Чому не всі мають одне справжнє покликання

Ким ти хочеш бути, коли виростеш? Якщо ти не впевнений, що хочеш займатися тільки однією справою решту свого життя, ти не один. В цій змістовній промові письменниця та художниця Емілі Вапнік розповідає про людей, яких вона називає "мультипотенціалістами" - людей, які мають багато інтересів та професій протягом свого життя. Може, ти один з них?

Підніміть руку ті,
кого хоч раз запитували:

"Ким ти хочеш бути, коли виростеш?"

Пригадайте,
скільки років вам було,

коли вас вперше про це запитали?

Можете показати на пальцях.

Три, п'ять, три, п'ять, п'ять. Добре.

Тепер підніміть руку, якщо питання

"Ким ти хочеш бути, коли виростеш?"

викликало якесь занепокоєння.

(Сміх)

Будь-яке занепокоєння взагалі.

Я ніколи не могла
відповісти на це питання:

"Ким ти хочеш бути, коли виростеш?"

Бачите, проблема не в тім,
що я не мала ніяких інтересів,

а в тім, що їх було забагато.

У старших класах мені подобались
англійська, математика та мистецтва,

я робила сайти, грала на гітарі
у панк-гурті під назвою

"Засмучений телефоніст",
можливо, ви чули про нас.

(Сміх)

Це тривало і після школи,

і у певний момент я помітила
у собі наступну річ:

коли я цікавилася певною справою,

я занурювалася у неї, вивчала її,

та починала добре розумітися
у справі, що б це не було.

Але потім наставав момент,
коли мені робилося нудно.

Зазвичай, я наполегливо продовжувала,

бо вже було вкладено багато часу та сил,

а іноді й грошей в цю справу.

Але врешті відчуття нудьги,

відчуття, що я подолала труднощі,
і це більше не виклик для мене,

це відчуття було сильнішим.

Мені нічого не лишалося
як покинути справу.

Але потім мене починало вабити щось інше,

абсолютно не схоже на попередню справу,
тож я знов занурювалася в неї,

відчайдушно вивчала
та думала: "Так! Я знайшла свою справу",

але знов наставав той момент,
коли мені робилося нудно.

Зрештою я знов мусила покидати справу.

Але потім я відкривала щось нове,
абсолютно не схоже на попереднє,

і все починалося спочатку.

Такий розклад викликав у мене
багато занепокоєння

з двох причин.

Перша - я не була впевнена,
що хоч з одного захоплення

зможу зробити кар'єру.

Я думала, що повинна
обрати щось одне,

відкинувши всі інші інтереси,

та приректи себе на нудьгування.

Друга причина була більш особистою

та викликала ще більше занепокоєння.

Я хвилювалася, що зі мною щось негаразд,

бо я не здатна
зосередитися на одній справі.

Я хвилювалася, що боюсь обов'язків

або, що я розсіяна, або лінива,

що я боюсь власного успіху.

Якщо вам знайома ця історія,
та ви переживали подібні почуття,

я хочу, щоб ви задали собі питання,

яке тоді я мала задати собі.

Спитайте, звідки ви знаєте,
що робити багато речей

це неправильно чи ненормально.

Я відповім вам, звідки ви це знаєте,

- з нашої культури.

Вперше нас запитують
"Ким ти хочеш бути, коли виростеш?"

десь у п'ять років.

Правда в тім, що усім байдуже,
що ви відповісте у свої п'ять років.

(Сміх)

Це невинне питання задається дітям,

щоб вони відповіли щось миле,

накшталт: "Я хочу бути космонавтом"
чи "Я хочу бути балериною",

чи "Я хочу бути піратом".

Уявіть тут ще костюм для Хеллоуїна.

(Сміх)

Ми дорослішаємо, і це питання
задають нам знов і знов у різних формах,

наприклад, старшокласники
повинні обрати предмети,

які вони хочуть вивчати у коледжі.

Тож в певний момент питання

"Ким ти хочеш бути, коли виростеш?"

перестає бути невинним

і змушує нас прокидатися посеред ночі.

Але чому?

Бачите, поки це питання надихає дітей
мріяти про те, ким вони стануть,

воно не надихає мріяти про те,
ким ще вони могли б стати.

Навпаки, коли вас запитують,

ким ви хочете бути,
ви не можете відповісти,

назвавши двадцять різних професій,

хоча добрий дорослий,
напевно, посміхнеться

і скаже: "Як мило, але ти не можеш бути
скрипковим майстром та психологом,

ти маєш обрати щось одне.

Це доктор Боб Чайлдс -

(Сміх)

він виготовляє струнні інструменти
та працює психотерапевтом.

А це Емі Нг, редактор журналу,
ілюстратор, підприємець,

вчитель та креативний директор.

Але більшість дітей
ніколи не чули про таких людей.

Все, що вони чують -

тобі потрібно вибирати.

Але це ще не все.

Ідея вузькоспрямованого життя

дуже романтизована у нашій культурі.

Ідея долі або одного
справжнього покликання

полягає в тому, що кожен з нас
має робити щось одне

протягом свого земного буття,

що ми повинні знайти це покликання

та присвятити йому все своє життя.

Але якщо цей шлях не для вас?

Якщо ви цікавитесь
багатьма різними речами

та хочете займатися багатьма справами?

Що ж, тоді в цій системі
немає місця для вас.

Напевно, ви почуватиметеся самотнім.

Ви відчуватимете, що не маєте мети.

Ви відчуватимете, що з вами щось негаразд.

Насправді з вами все добре.

Просто ви - мультипотенціаліст.

(Сміх)

(Оплески)

Мультипотенціаліст - це людина
у творчому пошуку і з багатьма інтересами.

Складне слово.

Щоб легше було вимовити,
можна поділити його на три частини:

мульти, потенціал, іст.

Ви можете вживати інший термін,
який має те саме значення,

наприклад, ерудит,
людина епохи Відродження.

В епоху Відродження

розбиратися в кількох дисциплінах
вважалось за правило.

Барбара Шер називає нас "сканерами".

Вживайте термін, який вам до вподоби,
або вигадайте власний.

Навіть тут ми, як мультипотенціалісти,

не можемо зупинитися на одному визначенні.

(Сміх)

Легко прийняти свою мультипотенціальність

за недолік чи неповноцінність,
яку треба подолати.

Але, поспілкувавшись із людьми
та написавши про це

на своєму веб-сайті, я дійшла висновку,

що це величезна перевага.

Мультипотенціалісти мають

три суперсили.

Перша - синтез ідей.

Це поєднання двох
або більше областей знань

та створення чогось нового
на їхньому перетині.

Ша Хванг та Рейчел Бінкс,
використовуючи своє захоплення

картографією, візуалізацією даних,
подорожами, математикою та дизайном,

заснували Meshu.

Meshu це компанія, яка виготовляє
ювелірні прикраси на географічну тематику.

Ша та Рейчел прийшла у голову
ця унікальна ідея

саме завдяки поєднанню
різноманітних навичок та досвіду.

Інновації знаходяться
на перетині різних областей.

Саме там народжуються нові ідеї.

Мультипотенціалісти, маючи багатий досвід,

здатні знаходити ці точки перетину.

Друга суперсила -

здатність швидко навчатися.

Коли ми за щось беремося,

ми працюємо на повну.

Ми вивчаємо все, що потрапляє нам до рук.

До того ж, ми звикли бути початківцями,

бо ми стільки разів починали з нуля,

тож ми не боїмося пробувати нове

та виходити за межі комфорту.

Крім того, багато навичок
можна перенести з однієї сфери в іншу,

тож все, що ми вивчили раніше,
ми переносимо до нової справи,

тобто ми рідко починаємо з початку.

Нора Данн - професійна мандрівниця
та позаштатна письменниця.

В дитинстві вона виступала як піаністка,
вона відточувала неймовірну здібність

розвивати рухову пам'ять.

Зараз вона - найшвидший друкар
серед всіх, кого вона знає.

(Сміх)

До того, як стати письменницею,
вона була фахівцем

з фінасового планування,
вона вивчила механізми продажу,

і зараз це вміння допомагає їй

писати переконливі
презентації для редакції.

Опанування нової справи
рідко буває марним,

навіть якщо ви потім її залишаєте.

Ви можете застосувати ці знання
в абсолютно іншій сфері,

в абсолютно неочікуваний спосіб.

Третя суперсила -

здатність пристосовуватися,

тобто здатність перетворюватися на того,

хто потрібен у даних обставинах.

В залежності від ситуації
Ейб Кахудо може бути відеорежисером,

іноді веб-дизайнером,
іноді бізнес-консультантом,

іноді вчителем,
а іноді навіть Джеймсом Бондом.

(Сміх)

Його цінують, бо він добре
робить свою справу.

Він навіть більш цінний тому,
що може брати на себе різні ролі

в залежності від потреб його клієнтів.

Журнал Fast Company визначив
здатність адаптуватися

як найважливіше для успіху вміння

у двадцять першому столітті.

Економічний світ змінюється
так швидко та непередбачувано,

що тільки той, хто здатен
змінюватися разом з ним,

щоб відповідати потребам ринку,
здатен процвітати.

Синтез ідей, здатність швидко
навчатися та адаптуватися -

три ключові вміння мультипотенціаліста,

які він може втратити,
якщо змушувати його сфокусуватися.

Як суспільство, ми повинні
заохочувати мультипотенціалістів

бути собою.

Сьогодні ми маємо
багато складних проблем у світі,

і щоб подолати їх, потрібні творчі,
нестандартно мислячі люди.

Уявіть собі, що в своїй душі ви фахівець.

Ви народилися знаючи, що хочете бути
дитячим нейрохірургом.

Не хвилюйтеся, з вами також все гаразд.

(Сміх)

Насправді в найкращих командах
фахівці та мультипотенціалісти

співпрацюють в парі.

Поки фахівець занурюється
у глибини справи,

мультипотенціаліст несе
у справу різноманіття знань.

Це прекрасна співпраця.

Ми маємо жити та працювати
відповідно до того,

якими нас створили.

На жаль, мультипотенціалістів
все більше заохочують

бути фахівцями.

Отже, сподіваюсь,

що з цього виступу ви винесли
щось корисне для себе,

а саме:

будьте тим, ким ви насправді є.

Якщо ви в душі фахівець,

неодмінно спеціалізуйтеся.

Це те, що ви вмієте краще за все.

А для присутніх тут мультипотенціалістів,

в тому числі тих, хто усвідомив це

протягом останніх 12 хвилин,

(Сміх)

хочу сказати наступне:

не бійтеся своїх
численних захоплень.

Нехай ваша допитливість веде вас
до незвіданих пригод.

Знаходьте свої точки перетину.

Слухайте свій внутрішній голос,
він веде до щасливого природного життя.

І що найбільш важливо -

мультипотенціалісти, ми потрібні світу.

Дякую.

(Оплески)