про успіх.
  • 14:21 - 14:25
    Переконаймося, що наше уявлення про успішність – дійсно наше.
  • 14:25 - 14:27
    Дякую.
  • 14:27 - 14:43
    (оплески)
  • 14:43 - 14:45
    Кріс Андерсон: Дуже захопливо. Але як ти поєднуєш
  • 14:45 - 14:50
    концепцію, що...
  • 14:50 - 14:53
    що погано вважати людину лузером,
  • 14:53 - 14:57
    з концепцією, яка багатьом подобається, про контроль над власним життям?
  • 14:57 - 15:00
    І що суспільство, яке це заохочує,
  • 15:00 - 15:03
    мусить мати переможців і переможених.
  • 15:03 - 15:06
    Ален де Боттон: Мабуть, тут ідеться просто про випадковість
  • 15:06 - 15:08
    перемог і поразок.
  • 15:08 - 15:10
    Акцент у наш час постійно
  • 15:10 - 15:12
    на справедливості.
  • 15:12 - 15:14
    Політики весь час говорять про справедливість.
  • 15:14 - 15:17
    Я теж за справедивість. Я просто вважаю її неможливою.
  • 15:17 - 15:19
    Тому ми маємо робити все можливе,
  • 15:19 - 15:21
    щоб її досягти.
  • 15:21 - 15:23
    Але треба завжди пам'ятати,
  • 15:23 - 15:26
    що, хто б не стояв перед нами, щоб не сталося у їхньому житті,
  • 15:26 - 15:29
    у цьому є суттєвий фактор випадковості.
  • 15:29 - 15:31
    І для цього я б хотів залишити місце.
  • 15:31 - 15:33
    Бо інакше може виникнути відчуття клаустрофобії.
  • 15:33 - 15:35
    Кріс Андерсон: Як ти вважаєш, чи можна поєднати
  • 15:35 - 15:37
    твою добрішу, м'якшу філософію роботи
  • 15:37 - 15:41
    з успішною економікою?
  • 15:41 - 15:43
    Чи думаєш, що неможливо?
  • 15:43 - 15:45
    Чи це не має такого значення, що ми так акцентуємо на цьому увагу?
  • 15:45 - 15:48
    Ален де Боттон: Найжахливіша думка – це те,
  • 15:48 - 15:52
    що залякування людей – найкращий спосіб змусити їх працювати.
  • 15:52 - 15:55
    І, що чим жорстокіше оточення,
  • 15:55 - 15:57
    тим більше людей прийме цей виклик.
  • 15:57 - 16:01
    Уявіть собі, яким би мав бути ваш ідеальний тато.
  • 16:01 - 16:04
    Ідеальний тато одночасно і строгий, і м'який.
  • 16:04 - 16:06
    І це дуже складна грань.
  • 16:06 - 16:10
    Нам потрібні, так би мовити, зразкові тати в суспільстві,
  • 16:10 - 16:12
    без крайнощів.
  • 16:12 - 16:16
    Тобто, з одного боку, авторитарний, прибічник дисципліни.
  • 16:16 - 16:20
    А з іншого боку, безвільний, без правил.
  • 16:20 - 16:22
    Кріс Андерсон: Ален де Боттон.
  • 16:22 - 16:24
    Алан де Боттон: Дякую.
  • 16:24 - 16:34
    (оплески)
Title:
Ален де Ботон: Добріша, м'якша філософія успіху
Speaker:
Alain de Botton
Description:

Ален де Боттон розглядає наші уявлення про успіх та поразку і ставить під питання припущення, що стоять за цими двома судженнями. Чи наші успіхи завжди заслужені? А поразки? Він красномо й дотепно аргументує, що для того, щоб віднайти справжнє задоволення в роботі, нам варто переступити через снобізм.

more » « less
Video Language:
English
Team:
closed TED
Project:
TEDTalks
Duration:
16:39
Vsevolod Dyomkin added a translation

Ukrainian subtitles

Revisions