Кріс Джордан наводить шокуючу статистику

Художник Кріс Джордан наводить нам вражаючу картину того, як виглядає західна культура. Його полотна - це картини величезного розміру, котрі відображають практично неймовірну статистику, як, наприклад, колосальну кількість паперових стаканчиків, які ми щоденно використовуємо.

Мої роботи присвячені тому, як несвідомо ми вчиняємо дії, закладені

на колективному рівні.

Я маю на увазі ті дії,

котрі ми відмовляємося визнавати,

і в яких ми не звітуємо перед собою в повсякденному житті.

Як особистості, ми все ж робимо подібні речі - весь час, кожного дня.

Наприклад, коли ви гніваєтесь на свою дружину

тому, що вас розлютив хтось інший.

Або на вечірці ви занадто багато п'єте від хвилювання.

Або ж занадто багато їсте від переживань. Таких ситуацій безліч.

І, коли ми так себе поводимо,

коли одночасно 300 мільйонів людей однаково несвідомо щось роблять,

це може привести нас до катастрофічних наслідків,

до яких насправді ніхто не прагнув і яких ніхто не бажав.

І це саме той момент, на який я звертаю увагу своїми фотовитворами.

Цю роботу я завершив не так давно, і,

якщо ви поглянете на неї зі значної відстані,

вона буде виглядати як неоготичне, мультиплікаційне зображення

заводу, що викидає відходи.

І по мірі того, як ви будете до нього наближатись,

це зображення буде ставати схожим на багаточисельні труби, наче хімічний завод

чи нафтоперероблюючий завод, або ж на шалений перетин автострад.

І от, коли ви наближаєтесь зовсім близько,

ви розумієте, що все це було зроблено із величезної кількості пластикових стаканчиків.

По суті, ця робота - це 1 мільйон пластикових стаканчиків,

що дорівнює кількості використаних стаканчиків на рейсах авіакомпаній

США кожні шість годин.

Ми використовуємо чотири мільйони стаканчиків в день на авіарейсах,

і, фактично, жоден із них повторно не використовується і не переробляється,

бо ніхто не займається таким у цьому напрямі.

Отож, це число стає зовсім малим

у порівнянні з кількістю паперових стаканчиків, яку ми використовуємо щоденно,

і це 40 мільйонів стаканчиків в день на гарячі напої,

в основному на каву.

Я не зміг вмістити 40 мільйонів стаканчиків на холст,

але я зумів помістити 410 000 стаканчиків. Ось як це виглядає.

Це всього-навсього за 15 хвилин їх використання.

Якби в реальному житті їх можна було так скласти,

це б вийшла фігура ось такої величини.

А ось - за годину використання стаканчиків.

А ось - за день.

Ви все ще можете роздивитись маленькі фігури людей внизу.

Висота цієї картини може зрівнятись с 42-поверховим будинком,

і я, для порівняння, помістив сюди Статую Свободи.

Чесно кажучи, в нашій культурі відбувається ще один феномен,

який я бачу дуже проблемним. Це те, що на даний момент Америка

має найбільшу кількість ув'язнених,

більше, ніж будь-яка інша країна в світі.

Кожен 4-ий ув'язнений у світі

є американцем, що перебуває у в'язниці нашої країни.

І я хотів зобразити це число.

Це число - 2,3 мільйони американців, позбавлених свободи в 2005 році.

І з тих пір число це тільки виросло, але ми ще не знаємо, наскільки.

Тому я і вирішив зобразити 2,3 мільйона форм у в'язниці,

і в оригінальному друкові цієї картини,

кожна форма, розміром з ребро монети в 5 центів.

Вони зовсім маленькі, ледь схожі на шматок матерії,

і, щоб зобразити 2,3 мільйона таких, знадобиться полотно

настільки велике, що жоден принтер на планеті не зміг би надрукувати.

Тому мені довелось розділити їх на багато панелей

три метри заввишки і 7,6 метрів завширшки.

Цю картину встановлено в Нью-Йоркській галереї;

а це картину розглядають мої батьки.

(Сміх)

Кожного разу, коли я на неї дивлюсь,

я завжди думаю про те, чи прошепотіла моя мама татові:

"Нарешті він склав свою білизну".

(Сміх)

А зараз я хочу продемонструвати вам декілька картин про залежності.

Дана робота - про залежність від цигарок.

Я хотів створити картину, яка відображає кількість американців,

що вмирають від паління цигарок.

Щорічно більш, ніж 400 000 людей лише в Сполучених Штатах

вмирає від паління цигарок.

Саме тому ця робота створена із великої кількості пачок цигарок.

І, якщо ви повільно відійдете від картини,

ви зрозумієте, що насправді це картина Ван Гога "Череп із Цигаркою"

Дивіться, якщо добряче подумати, 11 вересня

коли відбулась трагедія, загинуло 3000 американців,

пам'ятаєте реакцію на цю подію?

Це сколихнуло весь світ,

і буде ще сколихувати в майбутньому.

Це те, про що ми будемо говорити через 100 років.

І, тим не менш, того самого дня 1100 американців загинуло від паління.

І наступного дня ще 1100 американців померло від паління.

І з того часу кожного дня помирало по 1100 американців,

і сьогодні ще 1100 американців загине від паління.

І ми про це не згадуємо, навіть заперечуємо це.

Тому що тиск тютюнової промисловості занадто сильний.

А тому ми просто викреслюємо це із нашої свідомості.

І попри розуміння того, що всі ми знаємо про негативний вплив цигарок,

ми продовжуємо дозволяти нашим дітям, нашим синам й дочкам,

знаходитись під їхнім впливом.

І саме про це моя наступна картина.

Це всього лиш багато цигарок: 65 000 цигарок,

і це число дорівнює кількості підлітків,

котрі почнуть палити цього місяця, і кожного наступного місяця в США.

Більш, ніж 700 000 дітей в США у віці від 18 й молодші

починають палити кожного року.

І ще одна дуже дивна епідемія в Сполучених Штатах,

з якою я хотів би вас ознайомити,

це явище зловживання та неправильного застосування ліків, що відпускаються за рецептом.

Власне, це зображення я зробив із величезної кількості пігулок Вікодин -

насправді в мене була лише одна пігулка Вікодину,

яку я відсканував дуже багато разів.

(Сміх)

Так от, якщо ви відійдете назад, ви зможете побачити 213 000 пігулок Вікодину,

і це кількість відвідувань палат швидкої допомоги

в Сполучених Штатах щорічно,

викликаних зловживанням та неправильним застосуванням виписаних за рецептом знеболюючих,

а також антидепресантів.

Третина всіх передозувань в США -

і ця статистика включає в себе передозування кокаїном, героїном, алкоголем -

третина всіх передозувань відбувається від ліків, виданих за рецептом.

Дивне явище.

Роботу над цією картиною я закінчив недавно,

і вона присвячена зовсім іншому трагічному явищу. І це явище -

зростаюча залежність від операцій для збільшення грудей.

Минулого року 384 000 жінок, американських жінок,

перенесли планові операції для збільшення грудей.

Саме збільшення грудей стає найпопулярнішим подарунком після закінчення школи

для молодих дівчат, які тільки збираються вступати до коледжу.

Саме тому я створив цих ляльок Барбі,

і, якщо відійти подалі від картини, то побачите ось такий квітковий малюнок,

а якщо відійти ще далі, то можна побачити 32 000 ляльок Барбі,

що дорівнює кількості пластичних операцій на грудях,

що проводяться в США кожного місяця.

Більшість із них було проведено жінкам віком до 21 року.

І дивно виглядає той факт, що єдина пластична операція,

котра поступається популярністю операції на грудях - це ліпосакція,

яка, до того ж, найчастіше проводилася для чоловіків.

Хочу ще раз підкреслити, що це всього лише приклади.

Я не позиціоную їх як найбільші проблеми.

Це просто приклади.

І причина, згідно з якою я це роблю - це мій острах,

що, на даний момент, нам явно недостатньо культури.

І це наче наркоз, під дією якого Америка знаходиться зараз.

Ми втратили відчуття обурення, наш гнів і скорботу

з приводу того, що зараз відбувається в нашій культурі,

що відбувається в нашій країні,

тих лиходійств, що скоєні на нашу адресу в усьому світі.

Вони зникли: ці відчуття зникли безвісти.

Нашу радість за культуру, нашу радість за націю ніде не видно.

І я думаю, що одною із причин

є те, що кожен із нас намагається вибудувати цей новий світогляд,

цілісний світогляд, голографічну картинку,

яку ми малюємо в нашій уяві

про взаємозв'язок речей: екологічні наслідки

від речей, що ми купуємо за 1000 миль;

соціальні наслідки за 10 000 миль

від щоденних рішень, які ми приймаємо, як покупці.

По мірі того, як ми формуємо наші погляди

й намагаємось зайнятися самоосвітою про масштабність нашої культури,

та інформація, з якою нам треба працювати, це ось ці гігантські цифри:

цифри у мільйонах, у сотнях мільйонів,

в більйонах, а зараз, вже у трильйонах.

Новий бюджет Буша обчислюється в трильйонах і це ті числа,

які наш мозок не може зрозуміти.

Ми не в змозі осмислити всю цю неосяжну статистику.

І це те, що я намагаюсь створити в своїй роботі,

взяти ці цифри, цю статистику

із сухої мови даних і перевести їх

в більш універсальну візуальну мову, яку можна краще відчути.

Тому що я вірю, що ми можемо відчути ці речі,

якщо ми можемо глибше відчути ці речі,

тоді вони будуть мати більше значення для нас, ніж вони мають зараз.

І якщо ми це виявимо,

тоді ми й зможемо знайти в кожному з нас

те, що ми маємо знайти, аби побачити головне питання:

Як ми змінились?

Для мене це дуже важливе питання, з чим ми - люди - стикаємось зараз.

Як ми змінились? Як ми змінились як культура,

і як кожен із нас, індивідуально, звітує

за ту частину рішення, за яку ми відповідаємо,

і яка є тільки нашою власною поведінкою?

Мої переконання і старання направлені не на те, щоб ви відчували себе винними,

дивлячись на ці питання.

Я не вказую пальцем на Америку, звинувачуючи її.

Я просто говорю про те, ким ми є зараз.

І, якщо ми зараз бачимо ті моменти,

які нас не влаштовують у нашій культурі,

тоді у нас є вибір.

Той рівень чесності, який кожен із нас може винести на поверхню,

щоб залучити до цього питання, глибину особистого, що ми можемо винести

в той час, як ми самі змінюємось із цим питанням.

Це вже характеризує нас як особистостей, і нас - як націю,

і так буде в майбутньому.

І це справді впливає на добробут, на якість життя

мільярдів людей,

які успадкують результати наших рішень.

Я зараз не говорю абстрактно.

Я кажу, що це ті, хто зараз знаходяться в цьому залі.

Зараз, в даний момент.

Дякую і хорошого вам дня.

(Оплески)