Порада від дослідниці пам'яті як заявляти про домагання та дискримінацію

Як перетворити спогади, особливо про травматичну подію, на об'єктивні свідчення злочину? Джулія Шоу працює над цим викликом, поєднуючи інструменти зі сфери науки про пам'ять і штучний інтелект, щоб змінити наш спосіб заявляти про сексуальні домагання й упередження на робочому місці. Вона ділиться трьома порадами, які слід застосувати, якщо ви стали об'єктом сексуального насильства чи дискримінації, і представляє нашій увазі Спот — безкоштовний, анонімний онлайн-інструмент побудови свідчень, який допомагає покращити становище постраждалих.

Рухи #MeToo (Я теж)
та #Time's Up (Час вийшов) виявили,

що сексуальні домагання і дискримінація —
це надзвичайно поширена частина

реальності багатьох людей,

і ця реальність поширюється
й на робочий простір.

Незалежно від того, чи це технології,
фінанси, спорт або ж сфера обслуговування,

здається, кожного дня лунає
нова історія про зловживання владою

чи зовсім неприпустиму
поведінку на роботі.

Люди обурені.

Вони звертаються до Твіттера
та соціальних мереж,

щоб заявити — це мусить змінитись.

Але час вийти за межі цього хештегу.

Час заявляти про сексуальні
домагання і дискримінацію

тим, хто може припинити це свавілля.

Час поговорити про сексуальні
домагання більш вичерпно:

не тільки про сексуальні
домагання як такі,

а щоб підштовхувати людей заявляти

про сексуальні домагання і дискримінацію
на основі інших характеристик,

як-от вік, інвалідність
чи расова приналежність.

Оскільки тільки разом ми можемо усунути

основні причини та
наслідки сексуальних домагань.

Справа в тому, що більшість з нас

на певному етапі свого життя

пережили на роботі сексуальні домагання
або ж дискримінацію.

Дослідження демонструють, що особливо
жінки, люди іншого кольору шкіри,

ті, хто відкрито заявляє про приналежність
до ЛГБТ-спільноти,

найчастіше стають потерпілими,

а для деяких людей — це постійна
та незмінна частина їхньої реальності.

Більшість цих людей,

90% згідно певних досліджень,

ніколи відверто не заговорять
й не розкажуть своєму роботодавцю.

Надто часто сексуальні
домагання і дискримінація

перетворюються на самотність та ізоляцію,

але нам слід допомогти людям
вилізти з-під їх робочих столів.

Нам треба дати людям можливість
висловлювати свою думку.

Перше логічне запитання,
яке ставлять всі,

хто став об'єктом сексуального
насильства: "Що ж мені тепер робити?"

І саме з цим я хочу вам допомогти.

Шлях через перешкоди до відкритої заяви

може просто завести вас у глухий кут.

Як ми можемо говорити
відверто в суспільстві,

яке надто часто спростовує
або ж применшує пережите нами?

Як ми можемо говорити
відверто в суспільстві,

яке, швидше за все, покарає нас?

Як нам впоратися
із повсюдним замовчуванням?

Гірше того,

часто наші спогади —
єдиний доказ того, що сталося.

Саме тут я можу стати корисною.

Я досліджую пам'ять,

а саме, як ми запам'ятовуємо
важливі емоційні події.

Мене особливо цікавить,
як процес опитування

може сильно вплинути
на якість свідчень, які ми даємо.

Погане інтерв'ю може призвести до
забування деталей чи їх неточності,

в той час, як вдале інтерв'ю
може назавжди змінити ваше життя на краще.

Переглянувши лабораторні
звіти та результати,

дослідивши проблеми як у залі суду,
так і в наукових працях,

я виокремила різні чинники, які можуть
негативно вплинути на наші спогади

та справді поставити
під загрозу вашу справу.

Зараз я зосереджую увагу на тому,
щоб допомогти людям почати

фіксувати й повідомляти про сексуальні
домагання та дискримінацію на роботі.

Існують три речі, про які я дізналася
під час свого дослідження,

і які слід негайно ж застосувати,

якщо ви постраждали від сексуального
насильства чи дискримінації на роботі.

Я хочу допомогти перетворити
вашу пам'ять на докази —

свідчення, до яких не зможе
прискіпатися

навіть така скептично налаштована
людина, як я.

По-перше, Джеймс Комі робив правильно.

Колишній голова ФБР
частенько сидів у своєму авто

чи закривався у кімнаті
після зустрічей з президентом,

і записував зі своєї пам'яті
абсолютно все, що трапилося.

Ці нотатки стали відомими, і,
як пізніше виявилося, стали корисними.

Будь, як Комі.

Вам для цього не потрібно
закриватися в своєму авто,

але, будь ласка, одразу ж після того,
як щось станеться,

я хочу, щоб ви негайно
зафіксували те, що трапилося.

І зробіть це до того,
як з кимось поговорите.

Тому що тільки-но
ви поділитеся своєю історією

з друзями чи сім'єю,
колегами чи психотерапевтами,

виникне загроза викривлення
або зміни ваших спогадів.

Незаплямована, свіжа інформація
варта золота.

По-друге, має значення тип свідчень.

Звичайно, ви можете записати від руки
все, що трапилось,

але як ви доведете час фіксації?

Витягніть натомість
свій ноутбук чи смартфон

і зробіть запис із зазначеним часом,

де ви можете засвідчити,
що його було створено в конкретний час.

Свіжа, з прив'язкою
до часу інформація є кращою.

І насамкінець, переконайтеся,
що ваші нотатки справді стосуються справи.

Надто часто ми бачимо, як люди
пишуть пости у фейсбуці,

вони дають свідчення з точним часом,

однак вони не зовсім доречні

й не надто корисні.

Неважко написати емоційний,
невпорядкований виклад подій,

зрозуміло, через емоційні враження,

але він може не містити деталей,
які пізніше щось важитимуть для слідства.

Запишіть ось цей перелік.

Я хочу, щоб ви записали це
і просто заповнили пропуски.

По-перше, що трапилося?

Якомога детальніше

опишіть ситуацію

і по змозі зробіть це того дня,
коли все відбулося.

По-друге, хто був там присутній?

Чи були якісь очевидці?

Пізніше це може стати
надзвичайно важливим.

О котрій точно годині
та якого дня це трапилося?

В якому місці? Де все відбувалося?

Кому ви розповідали про це після події?

Як ви почувалися під час
та після того, що трапилося?

Чи існують ще які-небудь докази,

як-от повідомлення у WhatsApp, фото
чи електронні листи,

які можуть підтвердити
достовірність ваших фактів.

Всі ці деталі надзвичайно легко
зафіксувати по свіжих слідах,

але й надзвичайно легко забути пізніше.

Люди, як доводить дослідження,
часто переоцінюють свою здатність

пам'ятати важливі емоційні деталі опісля.

Припустімо, що ви забудете.

Виходьте з того, що ви
повинні їх записати.

Ці три поради — чудовий початок,

але, звичайно, вони не долають чимало
інших завад на шляху до подачі свідчень.

Згідно з Комісією з питань
рівноправ'я і прав людини,

яка опублікувала доповідь у 2018 році,

існує одна ключова рекомендація
щодо подолання певних страхів,

часто пов'язаних із заявами про
схожі інциденти вашому роботодавцю.

Знаєте, яку пораду вони дали?

Користуйтеся анонімним онлайн-
інструментом побудови свідчень.

Тільки таким чином, стверджують вони,

можна подолати багато страхів,
пов'язаних з поданням заяви.

До того ж,

будучи інформованою
щодо навколишніх подій,

застосовуючи науку про пам'ять —

науку, яку я вивчаю багато років,

я з кількома людьми взялася за роботу,

і ми створили TalkToSpot.com.

Спот — це анонімний онлайн
інструмент побудови свідчень,

який допомагає зафіксувати і заявити
про сексуальні домагання та дискримінацію.

Він дозволяє вам зробити це анонімно,

і без жодних витрат,

і він цілковито базується на доказах.

Вам не потрібно говорити з людиною,

відсутній страх осуду,

і ви можете зробити це
коли і де вам потрібно.

А зараз у вас є змога пройти наперед

опитування, призначене
для надання свідчень.

Зараз воно зветься когнітивним інтерв'ю.

Таку ж саму техніку
використовують й поліцейські,

якщо вони належним чином
виконують свою роботу.

Отже в найоптимістичному сценарії

з людьми, яких запитують
про важливі емоційні події,

працюють в техніці когнітивного інтерв'ю.

Ви проходите через всю
важливу інформацію таким чином,

що вкінці, коли ви поговорили
з віртуальним співрозмовником —

автоматичною системою повідомлень,

після розмови з віртуальним
співрозмовником,

створюється pdf-файл з прив'язкою
до часу та певним чином завірений,

його можна зберігати в себе як доказ,
якщо захочете поділитися ним пізніше,

або ж ви можете одразу подати його
на розгляд своєму роботодавцеві.

І відповідно до рекомендацій,

ваша заява роботодавцеві
буде анонімною.

Цей інструмент приносить користь тоді,
коли аудиторія слухає.

Тому, якщо ваш роботодавець
справді має намір змінитися,

ми вирішили також запропонувати
інструмент для відповідей.

Тому коли організації працюють з нами,

і справді мають на меті щось вдіяти

з сексуальними домаганнями
і дискримінацією на роботі,

то вони також мають можливість
відповісти вам,

навіть, якщо ви вирішили
зберігати анонімність.

Ми вважаємо, що важливо працювати
разом зі своїм роботодавцем

над вирішенням цієї проблеми.

Ми віримо, що всі виграють,
коли ми трохи висвітлимо

це темне питання.

Чи це трапиться з вами,
чи з вашими знайомими —

фіксація і повідомлення про те,
що трапилося,

може справді покращити
спосіб обговорення цих проблем.

І якщо ви — організація,

то це сигнал надати
вашим робітникам доступ

до кращих та дієвіших
механізмів побудови свідчень.

Ми знаємо, що сучасні методи,

які використовуються
в більшості організацій,

не працюють ефективно.

Настав час змінити це, якщо ваші
пріоритети — залучення та різноманіття.

Час шанувати наше різноманіття.

Час дати право вибору тим,

кого тривалий час цуралися.

Час віддати належне тим, хто наважився,

навіть якщо вони відчувають, що для цього
їм слід зберігати анонімність,

залишатися в масці.

Прийшов час революції одкровень.

Дякую.

(Оплески)