Коротка історія алкоголю - Род Філіпс

Повну версію уроку можна переглянути за посиланням: https://ed.ted.com/lessons/a-brief-history-of-alcohol-rod-phillips

Неможливо точно сказати, коли люди почали створювати зброджені напої. Найбільш ранні знахідки, виявлені в Китаї, датуються 7000 роком до нашої ери: рештки глиняних горщиків показали, що люди робили алкогольні напої з ферментованих рису і проса, а також зброджених винограду і меду. То ж як алкоголь став головним рушієм світової торгівлі та географічних відкриттів? Род Філіпс досліджує еволюцію алкоголю.

Урок Рода Філіпса, режисер Антон Богатий.

Цей самець шимпанзе натрапив
на купу опалих перестиглих слив.

Багато з них тріснули, ваблячи його

своїм п'янким фруктовим ароматом.

Він об'їдається сливами

і починає відчувати дивні ефекти.

Цей примат несвідомо пізнав процес,
який люди зрештою використовуватимуть

для створення пива, вина
та інших алкогольних напоїв.

Цукри́ у фруктах приманюють
мікроскопічні гриби, відомі як дріжджі.

Харчуючись фруктовими цукрами,
дріжджі виробляють етанол -

хімічну сполуку, вид спирту,
що міститься в алкогольних напоях.

Цей процес називається
спиртовим бродінням.

Неможливо точно сказати, коли
люди почали створювати зброджені напої.

Найбільш ранні знахідки, виявлені в
Китаї, датуються 7000 роком до нашої ери:

рештки глиняних горщиків показали,
що люди робили алкогольні напої

з ферментованих рису і проса, а також
зброджених винограду і меду.

А через кілька тисячоліть зброджені напої
вже готували по всьому світу.

Жителі Межиріччя і Стародавнього Єгипту
робили пиво цілорічно із запасів злаків.

Пиво було доступним для усіх
соціальних класів, а прості робітники

навіть отримували його в щоденних пайках.

Ці народи також робили вино,

але оскільки місцевий клімат не був
сприятливим для вирощування винограду,

воно було рідкісним і дорогим делікатесом.

І навпаки, в Греції і Римі, де з
вирощуванням винограду проблем не було,

вино було настільки ж доступним,
як пиво в Єгипті та Межиріччі.

А оскільки дріжджі зброджують
практично будь-які рослинні цукри,

давні народи виготовляли алкоголь з тих
рослинних культур, які в них росли.

Наприклад, в Південній Америці
виготовляли чичу з зерна,

іноді додаючи в неї галюциногенні трави.

На території сучасної Мексики
улюбленим алкогольним напоєм

був пу́льке з соку кактуса чи агави,

тоді як у Східній Африці -
бананове і пальмове пиво,

а на території сучасної Японії -
саке з рису.

Майже в кожному куточку світу були
свої ферментовані напої.

У міру того, як споживання алкоголю
ставало частиною повсякденного життя,

представники еліт почали вважати
ефекти вживання чимось позитивним:

давньогрецькі лікарі, наприклад, вважали
вино корисним для здоров'я,

а поети стверджували, що
алкоголь сприяє творчості.

Інші були більше занепокоєні
потенційним зловживанням алкоголем.

Грецькі філософи заохочували тверезість.

Ранні єврейські та християнські автори в Європі
зробили вино частиною ритуалів,

але вважали пияцтво гріхом.

А на Близькому Сході, в Африці та Іспанії

ісламське правило, яке забороняло
молитву в стані сп'яніння,

поступово закріпилося в повній
забороні алкоголю.

Стародавні напої, отримані зброджуванням,
мали відносно низький вміст алкоголю.

При концентрації етанолу близько 13%
побічні продукти, утворені дріжджами

в процесі бродіння,

стають токсичними і вбивають ці гриби.

Дріжджі гинуть, бродіння припиняється,
і вміст алкоголю стабілізується.

Тому протягом тисячоліть концентрація
алкоголю лишалася обмеженою.

Все змінилося з винайденням процесу
під назвою "дистиляція" або "перегонка".

В арабських рукописах 9 століття описане
кип'ятіння ферментованих рідин

задля випаровування з них спирту.

Етанол кипить при нижчій температурі,
ніж вода, тому випаровується інтенсивніше.

Якщо зібрати цю пару й охолодити її,
то після конденсації

матимемо рідкий алкоголь,

концентрація якого набагато вища,
ніж у будь-яких ферментованих напоях.

Спочатку ці міцні спиртні напої
використовувалися в лікувальних цілях.

Незабаром вони стали важливим товаром,
оскільки, на відміну від вина і пива,

не псувалися з часом.

Ром, виготовлений з тростинного цукру в
європейських колоніях Карибського басейну,

став основним товаром для моряків
і продавався в Північну Америку.

Європейці завезли бренді і джин в Африку,

і вимінювали його на рабів, землю,
а також пальмову олію і каучук.

Міцні пиртні напої стали чимось
на кшталт грошей в цих регіонах.

В епоху Великих географічних відкриттів

алкогольні напої відігравали надзвичайно
важливу роль в далеких морських подорожах.

Плавання з Європи у Східну Азію,
Північну чи Південну Америку

могло тривати багато місяців,

і зберігання прісної води
для екіпажів було проблемою.

Додавання відра бренді в бочку з водою
дозволяло зберігати воду

придатною для пиття довше,

тому що алкоголь є консервантом,
який знищує мікроби.

Тож, до 1600-х років алкоголь перетворився

з принади для тварин
на головний рушій світової торгівлі

та географічних відкриттів з усіма
наслідками та їхнім значенням.

З часом його роль в житті
людства лише ускладнюватиметься.