Нілофер Мерчант: Призначили зустрiч? Прогуляйтесь!

Нілофер Мерчант висуває невелику ідею, що може повністю змінити ваше життя та здоров'я: Наступного разу, коли у вас буде призначена зустріч один-на-один, запропонуйте "прогулянкову зустріч" -- і нехай вас накриє хвилею нових ідей в той час, коли ви будете йти та розмовляти.

Те, що ми зараз робимо,

зараз, в цю саму мить,

нас вбиває.

Вбиває сильніше, ніж машини чи інтернет,

чи навіть той мобільний пристрій, про який ми постійно розмовляємо,

технологія, котрою ми користуємось майже щодня

це наші попи.

В наші дні люди сидять 9.3 годин на добу,

що навіть більше, ніж ми спимо, в средньому 7.7 годин.

Сидіння настільки розповсюджене,

що ми навіть не замислюємось над тим, наскільки багато ми це робимо,

і оскільки всі інші також це роблять,

нам навіть не спадає на думку, що це зовсім не Окей.

Таким чином, сидіння стало "бичем сучасного суспільства" і

має такі ж негативні наслідки, як і куріння.

Зрозуміло, що наслідки для здоров'я просто жахливі,

не кажучи вже про нашу талію.

Фактично 10 % таких хвороб, як рак молочної залози

чи рак товстого кишечника, безпосередньо пов'язані

з недостатньою фізичною активністю.

Також серцеві захворюваня - 6%,

діабет 2-ого типу - 7%,

від чого також помер мій батько.

Здавалось би, що будь-які із цих даних мали переконати нас

підійматися частіше з нашої попи,

але, якщо ви хоч трішки схожі на мене, то це не спрацює.

Що дійсно мене змусило пересуватися частіше - була соціальна активність.

Хтось запросив мене на зустріч,

але не зміг знайти час для зустрічі

у звичних офісних умовах, тому запропонував:

"Завтра я планую вигуляти своїх собак. Ви змогли б приєднатись до мене?"

Насправді пропозиція мені видалась дивною,

але під час тієї зустрічі, я пам'ятаю, постійно казала собі,

"Я повинна задати наступне запитання,"

тому що я знала, що буду тяжко дихати

під час розмови.

і все ж, я взяла ту ідею та зробила її своєю.

Таким чином, замість зустрічей за кавою

чи у люмінесцентно-освітлених конференц-залах,

я стала запрошувати людей на "прогулянкові" зустрічі,

в результаті проходячи 20-30 миль на тиждень.

Це змінило моє життя.

Але перед цим, насправді відбулася мого зміна світогляду.

Раніше я вважала, що можна

турбуватись лише про щось одне - чи про своє здоров'я,

чи про свої обов'язки,

і завжди одне реалізується за рахунок іншого.

А зараз, провівши кілька сотень таких зустрічей,

я прийшла до наступних висновків.

По-перше, відбувається дивна річ,

коли ти дійсно вибираєшся із своєї коробки,

що приводить до нестандартного мислення.

Чи це пов'язане з природою чи з фізичними навантаженнями, але це дійсно спрацьовує.

По-друге, і можливо більш важливе,

ви не уявляєте, наскільки кожний з нас

може поглянути на проблеми з різних точок зору

і зрозуміти, що вони не такі як ми собі думали.

Якщо ви збираєтесь вирішувати проблеми

і поглянути на світ по-іншому з нової позиції,

не має значення в якій галузі - чи то в бізнесі чи в урядовій структурі,

чи намагаєтесь вирішити проблеми довкілля, або створити нові робочі місця,

можливо ми зможемо подумати про те, як переформулювати ті проблеми,

щоб обидві сторони були задоволені.

Тому що коли це трапилося зі мною,

виявилось - під час прогулянки-розмови

речі стають життєздатними, здійсненними і вирішуються.

Так, я розпочала цю розмову з нашої проблеми,

а завершу також очевидним фактом, -

ходiть і розмовляйте.

Проходьте свої розмови.

Ви будете приємно вражені наскільки свіже повітря впливає на наше свіже мислення,

і на методи нашої діяльності,

ви принесете в ваше життя повністю нові ідеї.

Дякую.

(Аплодисменти)